Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 вересня 2020 р.Справа № 480/3507/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , П`янової Я.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці ДФС на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: О.О. Осіпова, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 28.10.19 року по справі № 480/3507/19
за позовом ОСОБА_1
до Сумської митниці ДФС
про визнання протиправним та скасування рішення та картки,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Сумської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA805180/2019/000206/2 від 29.07.2019 та картку відмови у митному оформлені за № UA805180/2019/00446 від 29.07.2019.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 29.07.2019 № UA805180/2019/000206/2.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.07.2019 № UA805180/2019/00446.
Відповідач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що при вивченні документів, поданих до митного оформлення, встановлено, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально. Так, декларантом надано до митного оформлення платіжне доручення в іноземній валюті від 04.12.2018р., відповідно до якого здійснено оплату коштів в сумі 652,40 GBP за автомобіль по інвойсу 2037881 А. Разом з тим, згідно з експертним висновком від 25.07.2019 вартість автомобілю Citroen моделі СЗ становить 2624,81 GBP. Тому, відповідно до статті 53 та частина 1 статті 368 Митного кодексу України на адресу декларанта направлено запит на надання документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Проте запитувані посадовою особою митного органу додаткові документи декларантом не надані, про що він повідомив листом від 29.07.2019. Оскільки позивачем не доведено достовірність відомостей, представлених для визначення фактурної вартості транспортного засобу, а також, враховуючи цінову інформацію, яка наявна у Сумській митниці ДФС, прийнято рішення про коригування митної вартості. Таким чином, відповідач вважає, що він діяв в межах та у спосіб, передбачені чинним законодавством.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі - продажу (інвойсу) від 01.12.2018, укладеного за результатами біржових електронних торгів з компанією МоtorhogLtd (Великобританія), здійснив купівлю за 652,4 GВР автомобіля марки СІTROЕN моделі С3, 2014 року випуску (а.с.28-32).
Оплату вартості придбаного автомобіля в сумі в 652,4 GBP позивач відповідно до умов вказаного договору купівлі - продажу (інвойсу) здійснив по ордер - свіфту від 04.12.2018 на користь компанії MotorhogLtd (Великобританія).
Вказаний автомобіль 21.07.2019 було доставлено на митну територію України, взято під митний контроль Волинською митницею ДФС, а згодом доставлено в Сумську митницю ДФС (надалі - митниця) для остаточного розмитнення.
26.07.2019 ОСОБА_1 подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) №UA805180/2019/020945, в якій вартість автомобіля визначено декларантом в сумі 83 583, 85 грн., що по обмінному курсу НБУ становило 2 624, 81 GBP.
Крім самої МД, до митного оформлення були подані наступні документи:
Рахунок-фактура (інвойс) від 01.12.2018 2037881А;
Акт про проведення огляду товару № UA 205010/2019/321248 від 21.07.2019;
Свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 07.05.2019 9127 565 06 15;
Банківський платіжний документ, що стосується товару від 04.12.2018;
Банківський платіжний документ, що стосується товару від 23.07.2019;
Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1385 від 25.07.2019;
Договір про надання послуг митного брокера 2407.2/2019 від 24.07.2019;
Висновок про походження товару 9127 565 06 15 від 07.05.2019;
Касові ордери про сплату митних платежів від 18.07.2019 та 26.07.2019;
Паспорт МК 058070 від 05.04.1996;
Відповідно до статті 53 та частина 1 статті 368 Митного кодексу України на адресу декларанта направлено запит на надання документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Запитувані посадовою особою митного органу додаткові документи декларантом не надані, про що він повідомив листом від 29.07.2019, (а.с.22).
29.07.2019 року митницею було прийняте Рішення про коригування митної вартості №UA805180/2019/000206/2 (надалі - Рішення) (а.с.16-17) та Картку відмови у митному оформленні №UA805180/2019/00446 (а.с.18-19), згідно з якими вартість автомобіля, визначену декларантом для цілей нарахування митних платежів, було відхилено.
Зокрема, у вказаному Рішенні (графа 33) митниця зазначила наступну причину коригування:
Спрацювання профілю ризику 105-2 Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої в тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 , валюта - EUR, вартість - 6300,00.
Рішення про проведення перевірки достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу прийнято органом доходів і зборів на підставі результатів застосування системи управління ризиками за інформацією спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу.
Орган доходів і зборів повідомив особі, яка декларує транспортний засіб, про можливість доведення достовірності заявленої фактурної вартості транспортного засобу шляхом подання інформації із спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, або висновку про якісні та вартісні характеристики транспортного засобу, підготовленого спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.
Для підтвердження заявленої митної вартості декларанту направлено запит на надання додаткових документів, що підтверджують вартість транспортного засобу, зазначену в касових або товарних чеках, ярликах, інших банківських платіжних документах, які містять відомості щодо вартості таких транспортних засобів. Декларантом повідомлено про відсутність додаткових документів, які б підтвердили числове значення митної вартості транспортного засобу. Між декларантом і митним органом проведено консультацію.
Підстави для визначення митної вартості: інформація спеціалізованих видань та/або інформаційних ресурсів, які містять відомості про ціни, сформовані у відповідному регіоні світового ринку, з урахуванням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального та фактичного пробігу оцінюваного транспортного засобу.
Декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МКУ або до суду (а.с.17).
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено наявності визначених законом підстав для проведення коригування митної вартості автомобіля, заявленої декларантом у митній декларації, та правомірності винесення ним рішення про коригування митної вартості від 29.07.2019 № UA805180/2019/000206/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.07.2019р. № UA805180/2019/00446, внаслідок чого вони мають бути визнані протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України).
Згідно із частиною 1 статті 7 Митного кодексу України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).
Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частин 1, 2, 4, пункту 1 частини 6 статті 321 Митного кодексу України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.
У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.
Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.
Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю, та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.
Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1статті 4 Митного кодексу України).
Згідно зі статтями 246,248 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Статею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно з частиною 1 якої митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 2 статті 51 Митного кодексу України закріплено, що митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 57 глави 9 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Згідно з частиною 2 статті 52 даного Кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Статтею 53 Митного кодексу України закріплено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина 2).
Статтею 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина 7).
Як встановлено в ході апеляційного розгляду, декларантом були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: рахунок-фактура (інвойс) від 01.12.2018 2037881А; акт про проведення огляду товару № UA 205010/2019/321248 від 21.07.2019; свідоцтво про реєстрацію ТЗ від 07.05.2019 9127 565 06 15; банківський платіжний документ, що стосується товару від 04.12.2018; банківський платіжний документ, що стосується товару від 23.07.2019; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 1385 від 25.07.2019; договір про надання послуг митного брокера 2407.2/2019 від 24.07.2019; висновок про походження товару 9127 565 06 15 від 07.05.2019; касові ордери про сплату митних платежів від 18.07.2019 та 26.07.2019; паспорт МК 058070 від 05.04.1996.
Зміст вказаних документів підтверджує заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість автомобіля.
З матеріалів справи встановлено, що подані 26.07.2019 декларантом до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У пунктах 1 та 4 частини 4 статті 54 МК України зазначено, що орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно з частиною 6 цієї статті орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).
Судом встановлено, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Наведені документи вказані відповідачем в картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/00446 (а.с.18-19).
Отже, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Однак, відповідачем не зазначено, у чому саме полягає сумнів у заниженні вартості товару, між якими саме документами, з доданих до декларації, виявлено розбіжності, в яких із них наявні ознаки підробки чи відсутні відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості товару, або відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, як в договорі купівлі-продажу автомобіля від 01.12.2018 (а.с.28-31), так і в платіжному дорученні від 04.12.2018 (а.с.35), вказано: валюта GBP, сума 652,4, прізвище та ім`я покупця - ОСОБА_2 , марка автомобіля - СІTROЕN моделі С3, 2014, дані продавця МоtorhogLtd.
Тобто вказані документи містять спільні відомості щодо операції купівлі-продажу товару і з них можна ідентифікувати, який саме автомобіль придбавався позивачем та за якою ціною.
З приводу витребування митницею додаткових документів необхідно зазначити, що витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 в справі №809/1884/16.
Однак, відповідач не навів в оскаржуваному рішенні конкретних підстав, які б викликали сумнів у визначеній декларантом ціні товару, чи які би спростували зміст договору купівлі-продажу або платіжного доручення на суму 652,4 GВР.
Доказів підробки поданих позивачем до митного оформлення документів до суду не подано.
З приводу доводів відповідача, що декларантом під час митного оформлення надано платіжне доручення в іноземній валюті від 04.12.2018 на суму 652,40 GBP, в той час, як згідно з експертним висновком від 25.07.2019 вартість автомобіля становить 2624,81 GBP (а.с.78), слід відмітити, що про таку підставу для коригування митної вартості товарів не було зазначено в оскаржуваному рішенні митниці (а.с.16-17), тому вони не можуть прийматися судом до уваги як належні.
Більш того, експертний висновок щодо вартості товару не входить до переліку документів, передбаченого в ч. 2 ст. 53 МК України, які підтверджують митну вартість товарів.
Суд зазначає, що в оскаржуваному рішенні відсутнє посилання на конкретний метод визначення митної вартості товару. При цьому мається посилання на статті 59 та 368 МК України.
Також, колегія суддів вважає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 в справі №805/2713/16-а.
Крім того, зі змісту рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за другорядним методом безпосередньо не вбачається, що митний орган брав до уваги наявність чи відсутність пошкоджень в іншого товару, не зважаючи на те, що в рішенні № UA805180/2019/000206/2 від 29.07.2019 в графі 26 "Опис товарів" щодо товару, митна вартість якого підлягає коригуванню, зазначено: "Наявні пошкодження: відсутній передній та задній бампери, механічні пошкодження: заднє ліве крило, задні ліві двері, передні праві двері, радіатори, забруднення салону, сидінь, пошкоджено ЛФП, подряпини, сліди мастила на двигуні", що впливає на вартість автомобіля та створює можливість зниженої ціни в порівнянні з транспортними засобами, які таких пошкоджень не мають.
Стосовно не надання позивачем додаткових інших банківських платіжних документів, які містять відомості щодо вартості транспортного засобу, слід зазначити, що під час митного оформлення подавалися банківські платіжні документи стосовно придбаного автомобіля (а.с.35-36), що свідчить про виконання декларантом вимог ч. 2 ст. 53 МК України.
Таким чином, визначення відповідачем митної вартості транспортного засобу СІTROЕN моделі С3, 2014 року випуску, який ввозився на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, лише на підставі неподання позивачем запитуваних митним органом додаткових документів, є необґрунтованим та безпідставним.
Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Відтак, зміст оскаржуваних рішень не відповідає вимогам закону, перш за все ч. 2 ст. 55 МК України, якою встановлено вимоги до рішення про коригування митної вартості товарів, а формально нижчий рівень, на думку відповідача, митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження останнім митної вартості.
Отже, Сумська митниця ДФС, як суб`єкт владних повноважень, не довела правомірності свого рішення про коригування митної вартості товарів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявності визначених законом підстав для проведення коригування митної вартості автомобіля, заявленої декларантом у митній декларації, та правомірності винесення ним рішення про коригування митної вартості від 29.07.2019 № UA805180/2019/000206/2 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 29.07.2019 № UA805180/2019/00446.
Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ч. 1ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Сумської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року по справі № 480/3507/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич Я.В. П`янова
Повний текст постанови складено 22.09.2020 року
