Натомість Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області на запит суду надало відповідь про те, що ОСОБА_4 перебувала на обліку з 01.01.2003 року та отримувала пенсію за адресою АДРЕСА_1 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 .

При ухваленні рішення суд бере за основу лист Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області, оскільки заявник не довела суду належними доказами факт проживання матері за адресою АДРЕСА_1 саме з липня 2001 року .

Відповідно дост. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.2. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно дост. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.2. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.3. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.4. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно дост.78 ЦПК Українисуд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно дост. 80 ЦПК УкраїниДостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на часвідкриттяспадщини не підтвердженовідповідними документами, у зв`язкуіз чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживаннязіспадкодавцем на час відкриття спадщини ( п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року).

Відповідно до ч.3ст. 1268 ЦК Україниспадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За ч. 3ст. 1268 ЦК України тривалістьспільного проживання до смерті спадкодавця для прийняття спадщини законом не визначається.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1ст. 29 ЦК Україниє житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Згідност.3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:свобода пересування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, вільно та безперешкодно за своїм бажанням переміщатися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб, у будь-який час, за винятком обмежень, які встановлюються законом;вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; При цьому, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Відповідно дост. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

Тобто законодавець розрізняє поняття "постійно проживав разом із спадкодавцем", у зв`язку із чим слід відрізняти місце проживання та місце перебування особи.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, про часткове задоволення вимог заявника щодо встановлення факту постійного проживання заявника разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01 січня 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 (по день смерті ОСОБА_4 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.4,10,19,76-84,90,95,258,259 ЦПК України, ст.ст.1268 ЦК України,Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні",постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_3 , заінтересована особа Ширяївська селищна рада Ширяївського району Одеської області про встановлення факту задовольнити частково.

Встановити факт спільного постійного проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01 січня 2003 року по ІНФОРМАЦІЯ_6 (по день смерті ОСОБА_4 ) за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті вимог заяви відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШПерехідних Положень ЦПК Українив новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, зокрема до Київського районного суду м. Одеси

Суддя Куриленко О. М.