Справа № 362/1671/18

Провадження № 2/362/189/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Кравченко Л.М.,

за участі секретаря судового засідання - Чорної М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (витрат за навчання), -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Київський національний торговельно-економічний університет (далі по тексту КНТЕУ), звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати за навчання в аспірантурі КНТЕУ за період з 01.11.2013 р. по 28.04.2016 р. у розмірі 100 313, 38 грн. та суму судових витрат у розмірі 1 762,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що Наказом КНТЕУ №3015 від 31.10.2013 року ОСОБА_1 було зараховано до університету за спеціальністю 05.18.16 - технологія харчової продукції, з відривом від виробництва за державним замовленням. 05.11.2013 року між КНТЕУ в особі проректора з наукової роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено угоду №141/13ад про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення.

Аспірант ОСОБА_1 успішно виконала індивідуальний план за перший 2013/2014 та другий 2014/2015 навчальні роки, що підтверджується витягом з протоколу засідання Вченої ради факультету від 21.10.2014р. і засідання кафедри від 15.10.2014 р. та від 22.10.2015 р. і 21.10.2015 р. відповідно. Однак, 13.04.2016 р. та 21.04.2016 р. на засіданнях Вчена рада кафедри та факультету встановили невиконання індивідуального плану за І півріччя третього 2015/2016 навчального року. Вчена рада КНТЕУ постановила відрахувати аспіранта ОСОБА_1 за невиконання індивідуального плану без поважних причин. На підставі зазначених рішень Вчених рад наказом КНТЕУ № 1301 від29.04.2016 р. ОСОБА_1 відрахована з аспірантури Університету з28.04.2016 р. за невиконання індивідуального плану роботи. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п. 4, 6 та 7 ст. 16 Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 309 від 01.03.1999 р.

КНТЕУ свої зобов`язання перед відповідачем виконував відповідно до умов угоди, однак ОСОБА_1 належним чином не виконала покладені на неї угодою обов`язки. За таких обставин відповідач повинна відшкодувати понесені Університетом витрати - державні кошти, що були затрачені на її навчання.На навчання ОСОБА_1 в аспірантурі за період з 01.11.2013 р. по 28,04.2016 р. Університетом згідно розрахунку понесені такі витрати: оплата праці (Код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2110) - 13699, 41 грн., нарахування на оплату праці (КЕКВ 2120) - 4692,12 грн., загальноуніверситетські витрати (КЕКВ 2200, 3110, 3120, 3130) - 2993,97 грн., стипендія (КЕКВ 2720) - 78927,88 грн., всього на загальну суму - 100 313 грн. 38 коп.

06.04.2018 року ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (витрат за навчання), постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження. (а.с. 43)

06.06.2018 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 на позовну заяву, відповідно до якого остання заперечує проти позову в повному обсязі, вказуючи на те, що Київський національний торговельно-економічний університет є неналежним позивачем по справі, оскільки згідно п. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України позивачем по справі має бути Міністерство освіти і науки України, якому підпорядковується позивач. Крім того, позивачем зауважено про відсутність будь-яких нормативно-правових актів, які б регулювали порядок відшкодування вартості навчання в аспірантурі, тому є невизначеним механізм перерахування таких коштів (а.с. 48-52).

18.07.2018 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла відповідь позивача Київського національного університету імені Тараса Шевченка на відзив на позовну заяву представника відповідача, якою позивачем викладено спростування тверджень відповідача щодо зазначених останнім підстав для відмови у задоволенні позовної заяви. (а.с. 102-107).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про слухання справи за його відсутності, позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити.

Відповідач та її представник в судове засідання не з`явилися, від ОСОБА_1 до суду надійшла письмова заява про слухання справи за їх відсутності, позов не визнає, просить відмовити в його задоволенні, при розгляді справи просить врахувати подані заперечення, письмові пояснення та відзиви.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. (рішення ЄСПЛ по справі «Мельник проти України»)

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до п. 7.5 Статуту КНТЕУ, університет фінансується з державного бюджету. У пункті 2 статті 62 ЗУ «Про вищу освіту» установлено, що особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, мають право на отримання стипендій у встановленому законодавством порядку. (а.с. 110-112).

Основним нормативним документом з питань стипендіального забезпечення є Порядок призначення і виплати стипендій, затверджений постановою КМУ від 12.07.2004 р. № 882. На загальних підставах виплата стипендій особам, які навчаються у навчальних закладах або наукових установах за державним (регіональним) замовленням здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного (відповідного місцевого) бюджету (п. 1 Порядку № 882).

Бюджетним кодексом визначено, що витрати бюджету - це видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів; (п.14, ст. 2 ). Видатки бюджету - це кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, (п.13, ст. 2 ).

Існує система економічної класифікації видатків бюджету, яка визначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 333 від 12.03.2012 р.

Використання відповідних кодів зумовлено Методикою розрахунку орієнтовної середньої вартості підготовки одного кваліфікованого робітника, фахівця, аспіранта, докторанта, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України ід 20 травня 2013 р. № 346.

Зокрема, стипендії мають код економічної класифікації видатків 2720 та відносять до категорій «Поточні видатки» (код 2000), «Соціальне забезпечення» (код 2700) (п.п. 2, 2.5, 2.5.2 Інструкції).

Отже, виплата стипендій відноситься до поточних видатків(витрат) загального фонду державного бюджету. КНТЕУ в розумінні статті 2 Бюджетного кодексу України є розпорядником бюджетних коштів (бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом та здійснення витрат бюджету), а виплата стипендій є витратами КНТЕУ, що пов`язані з навчанням. Отже, кошти підлягають поверненню до загального фонду державного бюджету через зазначені у позові (казначейські) рахунки Університету.

Згідно п. 1.13 Статуту Університет є юридичною особою публічного права, утворений у формі державної установи, має закріплене майно на праві господарського відання, самостійний баланс, рахунки в територіальних підрозділах центрального органу виконавчої влади у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів та установах державних банків, герб, прапор, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

КНТЕУ від свого імені може набувати майнових і особистих немайнових трав, мати обов`язки, бути позивачем і відповідачем у суді, виступати засновником (співзасновником) друкованих засобів масової інформації, юридичних осіб, які провадять свою діяльність відповідно до напрямів навчально-науково-виробничої діяльності Університету, виступати учасником спільної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 309 затверджено Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів (далі - Положення).

Відповідно до п. 17 Положення (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), взаємозобов`язання аспіранта, підготовка якого здійснюється за державним замовленням, та вищого навчального закладу визначаються в типовій угоді, форма якого визначена Постановою від 01.03.1999 року № 309.

Наказом Київського національного торговельно-економічного університету №3015 від 31.10.2013 року ОСОБА_1 було зараховано до університету за спеціальністю 05.18.16 - технологія харчової продукції, з відривом від виробництва за державним замовленням (а.с. 12-14).

05.11.2013 року між КНТЕУ в особі проректора з наукової роботи ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено угоду №141/13ад про підготовку аспіранта за рахунок державного замовлення (а.с.15-16).

Відповідно розділу 2 угоди, Університет зобов`язується за рахунок державних коштів забезпечити якісну наукову підготовку ОСОБА_1 згідно з навчальним планом та індивідуальним планом роботи аспіранта, а остання, зокрема, зобов`язується:

- виконувати вимоги законодавства України з питань підготовки науково-педагогічних кадрів, Статуту, Правил внутрішнього розпорядку, Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів КНТЕУ, накази ректора (п. 3.1 розділ 3 угоди),

- виконати індивідуальний план роботи аспіранта (п. 3.3 розділ З угоди),

- звітувати про хід написання дисертації та виконання індивідуального плану роботи аспіранта на засіданнях кафедри та вченої ради факультету (п. 3.4 розділ 3 угоди),

у термін, встановлений в індивідуальному плані роботи аспіранта, захистити дисертацію та подати її до спеціалізованої вченої ради після обговорення на засідання між кафедрального семінару та рекомендації до захисту(п. 3.6розділ 3 угоди).

Отже, в розрізі даного спору Київський національний торговельно-економічний університет є належним позивачем по справі як сторона Договору, невиконання якого є підставою звернення з даним позовом до суду.

Згідно пп. 4, 6, 7 п. 16 Положення, аспірант або докторант зобов`язаний виконувати індивідуальний план роботи над дисертацією. Індивідуальний план роботи аспіранта передбачає складання кандидатських іспитів із спеціальності, іноземної мови та філософії, а у разі необхідності - додаткового іспиту, визначеного рішенням спеціалізованої вченої ради закладу, установи, де передбачається захист дисертації, і заліків з дисциплін, визначених рішенням вченої ради вищого навчального закладу, наукової установи з урахуванням профілю підготовки, а також педагогічна практика; у встановлений термін захистити дисертацію або подати її спеціалізованій вченій раді; дотримуватися статуту і правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи.

Відповідно до п. 22 Положення, аспірант або докторант може бути відрахованим з аспірантури або докторантури за грубе порушення правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу, наукової установи, за вчинення протиправних дій, а також за невиконання індивідуального плану роботи без поважних причин, передбачених пунктом 19 цього Положення. Рішення про відрахування аспіранта або докторанта приймає вчена рада вищого навчального закладу, наукової установи. На підставі рішення вченої ради аспірант або докторант відраховується з аспірантури або докторантури наказом керівника вищого навчального закладу, наукової установи. Аспірант або докторант, який був зарахований до аспірантури або докторантури за державним замовленням і відрахований через зазначені причини, відшкодовує вартість навчання згідно із законодавством України.

Аспірант ОСОБА_1 успішно виконала індивідуальний план за перший 2013/2014 та другий 2014/2015 навчальні роки, що підтверджується витягом з протоколу засідання Вченої ради факультету від 21.10.2014р. і засідання кафедри від 15.10.2014 р. та від 22.10.2015 р. і22.10.2015 р. відповідно (а.с. 19,20,21,22).

Однак, 13.04.2016 р. та 21.04.2016 р. на засіданнях Вчена рада кафедри та факультету встановили невиконання індивідуального плану за І півріччя третього 2015/2016 навчального року (а.с. 23, 24).

На підставі зазначених рішень Вчених рад наказом КНТЕУ № 1301 від29.04.2016 р. ОСОБА_1 відрахована з аспірантури Університету з28.04.2016 р. за невиконання індивідуального плану роботи (а.с. 27-30).

Напрями використання бюджетних коштів, що спрямовуються на досягнення мети та забезпечують виконання завдань університету, визначаються паспортом бюджетної програми, який щорічно затверджується у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 року № 1098 «Про паспорти бюджетних програм». Паспортом бюджетної програми Університету, що затверджується спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства фінансів України щорічно, визначаються середні витрати на підготовку 1 аспіранта, який навчається з відривом від виробництва, у поточному році.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України ).

Згідно з нормою ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Правовими наслідками порушення зобов`язання за положенням статті 611 Цивільного кодексу України є серед іншого відшкодування збитків.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

КНТЕУ свої зобов`язання перед Відповідачем виконував відповідно до умов угоди, однак ОСОБА_1 належним чином не виконала покладені на неї угодою обов`язки. За таких обставин Відповідач повинна відшкодувати понесені Університетом витрати - державні кошти, що були затрачені на її навчання.На навчання ОСОБА_1 в аспірантурі за період з 01.11.2013 р. по 28,04.2016 р. Університетом згідно розрахунку понесені такі витрати: оплата праці (Код економічної класифікації видатків бюджету (КЕКВ) 2110) - 13699, 41 грн., нарахування на оплату праці (КЕКВ 2120) - 4692,12 грн., загальноуніверситетські витрати (КЕКВ 2200, 3110, 3120, 3130) - 2993,97 грн., стипендія (КЕКВ 2720) - 78927,88 грн., всього на загальну суму - 100313 грн. 38 коп. (а.с. 40).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін по суті позову, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди у розмірі 100 313, 38 грн.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (витрат за навчання) є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи ціну позову та задоволення позову щодо вимоги майнового характеру, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним під час звернення з даним позовом до суду судовий збір у розмірі 1 762,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 6, 11, 526, 610, 611, 626, 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Київського національного торговельно-економічного університету до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди (витрат за навчання)- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Київського національного торговельно-економічного університету (код ЄДРПОУ 01566117, реєстраційний рахунок: 31252296116398, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, код банку: 820172) витрати за навчання в аспірантурі КНТЕУ за період з 01.11.2013 р. по 28.04.2016 р. на загальну суму 100 313 (сто тисяч триста тринадцять) грн. 38 коп. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн., а всього на загальну суму 102 075 (сто дві тисячі сімдесят п`ять) грн. 38 коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Л.М.Кравченко