Справа № 163/889/20

Провадження № 3/163/708/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2020 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю секретаря Філімонюк О.І.,

представника Волинської митниці Держмитслужби Кондратюка І.П.,

захисника Ульчака Б.І.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколами №2871/20500/19, №2872/20500/19 про притягнення до відповідальності за ч.1 ст.483 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , директора ТОВ "ТРЕЙД СКОР", РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

Інспектор Волинської митниці склав протокол про те, що ОСОБА_1 як директор ТОВ "ТРЕЙД СКОР" вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, при таких обставинах.

08.11.2019 року ОСОБА_1 посадовій особі митного поста "Ковель" Волинської митниці ДФС подав митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA205040/2019/052810 та інвойс №001-11.

Відповідно до цих документів від польської компанії "BIS-EXPO" в адресу ТОВ "ТРЕЙД СКОР" увезено вживаний автокран марки "РРМ" моделі "АТТ 400", 2002 модельного та календарного року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 (далі автокран "РРМ АТТ 400"), вартістю 4400 євро.

15.11.2020 року на митницю з УСБУ у Волинській області надійшла інформація про те, що автокран був проданий компанією "PFEIFER HEAVY MACHINERY ВV" ОСОБА_2 за 26500 євро.

На запит митниці через електронну пошту компанія "PFEIFER HEAVY MACHINERY ВV" надала копії інвойсу №SI-004401 та експортної декларації MRN 19NLK0QS05AEZ6WD54 про продаж автокрана "РРМ" моделі "АТТ 400", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 за 26500 євро або 719638,48 гривні.

Різниця в розмірі митних платежів за таких обставин становить 160764,32 гривні.

З огляду на положення п.п.7, 43 ст.4, ч.2 ст.459 МК України дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України як спрямовані на переміщення 08.11.2020 року через митний кордон України автокрана "РРМ АТТ 400", ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави переміщення інвойсу №001-11 як документа, одержаного незаконним шляхом та такого, що містив неправдиві відомості про відправника та одержувача товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості.

Крім цього, 07.11.2019 року ОСОБА_1 посадовій особі митного поста "Ковель" Волинської митниці ДФС подав митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA205040/2019/052519 та інвойс № 002-11.

Відповідно до цих документів від польської компанії "BIS-EXPO" в адресу ТОВ "ТРЕЙД СКОР" увезено вживаний автокран марки "Liebherr" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 (далі автокран "Liebherr"), вартістю 4400 євро.

15.11.2020 року на митницю з УСБУ у Волинській області надійшла інформація про те, що автокран був проданий компанією "WOMY EQUIPMENT SUPPLY" ОСОБА_2 за 60000 євро.

На запит митниці через електронну пошту компанія "WOMY EQUIPMENT SUPPLY" надала копії інвойсу №10190937 та експортної декларації MRN 19NL00085511300540 про продаж автокрана "Liebherr" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 за 60000 євро або 1640717,52 гривні.

Різниця в розмірі митних платежів за таких обставин становить 404163,41 гривні.

З огляду на положення п.п.7, 43 ст.4, ч.2 ст.459 МК України дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України як спрямовані на переміщення 08.11.2020 року через митний кордон України автокрана "Liebherr" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави переміщення інвойсу №10190937 як документа, одержаного незаконним шляхом та такого, що містив неправдиві відомості про відправника та одержувача товару, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення його митної вартості.

ОСОБА_1 на розгляд справи в суді не з`явився.

Його захисник адвокат Ульчак Б.І. не заперечив проти проведення засідання без участі підзахисного та висловив свою правову позицію щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.1 ст.483 МК України, стягнути витрати митниці і судовий збір.

Дослідженням доказів встановлено таке.

Факт увезенняна митнутериторію Україничерез митнийпост "Ягодин"Волинської митниціДФС автокранів"РРМАТТ 400", "Liebherr" стверджений протоколами про порушення митних правил, актами про проведення митного огляду транспортних засобів, митними деклараціями типу ІМ40ЕЕ №№UA205040/2019/052057, UA205040/2019/052649, товарно-супровідними документами (інвойсами №№001-11, 002-11).

Обидва автокрани прибули на митний пост "Ягодин" 04.11.2019 року і під митним контролем направлені на митний пост "Ковель" Волинської митниці ДФС, про що свідчать відтиски штампів "Під митним контролем" Волинської митниці №№ 032, 179.

Для митного оформлення автокранів ОСОБА_3 оформив митні декларації типу ІМ40ДЕ №№UA205040/2019/052619, UA205040/2019/052810 і разом з інвойсами №№002-11, 001-11 подав: 07.11.2019 року щодо автокрана "Liebherr" вартістю 4400 євро, 08.11.2019 року щодо автокрана "РРМ АТТ 400" вартістю 4400 євро.

З огляду на інформацію УСБУ у Волинській області митниця направила на відповідні адреси електронної пошти запити про продаж автокранів і одержала інформацію від компанії "PFEIFER HEAVY MACHINERY ВV" про продаж автокрана "РРМ АТТ 400" ОСОБА_2 за 26 500 євро, від компанії "WOMY EQUIPMENT SUPPLY" про продаж ОСОБА_2 автокрана "Liebherr" за 60 000 євро.

До листів названих компаній додані відповідні експортні декларації та комерційні документи (інвойси №SI-004401 та №10190937 відповідно).

Згідно з інформацією митних органів Республіки Польща у відповідь на запит ДФС України в порядку міжнародної співпраці за митними деклараціями MRN 19NLK0QS05AEZ6WD54 та 19NL00085511300540 здійснено переміщення товарів з митної території ЄС в Україну автомобілями з номерними знаками відповідно НОМЕР_4 / НОМЕР_5 та НОМЕР_6 / НОМЕР_7 .

Різниця в митних платежах при митному оформленні автокранів з огляду на заявлену митну вартість та повідомлену компаніями компанією "PFEIFER HEAVY MACHINERY ВV", "WOMY EQUIPMENT SUPPLY" становить: щодо автокрана "РРМ АТТ 400" становить 160764,32 гривні, щодо автокрана "Liebherr" 40416,41 гривні, що визначено службовими записками управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Волинської митниці ДФС.

Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, ви-рішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487 МК України визначено, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

В рішенні "Надточій проти України" Європейський Суд з прав людини у справі зазначив, що "положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх громадян, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування стягнень (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні "кримінальному обвинуваченню" у значенні статті 6 Конвенції".

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі "Авшар проти Туреччини" в оцінці доказів Суд встановив стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути також доведена поза розумним сумнівом.

Частиною 1 ст.483 МК України встановлена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в тому числі, з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів або документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо відправника та/або одержувача товарів, неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товару.

Аналіз вказаної норми свідчить, що таке порушення митних правил вчиняється лише з прямим умислом.

Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно із ч.2 ст.459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути .. при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Пунктом 43 ст.4 МК України визначено, що посадовими особами підприємств є керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

Отже, за доведеності вини (прямого умислу) на приховування товарів, які переміщуються від підприємств або підприємствами-перевізниками, або в адресу підприємств, може наставати відповідальність цих підприємств (залежно від вчинення конкретних дій для приховування товарів), а від імені підприємств таку відповідальність може нести і керівник, якщо він в тій чи іншій мірі причетний до приховування.

При цьому з огляду на правову конструкцію диспозиції ч.1 ст.483 МК України відповідальність може наставати як за фізичне переміщення товарів через митний кордон, так і за вчинення дій, спрямованих на таке фізичне переміщення товарів іншими особами, які можуть і не бути обізнаними з протиправними діями посадових осіб підприємств.

В цій справі ОСОБА_3 в провину ставиться вчинення дій, спрямованих на переміщення товарів з приховуванням від митного контролю під час митного оформлення автокранів на митному посту "Ковель" Волинської митниці ДФС.

Аналіз встановлених по справі фактичних обставин та наведених положень митного законодавства свідчить, що ознаки складу передбаченого ч.1 ст.483 МК України правопорушення в діях ОСОБА_3 не доведені і не встановлені.

Відповідно до ст.10 МК України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, крім меж штучних островів, установок і споруд, створених у виключній (морській) економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України. Межі території зазначених островів, установок і споруд становлять митний кордон України.

Згідно із ч.1 ст.195 МК України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Частинами 1, 2 ст.198 МК України встановлено, що митному органу в пункті пропуску через державний кордон України згідно із статтею 335 цього Кодексу подаються документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про пропуск їх через митний кордон України. Якщо за умовами перевезення митне оформлення товарів у повному обсязі здійснюється не в місці перетину митного кордону, а перевезення здійснюється із зміною транспортного засобу у пункті пропуску через державний кордон України, митному органу у пункті пропуску через державний кордон України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Згідно із ч.1 ст.200 МК України після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кордон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов`язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб митного органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Аналіз вказаних норм свідчить, що переміщення через митний кордон має фізичний зміст, який характеризується місцем і часом перетину митного кордону, і супроводжується митним контролем в пункті пропуску.

Саме до моменту фізичного переміщення товару через митний кордон дії винної особи можуть кваліфікуватись як спрямовані на таке переміщення з приховуванням від митного контролю. Після фізичного переміщення винна особа не може вчинити дій спрямованих на таке переміщення, оскільки в часі воно вже відбулось, а отже і нести відповідальності за ст.483 МК України. За наявності достатніх підстав її дії можуть кваліфікуватись за ст.ст.472, 485 МК України як вчинені після переміщення товарів.

Подія переміщення товарів через митний кордон за обома протоколами про порушення митних правил в цій справі мала місце 04.11.2020 року. До митного оформлення ОСОБА_3 подав документи 07 та 08 листопада 2019 року.

Таким чином, жодних дій, спрямованих на переміщення автокранів через митний кордон в дні, що за часовою ознакою були наступними після самого фізичного переміщення, ОСОБА_3 об`єктивно вчинити не міг.

У зв`язку з цим підстави кваліфікувати його дії з декларування автокранів на митному посту "Ковель" за ч.1 ст.483 МК України відсутні.

Такі висновки стосуються усіх кваліфікуючих ознак ч.1 ст.483 МК України, що ставляться в провину ОСОБА_3 .

Щодо ознаки "з поданням митному органу документа, одержаного незаконним шляхом", крім цього, слід зауважити таке.

Системний аналіз диспозиції ч.1 ст.483 МК України свідчить, що відповідальність за цією нормою настає за подання як підробленого документа або такого, що містить певні неправдиві відомості, так і за подання документа, що одержаний незаконним шляхом, але, очевидно, є дійсним і правдивим. Таке можливе, наприклад, при переміщенні товару, викраденого разом з товарно-супровідними документами, тощо.

Таким чином в провину ОСОБА_3 ставиться використання правдивих документів (інвойсів №№001-11, 002-11), які за змістом протоколів про порушення митних правил в той же час містять неправдиві відомості про відправника, одержувача та митну вартість товару.

Щодо наведених міркувань слід також зауважити, що вийти за межі складених протоколів під час їх розгляду суддя не вправі, оскільки це не відповідатиме ч.3 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з врахуванням рішень Європейського Суду з прав людини у справі "Малофєєва проти Росії", "Карелін проти Росії" про порушення таких положень Конвенції національним судом шляхом самостійної зміни на шкоду особі фабули, викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

Крім цього, в справі встановлено, що між компаніями компанією "PFEIFER HEAVY MACHINERY ВV", "WOMY EQUIPMENT SUPPLY" і ОСОБА_4 на території ЄС укладались певні угоди, що підтверджено листами цих компаній та інформацією польських митних органів.

Відповідно до пояснень і письмових заперечень захисника ОСОБА_3 адвоката Ульчака Б.І. мали місце такі ж угоди між ОСОБА_4 і польською компанією "BIS-EXPO", що підтверджено листами цієї компанії, копією відповідних договорів та нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_5 .

До того ж захисником в судовому засіданні надано лист компанії "BIS-EXPO" та копію платіжного доручення АТ КБ "Приватбанк" №0408004 від 04.11.2019 року про перерахування цій компанії ТОВ "ТРЕЙД СКОР" 8800 євро відповідно до інвойсів №№001-11, 002-11.

Наведені обставинита доказисвідчать проздійснення фінансово-господарськоїдіяльності резидентамиі нерезидентамистосовно автокранів,однак їхсуперечності недають підставдля визнанняфакту продажуцих транспортнихзасобів ОСОБА_5 доказом,що маєпереважне чивиняткове значенняпорівняно зфактом купівлітих жеавтокранів ТОВ"ТРЕЙДСКОР"у польськоїкомпанії "BIS-EXPO".

Таким чином, аналіз досліджених доказів свідчить, що достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, по справі не зібрано і під час розгляду протоколу не надано.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з наведеним провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях складу правопорушення.

Вилучені в порядку ст.511 МК України предмети підлягають поверненню їх власнику для проведення митного оформлення.

Понесені по справі витрати на зберігання товарів відшкодуванню не підлягають згідно із ст.520 МК України, судовий збір не справляється на підставі ст.401 КУпАП.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі за протоколами про порушення митних правил № 2871/20500/19, №2872/20500/19 щодо ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.483 МК України закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення.

Вилучені за цими протоколами автокран "РРМ АТТ 400", 2002 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , автокран "Liebherr" 2006 року виготовлення, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , повернути ТОВ "ТРЕЙД СКОР" для проведення митного оформлення згідно з чинним законодавством.

Товарно-супровідні документи, що містяться в матеріалах справи, повернути ТОВ "ТРЕЙД СКОР".

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Дата виготовлення повного тексту постанови 21 вересня 2020 року.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій