Справа № 341/1409/19

Провадження № 22-ц/4808/957/20

Головуючий у 1 інстанції Юсип І. М.

Суддя-доповідач Василишин

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Василишин Л.В.,

суддів: Горейко М.Д., Максюти І.О.,

секретаря Петріва Д.Б.

за участю представника апелянта Чорнія О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на рішення Галицького районного суду від 08 липня 2020 року у складі судді Юсип І.М., ухвалене у м. Галич, у справі за позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, -

в с т а н о в и в:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що з 15 січня 1987 року по 11 січня 2019 року він працював на дільниці Галременерго Бурштинської ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго» на посаді слюсаря з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів.

11 січня 2019 року його звільнили з роботи за власним бажанням за статтею 38 КЗпП у зв`язку із виходом на пенсію, однак не виплатили компенсацію за невикористану відпустку.

Тому невиплачену компенсацію за 105 днів невикористаної відпустки за період роботи з 15 січня 2004 року по 11 січня 2019 року, просив стягнути з акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на його користь в сумі 46 250,40 грн.

Рішенням Галицького районного суду від 08 липня 2020 року позов задоволено.

Стягнуто з акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на користь ОСОБА_1 46 250,40 грн компенсації заробітної плати за невикористаних 105 днів відпустки за період з 15 січня 2004 року по 11 січня 2019 року.

Рішення звернуто до негайного виконання.

Стягнуто з акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» в дохід держави 840,80 грн судових витрат.

В апеляційній скарзі на дане рішення акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що позивач був ознайомлений з наказом про звільнення, про що поклав власноручно підпис з проставленням дати ознайомлення та отримав трудову книжку, копію наказу про звільнення та розрахунковий листок з усіма належними нарахуваннями на день звільнення. Зауважень щодо змісту наказу та нарахованих сум в позивача не було. В день звільнення з позивачем було проведено повний розрахунок та виплачені усі суми на день звільнення, в тому числі компенсація за невикористані дні відпустки.

Вказує, що відпустка надавалась працівникам, зокрема позивачу, в межах трудового законодавства та діючих у відокремленому підрозділі Галременерго колективних договорів, тому законодавчих підстав для надання відпустки тривалістю 42 календарних дні ні до введення в дію Закону України «Про відпустки», ні в подальшому для позивача не було.

Крім того, таких підстав взагалі не було. Надання відпустки такої тривалості є виключним правом роботодавця, тим більше, що права позивача не були жодним чином порушені, а він отримував додаткове благо у вигляді додаткових оплачуваних 7 днів відпустки.

Зазначає, що на момент введення в дію колективного договору у 2010 році позивачу надавалась відпустка в 35 календарних днів (щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних дні та щорічна додаткова відпустка тривалістю календарних 7 дні). Жодного доказу на підтвердження порушення прав позивача, окрім посилань на те, що до 2004 року позивач отримував відпустку в 42 календарних дні і що ніби така тривалість визначена законодавчо, надано не було та не було здобуто під час розгляду справи.

Також вважає, що суд першої інстанції, в порушення статті 430 ЦПК України, допустив негайне виконання рішення суду, оскільки негайному виконанню може підлягати рішення суду в частині стягнення платежу за один місяць.

У зв`язку з вищенаведеним, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача подав відзив на апеляційну скаргу та вказав, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В засіданні апеляційного суду представник акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» - Чорній О.Б. апеляційну скаргу підтримав з вищенаведених підстав.

ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку повідомлялися. ОСОБА_2 подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю у розгляді іншої цивільної справи, яке судом відхилено.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач мав право на додаткову відпустку, однак компенсацію при звільненні за 105 днів невикористаної відпустки за період роботи з 15 січня 2004 року по 11 січня 2019 рік (15 років) ним не отримано, а тому необхідно було виплатити середню зарплату, як компенсацію за ці дні відпустки.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 січня 1987 року ОСОБА_1 прийнятий на роботу у відокремлений підрозділ в «Галременерго» акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (наказ від 14 січня 1987 року №10) на посаду слюсаря з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів.

Як вбачається із довідки відокремленого підрозділу «Галременерго» акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» № 06-520 від 07 червня 2019 року ОСОБА_1 працював у відокремленому підрозділі в «Галременерго» акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»: з 15 січня 1987 року (наказ від 14 січня 1987 №10) до 30 червня 1993 року - слюсарем з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів 4 розряду спеціалізованого цеху по ремонту котельного обладнання; з 01 липня 1993 року (наказ від 30 червня 1993 року № 98-к) до 31 грудня 1997 року - слюсарем з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів 5 розряду спеціалізованого цеху по ремонту котельного обладнання; з 01 січня 1998 року (наказ від 03 січня 1998 №1-к) до 02 червня 2013 року - слюсарем з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів 5 розряду котельно-ремонтного цеху; з 03 червня 2013 року (наказ від 03 травня 2013 року №114) до 11 січня 2019 року (наказ від 09 січня 2019 р. №3) - слюсар з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів 6 розряду котельно-ремонтного цеху (а.с. 11).

Наказом відокремленого підрозділу «Галременерго» акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» № 3 від 09 січня 2019 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням у зв`язку із виходом на пенсію на підставі статті 38 КЗпП України. Здійснено розрахунок виплати компенсації за невикористані дні відпустки, що становили 5 днів, з них: щорічна додаткова відпустка 5 днів за період роботи з 15 січня 2018 року по 11 січня 2019 рік (а.с. 10).

Відповідно до частини першої статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (зокрема вихід на пенсію), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок (стаття 116 КЗпП України).

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право на звернення до суду з позовом про стягнення належній йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до частини першої статті 83 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі статті 238 КЗпП України має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, мотивуючи його тим, що йому до 2004 року надавалася відпустка тривалістю 42 календарних дні, однак з 2004 року роботодавець протиправно зменшив її тривалість до 35 календарних днів.

Як вбачається з особових карток Т-2 та П-2 ОСОБА_1 з 15 січня 1991 року по 15 січня 2004 року отримував 42 дні відпустки, а з 15 січня 2004 року по 11 січня 2019 року - 35 днів відпустки (а.с. 6-9, 141-142).

Пунктом 2 постанови Верховної Ради України №505-96-ВР від 15 листопада 1996 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки» зобов`язано зберегти відпустки раніше встановленої загальної тривалості за працівниками, які користувалися відпусткою більшої загальної тривалості, ніж визначена відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України, на весь час їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації на посадах, професіях, роботах, що давало їм право на цю відпустку, та за наявності умов, за якими вона надавалася.

Згідно примітки 1 колективного договору Галременерго ДАЕК «Західенерго» від 26 травня 1999 року якщо тривалість додаткової відпустки за роботу в шкідливих і важких умовах праці, визначена відповідно до результатів атестації конкретного робочого місця за умовами праці й часу зайнятості працівника в цих умовах буде меншою ніж максимальна встановлена Списком, то цю відпустку надають саме такої тривалості, але якщо загальна тривалість основної і додаткової відпусток, котрі надаються згідно із Законом України «Про відпустки» буде меншою ніж була раніше, а працівник працює на тому самому підприємстві і не змінив професію, яка давала йому право на цю відпустку, необхідно зберегти попередню загальну тривалість відпустки на підставі пункту 2 постанови Верховної Ради України №505-96-ВР від 15 листопада 1996 року «Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки».

Відповідно до статті 7 Закону України «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів надається працівникам, зайнятим на роботах, пов`язаних із негативним впливом на здоров`я шкідливих виробничих факторів, за Списком виробництв, цехів, професій і посад, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Конкретна тривалість відпустки, зазначеної в частині першій цієї статті, встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці та часу зайнятості працівника в цих умовах.

Відповідно до додатку №5 колективного договору Галременерго ДТЕК «Західенерго» за 1999 рік, додатку №12 колективного договору Галременерго ВАТ «Західенерго» із змінами та доповненнями за 2004 рік, додатку №12 колективного договору Галременерго ВАТ «Західенерго» за 2006 та додатку 4.3 колективного договору Галременерго ВАТ «Західенерго» за 2010-2011 роки ОСОБА_1 надавалася додаткова відпустка за роботу із шкідливими і важкими умовами праці як слюсарю з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів, зайнятого ремонтом устаткування у котельних цехах та пилоприготуванні тривалість 7 календарних днів, а також на підставі «Колективного договору публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», ухваленого конференцією трудового колективу ВАТ «Західенерго» 16 грудня 2009 року.

Під №57 Розділі V. Виробництво електроенергії, газу та води. Виробництво та розприділення електроенергії «Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах, в яких дає право на щорічну додаткову відпустку», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року №1290 максимальну тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці слюсаря з ремонту устаткування котельних та пилопідготовчих цехів, зайнятий ремонтом устаткування у котельних цехах та пилоприготуванням встановлена до 7 календарних днів.

Судом встановлено, що згідно особових карток Т-2 та П-2 ОСОБА_1 з 15 січня 1991 року по 15 січня 2004 року отримував 42 дні відпустки, тобто роботодавець залишив тривалість відпустки в попередньому розмірі, не зважаючи на введення в дію Закону України «Про відпустки». Однак, з 2004 року акціонерне товариство «ДТЕК Західенерго» зменшило її тривалість до 35 календарних днів. При цьому, відповідач не подав належних доказів, які б вказували на зміну умов та підстав, що призвели до цього, ні пов`язаних із законодавством, ні виробничих.

Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення компенсації заробітної плати за невикористані 105 днів відпустки за період з 15 січня 2004 року по 11 січня 2019 року у розмірі 46 250,40 грн.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанцій при розгляді даної справи неправильно застосовані норми матеріального права чи порушені норми процесуального права, оскільки зводяться до переоцінки доказів, які були досліджені та оцінені судом з додержанням норм процесуального права. Інші доводи апеляційної скарги не містять у собі посилань на обставини чи докази, якими спростовуються встановлені судом обставини.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду від 08 липня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 вересня 2020 року.

Суддя-доповідач Л.В. Василишин

Судді: М.Д. Горейко

І.О. Максюта