Справа № 495/4689/20

Номер провадження 2/495/2343/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2020 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

при секретарі судового засідання: Охримчук А.В.

за участю:

позивачки - ОСОБА_1

представника відповідача Антілової А.(довіреність№ 01-33/2130від 10.08.2020)

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу № 495/4689/20

за позовноюзаявою ОСОБА_1

до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації

про стягнення компенсації за додаткові оплачувані відпустки, середнього заробітку за весь час затримки виплати повного розрахунку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

07.08.2020 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивачка) звернулася до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовною заявою до Білгород-Дністровської районної державної адміністрації (далі по тексту відповідач) про стягнення компенсації за додаткові оплачувані відпустки, середнього заробітку за весь час затримки виплати повного розрахунку та моральної шкоди.

Так, позивачка, керуючись ст.15 Закону України «Про відпустки», ст.ст. 76, 116-117, 215-217, 232, 237-1 КЗпП України, ст.23 Цивільного кодексу України, ст.175 ЦПК України, просить суд стягнути на її користь з відповідача компенсацію за додаткові відпустки у зв`язку з навчанням у розмірі 42213,7 грн., середній заробіток за весь час затримки повного розрахунку при звільненні, моральну шкоду у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень та судові витрати.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 11.08.2020 року відкрито спрощене позовне провадження по цивільній справі № 495/4689/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської РДА про стягнення компенсації за додаткові оплачувані відпустки, середнього заробітку за весь час затримки виплати повного розрахунку та моральної шкоди. Справу призначено до розгляду.

Під час перевірки, дослідження та підготовки матеріалів справи до судового розгляду, судом були встановлені обставини, які свідчать про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із роз`ясненнями, викладеними в абз.1 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно із ст.124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами першою і другою ст.15 Цивільного процесуального кодексу України (в редакції до 03.10.2017 року) у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України або Господарським процесуальним кодексом України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справахщодо оскарженнярішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьадміністративні судиперевіряють,чи прийняті(вчинені)вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законамиУкраїни; звикористанням повноваженняз метою,з якоюце повноваженнянадано; обґрунтовано,тобто зурахуванням усіхобставин,що маютьзначення дляприйняття рішення(вчиненнядії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; здотриманням принципурівності передзаконом,запобігаючи всімформам дискримінації; пропорційно,зокрема здотриманням необхідногобалансу міжбудь-якиминесприятливими наслідкамидля прав,свобод таінтересів особиі цілями,на досягненняяких спрямованеце рішення(дія); зурахуванням праваособи научасть упроцесі прийняттярішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основними засадами(принципами)адміністративного судочинстває: верховенствоправа; рівністьусіх учасниківсудового процесуперед закономі судом; гласністьі відкритістьсудового процесута йогоповне фіксуваннятехнічними засобами; змагальністьсторін,диспозитивність таофіційне з`ясуваннявсіх обставину справі; обов`язковістьсудового рішення; забезпеченняправа наапеляційний переглядсправи; забезпеченняправа накасаційне оскарженнясудового рішенняу випадках,визначених законом; розумністьстроків розглядусправи судом; неприпустимістьзловживання процесуальнимиправами; відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За правиламист.4Кодексу адміністративногосудочинства України,адміністративна справа-переданий навирішення адміністративногосуду публічно-правовийспір; публічно-правовийспір -спір,у якому хочаб однасторона здійснюєпублічно-владніуправлінські функції,в томучислі навиконання делегованихповноважень,і спірвиник узв`язку ізвиконанням абоневиконанням такоюстороною зазначенихфункцій;адміністративний суд-суд,до компетенціїякого цимКодексом віднесенорозгляд івирішення адміністративнихсправ; адміністративнесудочинство -діяльність адміністративнихсудів щодорозгляду івирішення адміністративнихсправ упорядку,встановленому цимКодексом; суб`єктвладних повноважень-орган державноївлади,орган місцевогосамоврядування,їх посадовачи службоваособа,інший суб`єктпри здійсненніними публічно-владнихуправлінських функційна підставізаконодавства,в томучислі навиконання делегованихповноважень,або наданніадміністративних послуг;позивач -особа,на захистправ,свобод таінтересів якоїподано позовдо адміністративногосуду,а такожсуб`єкт владнихповноважень,на виконанняповноважень якогоподано позовдо адміністративногосуду; відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.ч. 1, 2 КАС України).

Відповідно до ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин, норм діючого законодавства та практики його застосування, спори за вимогами про стягнення компенсаціїза додатковіоплачувані відпустки,середнього заробіткуза весьчас затримкивиплати повногорозрахунку підчас проходженняпублічної служби підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства на підставі вимог, приписів та положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявоюв порядкуцивільного судочинствата просить стягнути на її користь з Білгород-Дністровської РДА компенсації за додаткові оплачувані відпустки, середнього заробітку за весь час затримки виплати повного розрахунку та моральної шкоди, яка займала посаду державної служби начальника відділу з питань управління персоналом апарату Білгород-Дністровської районної державної адміністрації, тобто проходила державну службу в Білгород-Дністровської районної державної адміністрації.

Між тим, як було вище зазначено, положеннями Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відповідні вимоги, які в даному випадку заявлені позивачем в порядку цивільного судочинства, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Крім цього, правовою позицією Верховного Суду України однозначно розмежено трудові спори, а саме спори, які стосуються державної служби, розглядаються в адміністративній юрисдикції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про необхідність закриття провадження у цивільній справі № 495/4689/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської РДА про стягнення компенсації за додаткові оплачувані відпустки, середнього заробітку за весь час затримки виплати повного розрахунку та моральної шкоди, так як дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Керуючись ч.1 ст.19, п.1 ч.1 ст.255, ст.ст. 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі № 495/4689/20за позовною заявою ОСОБА_1 доБілгород-Дністровськоїрайонної державноїадміністрації простягнення компенсаціїза додатковіоплачувані відпустки,середнього заробіткуза весьчас затримкивиплати повногорозрахунку таморальної шкоди закрити.

Роз`яснити позивачці ОСОБА_1 її право звернення за вирішенням даного спору в порядку адміністративного судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Мишко