open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці

08 вересня 2020 року Справа № 926/1082/20

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Боднарчука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Буковина», смт. Кельменці, Кельменецький район, Чернівецька область,

до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області, м. Чернівці

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС», м. Дружківка, Донецька область;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛЛІ-ПЛЮС», м. Дружківка, Донецька область;

про визнання права власності на сільськогосподарську техніку

представники:

від позивача - адвокат Пазюк П.П., адвокат Мінгайлєнє О.В.;

від відповідача - Негрич С.І.;

від третіх осіб - не з`явилися.

І. Стислий виклад вимог позивача та заперечень відповідача.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Буковина" (далі - ТОВ «АПК «Буковина») звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області (далі - ГУ Держпродспоживслужби) про визнання за позивачем права власності на колісний фронтальний навантажувач Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2013 року випуску, на підставі статті 392 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (далі - ТОВ «ЕТС») вказаний вище транспортний засіб та звернувся до відповідача із заявою про його реєстрацію у встановленому законом порядку. Однак ГУ Держпродспоживслужби відмовило у реєстрації спірного майна, у зв`язку з чим ТОВ «АПК «Буковина» звернулось до суду за захистом свого невизнаного права.

Відповідач проти позову заперечує та вказує, що позивач не подав для реєстрації акт приймання-передачі, номерний знак «Транзит», платіжних документів на придбання товару, довідки-рахунку, що стало підставою для відмови у проведенні реєстраційної дії. Крім того, спірне майно не зазначене в Єдиному реєстрі для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, а договір купівлі-продажу від 29.10.2015 № 153 між ТОВ «ЕТС» та ТОВ «АПК «Буковина» викладено недержавною мовою.

Треті особи подали суду пояснення, в яких не заперечують проти задоволення позову, просять справу розглянути без участі їх представників.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 22.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 16.06.2020.

15 червня 2020 року відповідач подав суду відзив на позовну заяву.

У підготовчому засіданні 16.06.2020 за клопотанням представника позивача судом оголошено перерву до 01.07.2020 для надання часу для подання відповіді на відзив.

За наслідками підготовчого засідання 01 липня 2020 року суд постановив ухвалу, якою залучив до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС» та Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛЛІ-ПЛЮС», відклав розгляд справи на 15.07.2020.

Ухвалою суду від 15.07.2020 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 22 липня 2020 року.

16 липня 2020 року до суду надійшли пояснення третіх осіб.

Востаннє суд ухвалою від 22 липня 2020 року закрив підготовче провадження у справі № 926/1082/20, розпочав її розгляд по суті та призначив судове засідання на 08 вересня 2020 року.

26 серпня 2020 року до суду надійшло клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів, а саме документів на підтвердження бухгалтерського обліку спірного майна у ТОВ «АПК «Буковина» станом на 2019 рік.

У судовому засіданні 08 вересня 2020 року представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов. Натомість представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов. Треті особи явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, оскільки у своїх поясненнях просили розглянути справ без їх участі.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Заслухавши пояснення і доводи представників сторін, з`ясувавши обставини, на які позивач та відповідач посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд установив таке.

Із наявної у справі вантажної митної декларації ІМ 40 ДЕ , на якій містяться відмітки Східної митниці від 05.12.2013, вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Соллі-Плюс» задекларувало отримання в порту м. Одеси з Китаю одноківшового колісного фронтального навантажувача марки Lonking Wheel Loader модель CDM 856D, шасі НОМЕР_1 , рік випуску 2013, новий, модель двигуна НОМЕР_3.

У своїх поясненнях Товариство з обмеженою відповідальністю «Соллі-Плюс» підтверджує зазначену вище інформацію про отримання фронтального навантажувача Lonking Wheel CDM 856D, шасі НОМЕР_1 .

Поряд з цим третя особа-2 зазначає, що спірний навантажувач пройшов митне очищення, був розмитнений та 23.07.2015 переданий ТОВ «ЕТС» за договором купівлі-продажу, проте вказані документи у Товариства з обмеженою відповідальністю «Соллі-Плюс» не збереглись, тому не можуть бути надані суду.

29 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТС» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Буковина» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 153, за яким Продавець зобов`язався поставити і передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався прийняти і оплатити на умовах цього договору фронтальний навантажувач Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 , новий у кількості 1 штука (далі - Товар), вартістю 1 686 650 грн з ПДВ, що еквівалентно 70 000 доларів США за погодженим сторонами курсу 24,095 грн за 1 долар США (пункти 1.1-1.3).

Відповідно до пункту 3.1 договору купівлі-продажу від 29.10.2015 № 153 Продавець зобов`язаний поставити Товар на умовах DDP (згідно Інкотермс в редакції 2010 року) склад Продавця за адресою м. Київ, вул. Велика Кільцева, 20/1А протягом двох робочих днів з моменту отримання від Покупця передоплати.

Згідно акту прийому-передачі товару позивач прийняв фронтальний навантажувач Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 , новий у кількості 1 штука - 01 вересня 2015 року за адресою м. Київ, Кільцева дорога, 20/1-а.

Як підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, платіжних доручень № 645 від 29.10.2015, № 685 від 30.11.2015, № 686 від 01.12.2015, № 717 від 23.12.2015, № 782 від 18.04.2016 та № 791 від 22.04.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромисловий комплекс «Буковина» сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕТС» 1 736 159,86 грн з ПДВ за фронтальний навантажувач згідно виставлених рахунків.

У листі від 18 лютого 2020 року № 69 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕТС» підтвердило факт укладення з позивачем договору купівлі-продажу № 153 від 29.10.2015, повідомило, що фронтальний навантажувач Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 не перебував у його експлуатації та не був зареєстрований у встановленому законодавством порядку, довідки-рахунку на вказаний фронтальний навантажувач у Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС» не збереглось. Аналогічні аргументи зазначені третьою особою-1 у наданих суду поясненнях.

10 грудня 2019 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою, в якій просив зареєструвати за ним фронтальний навантажувач Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 . До заяви додано акт прийому-передачі, гарантійні умови, договір купівлі-продажу, свідоцтво про реєстрацію ТОВ АПК Буковина, копію статуту, рішення засновників про реєстрацію транспортного засобу, наказ про призначення відповідальної особи, копії паспортів та коду відповідальної особи.

Згідно довідки Головного управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області від 19.12.2019 №вих-24.10-5688-19 відповідач повідомив позивача, що спірний навантажувач в обліку не значиться.

Іншим листом від 19.12.2019 №вих-24.10-5687-19 відповідач відмовив позивачу у державній реєстрації транспортного засобу та роз`яснив позивачу, що подані ним документи не є підставою для реєстрації транспортного засобу, а тому запропонував звернутись у суд.

Згідно звіту про незалежну оцінку, складеному 16 січня 2020 року оцінювачем Борисяком Л.М. (сертифікат ФДМУ № 685/19 від 02.09.2019) ринкова вартість фронтального навантажувача Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 , 2013 року випуску станом на 16.01.2020 складає 505 440 грн.

ІV. Мотиви, якими керується суд, та застосоване ним законодавство.

Встановивши фактичні обставини спору, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається із змісту ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, у зв`язку з чим, за переконанням суду, будь-які дії третіх осіб, що обмежують повноту використання власником наданих йому законом повноважень володіння, користування і розпорядження приналежним йому майном є неправомірними. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 334 ЦК України).

Згідно ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Стаття 658 ЦК України визначає, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 692 ЦК України унормовано, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до частини 1 статті 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

Статтею 34 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що усі механічні транспортні засоби підлягають відомчій реєстрації та обліку, порядок яких установлюється: для тракторів, самохідних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів незалежно від форм власності, що підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування - уповноваженим органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики.

Відповідно до Положення "Про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 № 667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі, серед іншого, реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі.

Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу, здійснює реєстрацію та облік тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, видачу номерних знаків та відповідних реєстраційних документів на них, ведення автоматизованого обліку зареєстрованих тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів та систематизацію відомостей про їх власників з використанням Єдиного реєстру, держателем якого вона є.

Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Відповідно до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 694 від 08.07.2009 (далі - Порядок), Цей Порядок визначає процедуру відомчої реєстрації, перереєстрації, тимчасової реєстрації (далі - реєстрація) та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), здійснення інших заходів, пов`язаних з реєстрацією та веденням обліку машин.

За приписами пункту Порядку (тут і далі у редакції чинній на момент звернення позивача зі заявою про реєстрацію спірного майна) реєстрація та зняття з обліку машин проводяться територіальними органами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - територіальні органи Держпродспоживслужби).

Власники, крім суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 5 пункту 8 цього Порядку, зобов`язані зареєструвати в територіальному органі Держпродспоживслужби машину протягом 10 діб від дня придбання, митного оформлення або виникнення інших обставин, що є підставою для реєстрації. Строк реєстрації може бути продовжений територіальним органом Держпродспоживслужби у разі неможливості власника своєчасно її провести у зв`язку з хворобою, відрядженням чи з інших причин (пункт 3 Порядку).

Згідно із пунктом 4 Порядку машина реєструється протягом семи днів на підставі зареєстрованої в установленому порядку державним інспектором заяви власника або уповноваженої ним особи у разі, коли документи, що додаються до заяви, подані у повному обсязі.

До заяви додаються: 1) документи, що підтверджують право власності або правомірність використання машини; 2) документи, що підтверджують сплату передбачених законодавством податків, а також зборів за послуги, що надаються територіальним органом Держпродспоживслужби; 4) копії паспорта та картки фізичної особи - платника податків про присвоєння ідентифікаційного номера Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платників (для фізичної особи); 5) документ, що посвідчує особу представника власника та його повноваження (у разі потреби); 6) свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про її зняття з обліку попереднім власником (якщо машина перебувала в експлуатації та була зареєстрована в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі); 7) митна декларація на паперовому носії або її копія, засвідчена в установленому порядку, або електронна митна декларація, або уніфікована митна квитанція МД-1 - для машин, що ввезені на митну територію України та реєструються вперше; 8) акт про присвоєння ідентифікаційного номера (у разі реєстрації машини, якій ідентифікаційний номер присвоєно відповідно до пункту 14 цього Порядку); 8-1) висновок спеціаліста; 8-2) для машин, які реєструються вперше: декларація про відповідність, оформлена виробником або його уповноваженим представником, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 р. N 62, сертифікат відповідності затвердженому типу, оформлений виробником або його уповноваженим представником на підставі сертифіката затвердження типу, - для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. N 1367, або сертифікат затвердження типу, виданий на одиничні зразки машин органом з оцінки відповідності, призначеним в установленому порядку на провадження діяльності щодо затвердження типу; 9) інші документи у випадках, визначених цим Порядком.

Пунктом 5 Порядку визначено, що на кожну зареєстровану машину видається свідоцтво про реєстрацію машини або талон тимчасового обліку машини (далі - реєстраційний документ)

Машина реєструється за її власником як за юридичною або фізичною особою (пункт 6 Порядку).

У той же час відповідно до пункту 10 Порядку у реєстрації машини може бути відмовлено:

1) якщо машина: не знята з обліку попереднім власником в територіальному органі Держпродспоживслужби чи іншому державному органі, за винятком випадків, передбачених законодавством; не має ідентифікаційного номера;

2) у разі коли документи: подано не в повному обсязі; викладено іноземною мовою без додатка засвідченого в установленому порядку перекладу на державну мову; копії яких не засвідчені в установленому порядку; оформлено з іншими порушеннями закону;

2-1) якщо: у висновку спеціаліста зазначено, що на машині знищені або підроблені, або сфальсифіковані ідентифікаційні номери складових частин (вузлів і агрегатів); машини ввезені на територію України без відповідного їх митного оформлення або із сфальсифікованими документами митного оформлення, про що зазначено у висновку спеціаліста.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду по справі №640/7052/16-ц від 15.02.2018 правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 затверджено Порядок здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери (далі - Порядок оптової та роздрібної торгівлі), що визначає механізм провадження торговельної діяльності у сфері оптової та роздрібної торгівлі автомобілями, автобусами, мотоциклами всіх типів, марок і моделей, причепами, напівпричепами та мотоколясками, тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами та транспортними засобами вітчизняного та іноземного виробництва (далі - транспортні засоби) та їх складовими частинами (двигуни, шасі, кузови, рами), що мають ідентифікаційні номери, а також тими транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, які перебували в користуванні і були зареєстровані в установленому законодавством порядку.

