ПОСТАНОВА
Іменем України
24 вересня 2020 року
Київ
справа №818/678/17
адміністративне провадження №К/9901/36634/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Жука А.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року (головуючий суддя - Бондар С.О.)
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року (головуючий суддя - Донець Л.О., судді: Сіренко О.І., Гуцал М.І.)
у справі №818/678/17
за позовом ОСОБА_1
до Державної казначейської служби України
про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України відносно невиконання судового рішення №6а/106/13 (577/4570/13-а) від 9 жовтня 2013 року Конотопського міськрайонного суду Сумської області та зобов`язати нарахувати та виплатити компенсацію за порушення строку виконання судового рішення за весь час прострочки, з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три відсотки річних від простроченої суми; стягнення моральної шкоди в розмірі 86 040, 00 грн.
2. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 7 червня 2017 року провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Державної казначейської служби України відносно невиконання судового рішення №6а/106/13 (577/4570/13-а) від 9 жовтня 2013 року Конотопського міськрайонного суду Сумської області закрито.
3. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 7 червня 2017 року адміністративний позов задоволено частково. Зобов`язано Державну казначейську службу України виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасне виконання рішення Конотопського міськрайсуду від 9 жовтня 2013 року у справі №6а/106/13 (577/4570/13-а), нараховану рішенням Державної казначейської служби України від 23 травня 2017 року №43. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з Державної казначейської служби України грошових коштів в рахунок компенсації моральної шкоди скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 86 040,00 грн. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
5. Постановою Верховного суду від 20 лютого 2019 року постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 86 040 грн скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
6. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року постанову Сумського окружного адміністративного суду від 7 червня 2017 року залишено без змін.
7. 8 вересня 2019 року Державна казначейська служба України звернулася до суду першої інстанції про поворот виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, у якій просила стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної казначейської служби України безпідставно перераховану суму коштів у розмірі 86 040,00 грн, сплачені на виконання рішення суду, яке скасоване.
8. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року, задоволено заяву про поворот виконання судового рішення. Допущено поворот виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року. Стягнуто з позивача на користь відповідача грошові кошти в сумі 86 040,00 грн, сплачені відповідачем згідно з платіжним дорученням від 23 жовтня 2018 року №3208 за наступними реквізитами: платник Державна казначейська служба України, код 37567646, банк платника: Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 820172; отримувач: АТ КБ «Приватбанк», код 14360570, банк отримувача АТ КБ «Приватбанк», код банку 305299, рахунок НОМЕР_1 , призначення платежу: відшкодування моральної шкоди, згідно виконавчого листа, виданого Сумським окружним адміністративним судом 2 листопада 2017 року, отримувач ОСОБА_1 , к/р НОМЕР_2 , сплачена сума: 86 040,00 грн.
9. Не погоджуючись з ухваленими рішеннями судів попередніх інстанцій про поворот виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні заяви про поворот виконання рішення.
II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ.
10. Задовольняючи заяву відповідача про поворот виконання рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що оскільки рішення суду на підставі якого позивач отримав кошти в подальшому було скасовано, то підстави для отримання таких були відсутні, у зв`язку з чим вказані кошти повинні бути повернуті.
III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
11. У касаційній скарзі позивач зазначає, що постанова суду апеляційної інстанції не ґрунтується на належних і припустимих доказах. Судом допущене неповне з`ясування обставин, що має істотне значення у справі, зокрема, його заперечення від 25 вересня 2019 року на заяву про поворот виконання рішення суду не було пред`явлене судом відповідачу та, відповідно, не отримані пояснення на його; в описовій частині ухвали суду першої інстанції не зазначено, що позивач заперечував проти задоволення вказаної заяви, що є порушенням судом частини першої статті 9 КАС України; головуючий суддя - Бондар С.О., судді: Прилипчук О.А., Павлічек В.О. порушили статтю 37 КАС України, оскільки зобов`язані були заявити самовідвід (стаття 37, стаття 39 КАС України - недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
12. Скаржник вважає, що його конституційні права порушені, оскільки він був позбавлений можливості до початку судового засідання ознайомитися з поясненнями відповідача на його заперечення.
13. Зазначає, що перерахування відповідачем коштів в сумі 86 040,00 грн на його користь виконано добровільно. Судами попередніх інстанцій не установлено факту несумлінного придбання ним отриманих коштів у розмірі 86 040,00 грн, як і наявності рахункової помилки, а тому відповідно до статті 1215 ЦК України сума в розмірі 86 040,00 грн. поверненню не підлягає.
14. Посилаючись на положення статті 381 КАС України, скаржник вказує, що будь-яких доказів того, що скасована постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ними підроблених документах відповідачем не надано.
IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
16. Відповідно до статті 380 КАС України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (частина друга).
17. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі (частина третя).
18. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина сьома).
19. Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
20. Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2011 року у справі №13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
21. Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
22. Статтею 381 КАС України встановлено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ. Поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
23. Аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ:
- про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи;
- про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів;
- рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
24. У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
25. Як убачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є:
- нарахування та виплата компенсації за порушення строку виконання судового рішення Конотопського міськрайсуду від 9 жовтня 2013 року у справі №6а/106/13 (577/4570/13-а) нараховану рішенням ДКС України від 23 травня 2017 року № 43;
- стягнення моральної шкоди в розмірі 86 040,00 грн.
26. Поворот виконання рішення у вказаній справі стосується виключно стягнення моральної шкоди 86 040,00 грн., а тому має здійснюватися з урахуванням особливостей встановлених положенням статті 381 КАС України.
27. Процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов`язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, а саме: повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.
28. Однак, суди попередніх інстанцій вирішуючи заяву ДКС України про поворот виконання рішення взагалі залишили поза увагою положення статті 381 КАС України, незважаючи на те, що поворот виконання постанови стосується відшкодування шкоди.
29. При цьому, задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про відшкодування шкоди допускається, якщо постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
30. При цьому, передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у справі про відшкодування шкоди є встановлення, чи постанова суду, яка скасована, була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
31. Отже, можливість повороту виконання судового рішення у справі про відшкодування шкоди передбачена виключно в разі недобросовісних дій позивача (стягувача), згідно з якими скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами.
32. Таким чином, самої лише обставини щодо скасування судового рішення в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 86 040,00 грн. не є достатнім.
33. Як вже зазначалося, постановою Верховного суду від 20 лютого 2019 року постанову апеляційного суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди в сумі 86 040,00 грн. скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Підставою для скасування постанови апеляційного суду було помилкове застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке унеможливило з`ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Апеляційний суд, з урахуванням висновків Верховного Суду, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди в розмірі 86 040,00 грн. залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині.
34. Таким чином, постанова суду, яка скасована, не була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
35. Заява відповідача про поворот виконання рішення та матеріали справи також не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.
36. Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для здійснення повороту виконання постанови суду про присудження моральної шкоди в розмірі 86 040,00 грн.
37. Що стосується посилання скаржника в касаційній скарзі на положення статті 381 КАС України та твердження про те, що будь-яких доказів того, що скасована постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року була обґрунтована на повідомлених ним завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах відповідачем не надано, то такі знайшли своє підтвердження та є обґрунтованими.
38. Доводи касаційної скарги про те, що перерахунок коштів в сумі 86 040,00 грн виконано відповідачем добровільно, а факту несумлінного придбання позивачем отриманих коштів судами не встановлено, у зв`язку з чим, відповідно до статті 1215 ЦК України сума в розмірі 86 040 грн. поверненню не підлягає, Верховний Суд зазначає наступе.
39. Відповідно до статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.
40. У справі, що розглядається, позивач отримав грошові кошти за рішенням суду.
41. Крім того, не підлягає поверненню безпідставно набута шкода, що прирівнюються до неї, якщо її виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, у той час як вказана сума коштів виплачена позивачем відповідачу не добровільно, а на виконання судового рішення, яке у подальшому скасовано.
42. Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.
43. Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом.
44. Крім того, аналіз статті 1215 ЦК України свідчить, що вона є нормою матеріального права, а відтак не може бути застосована у випадку розгляду питання про поворот виконання рішення.
45. Схожий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі №336/9595/14 (провадження №61-14640сво18).
46. Відповідно до статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
47. Враховуючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування судових рішень та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду.
48. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 351, 356 КАС України, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», Верховний Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року у справі №818/678/17 скасувати.
Прийняти нову постанову.
Відмовити у задоволенні заяви Державної казначейської служби України про поворот виконання рішення суду постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2017 року у справі №818/678/17.
Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді М.В. Білак
О.А. Губська
А.В. Жук
