ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/2986/20 пров. № А/857/10499/20Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу «КМКС» ПАРТІЯ УГОРЦІВ УКРАЇНИ на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року (постановлену суддею Луцович М.М. у м. Ужгород) про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/2986/20 за позовом «КМКС» ПАРТІЯ УГОРЦІВ УКРАЇНИ до Сюртівської сільської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

«КМКС» ПАРТІЯ УГОРЦІВ УКРАЇНИ 14.09.2020 звернулася в суд з позовом до Сюртівської сільської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову №6 Сюртівської сільської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області від 05.09.2020 року, зобов`язати Сюртівську сільську територіальну виборчу комісію Ужгородського району Закарпатської області (89432, Закарпатська обл., Ужгородський район, село Сюрте, вул. Ракоці, буд. 136/А, код за ЄДРПОУ:34197932) вчинити дії по утворенню багатомандатних виборчих округів відповідно до вимог ст. 199 Виборчого кодексу України, судові витрати стягнути з відповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року залишено позовну заяву без розгляду.

Не погодившись ухвалою суду позивач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі та розгляду по суті, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права з неповним з`ясуванням обставин справи. Зазначає, що суддя розглянувши матеріали позовної заяви прийняв оскаржувану ухвалу одноособово, однак справа повинна була розглядатися в складі колегії суддів. Вказує, що позовна заява підписана представником позивача 10 вересня 2020 року та здана до відділення поштового зв`язку 10.09.20 о 17:27:34, що підтверджується доданими доказами. З врахуванням вказаних дій постанову №6 від 05.09.2020 Сюртівської сільської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області було оскаржено в законом визначений 5 денний строк, а враховуючи той факт, що на момент подання позовної заяви до Закарпатського окружного адміністративного суду він вже не працював, адже графік роботи до 17:30 год., тому позивач матеріали позовної заяви здав до відділення поштового зв`язку, можливості подати зазначені матеріали іншим шляхом були відсутні. Також посилається на те, що постанова № 6 від 05.06.2020 є явно незаконною, прийнятою з перевищенням повноважень (щодо дільниці 210614), порушено основи проведення місцевих виборів.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

17.09.2020 до апеляційного суду засобами електронного зв`язку надійшла заява від представника позивача Герич А.Й. в якій він просить розгляд апеляційної скарги проводити без участі позивача, вимоги викладені в апеляційній скарзі підтримує в повному обсязі.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання апеляційного суду не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Сторони в судове засідання не з`явилися, належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку, визначеному статтею 268 КАС України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Згідно із частиною 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що позивач через відділення поштового зв`язку 10.09.2020 направив до суду позовну заяву, яка 14.09.2020 надійшла до Закарпатського окружного адміністративного суду предметом оскарження якої є постанова Сюртівської сільської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області №6 від 05.09.2020 (вхідний №17945, аркуші справи 1-14).

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що оскільки предметом спору у цій справі є перевірка законності постанови Сюртівської сільської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області, яка прийнята 05.09.2020, а надіслана позовна заява доставлена до суду 14.09.2020, тому з урахуванням положень частини 5 статті 270 КАС України, така позовна заява подана із пропуском встановленого п`ятиденного строку.

Колегія суддів враховує, що особливості провадження у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій визначені статтею 273 КАС України.

Право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб`єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб`єкти ініціювання референдуму (частина 1 статті 273 КАС України).

Згідно частини 4 статті 273 КАС України рішення, дії чи бездіяльність територіальних (окружних) виборчих комісій щодо підготовки та проведення місцевих виборів, виборів Президента України, народних депутатів України; обласних комісій з референдуму і комісії Автономної Республіки Крим з всеукраїнського референдуму, а також членів зазначених комісій оскаржуються до окружного адміністративного суду за місцезнаходженням відповідної комісії.

Відповідно до частини 6 статті 273 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п`ятиденний строк із дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Стаття 270 КАС України встановлює особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ.

Відповідно до частин 1-4 статті 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами. Останнім днем строку, який має закінчитися з настанням певної події, є день, що передує дню вказаної події. Днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення.

Важливим елементом цих строків є момент їх початку, який визнається днем прийняття рішення, вчинення дій або допущення бездіяльності.

Частиною 5 статті 270 КАС України передбачено, що днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

Отже, наслідком пропуску строку звернення до суду з позовною заявою у спорах, пов`язаних з виборчим процесом, а в даній справі подану в порядку статті 273 КАС України, є залишення позовної заяви без розгляду.

Колегія суддів наголошує, що вказана вимога процесуального Закону має імперативний характер, тобто є категоричною вказівкою держави на обов`язок суду при вирішенні даного питання та не допускає інших, ніж передбачено нею, дій.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати постанову №6 Сюртівської сільської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області від 05.09.2020 року та зобов`язати Сюртівську сільську територіальну виборчу комісію Ужгородського району Закарпатської області вчинити дії по утворенню багатомандатних виборчих округів відповідно до вимог ст. 199 Виборчого кодексу України.

Враховуючи норми частини 6 статті 273 КАС України, п`ятиденний строк звернення до суду із позовом про визнання протиправним вказаної постанови має обраховуватися із 06.09.2020, а останнім днем звернення до суду з даним позовом є 10.09.2020.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання протиправним та скасування постанови №6 Сюртівської сільської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області від 05.09.2020 лише 14.09.2020, тобто з пропуском строку, передбаченого частиною 6 статті 273 КАС України, який не може бути поновлений.

При цьому, колегія суддів наголошує, що у виборчих справах немає необхідності з`ясування обставин щодо дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Таке правове становище дозволяє чітко визначити початок строку звернення до суду для вирішення виборчих спорів, який не залежить від суб`єктивного сприйняття позивачем моменту порушення його права чи інтересу.

Вирішуючи питання співвідношення терміновості розгляду справи з гарантією дотримання пасивного виборчого права особи, що звернулася за його захистом до суду, колегія суддів враховує висновки Європейського суду з прав людини, який вказав, що загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі «Хаджіанастасіу проти Греції», пункти 32-37).

Враховуючи, що позовна заява про визнання протиправним та скасування постанови №6 Сюртівської сільської територіальної виборчої комісії Ужгородського району Закарпатської області від 05.09.2020 у цій справі надійшла після спливу п`ятиденного строку на її оскарження і цей строк не підлягає поновленню, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що така позовна заява, відповідно до положень частини 5 статті 270 КАС України підлягає залишенню без розгляду.

Посилання позивача в апеляційній скарзі, що позов направлено до суду поштовим зв`язком 10.09.20 о 17:27:34 год., тобто у встановлений законом строк, а графік роботи Закарпатського окружного адміністративного суду в четвер 10 вересня 2020 року із 08:30 год. до 17:30 год., а перерва із 12:30 до 13:15 год., що відображено на офіційному сайті суду, судом апеляційної інстанції відхиляються, так як частиною 5 статті 270 КАС України передбачено, що днем подання позовної заяви є день їх надходження до відповідного суду, а саме в даній справі Закарпатського окружного адміністративного суду, а такий позов надійшов від позивача до вказаного суду - 14.09.2020.

Щодо доводів апелянта, що суддя розглянувши матеріали позовної заяви прийняв оскаржувану ухвалу одноособово, однак на офіційному сайті Закарпатського окружного адміністративного суду в розділі «Стан розгляду справи» вказано, що склад суду: «Головуючий суддя - Луцович М.М., суддя - доповідач: Луцович М.М., суддя - учасник колегії: Ващилін P.O., суддя - доповідач: Рейті С.І.», відповідно суддя Луцович М.М. одноособово розглянув справу в той час, як зазначена справа повинна була розглядатися в складі колегії суддів є спростованим наступним.

Пункт 4 частини 1 статті 4 КАС України встановив, що суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду.

Згідно частини 3 статті 18 КАС України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Відповідно до підпункту 15.2 пункту 15 Розділу VII Перехідних Положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів.

Положеннями частин 1, 2, 5, 7, 8 статті 31 КАС України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Справа, розгляд якої відповідно до цього Кодексу здійснюється колегією суддів в обов`язковому порядку, розглядається постійною колегією суддів відповідного суду, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач. Якщо справа має розглядатися колегією у складі більше трьох суддів, до складу такої колегії входять судді зі складу постійної колегії суддів, до складу якої входить визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою суддя-доповідач, та судді, додатково визначені Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою. Якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи і про це прийнято відповідне рішення, така справа розглядається в суді першої інстанції - колегією суддів, до складу якої включається суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ, та два судді, додатково визначених Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою після прийняття рішення про колегіальний розгляд справи. У випадку, передбаченому частиною сьомою цієї статті, суддею-доповідачем та головуючим суддею в колегії є суддя, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою при автоматизованому розподілі справ.

Згідно частин 16, 17 статті 31 КАС України результати автоматизованого розподілу справи оформлюються протоколом.

Особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (частина 19 статті 31 КАС України).

У відповідності до пункту 3 Розділу VIII «Автоматизований розподіл судових справ між суддями» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.03.2018 № 17), визначення колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом первісного розподілу справи.

Стаття 32 КАС України зазначає, що усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених цим Кодексом, розглядаються і вирішуються суддею одноособово.

Згідно пункту 3.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Закарпатського окружного адміністративного суду (із змінами від 08.04.2020 р.) якщо розгляд справи здійснюється колегіально, склад колегії суддів визначається автоматизованою системою. Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматизованому розподілі судових справ автоматизованою системою в суді визначається головуючий суддя із числа всіх суддів суду. Після визначення головуючого судді автоматизованою системою визначається склад колегії суддів із числа всіх суддів суду.

Частина 2 статті 241 КАС України встановлює, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Відтак порушення норм процесуального законодавства судом першої інстанції в справі допущено не було, адже відповідно до частини 5 статті 270 КАС України строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не можуть бути поновлені (серед яких стаття 273 КАС України), а позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду, з врахуванням вказаного головуючий суддя Луцович М.М., як суд визначений процесуальним законодавством ухвалою залишив позовну заяву без розгляду, тобто відсутні процесуальні підстави прийняття оскаржуваної ухвали колегією суддів, за участі суддів Ващилін Р.О., Рейті С.І., які визначені протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів, оскільки не було відкрито провадження у справі.

Усі доводи, зазначені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків Закарпатського окружного адміністративного суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, крім того, вимоги апеляційної скарги щодо розгляду справи по суті у даному випадку не відповідають повноваженням суду апеляційної інстанції.

За такого правового регулювання та обставин справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позову без розгляду щодо позовних вимог у даній справі.

Викладені доводи апелянта щодо помилковості висновків суду першої інстанції не підтвердилися під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції.

На підставі викладеного, апеляційний суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, а суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 15.07.2019 по справі №855/281/19, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд зазначає, що при поданні апеляційної скарги на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 позивачем не сплачено судового збору. Тому з урахуванням вимог частини 9 статті 273 КАС України питання про його стягнення суд вирішує цією постановою.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01.01.2020 становить 2102 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставки судового збору, відповідно до якої, за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи наведене, розмір судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду становить 2102 грн 00 коп., що підлягає стягненню з позивача.

Згідно частини 3 статті 272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст.ст. 268, 270, 271, 272, 273, 278, 310, 316, 321, 322 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу «КМКС» ПАРТІЯ УГОРЦІВ УКРАЇНИ залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/2986/20 залишити без змін.

Стягнути з «КМКС» ПАРТІЯ УГОРЦІВ УКРАЇНИ (адреса: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, Набережна православна, будинок 5, ЄДРПОУ 33438054) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржена.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль