П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2668/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д.

Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.

16 вересня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ватаманюка Р.В.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року (виготовлене 02 грудня 2019 року у м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" (далі - позивач) до Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області (далі - третя особа) про визнання протиправною та скасування вимоги,

В С Т А Н О В И В :

позивач 03.09.2019 звернувся із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду в якому просив визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Ю" від 16.07.2019 №2-50(П) на загальну суму 2 409 973,01 грн.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.12.2019 позов задоволено повністю.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Ю" від 16.07.2019 №2-50(П) на загальну суму 2 409 973, 01 грн.

Стягнуто на користь державної установи Приватного акціонерного товариства "Городоцький елеватор суффле" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області судовий збір у розмірі 19210 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано те, що у зв`язку із наявністю заборгованості за бюджетною позичкою, на підставі подань управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області, 16.07.2019 Головним управлінням ДФС у Хмельницькій, в порядку та спосіб, що встановлені нормами Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України сформовано податкову вимогу №2-50 (II).

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі. Ухвалою суду від 24.02.2020 призначено на 01.04.2020 у відкритому судовому засіданні.

26.03.2020 до суду надійшло клопотання представника позивач про відкладення розгляду справи. Заявлене клопотання обґрунтоване тим, що представники позивача мешкають у м. Києві. При цьому, з 12.03.2020 по 03.04.2020 в України запроваджено карантин через спалах коронавірусної хвороби. У зв`язку із запровадженням карантину представник позивача просив відкласти розгляд справи.

Враховуючи положення ст. 30 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", ст. 11 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", п. 2 ч. 2 розділу ІІ Прикінцеві положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 №530-IX, керуючись постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 та рекомендації Ради суддів України від 16.03.2020 №9рс-186/20 про запровадження особливого режиму роботи судів на період проведення карантинних заходів, з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID -19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, розгляд справи було відкладено на 13.05.2020.

12.05.2020 представником Головного управління ДФС у Хмельницькій області подано заяву про відкладення апеляційного розгляду справи на іншу дату у зв`язку із встановленням з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України карантину.

Також 12.05.2020 до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Крім того, 12.05.2020 від Управління Державної казначейської служби України у Городоцькому районі Хмельницької області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи.

Враховуючи встановлення постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 на всій території України карантину розгляд справи відкладено на 16.09.2020.

Станом на 16.09.2020 правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими, в судове засідання не зявились, а в матеріалах справи достатньо доказів, на підставі яких її може бути вирішено, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлені та неоспорені сторонами такі обставини.

Позивач 27.05.1998 зареєстрований як юридична особа Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області. 15.05.2017 ВАТ "Вікторійське ХПП" перереєстровано на ПАТ "Городоцький елеватор суффле"

Управлінням Державної казначейської у Городоцькому районі Хмельницької області на адресу Волочиського управління ГУ ДФС у Хмельницькій області направлені подання на безспірне стягнення з підприємств-боржників простроченої заборгованості перед Державним бюджетом бюджетних позичках та фінансових допомогах 1996-1999 роки станом на 01.07.2019, а саме:

- бюджетна позичка по держконтракту 1995 року в сумі - 53600,00 грн;

- бюджетна позичка по держконтракту 1996 року в сумі - 491700,00 грн;

- бюджетна позичка по держконтракту 1997 року в сумі - 142600,00 грн;

- бюджетна позичка по держконтракту 1995 року в сумі - 25403,04 грн;

- бюджетна позичка по держконтракту 1996 року в сумі - 1444743,45 грн;

- бюджетна позичка по держконтракту 1997 року в сумі - 251926,52 грн.

Відповідач на підставі подання управління Державної казначейської служби у Городоцькому районі Хмельницької області №53-58 від 16.07.2019 про здійснення заходів щодо стягнення простроченої заборгованості за бюджетними позичками, направив позивачу податкову вимогу №2-50(П) від 16.07.2019 на загальну суму 2 409 973,01 грн.

Вважаючи вимогу №2-50(П) від 16.07.2019 протиправною позивач звернувся в суд з цим позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що судовими рішеннями встановлено недоведеність факту отримання бюджетних позичок, скасовано податкові вимоги по аналогічній заборгованості, тобто фактично було встановлено відсутність податкового боргу за бюджетними позичками, виданими на закупівлю сільськогосподарської продукції у 1995-1997 роках, у зв`язку з чим сума податкового боргу за спірною вимогою не є узгодженою, тому податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Ю" від 16.07.2019 №2-50(П) на загальну суму 2409973,01 грн. необхідно визнати протиправною та скасувати.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами.

На час надання бюджетних позичок законодавством не був встановлений порядок стягнення простроченої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою.

Такий порядок був встановлений Бюджетним кодексом України (від 21.06.2001, №2542-ІІІ, який набрав чинність 25.07.2001 та втратив чинність 01.01.2011).

Частиною 4 ст. 17 Бюджетного кодексу України було встановлено, що у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.

Закон України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 №2181-ІІІ, який втратив чинність 01.01.2011 був спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), включаючи збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовувалися до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення.

Вказаними нормами не були визначені строки та порядок застосування таких строків щодо стягнення заборгованості у разі невиконання юридичними особами своїх зобов`язань щодо погашення наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов`язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками.

Встановлені нормами ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов`язань та стягнути таку суму не може бути застосований до відносин з стягнення сум заборгованості за неповерненою бюджетною позичкою, оскільки початок його перебігу обумовлений законом такими обставинами, які відсутні у випадку неповернення державі бюджетних позичок.

01.01.2011 набрав чинності Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 №2456-V, відповідно до ч. 9 ст. 17 якого встановлено, що прострочена заборгованість суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб`єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб`єкта господарювання. Позовна давність на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб`єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) не поширюється.

Частиною 14 ст. 17 Бюджетного кодексу України (від 08.07.2010) встановлено, що забороняється списання заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, кредитами з бюджету, крім заборгованості суб`єктів господарювання, визнаних у встановленому порядку банкрутами, вимоги щодо погашення заборгованості яких не були задоволені у зв`язку з недостатністю їхніх активів і стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом, а також крім заборгованості, щодо стягнення якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили, та/або стягнення якої в судовому порядку є неможливим або недоцільним. Порядок списання такої заборгованості визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 №174, з метою забезпечення виконання статті 17 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України, затверджений порядок обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками/ фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості (далі - Порядок).

Пунктом 6 вказаного Порядку встановлено, що облік простроченої заборгованості за бюджетними позичками/фінансовою допомогою ведеться органами Державної казначейської служби у валюті бюджетної позички / фінансової допомоги, в якій вони надані.

Згідно до п. 15 Порядку встановлено, що прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками/фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Відповідно до п. 20 Порядку, прострочена заборгованість боржників за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою та нарахована на її суму пеня визнається Мінфіном безнадійною на підставі: довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджує державну реєстрацію припинення юридичної особи - боржника у зв`язку з визнанням її банкрутом; інформації, поданої органами державної податкової служби, про визнання боржника в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо погашення заборгованості якого не були задоволені у зв`язку з недостатністю його активів (щодо боржників, які відповідно до законодавства не підлягають приватизації та на примусову реалізацію майна яких введено мораторій); протоколу засідання та/або акта Комісії з питань простроченої заборгованості перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою щодо неможливості або недоцільності стягнення такої заборгованості в судовому порядку та/або щодо якої судом прийнято рішення не на користь держави, яке набрало законної сили.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2011 по справі 2-а-7428/10/2270 задоволено позов ВАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області та скасовано першу податкову вимогу від 16.09.2010 за № 1/112, про сплату податкового боргу по бюджетній позичці, виданій на закупівлю сільськогосподарської продукції у 1995-1997 роках.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.04.2011 по справі 2а-8104/10/2270/1 було частково задоволено позов ВАТ "Вікторійське хлібоприймальне підприємство" до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області та скасовано другу податкову вимогу про сплату податкового боргу по бюджетній позичці виданій на закупівлю сільськогосподарської продукції у 1995-1997 роках.

При цьому, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.10.2013 по справі №924/1048/13 визнано недоведеним факт отримання ПрАТ "Вікторійське ХПП" бюджетних позичок.

Отже, вказаними рішеннями встановлено недоведеність факту отримання бюджетних позичок, скасовано податкові вимоги по аналогічній заборгованості, тобто фактично було встановлено відсутність податкового боргу за бюджетними позичками, виданими на закупівлю сільськогосподарської продукції у 1995-1997 роках.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума податкового боргу за спірною вимогою не є узгодженою, а тому податкову вимогу Головного управління ДФС у Хмельницькій області форми "Ю" від 16.07.2019 №2-50(П) на загальну суму 2409973,01 грн. необхідно визнати протиправною та скасувати.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.