ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа №420/5665/18

адміністративні провадження №К/9901/21250/19;К/9901/21837/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білоуса О.В.,

суддів Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,

за участю секретаря судового засідання Носенко Л.О.,

представника позивача Рахманова Є.В.,

представник третьої особи Управління служби безпеки України в Одеській області Осадчій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Одеської митниці ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року (головуючий суддя Завальнюк І.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року (головуючий суддя Вербицька Н.В., судді Джабурія О.В., Кравченко К.В.) у справі за адміністративним позовом Виробничо-комерційної фірми Кріопром у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, за участю третіх осіб: Управління служби безпеки України в Одеській області, Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення збитків,

У С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року Виробничо-комерційна фірма Кріопром у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі ВКФ Кріопром) звернулася до суду з позовом до Одеської митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області (далі ГУ ДКС України в Одеській області), за участю третіх осіб Управління служби безпеки України в Одеській області (далі - УСБ України в Одеській області) та Військової частини НОМЕР_1 , в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: визнати протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що виразилась у незавершенні митного оформлення товару за митною декларацією UA500060/2018/018771 та безпідставному не випуску транспортного засобу MAN д/н НОМЕР_2 ; зобов`язати відповідача завершити його митне оформлення; стягнути з Одеської митниці ДФС на користь позивача кошти на відшкодування заподіяною протиправною бездіяльністю шкоди у розмірі 54800 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС під час проведення митного оформлення товару за митною декларацією UA500060/2018/018771. Зобов`язано Одеську митницю ДФС завершити митне оформлення товару за митною декларацією UA500060/2018/018771. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВКФ Кріопром збитки у розмірі 54800 грн. Стягнуто з бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС на користь позивача судові витрати у розмірі 3524 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС, що виразилась у безпідставному затриманні транспортного засобу MAN д/н НОМЕР_2 у період з 21 червня 2018 року по 21 серпня 2018 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВКФ Кріопром збитки у розмірі 54 800 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на сплату судового збору у розмірі 1762 грн, шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, Одеська митниця ДФС звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду апеляційної інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог та у цій частині ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

ГУ ДКС України в Одеській області також подало касаційну скаргу на рішення судів першої та апеляційної інстанцій, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, в обґрунтування скарги зазначило, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про стягнення з державного бюджету шкоди у сумі 54800 грн, оскільки статтею 30 Митного кодексу України передбачено відшкодування збитків, заподіяних органами митної служби під час виконання ними своїх повноважень, за рахунок цих органів. Тобто, Одеська митниця ДФС повинна самостійно нести відповідальність за своїми зобов`язаннями, а завдана матеріальна шкода повинна відшкодовуватись за рахунок її бюджетних асигнувань, шляхом безспірного списання коштів з рахунку боржника, які відкриті в органі казначейства.

ВКФ Кріопром скористалося своїм правом та надіслало до суду відзиви на касаційні скарги, в яких, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваного судового рішення просило постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 4 березня 2019 року.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши представників сторін, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційних скарг без задоволення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ВКФ Кріопром та ТОВ Терра-Верналис 19 червня 2018 року укладено Договір № 19/06 про надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні.

На виконання вказаного договору, ТОВ Терра-Верналіс для міжнародного перевезення товару, позивачу надано автомобіль МАN державний номер НОМЕР_2 .

Для здійснення митного оформлення експорту товару в автоматизованій системі митного оформлення, ВКФ Кріопром 21 червня 2018 року зареєстровано митну декларацію типу ЕК10 № UA500060/2018/018771, в якій зазначено: одну одиницю насоса зрідженого газу 22НСГ-40/40, одну одиницю насоса зрідженого газу 12НСГ-80/40, чотири одиниці механізму руху насоса зрідженого газу 12НСГ-0,175/20, чотири одиниці циліндрової групи насоса зрідженого газу 12НСГ-0,175/20, одну одиницю теплообмінника-зріджувача КК3297.000-04, дві одиниці клапану запірного ДУ 32, Рр 16 АК 7968.000-09, одну одиницю клапана запобіжного Ду 25, Рр 16 АК 7547.000.

Водночас, УСБ України в Одеській області на виконання доручення Головного слідчого УСБ України від 13 травня 2018 року у межах кримінального провадження №22017000000000325, було доручено ініціювати перед Одеською митницею ДФС проведення митного огляду товарів, відправником яких є ВКФ Кріопром, з метою встановлення віднесення товарів, що заявлені до митного оформлення, до товарів військового або подвійного призначення із залученням відповідних експертів.

21 червня 2018 року УСБ України в Одеській області направило до Одеської митниці лист № 65/3-2-3272 дск про необхідність проведення митного переогляду товарів, відправником яких є ВКФ Кріопром, разом із залученням представників відділу номенклатури, тарифів, інтелектуальної власності та боротьби з контрабандою Одеської митниці ДФС, а також із залученням працівників УСБУ в Одеській області.

Цього ж дня співробітниками Одеської митниці ДФС спільно з представниками УСБ України в Одеській області та спеціалістами військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснено митний огляд товарів позивача, у результаті чого встановлено, що товари можуть відноситися до товарів подвійного використання або військового призначення, зокрема: виріб насос 22НСГ-40/40 входить в комплект автомобільної киснеазотновидобувної станції АКДС-70М (М2), який згідно з еталоном Класифікатора озброєння, військової техніки та майна Міністерства оборони України прийнятий на озброєння, військової техніки та майна Міністерства оборони України використовується у військовій сфері; виріб насос 12НСГ-80/40 входить в комплект стаціонарної газифікаційної установки СГУ-7КМ, який згідно з Класифікатором озброєння, військової техніки та майна Міністерства оборони України прийнятий на озброєння, постачається для потреб авіаційних частин ЗСУ та використовується у військовій сфері.

За результатами огляду, спеціалістами Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України встановлено, що насос 22НСГ-40/40 та насос 12НСГ-80/40 відносяться до товарів подвійного використання чи військового призначення.

Згідно Акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної покладі та багажу, 21 червня 2018 року о 17:00 год вказаний вище товар було затримано для проведення експертизи та отримання висновків.

З метою ідентифікації вказаних товарів працівниками УСБ України в Одеській області ініційовано проведення експертизи зазначених товарів у галузі експортного контролю.

26 червня 2018 року Одеською митницею від ВКФ Кріопром отримано висновок недержавної експертизи від 25 червня 2018 року щодо ідентифікації товару №УТЕ-1048, наданий Одеською регіональною торгово-промисловою палатою, про те, що весь товар, задекларований ВКФ Кріопром до експорту (у тому числі, насоси 22НСГ-40/40 та 12НСГ-80/40), не відноситься до товарів подвійного призначення.

27 червня 2018 року старшим державним інспектором Лебедовичем В.А., головним державним інспектором Грішановим О.В. за участю старшого оперуповноваженого в ОВС Яцкова О.А. здійснено переогляд товару, затриманого 21 червня 2018 року, за результатами якого складено Акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. У зазначеному Акті вказано, що переогляд товару здійснено з метою перевірки маркування та вагових характеристик товару, проте, жодних матеріалів про порушення митних правил у результаті переогляду товару не складено. Крім того, в Акті зазначено, що додатково буде направлено запит для вирішення питання щодо можливого порушення митних правил, разом з тим, жодні матеріали щодо порушення позивачем митних правил Одеською митницею ДФС не складалися.

13 липня 2018 року до ВКФ Кріопром звернулася ТОВ Терра-Верналис із листом-претензією № 13/07 щодо безпідставного затримання автомобіля MAN, д/н НОМЕР_2 , що спричиняє останньому втрати фінансового характеру, та з вимогою вирішення цього питання.

У зв`язку із наведеним 18 липня 2018 року ВКФ Кріопром звернулася до Одеської митниці ДФС з листом № 211, в якому просила випустити автомобіль MAN, д/н НОМЕР_2 , який було затримано під час митного оформлення товарів за декларацією № UA500060/2018/018771.

Проте, жодної відповіді на вказане звернення, позивач від органу доходів та зборів не отримав.

Згідно листа Держекспоконтролю від 8 серпня 2018 року № 2872/30-18 та висновку Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України від 23 березня 2018 року, кріогенні насоси зріджених газів типу 22НСГ-40/40 та 12НСГ-80/40 призначені для військового використання та відповідають позиціям ML10.f та ML10.a Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, який наведений у Додатку до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807.

21 серпня 2018 року до Одеської митниці ДФС від Головного слідчого УСБ України надійшов лист, яким відповідача повідомлено, що згідно з висновком Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України від 25 червня 2018 року зазначені вироби спеціально призначені для військового використання. При цьому копії вказаного висновку відповідачу не направлялися.

Постановою старшого слідчого з ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного управління Служби безпеки України від 21 серпня 2018 року товари, пред`явлені ТОВ Кріопром до митного оформлення за декларацією №UA500060/2018/018771, визнані речовими доказами.

Цього ж дня слідчим УСБ України в Одеській області вищезазначені товари вилучені, що підтверджено Протоколом огляду місця події у межах кримінального провадження №22017000000000325 від 1 вересня 2018 року за ознаками статті 111 КК України.

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що автотранспортний засіб MAN, д/н НОМЕР_2 , з території ВМК ТОВ Сільгосппостач, який заїхав на територію по разовій перепустці від 21 червня 2019 року №00000004818 о 12 годині 20 хвилин, виїхав 21 серпня 2018 року о 17:00 год.

В наслідок утримання митним органом автотранспорту MAN д/н НОМЕР_2 , ВКФ Кріопром понесло витрати у вигляді штрафних санкцій за простій транспортного засобу у загальному розмірі 54800 грн, сплата яких передбачена пунктом 6.4 Договору від 19 червня 2018 року № 19/06 з ТОВ Терра-Варналис про надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажів у міжнародному автомобільному сполученні, що підтверджено рахунками на оплату платіжних доручень.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що Одеською митницею ДФС не дотримано процедуру проведення дослідження товарів з метою визначення та призначення останніх за митною декларацією №UA500060/2018/018771. Судом також в обгрунтування рішення вказано, що відповідачем у межах його повноважень не прийнято жодного передбаченого чинним законодавством рішення, яке приймається під час проведення митних процедур, що спричинило тривале (40 робочих днів) та безпідставне утримання контролюючим органом товарів і транспортного засобу, що у свою чергу, призвело до заподіяння позивачу фінансових витрат у розмірі 54 800 грн, які мають бути відшкодовані останньому з Державного бюджету України.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з наступних мотивів, з якими погоджується Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду.

Частинами першою - третьою статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачено, що митному контролю підлягають усі товари та транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Форми митного контролю визначені статтею 336 МК України, зокрема, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян).

Згідно з частиною п`ятою статті 338 МК України, огляд товарів, що переміщується через митний кордон України, допускається в разі отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів.

Враховуючи наведені приписи норм МК України, судом апеляційної інстанції обгрунтовано зазначено, що працівниками Одеської митниці ДФС, на підставі доручення УСБ України в Одеській області від 21 червня 2018 року № 65/3-2-3272 дск, спільно з представниками УСБ України в Одеській області та спеціалістами Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України правомірно здійснено митний огляд товарів при поданні 21 червня 2018 року ВКФ "Кріопром" митної декларації для здійснення митного оформлення експорту товарів.

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Одеської митниці ДФС, що виразилась у незавершенні митного оформлення товару за митною декларацією UA500060/2018/018771, то суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо безпідставності їх задоволення, з огляду на наступне.

Так, статтею 197 МК України передбачено, що у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України. Пропуск таких товарів через митний кордон України та/або їх випуск залежно від вимог відповідного закону здійснюються органами доходів і зборів на підставі отриманих від державних органів, інших установ та організацій, уповноважених на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідних дозвільних документів та/або відомостей про включення (виключення) товару до (з) відповідного реєстру у формі електронних документів, засвідчених електронним цифровим підписом, які підтверджують дотримання встановлених обмежень щодо переміщення таких товарів через митний кордон України, якщо використання таких дозвільних документів та/або відомостей для здійснення митних формальностей передбачено законами України.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 544 МК України, до основних завдань органів доходів і зборів при здійсненні державної митної справи, зокрема, належить здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки.

За приписами статті 18 Закону України від 30 червня 1993 року № 3341-ХІІ "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю", митні органи зобов`язані за дорученням спеціальних органів по боротьбі з організованою злочинністю проводити у межах своєї компетенції ревізії, перевірки та інші дії щодо контролю за дотриманням законодавства України організаціями і громадянам. Крім того, органи доходів і зборів зобов`язані надавати необхідну допомогу при проведенні оперативно-розшукових заходів у зоні митного контролю.

Зі змісту частини п`ятої статті 338 МК України вбачається, що з метою проведення огляду (переогляду) товарів у випадку отримання відповідної офіційної інформації від правоохоронних органів посадові особи органів доходів і зборів самостійно вживають заходів, передбачених цим Кодексом, на всій митній території України, включаючи зупинення товарів, транспортних засобів в межах контрольованого прикордонного району та прикордонної смуги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у дорученні УСБ України в Одеській області від 21 червня 2018 року про проведення повного огляду товару, який експортується ВКФ "Кріопром", щодо його віднесення до товарів військового призначення або подвійного використання зазначено, що такий огляд здійснюється в межах кримінального провадження № 22017000000000325. У супровідному листі, яким до митного органу скеровано зазначене доручення, вказано, що УСБ України в Одеській області має інформацію щодо можливого протиправного переміщення в зоні діяльності Одеської митниці ДФС товарів військового або подвійного призначення, які експортуються ВКФ "Кріопром".

Діяльність, пов`язану з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов`язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях, регулює Закон України від 20 лютого 2003 року № 549-IV "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" (далі Закон № 549-IV).

Частиною першою статті 12 Закону № 549-IV передбачено, що суб`єкти господарювання України, державні замовники з державного оборонного замовлення, які мають намір здійснювати міжнародні передачі товарів, у тому числі проводити посередницьку (брокерську) діяльність, пов`язану з міжнародними передачами товарів військового призначення, попередньо реєструються як суб`єкти здійснення міжнародних передач товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. З цією метою зазначені суб`єкти подають відомості та документи, необхідні для проведення попередньої експертизи товарів, до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю. За підсумками експертизи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, ідентифікує товари, визначає умови здійснення їх міжнародних передач до конкретних держав, залежно від категорії товарів, видів міжнародних передач таких товарів тощо, та видає зазначеним суб`єктам посвідчення про їх реєстрацію як суб`єктів здійснення міжнародних передач товарів разом з відповідними роз`ясненнями про особливості здійснення таких передач.

Відповідно до статті 21 вказаного Закону, органи доходів і зборів здійснюють митні формальності, необхідні для пропуску через митний кордон України, випуску у відповідний митний режим товарів військового призначення та подвійного використання на підставі відповідного дозвільного документа на здійснення міжнародних передач товарів, отриманого від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що згідно Акту огляду товарів від 21 червня 2018 року та Акту переогляду товарів від 27 червня 2018 року встановлено, що товари, які експортуються ВКФ "Кріопром", належать до товарів військового або подвійного призначення. Оскільки у позивача було відсутнє погодження центрального органу виконавчої влади на здійснення продажу вказаних товарів, то товари затримано до проведення експертизи та отримання висновків.

Таким чином, враховуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що Одеська митниця ДФС, отримавши повідомлення від УСБ України в Одеській області про можливе протиправне переміщення позивачем товару через митний кордон України, правомірно здійснила огляд та затримання товарів, які експортувалися ВКФ "Кріопром".

Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Одеської митниці ДФС, яка виразилася у неприйнятті нею в межах повноважень жодного рішення за результатами проведення митних процедур, що спричинила тривале та безпідставне утримання товару, то П`ятий апеляційних адміністративний суд дійшов обгрунтованого висновку щодо їх безпідставність, з огляду на таке.

Частинами другою та четвертою статті 558 МК України передбачено, що правоохоронні органи зобов`язані письмово повідомляти органи доходів і зборів про наявність оперативної інформації щодо можливих випадків переміщення товарів, у тому числі транспортних засобів особистого користування, транспортних засобів комерційного призначення з порушенням норм законодавства України. У разі наявності такої оперативної інформації від правоохоронних органів митний контроль та митне оформлення здійснюються за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів, який отримав цю оперативну інформацію, або особи, яка виконує його обов`язки, в обсягах та у формах, передбачених цим Кодексом.

У разі виявлення під час здійснення митного контролю та інших заходів, що здійснюються органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, ознак правопорушень, розслідування яких не належить до повноважень органів доходів і зборів, органи доходів і зборів зобов`язані письмово повідомляти про це відповідні правоохоронні органи.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що оскільки митний огляд та затримання товару, який експортувався ВКФ "Кріопром", здійснювався контролюючим органом за дорученням УСБ України в Одеській області в межах розслідування кримінального провадження №22017000000000325 за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 14, частиною першою статті 111 КК України (готування до державної зради), розслідування якого не входить до компетенції митного органу, то всі слідчі дії з часу затримання товару, в тому числі, проведення експертного дослідження товару, мають бути здійснені органом, що проводить досудове розслідування.

На підтвердження висновку щодо некомпетентності призначення саме митним органом експертного дослідження свідчить і той факт, що експертиза у галузі державного експертного контролю проводиться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, а не експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що посилання позивача на бездіяльність Одеської митниці щодо не відібрання зразків товарів для проведення експертизи та неприйняття рішення про її призначення, є безпідставним.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що Одеська митниця ДФС неодноразово повідомляла УСБ України в Одеській області про проведення огляду та переогляду товарів за митною декларацією від 21 червня 2018 року № UA500060/2018/018771, під час яких встановлено, що оглянуті товари можуть відноситися до товарів, які підлягають експертному контролю. Крім того, у зв`язку із тим, що митне оформлення товару було зупинено, відповідач просив УСБ України в Одеській області повідомити про результати проведеного дослідження на предмет відношення товарів до предметів військового призначення або подвійного використання. Вказані обставини підтверджуються листами Одеської митниці ДФС від 27 червня 2018 року та 4 липня 2018 року.

Головне слідче управління Служби безпеки України лише 20 серпня 2018 року повідомило відповідача про наявність висновку Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України (який відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року №767 має статус органу, що проводить державну експертизу у галузі державного експортного контролю) з проведення науково-технічної експертизи виробів щодо визначення сфери їх використання від 25 червня 2018 року. Згідно вказаного висновку насос зріджених газів типу 22 НСГ-40/40 та насос зріджених газів типу 12 НСГ - 80/40 спеціально призначені для військового використання та відповідають позиціям ML 10.f та ML.20.а Списку товарів, визначеному у додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення".

Крім того, у цьому висновку зазначено, що дослідження проводилось за дорученням Міністерства оборони України за зверненням Головного управління контрозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ від 22 червня 2018 року.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що Міністерством оборони України копію висновку Центрального науково-дослідного інституту озброєння та військової техніки Збройних Сил України від 25 червня 2018 року на адресу Головного управління контрозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України направлено лише 12 липня 2018 року.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив про своєчасність звернення органів безпеки за отриманням висновку державної експертизи в галузі державного експортного контролю та відсутності протиправних дій та/або бездіяльності Одеської митниці ДФС щодо не завершення митного оформлення затриманого товару до отримання експертного висновку.

Також судом апеляційної інстанції обгрунтовано вказано, що доводи позивача про порушення відповідачем чотиригодинного строку здійснення митного оформлення товарів, визначеного частиною першою статті 255 МК України, є безпідставними, оскільки частиною другою цієї ж статті передбачена можливість перевищення цього строку на час проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів.

21 серпня 2018 року у межах кримінального провадження № 22017000000000325 від 1 вересня 2017 року затримані митницею товари визнані речовими доказами, вилучені та передані на відповідальне зберігання ТОВ "Скай-Лайн" на складське приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Цветаєва, 3/5, що підтверджується відповідною постановою слідчого Служби безпеки України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 27 серпня 2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/32393/18 у межах розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄДР 1 вересня 2017 року №22017000000000325, за фактом вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 14, частиною першою статті 111 КК України, задоволено клопотання слідчого ГСУ СБ України та накладено арешт на перелік тимчасово вилученого майна ВКФ "Кріопром" під час проведення огляду місця події - зони митного контролю вантажного терміналу ТОВ "Сільгосппостач" за адресою: місто Одеса, вулиця Новомосковська дорога, 23.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно зазначив, що у зв`язку з відсутністю товарів у зоні митного контролю, Одеська митниця ДФС була позбавлена можливості завершити митний контроль товарів за митною декларацією від 21 червня 2018 року № UA500060/2018/018771.

Таким чином, висновок П`ятого апеляційного адміністративного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Одеської митниці ДФС, що виразилась у незавершені митного оформлення товару за митною декларацією UA500060/2018/018771 від 21 червня 2018 року та зобов`язанні завершити митне оформлення товару за вказаною митною декларацією є обґрунтованим.

Разом з тим, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог щодо визнання протипраними дій відповідача щодо затримання вантажного автомобіля MAN д/н НОМЕР_2 у період з 21 червня 2018 року по 21 серпня 2018 року.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з Актом огляду товарів від 21 червня 2018 року на підставі митної декларації від 21 червня 2018 року №UA500060/2018/018771 затримано до проведення експертного дослідження лише товари, що експортувались ВКФ "Кріопром", будь-якого рішення щодо вантажного автомобіля, на якому ці товари було розміщено, відповідачем не приймалось.

З метою уникнення ймовірних збитків, пов`язаних з простоєм транспортного засобу, позивач звертався до Одеської митниці ДФС 18 липня 2018 року.

Проте, Одеською митницею ДФС під час розгляду справи не було наведено жодних підстав та не надано належних та допустимих доказів для затримання вказаного транспортного засобу.

Доводи відповідача про те, що 21 серпня 2018 року товари згідно митної декларації від 21 червня 2018 року №UA500060/2018/018771 та автотранспортний засіб MAN д/н НОМЕР_2 було вилучено згідно Протоколу огляду місця подій є безпідставними, оскільки спростовуються змістом вказаного протоколу, додатком до цього протоколу, в якому вказано лише про вилучення товарів, а також поясненнями УСБ України в Одеській області згідно яких, вказівок щодо вилучення транспортного засобу MAN, д\н НОМЕР_2 , останнім не надавалось.

Таким чином, визнавши протиправною бездіяльність Одеської митниці ДФС в частині незаконного утримання транспортного засобу протягом двох місяців, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку та визначив, що розмір збитків, завданих позивачу простоєм автомобіля склав 54800 грн.

Так, статтею 56 Конституції України передбачено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження", та особливості їх виконання встановлені Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (стаття 1 вказаного закону).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган, державне підприємство, установа, організація, юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

За приписами частини першої статті 3 цього ж Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 215 від 15 квітня 2015 року, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом. Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

За приписами частини першої статті 43 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з висновком, наведеним у рішенні Конституційного Суду України № 12/рп-2001 від 3 жовтня 2001 року, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

Аналізуючи зазначені норми чинного законодавства, суд апеляційної інстанції обгрунтовано зазначив про те, що управління наявними коштами Державного бюджету України, зокрема, безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду входить до компетенції Державного казначейства України.

Отже, належними відповідачами у даній справі є відповідний орган Державної казначейської служби України, до компетенції якого належить казначейське обслуговування бюджетних коштів, а також державні органи, чиї дії та рішення визнаються протиправними.

Вказані вище обставини спростовують доводи ГУ ДКС України в Одеській області, що належним відповідачем у даній справі є відповідний митний орган, за рахунок бюджетних асигнувань якого і повинна відшкодовуватися заподіяна позивачу шкода.

П`ятим апеляційним адміністративним судом обґрунтовано зазначено, що посилання ГУ ДКС України в Одеській області на статтю 30 МК України, не спростовує наведені вище висновки, оскільки вказана стаття визначає, що шкода, заподіяна особам та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю органів доходів і зборів відшкодовується цими органами у порядку, визначеному законом.

Частинами першою та другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені у касаційних скаргах не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційних скарг відсутні.

Згідно із частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційні скарги Одеської митниці ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області залишити без задоволення, а постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2019 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 21 вересня 2020 року.

Головуючий О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх