ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/815/20

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Озерова О.Д. (за посвідченням);

від Одеської міської ради: Асташенкова О.І. (самопредставництво);

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт Ленд Апарт: не з`явились;

від Державного реєстратора Комунального підприємства „Агенція реєстраційних послуг Манюти Сергія Васильовича: не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №4 (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 89) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, 1);

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт Ленд Апарт (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 54, кв. 1); 2.Державного реєстратора Комунального підприємства „Агенція реєстраційних послуг Манюти Сергія Васильовича ( АДРЕСА_1 )

про визнання рішень державного реєстратора незаконними та їх скасування, припинення права власності, зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт незавершеного будівництва та витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 27.03.2020 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №850/20) до відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт Ленд Апарт та державного реєстратора Комунального підприємства „Агенція реєстраційних послуг Манюти Сергія Васильовича, в якій просить суд:

1) визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Агенція реєстраційних послуг Манюти Сергія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49121663 від 10.10.2019;

2) припинити право власності за ТОВ Еліт Ленд Апарт на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, будинок 172-В, номер запису про право власності 33630802;

3) зобов`язати ТОВ Еліт Ленд Апарт знести за власний рахунок самочинно збудований об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 172 В;

4) витребувати з незаконного володіння ТОВ Еліт Ленд Апарт земельну ділянку кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014, площею 0,49 га, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, земельна ділянка 172 в, на користь Одеської міської ради.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначає, що державна реєстрація на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 172-В, на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137600:28:001:0014 проведена з суттєвими порушеннями вимог закону щодо державної реєстрації. Більш того, прокурор стверджує, що державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014 площею 0,49 га, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, земельна ділянка 172-в, та її подальше відчуження до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю „Еліт Ленд Апарт здійснені на підставі документів, що визнані судом недійсними. Водночас, прокурор наполягає, що законним власником спірної земельної ділянки є Одеська міська рада, що встановлено заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.10.2012р. у справі №1527/9611/12, в зв`язку з чим прокурор стверджує, що ТОВ „Еліт Ленд Апарт здійснило самовільне захоплення земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, земельна ділянка 172-в, у тому числі під об`єктом незавершеного будівництва, що належить територіальній громаді міста Одеса, незаконно використало та продовжує використовувати зазначену ділянку, без належних правових підстав та в порушення вимог чинного законодавства, що стало підставою для звернення прокурора з відповідним позовом до суду.

Одночасно з позовною заявою, до суду надійшло клопотання про витребування доказів у порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України (вх.№7940/20), у відповідності до якого заявник просив суд витребувати від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради у паперовій та електронній формі реєстраційну справу № 1934827551101 на об`єкт незавершеного будівництва - заклад громадського харчування та об`єкт туристичної інфраструктури за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, будинок 172-В, а також у паперовій та електронній формі реєстраційну справу №1659334451101 на земельну ділянку з кадастровим номером 5110137600:28:001:0014 за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, земельна ділянка 172-В. Обґрунтовуючи необхідність витребування матеріалів реєстраційних справ, прокурор вказує, що наявні в них документи можуть підтвердити факт проведення державним реєстратором реєстраційних дій з порушенням вимог закону щодо державної реєстрації. Вказуючи про неможливість витребування самостійно матеріалів реєстраційної справи, прокурор посилається на положення ч. 6 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якими встановлено, що витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за рішенням суду.

Ухвалою суду від 16.04.2020 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/815/20 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 18.05.2020 року.

07.05.2020 року від прокурора повторно надійшло клопотання вх. ГСОО №11460/20, в якому він просив витребувати від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради реєстраційну справу, яке в подальшому прокурор у судовому засіданні від 10.06.2020 року просив суд не розглядати, в зв`язку з чим відповідне клопотання було залишено судом без розгляду.

18.05.2020 до суду від ТОВ „Еліт Ленд Апарт надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання вх. ГСОО №12243/20, в якому відповідач просив суд, з огляду на неотримання ним ухвали суду про відкриття провадження у справі, відкласти підготовче засідання на іншу дату з наданням можливості підготувати відзив на позовну заяву.

Судове засідання від 18.05.2020, згідно довідки Господарського суду Одеської області не відбулось, у зв`язку з евакуацією всіх працівників та відвідувачів суду з адміністративної будівлі внаслідок проведення ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі.

З урахуванням вищевказаного, ухвалою суду від 18.05.2020 року підготовче засідання у даній справі було призначено на 10.06.2020 року.

09.06.2020 року до суду від ТОВ „Еліт Ленд Апарт надійшов відзив на позовну заяву вх. ГСОО № 14709/20, в якому відповідач з заявленими прокурором позовними вимогами не погоджується у повному обсязі, зазначаючи, що товариство не здійснювало самовільного захоплення земельної ділянки з кадастровим номером 5110137600:28:001:0014 за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 172-В, оскільки отримало відповідну земельну ділянку на підставі протоколу установчих зборів засновників ТОВ „Еліт Ленд Апарт №1 від 08.10.2018 року та акту прийома-передачі нерухомого майна від 09.10.2018 року. Більш того відповідач стверджує, що ним не здійснювалось будівництво на спірній земельній ділянці, тоді як приймаючи до статутного капіталу зазначену земельну ділянку на ній вже знаходився об`єкт незавершеного будівництва, яке за твердженням відповідача здійснювалось ОСОБА_1 , в зв`язку з чим вважає, що об`єкт незавершеного будівництва підлягає знесенню саме цією особою та за її рахунок. При цьому у відзиві на позовну заяву відповідачем було викладено клопотання в якому він просив суд прийняти відзив на позовну заяву до розгляду визнавши причини пропуску поважними. З огляду на поважність причин пропуску строку на подання відзиву на позовну заяву, судом було залучено відповідний відзив до матеріалів справи.

Водночас 09.06.2020 року до суду від ТОВ „Еліт Ленд Апарт надійшло клопотання вх. ГСОО № 14710/20, в якому воно просило суд призначити будівельно-технічну експертизу об`єкту незавершеного будівництва, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137600:28:001:0014 за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 172-В, яке відповідач обґрунтував необхідністю підтвердження періоду фактичного будівництва об`єкту незавершеного будівництва на спірній земельній ділянці, оскільки майно, за думкою товариства підлягає знесенню ОСОБА_1 . Розглянувши клопотання відповідача про призначення у даній справі судової експертизи, у судовому засіданні від 20.07.2020 року судом було відмовлено у його задоволенні що у відповідності до ч. 5 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України було відображено у протоколі судового засідання від зазначеної дати.

Так, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, суд виходив з того, що згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 99 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

У розумінні приписів наведених норм судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Між тим, відповідачем не подано до суду доказів з яких суд міг дійти висновку про наявність суперечливих обставин у даній справі щодо моменту здійснення будівельних робіт.

Ухвалою суду від 10.06.2020 року клопотання прокурора за вх. ГСОО №7940/20 від 27.03.2020р. про витребування доказів, в порядку ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, було задоволено та витребувано відповідні документи.

У судовому засіданні від 10.06.2020 року судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання, в порядку 183 Господарського процесуального кодексу України, якою підготовче засідання було відкладено на 20.07.2020 року.

25.06.2020 року до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій прокурор не погоджується з позицією ТОВ „Еліт Ленд Апарт, зазначаючи, що згідно акту прийому-передачі до статутного капіталу товариства було передано лише земельну ділянку. При цьому, прокурор наполягає, що згідно відомостей щодо реєстрації права власності на незавершений об`єкт будівництва, таке будівництво здійснено саме ТОВ „Еліт Ленд Апарт. Разом з тим у відзиві на позовну заяву прокурор просив суд відмовити у задоволенні клопотання товариства щодо призначення у справі експертизи, оскільки товариство є першим власником відповідного об`єкта, а доказів того, що будівництво здійснювалось ОСОБА_1 відповідачем не надано.

07.05.2020 року до суду від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2020 року із супровідним листом надійшли витребувані судом документи.

20.07.2020 року до суду від ТОВ „Еліт Ленд Апарт надійшли заперечення вх. ГСОО № 18953/20, в яких відповідач на своїй позиції наполягає.

Ухвалою суду від 20.07.2020 року, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 05.08.2020 року.

У судовому засіданні від 05.08.2020р. судом було оголошено протокольну ухвалу про задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справу на іншу дату через карантин, в зв`язку з чим, оголошено перерву у розгляді справи до 07.09.2020 року.

У судовому засіданні 07.09.2020 р. прокурор та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ТОВ „Еліт Ленд Апарт у судове засідання, призначене на 07.09.2020 року не з`явився, між тим, про розгляд справи повідомлявся належним чином. Водночас в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву прокурора, в зв`язку з чим, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за відсутності представника товариства.

Відповідач Державний реєстратор Комунального підприємства „Агенція реєстраційних послуг Манюта Сергій Васильович про дату, час та місце судових засідань повідомлявся належним чином шляхом направлення ухвал суду на його адресу, у судові засідання не з`являвся, про поважність причин відсутності не повідомляв, відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частин 4, 5 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, ч. 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою у довідках поштової установи адресат відсутній за вказаною адресою, а також відсутність жодних повідомлень щодо причин неявки представника відповідача-2 у судові засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі даного відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до п. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 07.09.2020р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 17.09.2020 року.

З приводу представництва інтересів у даній справі прокурором, суд зазначає.

Відповідно до приписів ст. 1311 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру, представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру).

За приписами ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно до п. 1 ч. 4 ст 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Так, прокурор зазначає, що місцевою прокуратурою своїм листом № 16.04-52-10062 вих-19 від 26.12.2019р. проінформовано Одеську міську раду про виявлені порушення законодавства.

З відповіді Одеської міської ради № 14-пр/вих від 16.01.2020 встановлено, що міською радою після надходження інформації, її ретельного опрацювання та формування доказової бази буде вирішено питання щодо вжиття заходів реагування, спрямованих на захист порушених прав територіальної громади міста Одеси.

Після цього прокуратурою повторно було направлено лист до Одеської міської ради щодо отримання інформації про вжиті міською радою заходи реагування на виявлені порушення законодавства.

Разом з тим, з листа Одеської міської ради № 27-пр/вих від 10.02.2020 встановлено, що міською радою жодних дієвих заходів, спрямованих на поновлення порушених інтересів держави, не вживалось та позовна робота щодо скасування реєстрації права власності та знесення об`єкту самочинного будівництва за вищевказаною адресою, не проводилась.

Вказане свідчить про не здійснення органом місцевого самоврядування захисту інтересів держави самостійно.

Отже, невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Вказану позицію викладено у постанові Великої палати Верховного Суду від 26.05.2020р. по справі №912/2385/18.

Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, судом підтверджуються підстави для здійснення представництва прокурором у даній справі інтересів держави в особі Одеської міської ради.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд встановив:

Згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 10.10.2019 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манютою С.В. прийнято рішення № 49121663 та відкрито розділ № 1934827551101 на об`єкт незавершеного будівництва - заклад громадського харчування та об`єкт туристичної інфраструктури, загальною площею 3773 кв.м, 4% готовності конструктивних елементів, а саме: залізобетонні палі за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, будинок 172-В, на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137600:28:001:0014. Право власності на зазначений об`єкт незавершеного будівництва зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт», номер запису про право власності 33630802.

Підставою для державної реєстрації права власності згідно інформації Державного реєстру прав визннначено: опис об`єкта незавершеного будівництва, серія та номер: 214.10.270919, виданий 27.09.2019, видавник: ФОП Мірза О.В.; відомості з ДЗК, серія та номер: 14009206, виданий 07.10.2019, видавник: Державний земельний кадастр.

Як зазначає прокурор у своєму позові, державна реєстрація на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, будинок 172-В, на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137600:28:001:0014, проведена з суттєвими порушеннями вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015, оскільки проведена за відсутності документів, що відповідно до законодавства надають право на виконання будівельних робіт, обов`язкова наявність яких передбачена п. 68 Порядку реєстрації та п. 2 ч. 1 ст. 27-1 Закону про реєстрацію.

Відсутність документів, що відповідно до законодавства надають право на виконання будівельних робіт підтверджується листом Управління державного архітектурно-контролю Одеської міської ради від 16.01.2020 № 01-6/14 ПР, згідно якого повідомлено місцеву прокуратуру, що у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів реконструкції чи будівництва за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 172 В.

Крім того, прокуратура посилається на те, що державну реєстрацію об`єкту незавершеного будівництва проведено, у тому числі, на підставі документів щодо земельної ділянки, яка перебуває у незаконному володінні ТОВ «Еліт Ленд Апарт», оскільки рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49121663 від 10.10.2019, прийнято із порушенням вимог діючого законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, у Державному реєстрі прав 03.10.2018 державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Алєксєєвою Ю.С. прийнято рішення № 43332316 та відкрито розділ на об`єкт нерухомого майна за № 1659334451101, а саме зареєстровано право власності за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на земельну ділянку кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014, площею 0,49 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_2 .

Підставою для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку згідно інформації Державного реєстру прав стали наступні документи:

1)договір купівлі-продажу, серія та номер: 5276, виданий 20.09.2006, видавник: приватний нотаріус ОМНО Федорченко Т.М.;

2) державний акт на право приватної власності на землю, серія та номер: РІ№478952, виданий 31.12.2000, видавник: Одеська міська рада народних депутатів;

3) витяг з Державного земельного кадастру, серія та номер: НВ- 5106869592018, виданий 01.10.2018, видавник: Відділ у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській обл.

В подальшому, згідно інформації Державного реєстру прав ОСОБА_1 здійснила передачу земельної ділянки кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014, площею 0.49 га, за адресою: АДРЕСА_2 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт» на підставі наступних документів:

1) протокол, серія та номер: 1, виданий 08.10.2018, видавник: ТОВ «Еліт Ленд Апарт»;

2) акт прийому-передачі нерухомого майна, серія та номер: бн, виданий 09.10.2018, видавник: ТОВ «Еліт Ленд Апарт» та ОСОБА_1 .

На підставі зазначених документів проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014, .площею 0.49 га, за адресою: АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт», про що в Державному реєстрі прав вчинено запис про право власності № 28379322.

Між тим, як зазначає позивач, державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014, площею 0.49 га, за адресою: АДРЕСА_2 , та її подальше відчуження до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт» здійснені на підставі документів, що визнані судом недійсними.

Так, заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.10.2012 у справі № 1527/9611/12 позовні вимоги Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради задоволено, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20.09.2006, площею 0,49 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 5276. Земельну ділянку у пляжно-парковій зоні Гідропарку «Лузанівка», загальною площею 0,49 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , передано Одеській міській раді.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 29.05.013 заяву ОСОБА_1 , про скасування заочного рішення залишено без задоволення.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23.12.2013 апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_1 задоволено, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15.10.2012 скасовано, ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради відмовлено.

Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України від 16.04.2014 касаційну скаргу заступника прокурора Одеської області задоволено частково, рішення апеляційного суду Одеської області від 23.12.2013 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09.07.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 15.10.2012 у справі № 1527/9611/12 залишено без змін.

Таким чином, протиправність набуття та подальшої передачі до статутного капіталу земельної ділянки кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014, площею 0,49 га, за адресою: АДРЕСА_2 , підтверджується преюдиційним рішенням у зв`язку з чим, вказаний факт не потребує додаткового доказування.

Отже, як вказує позивач, ОСОБА_1 повторно використала визнаний судом недійсним договір кулівлі-продажу, серія та номер: 5276, виданий 20.09.2006 та здійснила державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку з подальшою передачею у власність юридичної особи.

Водночас, товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт» здійснило державну реєстрацію речових прав на об`єкт незавершеного будівництва, що побудований на земельній ділянці Одеської міської ради.

Враховуючи вищевикладене, оскільки законним власником спірної земельної ділянки є Одеська міська рада, що встановлено заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15,10.2012 у справі № 1527/9611/12, ТОВ «Еліт Ленд Апарт» здійснило самовільне захоплення земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , у тому числі під об`єктом незавершеного будівництва, незаконно використало та продовжує використовувати зазначену ділянку, без належних правових підстав та в порушення вимог чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі Закон про реєстрацію), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Статтею 3 вищевказаного Закону встановлено, що загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом.

Частиною 2 ст. 18 Закону про реєстрацію передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені у Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 (далі-Порядок реєстрації).

Так, згідно п. 68 Порядку реєстрації (в редакції, що діяла на момент реєстрації) визначено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються:

-документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (крім випадку, коли речове право на земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав);

-документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

-технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва.

Частиною 1 статті 27-1 Закону про реєстрацію також передбачено, що для державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва подаються такі документи:

-документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом (у разі відсутності у Державному реєстрі прав зареєстрованого відповідного речового права на земельну ділянку);

-документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

-документ, що містить опис об`єкта незавершеного будівництва за результатами технічної інвентаризації такого об`єкта.

Документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів.

Отже, вищенаведеними положеннями визначено вичерпний перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Водночас, як встановлено матеріалами справи, для державної реєстрації речових прав на об`єкт незавершеного будівництва за адресою; Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, будинок 172-В, не було подано повного переліку документів, які надають змогу встановити набуття у власність ТОВ «Еліт Ленд Апарт» об`єкта незавершеного будівництва за вказаною адресою.

Так, державна реєстрація вказаного об`єкта проведена за відсутності документів, що відповідно до законодавства надають право на виконання будівельних робіт, обов`язкова наявність яких передбачена п. 68 Порядку реєстрації та п. 2 ч. 1 ст. 27-1 Закону про реєстрацію.

Відсутність документів, що відповідно до законодавства надають право на виконання будівельних робіт також підтверджується листом Управління державного архітектурно-контролю Одеської міської ради від 16.01.2020 № 01-6/14 ПР, згідно якого повідомлено місцеву прокуратуру, що у єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів реконструкції чи будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону про реєстрацію, у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п.п. "а" п. 2 ч. 6 ст. 37 Закону про реєстрацію, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому п.п. "а" н. 2 ч. 6 ст. 37 Закону про реєстрацію) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Між тим, як встановлено матеріалами справи, державну реєстрацію об`єкту незавершеного будівництва проведено, у тому числі, на підставі документів щодо земельної ділянки, яка перебуває у незаконному володінні ТОВ «Еліт Ленд Апарт»,

Так, у Державному реєстрі прав 03.10.2018 державним реєстратором Комунального підприємства Новоселівської сільської ради «Регіональне бюро державної реєстрації» Алєксєєвою Ю.С. прийнято рішення № 43332316 та відкрито розділ на об`єкт нерухомого майна за № 1659334451101, а саме зареєстровано право власності за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на земельну ділянку кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014, площею 0,49 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, за адресою: АДРЕСА_2 .

Підставою для реєстрації права власності на вказану земельну ділянку згідно інформації Державного реєстру прав був, зокрема, договір купівлі-продажу, серія та номер: 5276, виданий 20.09.2006, видавник: приватний нотаріус ОМНО Федорченко Т.М.;

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що державна реєстрація земельної ділянки кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014, площею 0.49 га, за адресою: АДРЕСА_2 , та її подальше відчуження до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт» здійснені на підставі документів, що визнані судом недійсними.

Так, заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15.10.2012 у справі № 1527/9611/12, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 09.07.2014, позовні вимоги Заступника прокурора Суворовського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради були задоволені, визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 20.09.2006, площею 0,49 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М., зареєстрований в реєстрі за № 5276.

В подальшому, ОСОБА_1 , не маючи прав на вищевказану земельну ділянку, здійснила передачу земельної ділянки кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014, площею 0.49 га, за адресою: АДРЕСА_2 , до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт» на підставі протоколу, серія та номер: 1, виданого 08.10.2018 та акту приймання-передачі від 09.10.2018р.

Отже, на підставі зазначених документів було проведено незаконну державну реєстрацію права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014, площею 0.49 га, за адресою: АДРЕСА_2 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт», про що в Державному реєстрі прав вчинено запис про право власності № 28379322.

Водночас, як встановлено матеріалами справи, ТОВ «Еліт Ленд Апарт» здійснило державну реєстрацію речових прав на об`єкт незавершеного будівництва, що побудований на земельній ділянці Одеської міської ради, оскільки, законним власником спірної земельної ділянки є Одеська міська рада, що встановлено заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 15,10.2012 у справі № 1527/9611/12.

Так, ч. 1 ст. 79-1 Земельного Кодексу України (далі - ЗК України) визначає, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частиною 2 ст. 79-1 ЗК України визначено, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Як вбачається із матеріалів справи, земельна ділянка під зазначеним об`єктом незавершеного будівництва знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради.

Отже, ТОВ «Еліт Ленд Апарт» незаконно використало та продовжує використовувати земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, земельна ділянка 172-в, без належних правових підстав та в порушення вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон про містобудування) забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Частиною 2 ст. 26 Закону про містобудування визначено, що суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Згідно з ч. 4 ст. Закону про містобудування право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Частиною 5 ст. 26 Закону про містобудування визначено, що проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно ч. 1 ст. 29 Закону про містобудування основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Поряд з цим, з Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради №01-15/5п від 09.01.2020 отримано інформацію про те, що містобудівні умови та обмеження, будівельний паспорт забудови земельної ділянки за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, буд. 172 В, не надавалися.

Частиною 1 ст. 35 Закону про містобудування визначено, що після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення замовник може виконувати підготовчі роботи, визначені будівельними, нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно- будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України,

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 36 Закону про містобудування право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними і наслідками (CCI), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі | будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи $ підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення ^ субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Статтею 37 Закону про містобудування передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання під готовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (ССЗ) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля», підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Разом з тим, відповідно до листа Управління державного архітектурно-контролю Одеської міської ради від 16,01.2020 № 01-6/14 ПР, інформація щодо видачі/реєстрації документів дозвільного та декларативного характеру на будівництво об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 172 В - відсутня.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 4 ст. 376 ЦК України передбачено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У постанові Верховного суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 Велика Палата Верховного суду зазначила, що у разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Окрім того, у цій же постанові сформований висновок про те, що власник з дотриманням вимог статей 387 і 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Згідно ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону про реєстрацію державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень до ч. 1 ст. 142 Конституції України, п. «б» ч. 1 ст. 80, ст. 83 Земельного Кодексу України, ст.ст. 29, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження щодо розпорядження комунальним майном віднесено до компетенції відповідних органів місцевого самоврядування.

Вищезазначене свідчить про порушення прав та інтересів щодо володіння, користування та розпорядження територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради, як єдиного органу, на який покладено повноваження щодо розпорядження земельними ділянками у межах населених пунктів, у тому числі щодо земельної ділянки, розташованої під зареєстрованим об`єктом незавершеного будівництва.

Незаконне заволодіння спірною земельною ділянкою та подальша незаконна державна реєстрація на ній об`єкта незавершеного будівництва прямо порушує права та інтереси територіальної громади в особі Одеської міської ради як власника, чиї права та інтереси охороняються Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної фізичної чи юридичної особи, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес».

Оскаржуваним рішенням державного реєстратора про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва, порушено інтереси територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради, яка позбавлена можливості розпоряджатися земельною ділянкою, на якій розташований спірний об`єкт.

При цьому суд зауважує, що необґрунтованим є посилання відповідача на те, що ним не здійснювалось будівництво на спірній земельній ділянці, оскільки на момент прийняття до статутного капіталу зазначеної земельної ділянки на ній вже знаходився об`єкт незавершеного будівництва, та в зв`язку з тим, що воно здійснювалось ОСОБА_1 , і зносити повинна саме ця особа за свій рахунок.

Так, матеріалами справи встановлено, що право власності на зазначений об`єкт незавершеного будівництва за реєстраційним номером 1934827551101 вперше зареєстровано за ТОВ «Еліт Ленд Апарт», номер запису про право власності 33630802, отже, оскільки відповідачем не надано належних доказів, які спростовують зазначені обставини, суд не вважає позицію відповідача обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Між тим, в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів, які б спростовували обставини незаконного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, земельна ділянка 172-в, в зв`язку з чим позовні вимоги Заступника керівника Одеської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 171422,31 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Агенція реєстраційних послуг» Манюти Сергія Васильовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49121663 від 10.10.2019.

3. Припинити право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт» (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 54, кв. 1, код ЄДРПОУ 42530324) на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, будинок 172-В, номер запису про право власності 33630802.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт» (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 54, кв. 1, код ЄДРПОУ 42530324) знести за власний рахунок самочинно збудований об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Одеса, Миколаївська дорога, 172 В.

5. Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт» (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 54, кв. 1, код ЄДРПОУ 42530324) земельну ділянку кадастровий номер: 5110137600:28:001:0014, площею 0,49 га, за адресою: Одеська обл., м. Одеса, Миколаївська дорога, земельна ділянка 172в, на користь Одеської міської ради.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Ленд Апарт» (65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Канатна, буд. 54, кв. 1, код ЄДРПОУ 42530324) на користь Прокуратури Одеської області (адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) судовий збір у розмірі 171 422 (сто сімдесят одна тисяча чотиристадвадцять дві)грн. 31коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено 17 вересня 2020 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська