Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2020 року Справа № 160/8885/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
03.08.2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування довідок про заробітну плату № 177-к від 28.09.2006 року за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року і № 178-к від 04.09.2006 року за період з 01.07.2000 року по 31.10.2005 року, які видані ТОВ «Царське золото»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.12.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідок про заробітну плату № 177-к від 28.09.2006 року за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року і № 178-к від 04.09.2006 року за період з 01.07.2000 року по 31.10.2005 року, які видані ТОВ «Царське золото».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 05.06.2006 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, обчислення якої проведено без врахування заробітної плати. 09.10.2006 року позивачем додані довідки про заробітну плату №177-к від 28.09.2006 року за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року і №178-к від 04.09.2006 року за період з 01.07.2000 року по 31.10.2005 року, які видані ТОВ «Царське село», та за якими проведено перерахунок пенсії позивача та враховані дані по заробітній платі, які відображені в зазначених довідках. У грудні 2018 року відповідачем обчислено пенсію позивача без врахування заробітної плати, як призначено із самого початку. Позивач звернулася 05.11.2019 року із заявою до відповідача з вимогою надати роз`яснення, на яких підставах здійснений перерахунок пенсії без врахування заробітної плати. 11.11.2019 року відповідач надав відповідь №8186/Т-09 від 11.11.2019 року, в якій повідомив, що при проведенні інвентаризації пенсійних справ прийнято рішення щодо перевірки первинних документів, на підставі яких видані довідки про заробітну плату за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року і з 01.07.2000 року по 31.10.2005 року. У лютому 2020 року на адресу відповідача надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації №8 управління №1 по м. Москві і Московській області №208-14-05/465 від 09.01.2020, в якому зазначено, що відповідно до бази даних «KARTPLAT» и РК АСВ, в Головному управління ПФР №3 по м. Москві і Московській області 07.04.1999 року було зареєстровано в якості страховика ТОВ «Царське золото» за №087-511-009379, з 23.04.2008 віднесено на код «2» - перереєстрація у зв`язку зі зміною місцезнаходженням, далі зареєстровано в Головному управлінні ПФР №8 по м. Москві і Московській області за №087-602-083608, віднесено на код «1» - ліквідація. Головне управління інформацією про місцезнаходження документів невідомо, у зв`язку з чим, опрацювати запит немає можливості. 23.07.2020 року адвокатом позивача на адресу відповідача надіслано адвокатський запит щодо надання інформації результату розгляду питання обчислення пенсії ОСОБА_1 по довідках про заробітну плату №177-к від 28.09.2006 за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 і №178-к від 04.09.2006 за період з 01.07.2000 по 31.10.2005, які видані ТОВ «Царське золото». 24.07.2020 відповідачем надана відповідь, що за даними трудової книжки ОСОБА_1 з 05.09.1992 прийнята у фірму «ООО Царське золото». Під записом про прийом на роботу поставлена печатка, яку неможливо прочитати у зв`язку з нечітким відбитком. Тому невідомо, яке саме підприємство здійснило запис про прийом. Також у записі про звільнення 10.10.2005 року мають місце наступні недоліки: нечіткий відбиток печатки; виправлення в даті наказу на звільнення (у році); запис повинен чітко відповідати формулюванню чинного законодавства та містити посилання на відповідний пункт, статтю закону. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, оскільки спірні довідки про заробітну плату були враховані 09.10.2006 року, пройдені перевірку та на їх підставі позивачу виплачувалася пенсія протягом 12 років. Враховуючи викладене, позивач вважає, що відповідач безпідставно здійснив перерахунок пенсії без врахування довідок про заробітну плату, не перевіривши належним чином дані, зазначені у них.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2020 року відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/8885/20 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
20.08.2020 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги не визнає, просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що при проведенні інвентаризації пенсійних справ прийнято рішення щодо перевірки первинних документів, на підставі яких видані довідки про заробітну плату позивача за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 і з 01.07.2000 по 31.10.2005. Листом №208-14-05/465 від 09.01.2020 Головне управління Пенсійного фонду Російської Федерації №8 управління №1 по м. Москві і Московській області повідомило про ліквідацію підприємства 29.01.2019 року і про відсутність інформації про місцезнаходження документів ТОВ «Царське село», а тому здійснити перевірку первинних документів, на підставі яких видані довідки про заробітну плату позивача за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 і з 01.07.2000 по 31.10.2005 немає можливості.
31.08.2020 року позивачем надано відповідь на відзив, у якій підтримано правову позицію, аналогічну викладеній у позовній заяві.
Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою Грузії, що підтверджується посвідкою на постійне проживання в Україні від 26.02.2015 року.
З 05.06.2006 року ОСОБА_1 призначена пенсія за віком за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка з 01.10.2017 перерахована за нормами Закону України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148).
Обчислення пенсії позивача проведено без врахування заробітної плати, яку вона отримувала під час роботи в ТОВ «Царське золото».
09.10.2006 року позивач звернулася до відділу із заявою на перерахунок пенсії. До заяви були надані довідки про заробітну плату №177-к від 28.09.2006 за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 і №178-к від 04.09.2006 за період з 01.07.2000 по 31.10.2005, які видані ТОВ «Царське золото».
Своїм рішення відповідач задовольнив зазначену заяву та провів перерахунок пенсії і врахував дані по заробітній платі, які відображені в зазначених довідках.
У грудні 2018 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача без врахування заробітної плати, яку вона отримувала під час роботи в ТОВ «Царське золото».
Позивач звернулась 05.11.2019 року до відповідача із заявою з вимогою надати роз`яснення, на яких підставах здійснено перерахунок пенсії без врахування заробітної плати.
11.11.2019 року відділом з питань перерахунків пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом №8186/Т-09 від 11.11.2019, в якій повідомлено, що при проведенні інвентаризації пенсійних справ прийнято рішення щодо перевірки первинних документів, на підставі яких видані довідки про заробітну плату за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 і з 01.07.2000 по 31.10.2005. У зв`язку з чим, відділом направлений запит до Пенсійного фонду Російської Федерації (вих. від 28.12.2018 №455/03.6-13) щодо проведення зустрічної перевірки. До отримання відповідного акту перевірки розмір пенсії позивача перерахований без врахування заробітної плати по підприємству ТОВ «Царське золото».
Також відповідач зазначив, що листом від 20.02.2019 №207-1/04/3080 Головне управління Пенсійного фонду Російської Федерації №7 по м. Москві і Московській області повідомило про відсутність підприємства. Відділом направлені запити до Головного управлінню Пенсійного фонду Російської Федерації №8 управління №1 по м. Москві і Московській області (вих. №7225/03.05-12 від 11.11.2019 року) і на підприємство ТОВ «Царське золото» (вих. №7226/03.05-12 від 11.11.2019).
23.07.2020 року адвокатом позивача на адресу відповідача надіслано адвокатський запит щодо надання інформації результату розгляду питання обчислення пенсії ОСОБА_1 по довідках про заробітну плату №177-к від 28.09.2006 за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 і №178-к від 04.09.2006 за період з 01.07.2000 по 31.10.2005, які видані ТОВ «Царське золото».
24.07.2020 року відділом з питань перерахунків пенсій №1 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано відповідь, оформлену листом №0400-0306-8/60171, що за даними трудової книжки ОСОБА_1 з 05.09.1992 була прийнята у фірму «ООО Царське золото». Під записом про прийом на роботу поставлена печатка, яку неможливо прочитати у зв`язку з нечітким відбитком. Тому невідомо, яке саме підприємство здійснило запис про прийом. У записі про звільнення 10.10.2005 мають місце наступні недоліки: нечіткий відбиток печатки; виправлення в даті наказу на звільнення (у році); запис повинен чітко відповідати формулюванню чинного законодавства та містити посилання на відповідний пункт, статтю закону.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування довідки про заробітну плату № 177-к від 28.09.2006 року за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року і № 178-к від 04.09.2006 року за період з 01.07.2000 року по 31.10.2005 року, які видані ТОВ «Царське золото», позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV визначено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Відповідно до 1 статті 43 Закону №1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Також згідно з статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, згідно з пунктом 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У разі, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як видно з трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач у спірний період працювала:
- з 05.09.1992 року по 10.10.2005 року старшим адміністратором у ТОВ «Царське золото» (записи №№6-7).
Відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача в 2018 році не враховано довідки про заробітну плату, яку позивач отримувала під час роботи в ТОВ «Царське золото», а саме № 177-к від 28.09.2006 року за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року і № 178-к від 04.09.2006 року за період з 01.07.2000 року по 31.10.2005 року.
Не зараховуючи зазначені періоди роботи позивача до обчислення пенсії для перерахунку, відповідач зазначає, що у трудовій книжці позивача під записом про прийом на роботу поставлена печатка, яку неможливо прочитати у зв`язку з нечітким відбитком. Тому невідомо, яке саме підприємство здійснило запис про прийом. У записі про звільнення 10.10.2005 мають місце наступні недоліки: нечіткий відбиток печатки; виправлення в даті наказу на звільнення (у році); запис повинен чітко відповідати формулюванню чинного законодавства та містити посилання на відповідний пункт, статтю закону. Підтвердити інформацію, зазначену в трудовій книжці позивача щодо роботи в ТОВ «Царське золото» немає можливості, оскільки вказане підприємство ліквідовано.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На час первісного заповнення трудової книжки діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412.
Відповідно до пункту 1.2 вказаної Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.
Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу.
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання за обліку, врегульовано постановою Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та даною Інструкцією.
Згідно з пунктом 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 13 вказаної постанови «Про трудові книжки робітників та службовців» при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.
При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.
У період внесення записів про роботу ОСОБА_1 , незарахованих відповідачем, порядок ведення трудових книжок регулювався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (надалі - Інструкція №58).
Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до пункту 4.1 Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З положень пункту 2.4. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників видно, що необхідним реквізитом під відповідним записом у трудовій книжці працівника є печатка.
Разом з тим, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.
Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження її трудового стажу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.
Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.
Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
З аналізу наведених норм видно, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, відбиток печатки або його відсутність/нечіткість на трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.
Суд зазначає, що незарахування спірного стажу ОСОБА_1 суперечитиме принципу правової визначеності, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010) від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.
Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Нечіткість печатки у записі про звільнення в трудовій книжці не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає їй право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.
Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
У цьому випадку, суд звертає увагу на те, що записи про трудову діяльність в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких неточностей, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим виправлення у даті звільнення в записі №7 трудової книжки та нечіткість печатки, не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періодів роботи до страхового стажу.
Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо періодів роботи позивача відповідачем суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем при обрахуванні стажу роботи, необхідного для призначення пенсії.
Суд зазначає, що факт початку роботи позивача на вказаному підприємстві, як і дата початку роботи, підпис уповноваженої особи та печатка підприємства, в органу пенсійного фонду сумнівів не викликає, відтак, факт роботи позивача у ТОВ «Царське золото» є підтвердженим.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно відмовлено позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи при проведенні перерахунку пенсії, а тому порушені позивачем права підлягають відновленню судом.
На час розгляду справи судом, відповідачем не взято до обчислення розміру пенсії довідки про заробітну плату №177-к від 28.09.2006 за період з 01.01.1993 по 31.12.1997 і №178-к від 04.09.2006 за період з 01.07.2000 по 31.10.2005, що видані ТОВ «Царське золото» та позивач отримує пенсію без врахування заробітної плати, як призначено з самого початку.
Разом з тим, відповідно до записів трудової книжки серія та номер НОМЕР_1 , дата заведення 15.01.1971, виданої на ім`я ОСОБА_1 , позивач на підставі наказу №96 від 10.09.1992 прийнята на роботу ТОВ «Царське Золото» на посаду старшого адміністратора, а на підставі наказу №115 від 10.10.2005 звільнена за власним бажанням.
Суд вважає, що доказів перевірки довідок про заробітну плату та правдивості відомостей, зазначених у цих довідках, відповідачем не надано, так перевірка належним чином не здійснювалась.
Як видно з листа Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації №8 управління №1 по м. Москві і Московській області №208-14-05/465 від 09.01.2020, підприємство ТОВ «Царське золото» 29.01.2019 віднесено на код «1» - ліквідація.
Таким, чином, архівні установи видають довідки про заробітну плату якщо підприємства, установи, організації, на яких працювала особа, ліквідовані або припинили своє існування з інших причин.
Однак, відповідач запити до відповідних архівних установ не надсилав.
Натомість, відповідачем направлено запит від 11.11.2019 №7226/03.05-12 до підприємства ТОВ «Царське золото», яке ліквідоване та про це відповідачу відомо з листа Головного управління Пенсійного фонду Російської Федерації №7 по м. Москві і Московській області №207-1/04/3080 від 20.02.2019 року.
Необхідно звернути увагу на те, що відповідачем спірні довідки про заробітну плату було враховано 09.10.2006 року, відтак, вони пройшли перевірку та на їх підставі позивачу виплачувалася пенсія протягом 12 років.
Частина 3 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
Разом з цим, непроведення перевірки підприємства або неможливість проведення перевірки підприємства, яким видано довідку, не є підставою для неврахування такої довідки при обчислення розміру пенсії для її перерахунку.
Відтак, неврахування відповідачем довідок про заробітну плату після спливу 12 років з моменту проведення перевірки та включення періоду роботи позивача у ТОВ «Царське золото» до страхового стажу, є протиправним та необґрунтованим.
За таких обставин, суд вважає, що порушені права позивача підлягають відновленню судом шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування довідок про заробітну плату № 177-к від 28.09.2006 року за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року і № 178-к від 04.09.2006 року за період з 01.07.2000 року по 31.10.2005 року, які видані ТОВ «Царське золото».
Як наслідок, підлягає задоволенню позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.12.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідок про заробітну плату № 177-к від 28.09.2006 року за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року і № 178-к від 04.09.2006 року за період з 01.07.2000 року по 31.10.2005 року, які видані ТОВ «Царське золото».
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Враховуючи викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 840,80 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.1788746941.1 від 02.08.2020 року.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 без врахування довідок про заробітну плату № 177-к від 28.09.2006 року за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року і № 178-к від 04.09.2006 року за період з 01.07.2000 року по 31.10.2005 року, які видані ТОВ «Царське золото».
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.12.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням довідок про заробітну плату №177-к від 28.09.2006 року за період з 01.01.1993 року по 31.12.1997 року і №178-к від 04.09.2006 року за період з 01.07.2000 року по 31.10.2005 року, які видані ТОВ «Царське золото».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. відповідно до квитанції №0.0.1788746941.1 від 02.08.2020 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський
