ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/26/20 Справа № 200/15603/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Женеску Е.В. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.,

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.,

за участю секретаря Заворотного К.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 , Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС на рішення Бабушкінськогорайонного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та шкоди, завданої самовільним, прийнятим всупереч установленому законом порядку рішенням страховика,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , АТ «СК «АХА Страхування» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та шкоди, завданої самовільним, прийнятим всупереч установленому законом порядку рішенням страховика.

В обґрунтування позовних вимог, які уточнювались в ході розгляду справи, позивач ОСОБА_1 посилався на те, що 25 жовтня 2014 року о 13 годині 30 хвилин в м.Дніпропетровську на перехресті вул. Героїв Сталінграду та вул. Вакуленчука сталася ДТП з вини відповідача ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем Хюндай Гетц, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч при ввімкненому зеленому сигналі світлофору, не надав дороги та скоїв зіткнення з належним йому автомобілем ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку. В результаті даної ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в СК «АХА Страхування», до якої він 28 жовтня 2014 року подав заяву та всі необхідні документи, передбачені ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для виплати страхового відшкодування. Прочекавши вирішення питання до 05 січня 2015 року, він подав скаргу на бездіяльність співробітників страховика до представництва страховика у м.Дніпропетровську. Вказував, що 25 січня 2015 року він отримав лист-повідомлення про прийняте рішення СК «АХА Страхування» щодо виплати страхового відшкодування у сумі 11241 грн. 73 коп. Вважає, що таке рішення порушує ряд нормативно-правових документів, які захищають його права та інтереси, страхова компанія незаконно використала експертний звіт, який є його власністю та був переданий лише для ознайомлення, узгодження розміру страхового відшкодування відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відбулося, йому несвоєчасно направлено повідомлення про прийняте рішення, розрахунок страхової виплати здійснено без ПДВ, що є порушенням чинного законодавства. Розмір страхового відшкодування становить 11241 грн. 73 коп. станом на 08 січня 2015 року. Після збігу 90-денного терміну ним було замовлено додаткову експертизу, про що двічі повідомлено страховика телеграмами від 08 січня 2015 року та від 09 квітня 2015 року. ОСОБА_2 також було повідомлено телеграмою про дату, місце та час проведення експертизи, однак відповідачі на експертизу не з`явилися. Згідно експертного висновку, складеного експертом Крутінь В.І., вартість матеріального збитку станом на 08 січня 2015 року складає 15870 грн. 39 коп. та відповідно станом на 09 квітня 2015 року становить 25871 грн. 35 коп. Зазначає, що окрім матеріальної шкоди, йому та його родині завдано моральну шкоду, що полягає у душевних і фізичних стражданнях, порушенні нормальних життєвих зв`язків, стосунків з оточуючими людьми, які вони зазнали у зв`язку з навмисним затягуванням розгляду справи, свідомим збільшенням витрат на відновлення законних прав. Тому просив суд скасувати рішення АТ «СК «АХА Страхування» про виплату страхового відшкодування в розмірі 11241 грн. 73 коп. як самовільне, прийняте всупереч установленому законом порядку; стягнути з ОСОБА_2 та страхової компанії згідно зі статтями 22, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України на свою користь 38 441,24 грн. вартості відновлювального ремонту в долях, визначених законодавством; відшкодувати завдану йому та його родині моральну шкоду, завдану незаконними діями співробітників страхової компанії, відповідно до статей 23, 1167, 1172 ЦК України, шляхом стягнення зі страховика 60000 грн на користь Дніпропетровського військового шпиталю для лікування поранених в зоні АТО; стягнути зі страхової компанії пеню на підставі пункту 36.5 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у розмірі 12 182 грн. 92 коп. та пеню з 21 квітня 2016 року по дату ухвалення рішення суду в розмірах, визначених законодавством; передати матеріали справи до правоохоронних органів для визначення персональної відповідальності згідно з чинним кримінальним законодавством співробітників АТ «СК «АХА Страхування» з метою попередження свідомого нанесення шкоди іншим громадянам України; стягнути з відповідачів на його користь поштові та телеграфні витрати, оплату послуг нотаріусів та експертів у загальній сумі 2 766 грн. 36 коп.; стягнути з відповідачів судовий збір.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 38441 грн. 24 коп. вартості відновлювального ремонту автомобіля. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти за послуги експерта у розмірі 600 грн. Стягнуто з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 пеню за період з 12 травня 2015 року по 02 листопада 2017 року у розмірі 24183 грн. 35 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Бабушкінськогорайонного судум.Дніпропетровська від 12 січня 2018 року cтягнуто з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог, у сумі 1008 грн. 60 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у розмірі, пропорційному розміру задоволених позовних вимог, у сумі 27 грн. 26 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні його позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким скасувати рішення страхової компанії про виплату страхового відшкодування в розмірі 11241,73 грн., як самовільне, прийняте всупереч установленому законом порядку; відшкодувати завдану йому та його родині моральну шкоду, завдану незаконними діями співробітників АТ «Страхова компанія «АХА Страхування», шляхом стягнення із страхової компанії 60000 грн. на користь Дніпропетровського військового шпиталю для лікування поранених в зоні АТО; передати матеріали справи до правоохоронних органів для визначення персональної відповідальності згідно з чинним кримінальним законодавством співробітників АТ «СК «АХА Страхування» м.Дніпропетровськ з метою попередження свідомого нанесення шкоди як моральної, так і матеріальної іншим громадянам України; стягнути з відповідачів на його користь поштові та телеграфні витрати, оплату послуг нотаріусів та експертів у відповідності до документів, що підтверджують ці витрати у загальній сумі 2166 грн. 36 коп., а також стягнути з відповідачів на його користь судовий збір у сумі 990,47 грн. та 551,21 грн. Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

АТ «СК «АХА Страхування», які змінили назву на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС, в апеляційній скарзі просили рішення суду скасувати в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з`ясування, порушення норм матеріального та процесуального права.

В іншій частині рішення суду учасниками справи не оскаржується.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ПрАТ СК АРКС задовольнити частково, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи 25 жовтня 2014 року о 13 годині 30 хвилин в м. Дніпропетровську на перехресті вул. Героїв Сталінграду та вул. Вакуленчука, відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Хюндай Гетц, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч при ввімкненому зеленому сигналі світлофору не надав дороги та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку під керуванням позивача ОСОБА_1 . В результаті даної дорожньої транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив пункт 16.6 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2014 року у справі № 192/2634/14 на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425 грн. Постанова не була оскаржена та набрала законної сили 02 грудня 2014 року (т. 1, а.с.14-15).

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Хюндай Гетц, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП, 25 жовтня 2014 року, була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування», що підтверджується полісом № АС / 3045508, строк дії якого з 30 січня 2014 року по 29 січня 2015 року включно. (т. 1 а.с. 177).

За даними полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 грн., без франшизи.

Згідно висновку експертного дослідження № ZA291014 від 29 жовтня 2014 року, складеного на замовлення страхової компанії, суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_3 з урахуванням зносу, становить 13490 грн. 08 коп., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 21514 грн. 66 коп. (т. 1 а.с.25 ).

Позивач ОСОБА_1 , який є власником пошкодженого в результаті ДТП автомобіля ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_2 , 28 жовтня 2014 року звернувся до АТ «СК «АХА Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку (том 1 а.с. 175, 176).

16 грудня 2014 року позивач направив страховику листа із обґрунтуванням майнових вимог потерпілої сторони щодо узгодження розміру страхової виплати, до якого долучив рахунок-фактуру № СФ-218 від 10 грудня 2014 року щодо вартості повернення доаварійного стану автомобіля у розмірі 24620 грн. без ПДВ. (т. 1 а.с. 263 ).

В рахунку зазначені банківські реквізити виконавця робіт ФОП ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 264).

Листом від 08 січня 2015 року страховик повідомив позивача, що ним прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 11241 грн. 73 коп., вказав, що страхове відшкодування нараховане згідно звіту № ZA291014 від 29 жовтня 2014 року, та повідомив щодо необхідності подання заяви про напрямок виплати страхового відшкодування (т. 1 а.с. 41).

У подальшому, на замовлення позивача, 19 квітня 2015 року, експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5 було проведено експертне дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ.

Згідно висновку № 2796 експертного дослідження автотоварознавця від 19 квітня 2015 року по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_3 , пошкодженого унаслідок ДТП, станом на 08 січня 2015 року становить 15870,39 грн.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-2109 державний номер НОМЕР_3 , пошкодженого унаслідок ДТП, станом на 09 квітня 2015 року становить 25871,35 грн. (т. 1 а.с. 46-54).

07 квітня 2016 року на замовлення позивача ОСОБА_1 експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5 було проведено експертне дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ. Згідно висновку №3699 від 07 квітня 2016 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 38441 грн. 24 коп., вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, станом цін на 01 квітня 2016 року, становить 27112 грн. 18 коп. (т. 1 а.с. 136-143).

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції посилався на їх доведеність та обгрунтованість у задоволеній частині, однак, повністю погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до ст. 376 ЦПК України є підставою для часткового скасування рішення суду.

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зробленим навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 35.1, 35.2 зазначеного Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви. До заяви додаються, зокрема: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності).

Статтею 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» регламентовано, що страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

З урахуванням положень ст. 36.4. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

Відповідно до ст. 36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі якщо заява про здійснення страхового відшкодування чи інші документи, необхідні для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), подані з порушенням строку, встановленого цим Законом, строк прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та його виплату збільшується на кількість днів такого прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

На підставі п. 1. ч. 1. ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Встановлено, 25 жовтня 2014 року о 13 годині 30 хвилин в м. Дніпропетровську на перехресті вул. Героїв Сталінграду та вул. Вакуленчука, відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Хюндай Гетц, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч при ввімкненому зеленому сигналі світлофору не надав дороги та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_2 , який рухався у зустрічному напрямку під керуванням позивача ОСОБА_1 . В результаті даної дорожньої транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив пункт 16.6 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2014 року у справі № 192/2634/14 на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 425 грн. Постанова не була оскаржена та набрала законної сили 02 грудня 2014 року (т. 1, а.с.14-15).

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу Хюндай Гетц, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП, 25 жовтня 2014 року, була застрахована в АТ «СК «АХА Страхування», що підтверджується полісом № АС / 3045508, строк дії якого з 30 січня 2014 року по 29 січня 2015 року включно. (т. 1 а.с. 177).

За даними полісу, страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 грн., без франшизи.

Згідно висновку експертного дослідження № ZA291014 від 29 жовтня 2014 року, складеного на замовлення страхової компанії, суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_3 з урахуванням зносу, становить 13490 грн. 08 коп., вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 21514 грн. 66 коп. (т. 1 а.с.25 ).

Позивач ОСОБА_1 є власником пошкодженого в результаті ДТП автомобіля та 28 жовтня 2014 року звернувся до АТ «СК «АХА Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку (т.1 а.с. 175, 176).

16 грудня 2014 року позивач направив страховику листа із обґрунтуванням майнових вимог потерпілої сторони щодо узгодження розміру страхової виплати, до якого долучив рахунок-фактуру № СФ-218 від 10 грудня 2014 року щодо вартості повернення доаварійного стану автомобіля у розмірі 24620 грн. без ПДВ. (т. 1 а.с. 263 ).

В рахунку зазначені банківські реквізити виконавця робіт ФОП ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 264).

Листом від 08 січня 2015 року страховик повідомив позивача, що ним прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 11241 грн. 73 коп., вказав, що страхове відшкодування нараховане згідно звіту № ZA291014 від 29 жовтня 2014 року, та повідомив щодо необхідності подання заяви про напрямок виплати страхового відшкодування (т. 1 а.с. 41).

У подальшому, на замовлення позивача, 19 квітня 2015 року, експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5 було проведено експертне дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ.

Згідно висновку № 2796 експертного дослідження автотоварознавця від 19 квітня 2015 року по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-2109, державний номер НОМЕР_3 , пошкодженого унаслідок ДТП, станом на 08 січня 2015 року становить 15870,39 грн.

Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ-2109 державний номер НОМЕР_3 , пошкодженого унаслідок ДТП, станом на 09 квітня 2015 року становить 25871,35 грн. (т. 1 а.с. 46-54).

07 квітня 2016 року на замовлення позивача ОСОБА_1 експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5 було проведено експертне дослідження по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ. Згідно висновку №3699 від 07 квітня 2016 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 38441 грн. 24 коп., вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля ВАЗ 2109, державний номер НОМЕР_3 , пошкодженого внаслідок ДТП, станом цін на 01 квітня 2016 року, становить 27112 грн. 18 коп. (т. 1 а.с. 136-143).

Страхова компанія до теперішнього часу не виплатили позивачу страхове відшкодування, тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення із страхової компанії на користь позивача ОСОБА_1 вартості відновлювального ремонту автомобіля, однак щодо розміру страхового відшкодування, яке підлягає стягненню на користь позивача, слід зазначити наступне.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язкуз пошкодженнямтранспортного засобувідшкодовуються витрати,пов`язаніз відновлювальнимремонтом транспортногозасобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того

власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Стягуючи з АТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 вартість відновлювального ремонту автомобіля у сумі 38441 грн. 24 коп., суд першої інстанції не звернув уваги на те, що зазначена сума була розрахована без урахування коефіцієнту зносу, що не відповідає вищевказаним нормам ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Як вбачаєтьсяз експертного висновку№ 3699від 07квітня 2016року вартість витрат,пов`язанихз відновлювальнимремонтом транспортногозасобу позивача з урахуванням зносу, становить - 27112 грн. 18 коп.

Відповідно до ст.76 УПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В апеляційному суді під час судового розгляду справи на розгляд ставилося питання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи, однак від учасників справи відповідних клопотань про призначення такої експертизи не надходило.

Таким чином,рішення судупершої інстанціїв частиністягнення ізстрахової компанії на користь ОСОБА_1 вартості відновлювального ремонту автомобіля слід змінити, зменшивши стягнуту судом суму з 38 441 грн. 24 коп. до - 27 112 грн. 18 коп.

Стосовно стягнення із страхової компанії на користь позивача пені, слід зазначити, відповідно до ст.988 ЦК України страховик у разі настання страхового випадку зобов`язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків . Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладання договору.

Згідно з п.36.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Статтею 36.5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з АТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 пені за період з 12 травня 2015 року по 02 листопада 2017 рік (907 днів), у сумі 24183 грн. 35 коп., однак, з таким висновком суду погодитися не можливо з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 28 жовтня 2014 року звернувся до АТ «СК «АХА Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку (т.1 а.с. 175, 176).

16 грудня 2014 року, позивач направив страховику листа із обгрунтуванням майнових вимог потерпілої сторони щодо узгодження розміру страхової виплати, до якого долучив рахунок-фактуру № СФ-218 від 10 грудня 2014 року щодо вартості повернення доаварійного стану автомобіля у розмірі 24620 грн. без ПДВ. (т. 1 а.с. 263 ).

Листом від 08 січня 2015 року страховик повідомив позивача, що ним прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в сумі 11241 грн. 73 коп. та повідомив щодо необхідності поданнязаяви пронапрямок виплатистрахового відшкодування (т. 1 а.с. 41).

Листом від 15 січня 2015 року АТ «СК «АХА Страхування» роз`яснили ОСОБА_1 порядок визначення розміру страхового відшкодування та повторно зазначили щодо необхідності надання усіх необхідних документів для виплати грошових коштів із зазначенням повних банківських реквізитів для їх переказу (т.1 а.с. 44).

Слід зазначити, як вбачається із вказаних листів, направлених позивачем до страхової компанії, позивачем не було надано страховій компанії своїх банківських реквізитів та необхідних документів, а тому страхова компанія була позбавлена можливості належного виконання своїх зобов`язань, які витікають із договору страхування щодо відшкодовання витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.

Вказані обставини залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення з АТ «СК «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1 пені за період з 12 травня 2015 року по 02 листопада 2017 рік у сумі 24183 грн. 35 коп., оскільки позивачем не було надано страховій компанії на її вимоги всіх необхідних реквізитів для здійснення вказаних виплат, що позбавило страхову компанію провести страхові виплати.

Стосовно позовних вимог позивача про скасування рішення страхової компанії про виплату страхового відшкодування в розмірі 11241 грн. 73коп., як самовільне, прийняте всупереч установленому законом порядку, слід зазначити наступне.

Згідно 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст.16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення.

Слід зазначити, діючим законодавством, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено такого способу захисту цивільних прав, як скасування рішення страхової компанії про виплату страхового відшкодування як самовільне, прийняте всупереч установленому законом порядку, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача в цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 60000 грн. шляхом стягнення із АТ «СК «АХА Страхування» цієї суми на користь Дніпропетровського військового шпиталю для лікування поранених в зоні АТО, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною другою вищезазначеної статті визначено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до роз`яснень викладених у Постанові Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної шкоди" під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Крім того, у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

При з`ясуванні питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд повинен з`ясувати чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, або втрат немайнового характеру, за яких обставин вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить.

Розглядаючи по суті вимоги позивача про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що пошкодження автомобіля, який є власністю позивача, призвело до його душевних страждань, зміну способу життя у зв`язку із необхідністю вирішенням питання щодо проведення відновлювального ремонту автомобіля. У зв`язку з цим суд вважав, що доводи позивача про спричинення йому моральної шкоди є обґрунтованими, хоча розмір шкоди, який вказаний ОСОБА_1 в позові, є значно завищеним та не підтверджується відповідними доказами, зокрема щодо фізичних страждань позивача.

Разом з тим, аналіз вищезазначених правових норм свідчить, що моральну шкоду відшкодовує заподіювач шкоди на користь особи, що має право вимагати такого відшкодування.

Проте, позивач зазначив у позовній заяві, що просить стягнути завдану йому моральну шкоду не на його користь, а на користь Дніпропетровського військового шпиталю для лікування поранених в зоні АТО.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції позивачу судом роз`яснювалися зазначені положення закону та пропонувалося судом уточнити позовні вимоги в цій частині, однак відповідні уточнення позивач ОСОБА_1 надавати відмовився.

З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що позовна вимога позивача про стягнення спричиненої йому моральної шкоди на користь Дніпропетровського військового шпиталю для лікування поранених в зоні АТО не відповідає на вимогам закону, та відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача понесених поштових та телеграфних витрат, витрат на оплату послуг нотаріусів та експертів, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні цих вимог позивача виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України (в редакції чинній на день ухвалення оскаржуваного рішення), стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать: 2) витрати на правову допомогу; 3) витрати сторін та їх представників, що пов`язані з явкою до суду; 4) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз; 5) витрати, пов`язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи; 6) витрати, пов`язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Наведена стаття містить вичерпний перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Заявляючи вимоги про стягнення судових витрат, позивач ОСОБА_1 надав наступні докази на їх підтвердження :

- квитанцію від 29 жовтня 2014 року про сплату 800 грн. за послуги експерта ОСОБА_3 та квитанцію від 18 березня 2015 року про сплату 900 грн. за експертне дослідження експерту Крутінь В.І. (т.1 а.с.79);

- чотири чеки Укрпошти від 30 квітня 2015 року на загальну суму 39 грн. 20 коп. та два чеки Укрпошти від 05 січня 2015 року на загальну суму 25 грн. (т. 1 а.с.83);

- чеки ПАТ «Укртелеком» від 19 березня 2015 року за відправлення телеграм на суму 70 грн. 58 коп. та чек від 26 березня 2015 року на суму 76 грн. 58 коп. (т.1 а.с.86);

- дві довідки, видані приватним нотаріусом Аршава І.О. від 19 червня 2015 року на суму 240 грн., та від 23 червня 2015 року на суму 15 грн. за вчинення нотаріальних дій (т.1 а.с. 87, 88).

- квитанцію від 30 березня 2016 року про сплату 600 грн. за експертне дослідження експерту Крутінь В.І.(т.1 а.с.92)

Вирішуючи питання про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 документально підтверджених витрат у сумі 600 грн., пов`язаних із складанням експертного висновку № 3699 від 07 квітня 2016 року, дані якого були покладені в основу рішення суду та на якому, фактично, ґрунтуються позовні вимоги позивача (т. 1 а.с. 79, 136-143).

Витрати, понесені ОСОБА_1 на послуги експерта ОСОБА_3 у сумі 800 грн. та витрати у сумі 900 грн. за експертне дослідження експерта ОСОБА_5 не підлягають відшкодуванню позивачу, оскільки дані, які містяться в експертних висновках, складених останніми, не були взяті до уваги судом під час ухвалення рішення по суті спору.

Інші витрати, понесені позивачем, зводяться до запрошення страхової компанії на огляд пошкодженого автомобіля у 2015 році, а тому, у розумінні, ст. 79 ЦПК України (в редакції, чинній на день ухвалення оскаржуваного рішення) не є витратами, пов`язаними з розглядом судової справи. Послуги нотаріуса також не відносяться до судових витрат.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 стосовно невідповідності рішення суду, в оскаржуваній ним частині, обставинам справи є необгрунтованими.

Доводи апеляційної скарги страхової компанії про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі у звязку з їх недоведеністю є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга ПрАТ Страхова компанія АРКС підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 370, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС - задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товаристваСтрахова компаніяАХА Страхуванняпро відшкодування шкоди,завданої внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди,та шкоди,завданої самовільним,прийнятим всуперечустановленому закономпорядку рішеннямстраховика змінити вчастині стягнення з Акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування, найменування якого було змінено на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС, на користь ОСОБА_1 вартості відновлювального ремонту автомобіля, зменшивши його розмір з 38 441 грн. 24 коп. до - 27 112 грн. 18 коп.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 листопада 2017 року в частині стягнення з Акціонерного товаристваСтрахова компаніяАХА Страхування,найменування якогобуло зміненона Приватне акціонернетовариство Страховакомпанія АРКС, на користь ОСОБА_1 пені у сумі 24183 грн. 35 коп. скасувати та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення пені - відмовити.

В іншій оскаржуваній частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Судупротягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

Судді