Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 вересня 2020 р. Справа№200/3350/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., за участі секретаря судового засідання Гуменної В.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення № 876 від 13.09.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення № 876 від 13.09.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги позивачка, з урахуванням уточнених позовних вимог, обґрунтовує тим, що їй рішенням комісії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької відмовлено в перерахунку пенсії відповідно до її заяви від 19.07.2019 року за № 4286 у зв`язку із відсутністю підстав для зарахування періоду її роботи в ВСП КЗОЗ «Обласному клінічному протитуберкульозному диспансері» м. Бахмут з 23.03.2010 року і по теперішній час в подвійному розмірі. Позивачка вказує також на те, що нею надавалась разом із заявою довідка про її стаж за період її роботи у Відокремленому структурному підрозділі комунального закладу охорони здоров`я «Обласному клінічному протитуберкульозному диспансері» м. Бахмут з 23.03. 2010 року і по теперішній час, що також відображене в спірному рішенні відповідача. У зв`язку із наведеним вище, позивачка просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії № 876 від 13.09.2019 року згідно її заяви № 4286; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії, зарахувавши до стажу роботи періоди з 23.03.2010 року по 23.09.2019 року в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, починаючи з 13.06.2018 року та виплатити заборгованість, що виникла з урахуванням вже виплачених сум; допустити до негайного виконання рішення суду по даній справі в межах стягнення суми за один місяць; зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення в даній адміністративній справі протягом десяти днів з моменту набрання ним законної сили.

Відповідачем надано письмовий відзив на позовну заяву. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами відповідач зазначає, що позивачка звернулась до Управління із заявою від 19.07.2019 року за № 4286 про перерахунок пенсії по стажу відповідно до ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Для перерахунку пенсії позивачка надала довідку про стаж, що видана Відокремленим структурним підрозділом комунального закладу охорони здоров`я «Обласним клінічним протитуберкульозним диспансером» м. Бахмут за період її роботи з 23.03.2010 року по час подання відповідачем цього відзиву. Відповідач вважає, що пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років. У зв`язку із наведеним відповідач 13.09.2019 року прийняв рішення, яким відмовив позивачці в перерахунку пенсії згідно її заяви від 19.07.2019 року з підстав відсутності для зарахування періоду роботи у Відокремленому структурному підрозділі комунального закладу охорони здоров`я «Обласному клінічному протитуберкульозному диспансері» м. Бахмут з 23.03.2010 року по теперішній час у подвійному розмірі. У зв`язку із чим відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позову в повному обсязі.

Ухвалою від 01.04.2020 року Донецький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення № 876 від 13.09.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії. Суд встановив позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду: двох примірників уточненої позовної заяви із зазначенням номерів засобу зв`язку та адреси електронної пошти позивача (або інформації про причини неповідомлення таких відомостей); належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом або заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на відповідні та належні докази, які стали причиною пропуску такого строку.

21.04.2020 суд виніс ухвалу, якою клопотання позивачки про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою задовольнив, визнав поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду та поновив пропущений строк звернення до суду. Також суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення № 876 від 13.09.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/3350/20-а. Розгляд адміністративної справи № 200/3350/20-а суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

22.06.2020 року суд вирішив проводити подальший розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 09 год 45 хв 15.07.2020 року, про що виніс відповідну ухвалу. Витребував у відповідача засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 . Продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду.

Суд виніс ухвалу від 15.07.2020 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16 год 15 хв 03.08.2020 року.

Сторони на судове засідання не з`явились, про місце, дату та час проведення судового засідання повідомлялись судом належним чином.

Згідно з частиною четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивачка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8-13).

Як встановлено судом позивачка перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області з 13.06.2018 року та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 63-64).

З 23.03.2010 року по 01.10.2017 року позивачка працювала на посаді економіста в Відокремленому структурному підрозділі комунального закладу охорони здоров`я «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» м. Бахмут, а з 02.10.2017 року по 23.09.2019 року - на посаді бухгалтера за сумісництвом, що підтверджується копіями трудової книжки серії НОМЕР_2 від 16.09.2008 року (а.с. 15-19), довідкою Відокремленого структурного підрозділу комунального закладу охорони здоров`я «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» м. Бахмут від 19.07.2019 року № 24/15 (а.с. 20), наявних в матеріалах справи.

19.07.2019 року ОСОБА_1 звернулась до відповідача із заявою, в якій просила зробити перерахунок її пенсії та зарахувати стаж роботи в ВСП КЗОЗ ОКПТД м. Бахмут в подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». До заяви позивачка додала оригінал довідки від 19.07.2019 року № 07-24/15, що видана ВСП КЗОЗ ОКПТД м. Бахмут та заяву про перерахунок пенсії затвердженого зразка (а.с. 49-50, 74-76).

Рішенням від 13.09.2019 року № 876 Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області відмовило позивачці в перерахунку її пенсії з тих підстав, що згідно зі ст. 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01.01.2004 року застосовуються виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (а.с. 21, 48

Не погодившись з вказаною відмовою позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Спірним питанням цієї адміністративної справи є не зарахування відповідачем позивачці до стажу у подвійному розмірі періоду її роботи з 23.03.2010 року по 23.09.2019 року.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 62 Закону № 1788-ХІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз" протитуберкульозні заклади - це спеціалізовані заклади охорони здоров`я, що здійснюють діагностику туберкульозу та надають лікувально-профілактичну (стаціонарну та амбулаторну) допомогу хворим на туберкульоз (протитуберкульозні диспансери, лікарні, відділення, кабінети, науково-дослідні інститути, денні стаціонари тощо).

У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про протидію захворюванню на туберкульоз» працівникам протитуберкульозних закладів, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз, працюють із живими збудниками туберкульозу чи матеріалами, що їх містять, здійснюють догляд за хворими на туберкульоз та/або прибирання приміщень, у яких перебувають такі хворі, встановлюються підвищені посадові оклади у зв`язку із шкідливими і важкими умовами праці, надбавка за вислугу років та інші надбавки і доплати. Перелік робіт, професій і посад, зайняття яких дає право на підвищені посадові оклади, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 вказаного Закону працівники протитуберкульозних закладів, мають право на: щорічну відпустку тривалістю 36 календарних днів; щорічне безоплатне одержання путівки для санаторно-курортного лікування; пенсію за віком на пільгових умовах у порядку, встановленому пенсійним законодавством.

З аналізу викладених норм слідує, що визначальним питанням для віднесення періоду роботи до стажу, який зараховується у відповідному розмірі, є саме відповідна робота в протитуберкульозних закладах.

Як вже встановив суд, позивачка у спірний період працювала на посаді економіста, а також бухгалтера у Відокремленому структурному підрозділі комунального закладу охорони здоров`я «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» м. Бахмут, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, в листі Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров`я України, Пенсійного фонду України від 29.12.2005 року № 625/0/15-05/039-6 № 10.01.09/2606 № 16918/02-20 вказано, що, зокрема, протитуберкульозні кабінети відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Отже, стаж роботи позивачки на посадах економіста та бухгалтера у Відокремленому структурному підрозділі комунального закладу охорони здоров`я «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» м. Бахмут з 23.03.2010 року по 23.09.2019 року, у відповідності до вимог статті 60 Закону № 1788-ХІІ, має бути зарахований до стажу роботи у подвійному розмірі.

Посилання представника відповідача на приписи ч.4 ст. 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суд вважає помилковим, з огляду на наступне.

Так, вказаною нормою визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Водночас, позивачка просить суд врахувати період з 23.03.2010 року по 23.09.2019 року, однак чинним законодавством передбачено право на пільгове зарахування страхового стажу, а отже не використовується законодавство, що діяло раніше.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 11.12.2018 року у справі № 310/385/17 (К/9901/17150/18).

З урахуванням зазначеного, з метою повного захисту прав, свобод, інтересів позивачки, суд вважає, що позовна вимога в частині визнання неправомірним та скасування рішення підлягає задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13.09.2019 року № 876.

Водночас, суд вважає за необхідне роз`яснити, що позивачка просить суд визнати рішення відповідача неправомірним. Однак, відповідно до приписів ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України , суд має повноваження визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт. З огляду на наведене, суд змінив спосіб захисту порушеного права позивача з «визнання неправомірним» на «визнання протиправним».

Проте, щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на віднесення вказаних повноважень пенсійного органу до дискреційних.

Так, дискреційне повноваження суб`єкта владних повноважень може полягати у виборі діяти, чи без діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.

Дискреційне повноваження надається у спосіб його закріплення в оціночному понятті, відносно-визначеній нормі, альтернативній нормі, нормі із невизначеною гіпотезою. Для позначення дискреційного повноваження законодавець використовує, зокрема, терміни "може", "має право", "за власної ініціативи", "дбає", "забезпечує", "веде діяльність", "встановлює", "визначає", "на свій розсуд". Однак наявність такого терміну у законі не свідчить автоматично про наявність у суб`єкта владних повноважень дискреційного повноваження.

При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог.

Комітетом Міністрів Ради Європи розроблено принципи здійснення дискреційних повноважень, а саме - мета дискреційного повноваження; об`єктивність та неупередженість; рівність перед законом; пропорційність; розумний час; застосування вказівок; відкритість вказівок; відступ від вказівок; характер контролю; утримання правоохоронного органу від дій; повноваження контрольних органів щодо отримання інформації тощо. Ці принципи з огляду на членство України у Раді Європи зобов`язані повною мірою дотримуватися також і вітчизняні суб`єкти публічної адміністрації.

З огляду на вищевказане, суд зазначає, що призначення пенсії є дискреційним повноваженням. Проте, у будь-якому випадку суб`єкт владних повноважень має діяти керуючись ст. 2 КАС України, а саме справедливо, неупереджено та своєчасно, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає вимогу позивачки щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, такою, що не підлягає задоволенню.

Водночас, з урахуванням ст.9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2019 року із зарахуванням позивачці відповідно в подвійному розмірі стажу її роботи в Відокремленому структурному підрозділі комунального закладу охорони здоров`я «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» м. Бахмут з 23.03.2010 року по 23.09.2019 року.

Позовна вимога про сплату заборгованості також не підлягає задоволенню з огляду на її передчасність, оскільки безпосередньо залежить від здійснення перерахунку пенсії.

Щодо вимоги позивачки про встановлення судом відповідачу строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Аналізуючи вказані нормативно-правові приписи суд дійшов висновку, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком судом.

Враховуючи характер спірних правовідносин та склад учасників адміністративної справи, беручи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження обґрунтованості заявленої вимоги про встановлення судового контролю, суд вважає, що підстави для зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення у справі відсутні.

Поряд з цим, суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

В даному судовому рішенні суд не вирішив питання щодо стягнення з відповідача на користь позивачки суми пенсійних виплат, а отже суд не вбачає підстав для негайного виконання рішення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до квитанції № 15538 від 23.03.2020 року позивачка сплатила судовий збір за подання даного адміністративного позову у сумі 840, 80 грн (а.с. 22).

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивачки судового збору у розмірі 560, 53 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 243 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 КАС України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 42172734, місцезнаходження: вул. Миру, буд. 35, м. Бахмут, Донецька область, 84500) про визнання неправомірним та скасування рішення № 876 від 13.09.2019 року та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.09.2019 року № 876, яким відмовлено в перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.07.2019 року № 4286 із зарахуванням в подвійному розмірі стажу її роботи в Відокремленому структурному підрозділі комунального закладу охорони здоров`я «Обласний клінічний протитуберкульозний диспансер» м. Бахмут з 23.03.2010 року по 23.09.2019 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 560, 53 грн (п`ятсот шістдесят гривень п`ятдесят три копійки).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 21.09.2020 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб