Таким чином вважав, що вимога позивача щодо стягнення з нього 90 000 грн, враховуючи обставини отримання професійного захворювання та ступінь втрати

працездатності (60 %), не відповідає вимогам розумності і справедливості (ст.22 ЦК України) та практиці, що склалась в судах Донецької області.

Вважав, що достатнім розміром грошових коштів, якою можуть бути відшкодовані

моральні страждання ОСОБА_1 є 40 000 грн. Приватне акціонерне товариство

«Шахтоуправління «Покровське» позов визнає частково в розмірі 40 000 грн. (із умовного розрахунку 666 грн. за кожний відсоток втрати працездатності).

Таким чином, вимога позивача про стягнення 90 000 грн як компенсації моральної шкоди з ПРАТ «ШУ «Покровське» є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

Позивач працював в ПрАТ "Шахтоуправління "Покровське" в якості прохідника 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; прохідника 5 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; учнем машиніста гірничих виїмкових машин підземним з повним робочим днем в шахті на час практики з 08.02.1999 року по 15.01.2013 року, з 18.10.2017 року по 29.08.2019 року працював прохідником 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; гірником з ремонту гірничих виробок 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті; машиністом гірничих виїмкових машин 5 розряду з повним робочим днем в шахті, звільнений з роботи за ч.2 ст.40 КЗпП України у зв`язку з виявленням невідповідності займаній посаді за станом здоров`я (а.с.9-11).

Згідно медичного висновку центральної лікарсько-експертної комісії про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання від 3 грудня 2019 року № 43/1007 позивачу встановлено професійне захворювання - хронічний бронхіт ІІ стадія, фаза затихаючого загострення, прикореневий, нижньодольовий пневмофіброз ЛН І-ІІ ст., хронічна попереково-крижова радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії загострення з вираженими статико-динамічними порушеннями, м`язово-тонічним та больовим синдромами - захворювання професійні, встановлені вперше (а.с.24).

Як зазначене в акті розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 23 грудня 2019 року, затвердженого 23 грудня 2019 року начальником Головного управління Держпраці у Донецькій області ОСОБА_2 , професійні захворювання у позивача виникли у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів - важкості праці та пилу фібро генної дії (а.с.13-16).

За висновком МСЕК Серія 12ААА № 087747 від 14.01.2020 року позивачу вперше з 14.01.2020р. безстроково встановлено за сукупністю 60% втрати професійної працездатності, з яких 40% - за хронічним попереко-крижовою радикулопатією, 20% - за хронічним бронхітом, рекомендовано медикаментозне, санітарно-курортне лікування, встановлено 3 групу інвалідності у зв`язку з професійними захворюваннями з 14.01.2020р. безстроково (а.с.14).

За висновком МСЕК Серія 12ААБ № 416713 від 14.01.2020 року позивачу вперше з 14.01.2020р. безстроково встановлено за 3 групу інвалідності у зв`язку з професійними захворюваннями безстроково, рекомендовано «Д» огляд у невролога, пульмонолога (а.с.14).

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Правовідносини сторін регулюються статтею 273-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань або втрати нормальних життєвих зв`язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв`язку між попередніми умовами.

Згідно з роз`ясненнями, даними в п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5, відповідно до ст.273-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких частиною 2 указаної статті цього Кодексу покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював у ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата професійної працездатності позивача настала внаслідок професійних захворювань, отже роботодавець не забезпечив створення нешкідливих не небезпечних умов праці.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв`язку з ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, неможливість його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв`язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копіями трудової книжки, акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, виписками з амбулаторної карти та медичної карти стаціонарного хворого, медичного висновку про встановлення професійних захворювань, довідок МСЕК.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в медикаментозному та санаторно-курортному лікуванні.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач, надмірна, і визначає розмір грошової компенсації за спричинену моральну шкоду в 46 000 грн.

Згідно ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Відповідно до ст.23 ЦК України, ст. ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 13, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" (м. Покровськ Донецької області, площа Шибанкова, 1а, ЕДРПОУ 13498562) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на відшкодування моральної шкоди, завданої професійними захворюваннями та їх наслідками, 46 000 (сорок шість тисяч) гривень.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське" в дохід держави судовий збір в розмірі 840 (восьмисот сорока) гривень 80 копійок.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г.В. Назаренко