ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" серпня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1708/18

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Мірошніченко В.В. розглянувши у судовому засіданні

спільну заяву 1) ліквідатора Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» Загороднього Олексія Михайловича, м.Чернігів

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Шакур», м.Київ

3) Фізичної особи підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, м. Київ

до 1) ОСОБА_1 , смт Ружин Житомирської області

2) ОСОБА_2 , смт Ружин Житомирської області

про визнання недійсним правочинів та зобов`язати повернути майно

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/1708/18

про банкрутство Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» (08322, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Проліски, вул. Щаслива, буд. 6, кв. 14, ідентифікаційний код 31826023)

За участю:

ліквідатора: Загороднього О.А. (посвідчення №1505 від 26.11.2013);

представника відповідача ( ОСОБА_2 ): Ляхова І.О. (ордер КС №659750 від 12.03.2020, посвідчення №8098/10 від 18.07.2019, т.2 а.с.57);

інші учасники справи не з`явились

1. Стислий виклад позицій учасників справи (заяви по суті справи)

1.1. 21.12.2019 до Господарського суду Київської області (далі-суд) із спільною заявою звернулись ліквідатор Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» (далі - СФГ «Аграрник», боржник) ОСОБА_3 , кредитори Товариство з обмеженою відповідальністю «Шакур» (далі - ТОВ «Шакур») та Фізична особа-підприємець Волкодав Дмитро Едуардович (далі - ФОП Волкодав Д.Е., далі - позивачі) до ОСОБА_1 (відповідач-1) та ОСОБА_2 (відповідач-2), в якій просять, з урахуванням заяви від 14.02.2020 (вх. №3569/20, т.2 а.с.1-4) та від 20.08.2020 (протокол судового засідання від 20.08.2020):

1) визнати недійсним:

наказ №1 від 17.10.2017, керівника СВГ «Аграрник» ОСОБА_4 про зняття з обліку трактора колісного, марка Т-150К, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_1 (двигун НОМЕР_2 );

договір купівлі-продажу (комісії)№ ПТС-085/02-62 від 20.10.2017 та акт прийняття-передачі № ПТС-085/02-62 від 20.10.2017 про придбання та отримання ОСОБА_2 трактора колісного, марка Т-150К, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 , марка двигуна ЯМЗ-236;

наказ №2 від 17.10.2017, керівника СВГ «Аграрник» ОСОБА_4 про зняття з обліку трактора колісного, марка МТЗ-80, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_3 (двигун НОМЕР_4 );

договір купівлі-продажу (комісії)№ ПТС-084/02-62 від 20.10.2017 та акт прийняття-передачі № ПТС-084/02-62 від 20.10.2017 про придбання та отримання ОСОБА_2 трактора колісного, марка МТЗ-80, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 ;

акт приймання-передачі майна від 20.10.2017, підписаного між СФГ «Аграрник» та ОСОБА_2 на виконання рішення засновників №3 від 30.03.2017 про передачу млина змішувача залишковою вартістю 42 850,00грн;

акт приймання-передачі майна від 20.10.2017, підписаного між СФГ «Аграрник» та ОСОБА_1 на виконання рішення засновників №3 від 30.03.2017 про передачу млина змішувача залишковою вартістю 42 850,00грн;

акт приймання-передачі майна від 20.10.2017, підписаного між СФГ «Аграрник» та ОСОБА_1 на виконання рішення засновників №4 від 18.10.2017 про передачу сівалки залишковою вартістю 213 427,00грн, овець залишковою вартістю 80 533,00грн, свиней залишковою вартістю 99 747,00грн;

2) скасувати реєстраційну дію Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 20.10.2017 про зняття з обліку трактора колісного, марка Т-150К, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_1 (двигун НОМЕР_2 ) та трактора колісного, марка МТЗ-80, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 ;

3) скасувати реєстраційну дію Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області від 24.10.2017 про реєстрацію за ОСОБА_2 трактора колісного, марка Т-150К, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 , марка двигуна ЯМЗ-236 та трактора колісного, марка МТЗ-80, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 , марка двигуна Д-240;

4) поновити у Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області за СФГ «Аграрник» реєстрацію 29.04.2015, свідоцтво про реєстрацію машини номер НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 на трактор колісний, марка Т-150, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_1 ;

5) поновити у Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області за СФГ «Аграрник» реєстрацію 29.04.2015, свідоцтво про реєстрацію машини номер НОМЕР_7 , номерний знак НОМЕР_8 на трактор колісний, марка МТЗ-80, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 ;

6) зобов`язати ОСОБА_2 повернути в ліквідаційну масу СФГ «Аграрник» трактор колісний, марка Т-150, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_1 та трактор колісний, марка МТЗ-80, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 ;

7) зобов`язати ОСОБА_1 повернути в ліквідаційну масу СФГ «Аграрник»: млин-змішувач МС-002-ПП, Q-до 1400кг-год (виробник ТОВ «Княжа Авіла») зеленого кольору залишковою вартістю 42 850,00грн; сівалку зернову механічну СЗМ-4С залишковою вартістю 213 427,00грн; вівці залишковою вартістю 80 533,00грн; свині залишковою вартістю 99 747,00грн. Крім того, просить судові витрати покласти на відповідачів.

Заяву обґрунтовують ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі-Кодекс) та зазначають, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатору стало відомо, що керівником СВГ «Аграрник» вчинялися дії на виведення майна (активів) боржника, шляхом його передачі заінтересованим особам стосовно боржника та за заниженою вартістю або безоплатно.

1.2. Відповідач-1 у судове засідання не з`явилась, проте, подала відзив на спільну заяву від 04.05.2020 та пояснення від 15.06.2020 (т.2 а.с.139-155, т.3 а.с.2-6), в яких просить відмовити у задоволені спільної заяви. Зазначає, що вона була членом СФГ «Аграрник» до 2017 року. З моменту створення фермерського господарства посаду голови займав ОСОБА_4 , який контролював господарську діяльність господарства, приймав відповідні рішення та забезпечував збереження всієї документації, яка стосується СФГ «Аграрник», а тому підтвердити чи спростувати наявність документів, які є предметом розгляду даної справи відповідач-1 не може. Вказує на те, їй не відомо чи купував у 2015 році СФГ «Аграрник» трактор марки Т-150 К та трактор марки МТЗ-80. Указує, що має сумніви щодо акту приймання-передачі майна від 20.10.2017, підписаного між нею та СФГ «Агарник», оскільки у цьому акті не зазначені технічні характеристики сівалки, не вказані кількість овець та свиней, не зазначена їх вага. Додатково зазначає, що акт приймання-передачі від 20.10.2017 не є правочином у розумінні ст.202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а є лише первинним обліковим документом. Вважає, що наявні копії письмових доказів без відповідних оригіналів є неналежними та не можуть братись судом до уваги. За таких обставин, вважає спільну заяву безпідставною та необґрунтованою.

1.3. Представник відповідача-2 проти позову заперечив з підстав викладених у своєму відзиві та поясненнях (т.2 а.с.91-95, т.3 а.с.11-20). Зокрема, зазначає, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство» членами фермерського господарства, зокрема, можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які об`єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень установчого документа фермерського господарства. Вважає, що у ліквідатора та кредиторів відсутні підстави для звернення із відповідною заявою, оскільки ст.42 Кодексу суперечить ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині строку звернення із відповідними заявами до суду. Вказує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були засновниками (учасниками) СФГ «Аграрник», які на підставі загальних зборів засновників від 30.03.2017 були виключені з відповідного складу. У зв`язку із припиненням членства їм було видано частку в статутному капіталі майном, а тому з 30.03.2017 відповідачі не мають жодного відношення до боржника. Позивачі не надали суду доказів, які б підтверджували той факт, що правочини, які є предметом даної справи, суперечать нормам ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Твердження позивачів, що сільськогосподарська техніка продана за заниженою вартістю є помилковим, а посилання на проведені моніторингові дослідження з Інтернет сайтів, на яких розміщені пропозиції продажу тракторів є безпідставним, оскільки для визначення ринкової вартості транспортного засобу необхідно враховувати, зокрема, його технічний стан. Вважає, що СФГ «Аграрник» спірне майно не купував, а тому в останнього не виникало відповідного права власності на нього. На підставі зазначеного просить у задоволені позову відмовити повністю.

1.4. 20.08.2020 представник Головного управління Держпродспоживслужби у Житомирській області не з`явився, проте, подав до суду письмові пояснення від 09.07.2020 (т.3 а.с.64-79), в яких зазначив, що зняття з обліку відповідних тракторів за заявою СФГ «Аграрник» та реєстрація зазначеної техніки за новими власниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була здійснена у відповідності до вимог п. 8 та п. 17 Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №694 від 08.07.2009. Позивачами дії Головного управління щодо незаконності прийнятих рішень не оскаржуються.

1.5. Кредитори ТОВ «Шакур» та ФОП Волкодав Д.Е. скористались своїм правом та надали відповіді на відзив відповідачів (т.2 а.с. 112-136, 208-227). Додатково зазначили, що відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про фермерське господарство» відповідачі, у розумінні Кодексу, є заінтересованими особами. Твердження та інформацію, яку надає відповідач-2 є взаємносуперечливими та неправдивими і не відповідає тим доказам, що містяться в матеріалах справи. Вказують, що твердження відповідача-1 повністю спростовуються наявними матеріалами справи.

1.6. Ліквідатор скористався своїм правом та надав відповідь на відзив відповідача-2, яка за своїм змістом є аналогічною змісту відповіді на відзив наданої кредиторами (т.2 а.с.195-207).

1.7. Представник відповідача-2 скористався своїм правом та надав заперечення на відповідь на відзиві від 25.05.2020 (т. 2 а.с.233-247) у яких зазначив, що ОСОБА_2 не була членом СФГ «Аграрник» та не отримували майнової частки від СФГ «Аграрник». Вказує, що з 2017 року відповідні трактори у неробочому стані знаходились в ангарах в с.Бистріївка, а у квітні 2020 року мешканцями с.Бистріївка без відома ОСОБА_2 було самовільно переміщено трактори марки Т-150К та МТЗ-80 у невідоме місце. По вказаному факту відкрито кримінальне провадження - крадіжка.

1.8. Ліквідатор під час судового засідання підтримав спільну заяву та просив її задовольнити.

Представник відповідача-2 проти спільної заяви заперечив та просив відмовити у її задоволені.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце судового засідання повідомлялись судом належним чином та своєчасно. Явка зазначених осіб обов`язковою судом не визнавалась, а тому, ураховуючи, що явка в судове засідання учасників справи - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо їх нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. З урахуванням зазначеного та положень ст.ст.42, 202 ГПК України, суд визнав за можливе розглядати справу без участі останніх за наявними у справі матеріалами.

1.9. Під час розгляду спільної заяви, судом встановлено, що у доповненнях та викладення у новій редакції прохальної частини спільної заяви, наданих позивачами від 14.02.2020 (т.2 а.с.3), вимога, в частині визнання недійсним договорів - «визнання недійсним договір купівлі-продажу (комісії) № ПТС-085/02-62 від 20.10.2017 та акт прийняття-передачі №ПТС-085/02-62 від 20.10.2017 про придбання та отримання ОСОБА_2 трактора колісного, марка Т-150К, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 » зазначена двічі.

Під час судового засідання 20.08.2020 ліквідатора зазначив, що у прохальній частині спільної заяви наявна технічна помилка та оскарженню підлягають саме ті договори та акти, які відображені у змісті спільної заяви. За таких обставин, просив суд визнати недійсними: договір №ПТС-084/02-62 від 20.10.2017 та договір №ПТС-085-02-62; акт приймання передачі №ПТС-084/02-62 від 20.10.2017 про придбання та отримання трактора колісного, марка МТЗ-80, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_3 № двигуна НОМЕР_4 , марка двигуна Д-240; акт приймання-передачі №ПТС-085-02-62 про придбання та отримання трактора колісного, марка Т-150К, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 .

Представник відповідача-2, у свою чергу, зазначив, що вказана заява ліквідатора є за своїм змістом заявою про зміну предмета позову, право якої позивачі втратили у зв`язку і закінченням підготовчого засідання.

Відповідно до ст.2 Кодексу провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.

Згідно із ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується учасниками, що з моменту відкриття провадження у справі предметом дослідження в останній були, зокрема, і договір №ПТС-084/02-62 від 20.10.2017 та акт приймання передачі №ПТС-084/02-62 від 20.10.2017 про придбання та отримання ОСОБА_2 трактора колісного, марка МТЗ-80, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_3 № двигуна НОМЕР_4 , марка двигуна Д-240. Крім того, із змісту самої заяви про зміну предмета позову від 14.02.2020 вбачається, що мова у ній іде у тому числі і про договір та акт №ПТС-084/02-62 від 20.10.2017.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, обставини та докази, які їх підтверджують, зміст спільної заяви позивачів суд дійшов висновку, що останніми у п.1 прохальної частини допущена технічна помилка, у результаті чого відбулось повторення однієї і тієї вимоги, а тому твердження відповідача-2 щодо недотримання порядку, встановленого ст. 46 ГПК України, судом до уваги не приймається.

2. Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань (результати їх вирішення), процесуальні дії у справі

2.1. Ухвалою суду від 24.12.2019 спільну заяву про визнання недійсними правочинів та спростування майнових дій боржника прийнято до розгляду в межах провадження у справі №911/1708/18 про банкрутство СФГ «Аграрник»; ухвалено здійснювати розгляд заяви у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 20.01.2020 та запропоновано відповідачам надати суду у встановлений строк відзиви на спільну заяву.

17.01.2020 до суду надійшли клопотання від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи (т.1 а.с.210-213), які ухвалою суду від 20.01.2020 були задоволені: відкладено підготовче засідання до 17.02.2020; установлено строк для надання відзиву на спільну заяву.

17.02.2020 електронною поштою до суду надіслано клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, яке ухвалою суду від 17.02.2020 задоволено: відкладено підготовче засідання до 12.03.2020; установлено строк для надання відзиву на спільну заяву. Крім того, зазначеною ухвалою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Протокольною ухвалою суду від 12.03.2020 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 13.04.2020 та встановлено строк учасникам справи для надання заяв по суті справи.

На підставі ст.183 ГПК України та відповідних заяв учасників справи, та з урахуванням ч. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України, у зв`язку із введенням на території України постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19» карантину підготовче засідання неодноразово відкладалось (ухвали суду від 13.04.2020 та 04.05.2020).

25.05.2020 за результатами підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.06.2020.

2.2. На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні 15.06.2020 оголошено перерву до 22.06.2020.

Ухвалою суду від 22.06.2020, зокрема, постановлено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі №911/1708/18, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Головне управління Держпродспоживслужби у Житомирській області (далі - третя особа, ГУ Держпродспоживслужби у Житомирській області), відкладено підготовче засідання на 13.07.2020.

2.3. 13.07.2020 за результатами підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 10.08.2020.

На підставі ст. 216 ГПК України у судовому засіданні 10.08.2020 оголошено перерву до 20.08.2020.

На підставі ст. 233 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

3. Фактичні обставини, встановлені судом, із посиланням на докази

3.1. Ухвалою суду від 20.08.2018, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство Селянсько-фермерського господарства «Аграрник» (далі боржник, СФГ «Аграрник»); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна СФГ «Аграрник» арбітражного керуючого Косенка С.Г. (свідоцтво №645 від 26.03.2013) та вирішено інші процедурні питання по справі.

Постановою суду від 04.03.2019, зокрема, визнано СФГ «Аграрник» банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором СФГ «Аграрник» арбітражного керуючого Загороднього О.М. (свідоцтво №1505 від 16.07.2013); вирішено інші процесуальні питання по справі.

Під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено, що рішеннями Господарського суду Житомирської області, які набрали законної сили 11.10.2017, присуджено стягнути з СФГ «Аграрник» на користь ТОВ «Шакур» заборгованість, а саме: за рішенням від 24.07.2017 у справі 906/447/17 - 394 816,34грн; за рішенням від 03.08.2017 у справі №906/438/17 - 170 520,00грн; за рішенням від 24.07.2017 у справі №906/484/17 - 976 275,75грн.

На виконання вищезазначених рішень судом видані накази: 25.10.2017 у справі №906/447/17, 01.11.2017 у справі №906/438/17 та 31.10.2017 у справі №906/484/17, на підставі яких відкрито відповідні виконавчі провадження.

У межах зведеного виконавчого провадження ВП 55308260, державним виконавцем 14.08.2018 прийнято постанову, якою зокрема, накладено арешт на млин змішувач, зеленого кольору, виробник «Княжа Авіла», який знаходиться в робочому стані (т.1 а.с.74-77).

28.08.2018 СФГ «Аграрник» звернувся до Господарського суду Житомирської області із скаргою на вищевказану постанову державного виконавця, у задоволенні якої ухвалою зазначеного суду від 13.08.2018 відмовлено (т. 1 а.с. 83-107).

20.09.2018 ОСОБА_1 через свого представника звернулась до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовною заявою про виключення майна з опису та зняття арешту (т.1 а.с.110-113), зокрема, млина змішувача залишковою вартістю 42 850,00грн. Ухвалою зазначеного суду від 22.08.2018 відкрито провадження у справі №359/6575/18, а відповідною ухвалою від 21.02.2019, яка залишена в силі Київським апеляційним судом, провадження було закрито, у зв`язку із підвідомчістю даного спору господарському суду, в проваджені якого перебуває справа про банкрутство СФГ «Аграрник» (т.1 а.с.115-124).

3.2. Водночас, у матеріалах справи наявні акти приймання-передачі майна від 20.10.2017 із змісту яких вбачається, що головою СФГ «Аграрник» ОСОБА_4 :

на підставі рішення загальних зборів засновників від 30.03.2017 №3 передано, а ОСОБА_2 прийнято млин змішувач залишковою вартістю 42 850,00грн у рахунок оплати частки у ФГ «Аграрник» (т.1 а.с.81); на підставі рішення загальних зборів засновників від 18.10.2017 №3 передано, а ОСОБА_1 прийнято млин змішувач залишковою вартістю 42 850,00грн у рахунок оплати частки у ФГ «Аграрник» (т.1 а.с.108-109). Як встановлено ліквідатором зазначене майно було придбано 25.02.2016 у ТОВ «Княжа Авіла» за 79 200,00грн (т.1 а.с.133-141);

на підставі рішення загальних зборів засновників від 18.10.2017 №4 передано, а ОСОБА_1 прийнято сівалку залишковою вартістю 213 427,00грн, вівці залишковою вартістю 80 533,00грн та свині залишковою вартістю 99 747,00грн у рахунок оплати частки у СФГ «Аграрник» (т.1 а.с.82). Як встановлено ліквідатором, зазначене майно придбано СФГ «Аграрник», а саме: 04.04.2017 у ТОВ «ПУФ «Велес Евро Трейд» - сівалка зернова механічна СЗМ-4С за 250 000,00грн (т.1 а.с.125-131); 01.04.2015 у СТОВ «Матейківінвестагро» - вівці за 96 640,00грн (т.1 а.с.143-152).

3.3. Крім того, 20.10.2017, за довіреністю виданою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 звернувся до ГУ Держпродспожислужби в Житомирській області із заявами про зняття з обліку: трактора колісного, Т-150К, 2015 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2 , марка двигуна ЯМЗ-236 (11150см.куб., 132,40кВт) (т.1 а.с.47); трактора колісного, МТЗ-80, 2015 року випуску, заводський № НОМЕР_3 , двигун № НОМЕР_4 , марка двигуна Д-240 (4750см.куб.) (т.1 а.с.47, 49, 52, 54).

Цього ж дня, 20.10.2017 СФГ «Аграрник» в особі ОСОБА_4 (комітент), ТОВ «Полісся-техсервіс» (комісіонер) та ОСОБА_2 (покупець) підписаний договір купівлі-продажу (комісії) №ПТС-085/02-62 (далі - Договір №ПТС-085/02-62), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, комісіонер зобов`язується за комісійну винагороду надати послуги по реалізації транспортного засобу (ТЗ), оформити і видати договір купівлі-продажу покупцеві на проданий ТЗ, який належить продавцю на праві власності, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти ТЗ, а саме: трактор колісний, марка Т-150К, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 ; документ, що підтверджує право власності: свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_5 , видане ДІСГ в Житомирській обл. 29.04.2015 (т. 1 а.с. 245).

За домовленістю сторін, враховуючи технічний стан машини, продаж ТЗ вчинено за 20 670,00грн, згідно з накладною від 10..2017, вартість ТЗ, що є предметом цього договору складає 20 670,00грн (п. 2.1 Договору №ПТС-085/02-62).

Відповідно до акта передачі-прийняття машини №ПТС-085/02-62 від 20.07.2017, на якому містяться підписи покупця та продавця, продавець передав, а покупець прийняв трактор колісний, марка Т-150К, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_1 , двигун НОМЕР_2 ; документ, що підтверджує право власності: свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_5 , видане ДІСГ в Житомирській обл. 29.04.2015 (т. 1 а.с. 246).

20.10.2017 СФГ «Аграрник» в особі ОСОБА_4 (комітент), ТОВ «Полісся-техсервіс» (комісіонер) та ОСОБА_2 (покупець) підписали договір купівлі-продажу (комісії) №ПТС-084/02-62 (далі - Договір №ПТС-084/02-62), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, комісіонер зобов`язується за комісійну винагороду надати послуги по реалізації транспортного засобу (ТЗ), оформити і видати договір купівлі-продажу покупцеві на проданий ТЗ, який належить продавцю на праві власності, а покупець зобов`язується оплатити та прийняти ТЗ, а саме: трактор колісний, марка МТЗ-80, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 ; документ, що підтверджує право власності: свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_7 , видане ДІСГ в Житомирській обл. 29.04.2015 (т. 1 а.с. 254).

За домовленістю сторін, враховуючи технічний стан машини, продаж ТЗ вчинено за 9 165,00грн, згідно з накладною від 10..2017, вартість ТЗ, що є предметом цього договору складає 9 165,00грн (п. 2.1 Договору №ПТС-084/02-62).

20.10.2017 між сторонами вищевказаного договору підсипано акт передачі-прийняття машини №ПТС-084/02-62, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв трактор колісний, марка МТЗ-80, рік випуску 2015, заводський № НОМЕР_3 , двигун НОМЕР_4 ; документ, що підтверджує право власності: свідоцтво про реєстрацію машини НОМЕР_7 , видане ДІСГ в Житомирській обл. 29.04.2015 (т. 1 а.с. 255).

Із змісту листа АТ КБ «Приватбанк» від 01.11.2019 вбачається, що 24.10.2017 на рахунок СФГ «Аграрник» зараховані платежі на суми 22 596,00грн та 10 152,00грн із призначенням платежу: «оплата за трактор зг рах 7 ОСОБА_2 » та «оплата за трактор зг рах 6 ОСОБА_2 » (т.1 а.с.69).

У цей же день, 24.10.2017 на підставі заяви ОСОБА_2 ГУ Держпродспоживслужбою у Житомирській області проведена відповідна реєстрація зазначених тракторів Т-150К та МТЗ-80 (т.1 а.с.242-244, 251-253).

07.11.2019 зборами комітету кредиторів СФГ «Аграрник», яке оформлено протоколом (т.1 а.с.170-191), розглянуто проміжний звіт ліквідатора за результатами, чого, зокрема, прийнято рішення звернутися до суду із відповідною спільною заявою.

4. Висновки суду із посиланням на норми права, які застосовано

4.1. Відповідно до ч.2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (у редакції, яка діяла на момент винесення постанови про визнання боржника банкрутом) ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.61 Кодексу.

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 18.10.2018, відповідно до п. 4 Перехідних положень якого, установлено що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон). Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Отже, розгляд зазначеної заяви здійснюється відповідно до положень Кодексу.

Як зазначено у ч.ч.1,2 ст.42 Кодексу правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора.

Із матеріалів справи вбачається, що справа про банкрутство СФГ «Аграрник» порушена ухвалою суду - 20.08.2018, тоді як спірні правочини та відповідно передача майна відповідачам відбулася 20.10.2017, тобто у строк, визначений ч.ч.1,2 ст.42 Кодексу.

Не заслуговує на увагу твердження відповідачів щодо недотримання позивачами строку, визначеного ч.1 ст.20 Закону (протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство), оскільки Закон, як зазначалось вище, втратив чинність та строк між вчиненням відповідних дій та порушенням справи про банкрутство становить менше одного року.

4.2. Відповідно до ч.1 ст.42 Кодексу правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав, зокрема, боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів.

Частиною 2 зазначеної статті визначено, що правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав, зокрема, боржник уклав договір із заінтересованою особою.

Отже, ст. 42 Кодексу регулює відносини, що виникли між боржником, кредитором та іншими особами з приводу дій боржника щодо розпорядження своїм майном, вчинені в період до відкриття справи про банкрутство або після відкриття справи про банкрутство. Зазначена стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси.

Суд зазначає, що особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. У період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після відкриття справи про банкрутство, дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів є підозрілими і можуть становити втручання у право власності кредиторів, і, отже, відчуження майна боржником повинно здійснюватися з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами щодо розпорядження майном як власника, за умови, що відчуження майна завідомо призводить до зменшення обсягу платоспроможності боржника і завдає шкоди кредиторам.

Оскільки період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника, у тому числі у разі загрози неплатоспроможності або надмірної заборгованості, до дня відкриття справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, вчинені у цей період часу, є сумнівними, ст. 42 Кодексу встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів, вчинених ним протягом зазначеного в Кодексі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми, із застосуванням наслідків, передбачених цією нормою.

Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

З огляду на сферу регулювання Кодексу загалом і за змістом зазначеної норми ст.42, вона є спеціальною щодо загальних, установлених ЦК України підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ця норма передбачає додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Розглядаючи спори у порядку ст.42 Кодексу належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема (але не виключно), щодо укладення договорів із заінтересованою особою, безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною, значно нижчою від ринкової, для цілей, не спрямованих на досягнення розумної ділової мети, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилитися від розрахунків з контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.

4.2.1. Так, економічні, соціальні і правові основи створення та діяльності селянських (фермерських) господарств в Україні станом на 25.01.2002 (дата реєстрації СФГ «Аграрник») визначав Закон України «Про селянське (фермерське) господарство» від 20.12.1991 №2009-XII.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 2 зазначеного Закону селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об`єдналися для роботи в цьому господарстві. Членами селянського (фермерського) господарства не можуть бути особи, в тому числі родичі, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом, угодою). Селянське (фермерське) господарство може бути створено однією особою. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник або особа, яка є його правонаступником.

Водночас, 29.07.2003 набрав чинності Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV відповідно до ч.5 ст.1 якого, фермерське господарство, зареєстроване як юридична особа, має статус сімейного фермерського господарства, за умови що в його підприємницькій діяльності використовується праця членів такого господарства, якими є виключно члени однієї сім`ї відповідно до ст.3 Сімейного кодексу України.

Із змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 02.02.2017 (т.1 а.с.153-157) вбачається, що у розділі перелік засновників (учасників) юридичної особи зазначено: ОСОБА_4 , розмір внеску до статутного фонду 1000,00грн; ОСОБА_1 , розмір внеску до статутного фонду 1000,00грн. Керівником значиться ОСОБА_4 , підписантом - ОСОБА_1 . Місцезнаходження: АДРЕСА_1

Із змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.08.2018 у розділі «Дані про реєстраційні дії» зокрема, вбачається, що 23.10.2017 відділом державної реєстрації Ружинської районного державної адміністрації Житомирської області вносились зміни місцезнаходження, зміни складу або інформації про засновників; у розділі - перелік засновників (учасників) юридичної особи зазначено ОСОБА_4 , розмір внеску до статутного фонду 2000,00грн. Керівником значиться ОСОБА_4 (у разі відсутності - ОСОБА_1 ). Місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Як встановлено судом та не заперечується відповідачами ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є подружжям, а ОСОБА_2 є їх донькою, тобто, зазначені особи перебувають між собою у родинних стосунках.

Крім того, станом на 20.10.2017 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 (у разі відсутності ОСОБА_4 ) були засновниками та керівниками СФГ «Аграрник».

Відповідно до ч.2 ст. 42 Кодексу правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав, зокрема, боржник уклав договір із заінтересованою особою.

У розумінні Кодексу заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника (ст.1 Кодексу).

Як встановлено ліквідатором та зазначене підтверджується матеріалами справи, зокрема, договори купівлі-продажу (комісії) від 20.10.2017 та акти приймання-передачі від 20.10.2017 складені та підписані між особами, які перебувають у родинних стосунках. Жодних доказів, які б вказували на протилежне відповідачами суду надано не було, а тому суд погоджується із твердженням позивачів, що спірні правочини укладені із заінтересованими особами.

4.2.2. Як встановлено ліквідатором, трактори марки Т-150К та МТЗ-80 були продані ОСОБА_2 за заниженою вартістю порівняно із наведеною середньою аналітикою цін продажу ідентичної або аналогічної сільськогосподарської техніки.

Відповідно до п.3.1 та п.3.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 №142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159) основним підходом до визначення ринкової вартості КТЗ є порівняльний підхід. Порівняльний підхід ґрунтується на аналізі цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках КТЗ, з відповідним коригуванням, що враховує відмінності між об`єктом порівняння та об`єктом оцінки. Під первинним слід розуміти ринок нових КТЗ, під вторинним - ринок КТЗ, які були в користуванні. Для визначення вартості за порівняльним підходом використовуються статистично усереднені цінові дані КТЗ, які були відчужені в Україні, за умов, що вони відповідають змісту поняття «ринкова вартість», зокрема ґрунтуються на даних ринку КТЗ і зведені в довідниках, до яких висуваються вимоги щодо науковості, об`єктивності, об`ємності інформації. Найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до оцінки КТЗ є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ. За цим методом вартість визначається на базі середньої ціни продажу (пропозиції) ідентичного КТЗ з відповідним строком експлуатації. Подальше коригування враховує різницю між пробігом, комплектністю, укомплектованістю, технічним станом об`єкта порівняння та об`єкта оцінки.

Із матеріалів справи вбачається, що ліквідатором висновки щодо заниження вартості майна зроблені шляхом моніторингу цін для встановлення середньої ринкової вартості ідентичних або аналогічних транспортних засобів за аналогічними параметрами вказаного транспортного засобу - трактор Т-150К та трактор МТЗ-80 (п.3.1, п.3.2 зазначеної Методики). Як джерело цінового сегменту зазначеного майно ліквідатором взятий Інтернет сайт https://auto.ria.com, а саме 8 оголошень розміщених на ньому. За результатами аналізу встановлено, що середня вартість: трактора колісного, марки Т-150, 2015 року випуску, об`єм двигуна 11150см3, заводський №06-09504 (8808435) становить 378 818,75грн (ціна за якою реалізовано майно - 20 670,00грн); трактора колісного, марки МТЗ-80, 2015 року випуску, об`єм двигуна 4750см3, заводський №06-09503 (554199) становить 253 028,88грн (ціна за якою реалізовано майно - 9 165,00).