ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року

м. Харків

справа № 636/4591/14-ц

провадження № 22-ц/818/ 296/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Кругової С.С., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Супрун Я.С.,

сторони справи:

позивач - Садівниче товариство «Антей»,

відповідачі - ОСОБА_1 , Великобабачанська сільська рада Чугуївського району Харківської області, управління Держземагенства у Чугуївському районі Харківської області,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Гефт Ігоря Борисовича, який діє в інтересах садівничого товариства «Антей» на рішення Чугуївського міського суду Харківської області, ухвалене 30 травня 2019 року у складі судді Карімова І.В.,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року ОСОБА_3 , діючи в інтересах садівничого товариства «Антей» (надалі СТ), звернувся до суду з позовом, після уточнення якого у березні 2017 року (т.2 а.с. 19-20) просив визнати недійсними: рішення Великобабачанської сільської ради Чугуївського району Харківської області № 229 від 14.10.1997 про передачу ОСОБА_1 у приватну власність безоплатно земельної ділянки СТ в розмірі 0,1050 га; державний акт на право власності на землю серія ХР-26-00-096574, виданий на ім`я ОСОБА_1 .

Позов мотивований тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Чугуївської ради народних депутатів від 17.10.1984 за № 242/2 та рішення Харківської обласної ради народних депутатів від 19.11.1984 за № 550 було утворене СТ «Антей», якому було відведено земельну ділянку колгоспу ім. Леніна Чугуївського району площею 18,6 га, з розрахунку 0,06 га на одну людину. Рішенням загальних зборів членів СТ «Антей» був затверджений статут, відповідно до пункту 4 якого кожному членові товариства надавалася земельна ділянка з розрахунку до 600 кв.м. на одну людину. ОСОБА_1 , як члену товариства, була виділена земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 0,05 га. Друга земельна ділянка № НОМЕР_2 ОСОБА_1 ніколи не виділялася, питання про об`єднання цих ділянок в одну під № 279 товариством не розглядалося, оскільки це не було передбачено чинним законодавством та статутом СТ. Рішенням Великобабачанської сільської ради Чугуївського району Харківської області за № 229 від 14.10.1997 ОСОБА_1 була передана у приватну власність земельна ділянка в СТ «Антей» в розмірі 0,1050 га, тоді як у державному акті на право приватної власності на землю серія ХР-26-00-096574 на ім`я ОСОБА_1 , що був оформлений на підставі рішення Великобабачанської сільської ради Чугуївського району Харківської області за № 229 від 14.10.1997, площа земельної ділянки зазначена 0,10 га. В 1999 році СТ «Антей» прийняло новий Статут, згідно з яким уже була передбачена можливість передачі у власність земельної ділянки розміром не більше 0,12 га на одного члена товариства.

Також зазначав, що з 2000 року ОСОБА_1 не займається на земельній ділянці № НОМЕР_1 господарською діяльністю, рішенням загальних зборів СТ від 03.03.2013 ОСОБА_1 був виключений з членів товариства за несплату членських внесків на підставі ст.2 п.19 Статуту. Оскільки з моменту утворення СТ земельна ділянка № НОМЕР_2 нікому не виділялася, рішенням загальних зборів СТ від 18.08.2013 вона була виділена ОСОБА_2 , яка активно освоює ділянку, веде там забудову. Відповідач отримав земельну ділянку площею 0, 10 га у приватну власність незаконно, тому рішення Великобабачанської сільської ради Чугуївського району Харківської області за № 229 від 14.10.1997 та виданий на підставі зазначеного рішення державний акт про право власності повинні бути визнані недійсними.

Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 30 травня 2019 року у задоволенні позову СТ відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади, тому вирішення питання про правомірність видачі державного акта безпосередньо залежить від законності рішення, на підставі якого такий акт виданий, і дотримання вимог, передбачених земельним законодавством. Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач неправомірно отримав земельну ділянку у приватну власність, а тому відсутні підстави для визнання рішення Великобабачанської сільської ради Чугуївського району Харківської області за № 229 від 14.10.1997 та виданого на підставі зазначеного рішення державного акту про право власності позивача недійсними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , який діє в інтересах СТ, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Посилається на неповноту встановлення судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відсутні будь - які докази та інформація щодо виділення ОСОБА_1 другої земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 0, 05 га. Довідки про розмір земельної ділянки щодо приватизації землі, на підставі якої приймається рішення сільською радою про передачу земель в приватну власність, товариством не видавалося, рішення загальних зборів членів СТ про виділення відповідачу земельної ділянки № НОМЕР_2 також не приймалося. Факт виділення земельної ділянки № НОМЕР_2 не може підтверджуватись записами у членській книжці садовода. Таким чином, відповідачем не надано доказів на підставі яких документів йому була передана у приватну власність земельна ділянка № НОМЕР_2 . Висновки суду є необґрунтованими та незаконними.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Вимоги апеляційної скарги незаконні та необґрунтовані. Просить апеляційну скаргу залишити безе задоволення, рішення суду - залишити без змін. Посилається на те, що право приватної власності земельних ділянок підтверджується членською книжкою садовода СТ «Антей» № 270, рішенням Великобабчанської сільської ради народних депутатів від 14.10.1997 № 229 про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,10 га № НОМЕР_1 , державним актом на право приватної власності на землю серії ХР-26-00-096574 від 20.12.1999, листом Головного управління Держземагенства у Харківській області від 22.07.2013 № 25-01-09/1410, у якому зазначено, що на ОСОБА_1 зареєстроване право власності згідно з державним актом на право приватної власності на землю, та зазначено, що в державному акті на його ім`я поєднані земельні ділянки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 загальним розміром 0,1000 га під номером НОМЕР_1 . Вважає, що вимоги позивача не обґрунтовані, оскільки ним не надано доказів на підтвердження своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до п.п. 3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, згідно з даними виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 172998 від 24.10.2012 СТ « Антей» було створене як юридична особа 17.10.1984, керівником та підписантом товариства є Гефт Ігор Борисович. Місцезнаходження юридичної особи: Харківська область, Чугуївський район, землі Великобабчанської сільської ради, зона № 7, Садівниче товариство № 1 (т. 1 а.с. 22)

За змістом пунктів 1, 4 Розділу I статуту СТ (що діяв до 07.10.1999) зазначене товариство створене для організації колективного садівництва на земельній ділянці площею 18,6 га, відведеному на підставі рішення Харківської обласної ради народних депутатів від 19 листопада 1984 року № 550. Для організації колективних садів Харківського авіапідприємства надаються у встановленому порядку земельні ділянки із рахунку до 600 кв.м на члена товариства (т. 1 а.с. 19 - 21).

Пунктом 1 Розділу I Статуту СТ в новій редакції від 07.10.1999 громадяни України добровільно об`єднуються в садівничі товариства для організації колективного саду на земельній ділянці, що відведиться сільською, міською, районною радою народних депутатів. Земельні ділянки для колективного садівництва складаються з : земель загального користування ; земельних ділянок розміром не більше 0,12 га на одного члена товариства, переданих їм Радою народних депутатів у приватну власність за поданням товариства. Конкретні розміри земельних ділянок членів товариства визначаються загальними зборами у межах зазначеного максимального розміру виходячи з наявності та якості земель (т. 1 а.с. 152 - 169).

Даними державного акту на право користування землею серія Б № 045982 підтверджується, що в 1984 році виконавчим комітетом Чугуївської районної ради народних депутатів Харківському об`єднаному авіазагоні Українського об`єднання цивільної авіації м. Харкова були надані в безстрокове і безоплатне користування 18,6 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування для організації колективних садів робітників та службовців ( т.1 а.с. 222 - 226).

Рішенням виконавчого комітету Великобабачанської сільської ради народних депутатів Чугуївського району Харківської області №70/91 ( 229 ) від 14 жовтня 1997 року ОСОБА_1 безкоштовно була передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,1050 га, розташована в садовому товаристві «Антей» (надалі Рішення (т. 1 а.с. 41)).

На підставі Рішення 20 грудня 1999 року ОСОБА_1 отримав державний акт на право приватної власності на землю серії ХР - 26- 00- 096574 про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га , що розташована на території Великобабчанської сільради ТОВ «Антей». Згідно з описом меж спірна земельна ділянка межує з земельними ділянками №№ НОМЕР_3 ( надалі Державний акт (т. 1 а.с.16)).

У якості підстав для задоволення позову ОСОБА_3 , який діє в інтересах СТ, посилається на порушення ОСОБА_1 встановленого статутом товариства та законом порядку приватизації земельної ділянки, що призвело до безпідставного набуття ним права власності на земельну ділянку площею 0,10 га, яка рішенням загальних зборів СТ йому не надавалася.

З метою встановлення наявності підстав для ухвалення Рішення, судом було задоволене клопотання ОСОБА_5 , яка діяла в інтересах ОСОБА_3 , та направлені відповідні запити до архівного відділу Чугуївської районної державної адміністрації (надалі Архів) та Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області (надалі Управління).

Згідно відповіді Архіву № 07-06/01 від 25.02.2016 в Архіві зберігається лише копія рішення № 229 (в документі виправлено з 70/91) від 14 жовтня 1997 року виконавчого комітету Великобабачанської сільської ради народних депутатів Чугуївського району Харківської області. Інших документів не виявлено (т. 1 а.с.174).

Згідно з листом Управління від 01.03.2016 за № 9-20-07-0.7-646/2-16 технічна документація на приватизацію земельної ділянки на ім`я ОСОБА_1 у СТ в архіві Управління відсутня (т.1 а.с. 176 ).

Згідно з довідкою СТ «Антей» від 06.03.2020, що була надана суду апеляційної інстанції, за результатами перевірки протоколів загальних зборів СТ з 1984 по 2000 роки відсутня інформація, що в 1996 році члену СТ ОСОБА_1 була виділена в користування земельна ділянка № НОМЕР_2 та видавалася про це відповідна довідка (т.3 а.с. 101).

Стаття 3 Земельного кодексу України від 18.12.1990 № 561-ХІІ, в редакції Закону № 3179-XII від 05.05.1993, що діяла на час прийняття оскаржуваного Рішення (надалі ЗК), встановлює наступні форми права власності на землю України : державна, колективна, приватна. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Відповідно до вимог ст. 5 ЗК земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю в тому числі є садівницькі товариства Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних

зборів колективу співвласників.

За змістом ст. 6 ЗК громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для садівництва. Передача земельних ділянок у власність громадян провадиться місцевими Радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безплатно.

Користування землею може бути постійним або тимчасовим.

Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку (ст. 7 ЗК України).

Згідно з вимогами ст. 22, 23 ЗК право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Статті 39, 40 ЗК встановлюють однакові права та обов`язки для власників земельних ділянок і землекористувачів.

Стаття 57 ЗК встановлювала, що для ведення колективного садівництва кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів передаються у власність земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 0,12 гектара на одного члена кооперативу. Земельні ділянки для колективного садівництва складаються із земель загального користування, що перебувають у колективній власності кооперативу, та із земель, що перебувають у приватній власності членів кооперативу. На ділянки, що передаються у власність кожному членові садівницького кооперативу, сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів за поданням відповідних кооперативів видається державний акт на право приватної власності на земельну ділянку. Громадянам можуть передаватися у власність земельні ділянки для індивідуального садівництва. Розмір цих ділянок не повинен перевищувати 0,12 гектара.

Стаття 17 ЗК передбачала порядок передач і земельних ділянок у колективну та приватну власність Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для: ведення селянського (фермерського) господарства у розмірі

згідно з статтею 52 цього Кодексу; ведення особистого підсобного господарства у розмірі згідно з статтею 56 цього Кодексу; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу. Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної

інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо ( ч. 4 ст. 17 ЗК)).

З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка надавалася

Харківському об`єднаному авіазагону Українського об`єднання цивільної авіації м. Харкова в безстрокове і безплатне користування для організації колективних садів робітників та службовців в 1984 році, тобто до набрання чинності ЗК.

Загальними зборами членів садівничого товариства «Березка» Харківського авіапідприємства від 02.12.1984 Протокол № 2 було створене СТ «Антей», що підтверджується даними копії статуту та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ( т.1 а.с. 17 - 22).

Діяльність садівничих товариств регулювалася постановою Ради Міністрів УРСР та Української республіканської Ради профспілок № 416 від 02.12.1986, цією постановою було визнано такою, що втратила силу, постанову Ради Міністрів УРСР та Української республіканської Ради профспілок № 358 від 11.07.1978 "Про Типовий Статут садівницького (виноградарського) товариства робітників і службовців Української РСР", та затверджено Типовий Статут Садівницького товариства. Постановою Ради Міністрів Української РСР № 180 від 07.07.1989 у зв`язку із Законом СРСР "Про кооперацію в СРСР" було затверджено "Перелік № 4 рішень Уряду УРСР з інших питань кооперації, що втратили чинність", згідно з яким втратила чинність постанова Ради Міністрів УРСР та Української республіканської Ради профспілок від 02.12.1986 № 416 "Про затвердження Типового Статуту садівницького товариства".

Відповідно до рішення Чугуївського районного управілння юстиції 07.10.1999 статут СТ «Антей» затверджений у новій редакції (т.1 а.с. 17 - 18).

Відповідно до пункту 2 статті 3, статті 52 Закону СРСР № 8998-ХІ від 26.05.1988 "Про кооперацію в СРСР" (який не застосовується на території України у зв`язку із прийняттям Закону України "Про кооперацію" № 1087-ІV від 10.07.2003) у системі соціалістичної кооперації функціонують кооперативи двох основних типів: виробничі і споживчі; споживчі кооперативи задовольняють потреби своїх членів та інших громадян у торговельному і побутовому обслуговуванні, а також членів кооперативів у житлі, дачах і садових ділянках, гаражах і стоянках для автомобілів, у соціально-культурних та інших послугах; садівницькі і садово-городні товариства є складовою частиною системи кооперації ( ч.2 ст.3 Закону).

Тобто, на час створення СТ «Антей» за своєю організаційно-правовою формою садівничі товариства відносились до споживчих кооперативів.

Згідно з п.4 Статуту СТ «Антей», який було перереєстровано лише в 1999 році (т. 1 а.с. 152 - 163), для організації колективних садів Харківського авіапідприємства надаються у встановленому порядку земельні ділянки із розрахунку до 600 м.кв. на члена товариства.

Згідно з даними копії Генерального плану СТ «Антей» земельна ділянка товариства поділена на земельні ділянки з розрахунку до 600 м.кв. ( т.2 а.с. 4 - 7).

На час виникнення спірних правовідносин (прийняття радою оскаржуваного Рішення та отримання відповідачем Державного акту) право приватної власності громадян на землю було врегульовано Законом України « Про власність» від 7 лютого 1991 року № 697-XII.

Відповідно до вимог ст. 15 вищезазначеного закону член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Вищенаведені вимоги ЗК та Статуту СТ «Антей» свідчать про те, що станом на 1984 - 1996 роки ОСОБА_1 могла бути надана безоплатна земельна ділянка для ведення садівництва розміром до 0,10 га за умови прийняття рішення про надання йому земельної ділянки зазначеного розміру загальними зборами садового товариства, виплати пайового внеску та за умови звернення до сільської ради з заявою про надання земельної ділянки у власність та надання ним матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підтвердження факту надання ОСОБА_1 станом на 14 жовтня 1997 року земельної ділянки відповідачем надана копія Членської книжки садовода № 270, 272, що була видана 25.06.1987 і містить дописані від руки відомості про оформлення ділянки № НОМЕР_2 08.08.1996 (т. 1 а.с. 96).

Згідно з членською книжкою садоводів № НОМЕР_1 , виданої 20.12.1999, розмір земельної ділянки ОСОБА_1 за № 270 дорівнює 0, 105 га (т. 1 а.с. 42).

Згідно даних листа Управління Держземагенства у Харківської області від 22.07.2013 за № 25-01-09/1410 в Державному акті на ім`я ОСОБА_1 земельні ділянки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 поєднані при виготовлені державного акту в земельну ділянку № НОМЕР_1 розміром 0,1000 га на території СТ «Антей» ( т. 1 а.с. 98)

Даними листа слідчого відділу Чугуївського РВ ГУ МВС України в Харківській області від 23.09.2013 за № 6021 визначено, що в ході досудового слідства по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 12013220440001733, при проведенні Управлінням Держземагенства аналізу належної ОСОБА_1 земельної ділянки із врахуванням генерального плану СТ встановлено, що при виготовленні державного акту в 1999 році та встановленні меж земельної ділянки, земельну ділянку № НОМЕР_1 було об`єднано із земельною ділянкою № НОМЕР_2 та виданий державний акт на загальну площу ділянки 0,1000 га під номером земельної ділянки № НОМЕР_1 (т.1 а.с. 97).

Відповідно до листа Управління від 21.05.2013 за № 25-01-09/946 земельну ділянку № НОМЕР_4 0,10 га оформлено громадянином ОСОБА_1 Ділянка № НОМЕР_2 за СТ не обліковується (т. 1 а.с. 165).

Судова колегія не вважає перелічені докази достатніми для висновку про правомірність набуття відповідачем права власності на земельну ділянку кадастровий номер площею 0,10 га. Тому не може погодитися з висновком суду про відмову у задоволені позову.

Згідно з довідкою СТ «Антей» по результатам перевірки матеріалів, а саме протоколів загальних зборів членів СТ « Антей» за період з 1984 по 2000 рік, інформація, що в 1986 році ОСОБА_1 ( користувачу ділянки № НОМЕР_1 , площею 0, 51 га ) була виділена в користування земельна ділянка № НОМЕР_2 відсутня. Також відсутня інформація про видачу ОСОБА_1 у 1997 році довідки про право користування ним земельною ділянкою № НОМЕР_2 для приватизації землі (т.3 а.с. 101).

Судова колегія також звертає увагу на те, що Державний акт про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,10 га виданий на підставі рішення Великобабачанської сільської ради Чугуївського району Харківської області рішення № 70/91. Зазначене підтверджується також даними листа начальника управління Держземагенства у Чугуївському районі Харківської області від 24.04.2015 (т. 1 а.с. 164).

Проте згідно з архівною копією рішення Великобабачанської сільської ради Чугуївського району Харківської області № 70/91, зазначене рішення містить виправлення в номері - № 70/91 закреслено та зазначено № 229. Будь - які матеріали, що були підставою для винесення зазначеного рішення та внесення відповідних виправлень, в архіві відсутні (т. 1 а.с. 174 - 175). Таким чином, Державний акт про право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,10 га містить недостовірні відомості щодо номера рішення ради, на підставі якого він був виданий.

Згідно довідки начальника Управління № 9-20.07-0.7-646/2-16 від 01.03.2016 технічна документація на приватизацію земельної ділянки на ім`я ОСОБА_1 в СТ « Антей» в архіві управління відсутня (т. 1 а.с. 176).

Доказів прийняття СТ «Антей» рішення про надання ОСОБА_1 земельної ділянки зазначеного розміру загальними зборами садового товариства, виплату пайового внеску, звернення ОСОБА_1 до сільської ради з заявою про надання земельної ділянки у власність та надання ним матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані правління товариств тощо), суду не надано.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/884/16-ц, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності і видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування у межах їх повноважень, тому у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для висновку про правомірність набуття ОСОБА_1 права власності на спірну земельну ділянку, тому рішення суду підлягає скасуванню, а позов Гефт Ігоря Борисовича, заявлений в інтересах СТ «Антей», - задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390, 391 ЦПК України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Гефт Ігоря Борисовича, який діє в інтересах садівничого товариства «Антей», задовольнити.

Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 30 травня 2019 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Позов Гефт Ігоря Борисовича, який діє в інтересах садівничого товариства «Антей», задовольнити.

Визнати недійсними рішення Великобабачанської сільської ради Чугуївського району Харківської області № 229 від 14.10.1997 про передачу ОСОБА_1 у приватну власність безоплатно земельну ділянку садового товариства в розмірі 0,1050 га та державний акт на право власності на землю серія ХР-26-00-096574, виданий на ім`я ОСОБА_1 , про право власності на земельну ділянку площею 0,10 га.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складений 18 вересня 2020 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді С.С. Кругова

О.В. Маміна