Справа № 202/4305/20

Провадження № 3/202/2265/2020

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 року м. Дніпро

Суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Волошин Є.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний матеріал відповідно до якого, 06 липня 2020 року о 14 год. 15 хв. в м. Дніпрі, Індустріальний р-н., вул.Байкальська, буд.6, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Subaru Legacy д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме зіниці очей не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, від проходження огляду у встановленому законом порядку для встановлення стану сп`яніння водій відмовилася в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні вищевказаного правопорушення не визнав, однак обставини, викладені в протоколі підтвердив та зазначив, що останнім часом співробітники поліції його зупиняють та складають відносно нього протоколи за ст.130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Капран І.В. у судовому засіданні просила звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та передати матеріали справи на розгляд трудового колективу.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, відповідальність за ст.130 КУпАП наступає в наслідок порушення вимог Правил дорожнього руху.

Згідно із п.2.5 Правил дорожньогоруху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, саме відмова водія транспортного засобу на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного, наркотичних сп`яніння, або впливу лікарських препаратів, утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №146177 від 06 липня 2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також данимивідеофіксації даноїподії,що булидосліджені усудовому засіданні.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наявними доказами, ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР України та будь яких доказів, які б спростовували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення суду надано не було.

Вирішуючи питання по суті клопотання про звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, оцінивши надані докази за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 21 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності з передачею матеріалів на розгляд громадської організації або трудового колективу, якщо з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника до нього доцільно застосувати захід громадського впливу.

Відповідно до ст. 252-1 Кодексу законів про працю України, трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством.

Отже, частиною 1 статті 21 КУпАП передбачена можливість звільнення особи від адміністративної відповідальності з передачею на поруки трудового колективу. Це питання вирішується судом з урахуванням характеру вчиненого правопорушення і особи правопорушника та є правом суду.

Враховуючи обставини вчиненого адміністративного правопорушення, його характер та суспільну небезпечність, позицію ОСОБА_1 , який не визнав себе винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відсутність підтвердження офіційного працевлаштування та клопотання трудового колективу, суддя вважає недоцільним застосовувати до ОСОБА_1 заходи громадського впливу, передбачені ст.21 КУпАП, у зв`язку з чим в задоволенні даного клопотання слід відмовити.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

При визначенні виду і розміру стягнення, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне застосувати відносно нього адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави з позбавленням права керування транспортним засобом.

Статтею 40-1 КУпАП встановлено,що судовийзбір упровадженніпо справіпро адміністративнеправопорушення уразі винесеннясудом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.33,40-1,130,283,284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Волошин Є.В.