Дія цього Порядку оптової та роздрібної торгівлі поширюється на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, які здійснюють передачу для реалізації транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, оптову та роздрібну торгівлю ними і оформлення необхідних документів (далі - суб`єкти господарювання).

Відповідно до пункту 7 Порядку оптової та роздрібної торгівлі суб`єкти господарювання зобов`язані стати на облік відповідно у Головному сервісному центрі МВС і Держпродспоживслужбі та вести облік надходження, продажу та передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Облік суб`єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, ведеться Держпродспоживслужбою у порядку, встановленому Мінекономіки. Держпродспоживслужба створює та веде електронний реєстр таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 9 Порядку оптової та роздрібної торгівлі, транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, які ввозяться на митну територію України для продажу, підлягають митному оформленню в порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 10 Порядку оптової та роздрібної торгівлі унормовано, що нові транспортні засоби, транспортні засоби, що перебували в користуванні, допускаються до продажу у разі відповідності обов`язковим вимогам, визначеним законодавством, що підтверджується сертифікатом відповідності, виданим згідно із законодавством.

За приписами пункту 12 Порядку оптової та роздрібної торгівлі, суб`єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, повинен мати номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки "Транзит", а підприємство-виробник - акти приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери (далі - акти приймання-передачі), а також номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки "Транзит".

Акти приймання-передачі та відповідно номерні знаки для разових поїздок та номерні знаки "Транзит" повинні зберігатися суб`єктом господарювання відповідно до вимог законодавства.

Забезпечення суб`єктів господарювання актами приймання-передачі та відповідно номерними знаками для разових поїздок та номерними знаками "Транзит" здійснюється відповідно територіальним органом з надання сервісних послуг МВС і Держпродспоживслужбою в установленому законодавством порядку.

Оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг МВС і Держпродспоживслужбі бланків біржових угод.

Відповідно до пункту 13 Порядку оптової та роздрібної торгівлі суб`єкт господарювання, який здійснює оптову та роздрібну торгівлю тракторами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, дорожньо-будівельними і меліоративними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами вітчизняного та іноземного виробництва та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, зобов`язаний вести в письмовому та електронному вигляді журнал обліку надходження і реалізації або передачі для реалізації зазначених механізмів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, укладених договорів купівлі-продажу, виданих актів приймання-передачі, біржових угод і номерних знаків "Транзит" (додаток 4).

Зазначені журнали прошнуровуються, сторінки нумеруються. Кінці шнура на останній сторінці журналу фіксуються та скріплюються круглою печаткою відповідно територіального органу з надання сервісних послуг МВС та Держпродспоживслужби. Журнали зберігаються протягом 10 років.

Матеріали, що стали підставою для видачі актів приймання-передачі та біржових угод, формуються у справи, що прошиваються, зберігаються протягом п`яти років.

При цьому, у разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером (пункт 16 Порядку оптової та роздрібної торгівлі).

У пункті 17 Порядку оптової та роздрібної торгівлі зазначено, що під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держпродспоживслужбі, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держпродспоживслужбою - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану.

У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.

19. На один транспортний засіб та його складові частини, що мають ідентифікаційні номери, у випадках, передбачених цим Порядком, видається по одному примірнику акта приймання-передачі або біржової угоди.

У разі реалізації транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, за відповідним дорученням акт приймання-передачі і біржова угода видаються на ім`я юридичної або фізичної особи, від імені якої діє представник.

20. У разі втрати покупцем акта приймання-передачі, біржової угоди або відповідно номерного знака для разових поїздок та номерного знака "Транзит" суб`єкт господарювання на підставі заяви покупця видає новий акт приймання-передачі або біржову угоду, на якій робиться напис "дублікат", зазначається серія, номер і дата видачі втраченого акта приймання-передачі або біржової угоди. Дублікат акта приймання-передачі або біржової угоди підписується відповідальною особою суб`єкта господарювання. Інформація про видачу нового відповідно номерного знака для разових поїздок та номерного знака "Транзит" вноситься до акта огляду реалізованого транспортного засобу, акта приймання-передачі або біржової угоди.

Суб`єкт господарювання інформує у триденний строк після надходження заяви покупця у письмовій формі відповідно територіальний орган з надання сервісних послуг МВС і Держпродспоживслужбу про втрату покупцем акта приймання-передачі, біржової угоди або відповідно номерного знака для разових поїздок та номерного знака "Транзит".

{Абзац другий пункту 20 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 955 від 20.10.2010, № 243 від 03.04.2013, № 907 від 09.11.2015, № 941 від 18.11.2015}

21. У разі втрати суб`єктом господарювання бланків актів приймання-передачі, біржових угод або відповідно номерних знаків для разових поїздок та номерних знаків "Транзит" такий суб`єкт невідкладно інформує про це відповідно територіальний орган Національної поліції, територіальний орган з надання сервісних послуг МВС та Держпродспоживслужбу з обов`язковим зазначенням обставин втрати, кількості, серій та номерів бланків.

32. У разі продажу нового транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, продавець у сервісній книжці обов`язково зазначає найменування товару, дані про ціну, умови і правила придбання, дату проведення передпродажної підготовки, інформацію про строк, протягом якого здійснюється сервісне обслуговування, перелік сервісних центрів та їх адреси, прізвище, ім`я, по батькові та підпис відповідальної особи.

{Пункт 32 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 436 від 13.07.2016, № 893 від 22.11.2017}

33. На продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, споживачеві видається примірник договору купівлі-продажу транспортного засобу, підписаного уповноваженою особою суб`єкта господарювання і скріпленого печаткою (за її наявності), копія декларації про відповідність або декларації про вбудовування незавершеної машини (для транспортних засобів, на які поширюється дія Технічного регламенту безпеки машин), копія сертифіката відповідності затвердженому типу (для машин, на які поширюється дія Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів), сервісна книжка, експлуатаційна документація, розрахунковий документ, який засвідчує факт купівлі, акт приймання-передачі транспортного засобу від виробника, а у разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або його уповноваженим дилером - акт приймання-передачі транспортного засобу або його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, який підписується суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.

(Пункт 33 в редакції Постанови КМУ № 856 від 15.11.2017)

34. У разі продажу транспортного засобу, що ввезений з-за кордону, суб`єкт господарювання видає споживачеві копію митної декларації. Якщо митне оформлення транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснювалося за електронною митною декларацією, суб`єкт господарювання вносить відомості про електронну митну декларацію до акта огляду реалізованого транспортного засобу.

(Абзац перший пункту 34 в редакції Постанови КМ № 1081 від 28.11.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 941 від 18.11.2015; в редакції Постанови КМ № 436 від 13.07.2016).

На проданий транспортний засіб продавець зобов`язаний видати відповідно номерний знак для разових поїздок та номерний знак "Транзит", який зазначається в акті огляду реалізованого транспортного засобу та в акті приймання-передачі.

Наказом Міністерства агарної політки та продовольства України від 22.01.2013 № 29 затверджено Положення про Єдиний реєстр для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, яке визначає порядок формування, ведення та надання доступу до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - Реєстр).

Згідно з пунктом 1.2 зазначеного Положення реєстр - уніфікована автоматизована електронно-облікова система (далі - система), до складу якої входить програмне забезпечення для ведення обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (далі - машини), обліку суб`єктів господарювання, що здійснюють обов`язковий технічний контроль машин, оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію машин та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів, а також для приймання теоретичних іспитів із знань правил дорожнього руху, правил технічної експлуатації машин та проведення обстеження машин на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації.

У пункті 1.3 зазначеного Положення вказано, що реєстр ведеться з метою інформаційного забезпечення Державної інспекції сільського господарства України та її територіальних органів для збору, накопичення та обробки відомостей, зокрема, щодо власників машин, реєстрації, перереєстрації та зняття з обліку машин; підприємств, установ, організацій та інших суб`єктів господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію машин та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; надходження, передачі та реалізації машин та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; бланків протоколів перевірки технічного стану машини, довідок-рахунків, актів приймання-передачі машини, номерних знаків "Транзит", біржових угод та відповідних відміток на них, висновків атестованого спеціаліста з проведення обстеження машини на відповідність ідентифікаційних номерів і супровідних документів на предмет фальсифікації.

З правового аналізу зазначеного законодавства вбачається, що Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області є органом державної виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання, пов`язані з реєстрацією, перереєстрацією, зняття з обліку сільськогосподарської техніки та інші.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що спірне рухоме майно - колісний фронтальний навантажувач Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2013 року випуску, з моменту його ввезення на митну територію України і по день вирішення цього спору не зареєстрований у вказаному Реєстрі, що не заперечується сторонами.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що третя особа-2, яка декларувала ввезення спірного майна на митну територію України, та третя особа-1, яка продавала спірне майно позивачу, вчиняли дії щодо реєстрації колісного фронтального навантажувача Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2013 року випуску в Реєстрі або входять до переліку суб`єктів господарювання, які здійснюють оптову або роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію машин та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Водночас, проаналізувавши зазначені положення законодавства, суд дійшов висновку, що особа, яка ввозила спірне майно на митну територію України була зобов`язана зареєструвати його в органах Державної інспекції сільського господарства у встановленому на той час порядку.

Якщо б третя особа-2, яка декларувала ввезення спірного майна на митну територію України вносила відповідно до зазначених вище нормативних актів колісний фронтальний навантажувач Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2013 року випуску до Єдиного реєстру для ведення автоматизованого обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, при цьому б дана особа повинна була подати документи в підтвердження розмитнення колісного фронтального навантажувача. Позивачем та третіми особами не надано належних та допустимих доказів розмитнення колісного фронтального навантажувача Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2013 року випуску.

Копія вантажної митної декларації ІМ 40 ДЕ , яка міститься в матеріалах справи завірена не ТОВ «Соллі-Плюс», особою яка ввозила даний транспорт на митну територію України, а завірена копія ТОВ «ЕТС».

Позивачем та третіми особами не надано підстав (договорів, правочинів) чи інших належних та допустимих доказів переходу права власності на колісний фронтальний навантажувач Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2013 року випуску від ТОВ «Соллі-Плюс» до ТОВ «ЕТС».

Наведеними вище положеннями законодавства спростовується також посилання представників позивача про неможливість видачі нового номерного знака для разових поїздок та номерного знака "Транзит".

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, право на судовий захист виникає в особи у випадку порушення її цивільного права, його невизнання або оспорення.

В контексті статті 392 Цивільного кодексу України необхідність у даному способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Або у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності, дана обставина позивачем не зазначається, а навпаки представниками позивача зазначено, що свідоцтва про реєстрацію машини в позивача ніколи і не було.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статтею 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Судом встановлено, що Головне управління Держпродспоживслужби в Чернівецькій області не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, стосовно якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.

Проаналізувавши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що відповідач не оспорює право власності позивача на колісний фронтальний навантажувач Lonking CDM 856D, шасі НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , 2013 року випуску, а лише констатує факт відсутності або ненадання позивачем необхідних документів для проведення реєстрації рухомого майна, а тому відсутні підстави для застосування положення статті 392 Цивільного кодексу України та задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позивачем не доведено обґрунтованість заявленого позову та наявність правових підстав для його задоволення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

Судові витрати у даній справі складаються із витрат по сплаті судового збору за подання цього позову в сумі 7581 грн. Про понесення інших судових витрат учасники справи не заявляли.

У відповідності до приписів статі 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову судовий витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення (пункт 4 розділу Х «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Повне рішення складено та підписано 16 вересня 2020 року.

Суддя І.В. Марущак

Джерело: ЄДРСР 91589474
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку