ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року

м. Харків

справа № 641/6611/19

Провадження № 22-ц/ 818/3360/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Тичкової О.Ю.,

суддів - Маміної О.В., Хорошевського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Супрун Я.С.,

учасники справи:

боржник - ОСОБА_1 ,

стягувач - ОСОБА_8 ,

особа, дії якої оскаржуються - державні виконавці Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків),

заінтересована особа - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова, постановлену 6 квітня 2020 року у складі судді Курганникової О.А.,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просив поновити йому строк на оскарження дій держаних виконавців Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного управління юстиції у Харківській області (надалі Міжрайонний ВДВС - 1), визнати дії державного виконавця Міжрайонного ВДВС - 1 Кобеляцькой Ю.В. під час відкриття виконавчого провадження неправомірними, скасувати постанову державного виконавця Кобеляцькой Ю.В. від 10.10.2004 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини. Також просив скасувати постанови державних виконавців Міжрайонного ВДВС - 1 від 23.03.2018 про обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, про обмеження у праві полювання, про встановлення обмеження у праві користування транспортними засобами, про обмеження у праві виїзду за межі України. У скарзі ОСОБА_1 просив також скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного ВДВС - 1 Щербак Р.О. від 06.09.2018 про накладення штрафу в сумі 76 183 грн 80 коп., від 13.09.2018 - про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ, які належить боржнику, і про арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника, визнати розрахунок нарахування виконавчого збору (основної винагороди державного виконавця) та за виконавчі дії неправомірними.

Скарга мотивована тим, що постановою державного виконавця Міжрайонного ВДВС - 1 Кобеляцькой Ю.В. від 10.10.2004 було відкрите виконавче провадження № 1409 (згодом номер змінено на 17412640) з примусового виконання виконавчого листа № 2-8322, виданого Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини. Далі у вказаному виконавчому провадженні державними виконавцями виносилися постанови від 23.03.2018 - про обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, про обмеження у праві полювання; про встановлення обмеження у праві користування транспортними засобами; про обмеження у праві виїзду за межі України; від 06.09.2018 - про накладення штрафу в сумі 76 183 грн 80 коп.; від 13.09.2018 - про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ, які належить боржнику; про арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

Жодну із зазначених постанов ОСОБА_1 не отримував, про існування судового рішення про стягнення з нього аліментів, виконавчого провадження не знав до 2019 року, коли йому було відмовлено у виїзді за межі м. Харкова.

Від матеріального утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_5 скаржник не ухилявся, він та його родичі добровільно надавали матеріальні кошти на утримання дітей, придбання одягу та техніки для їх розвитку. Квитанції ОСОБА_1 не зберігав тому, що не знав про існування проти нього виконавчого провадження. За адресою, зазначеною у виконавчому листі: АДРЕСА_1 , скаржник проживав до 02.09.2015. Потім змінив місце реєстрації на: АДРЕСА_2 . Тому не міг отримати ні викликів, ні повідомлень державного виконавця.

Із матеріалами виконавчого провадження № 17412640 представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 ознайомилася лише 15.08.2019, зі скаргою ОСОБА_1 звернувся - 19.08.2019.

Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 02.01.2020 до участі у справі у якості третьої особи залучений ОСОБА_3 (т.1 а.с. 227-228).

Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 29.01.2020 Міжрайонний ВДВС - 1 замінений на Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (надалі Міжрайонний ВДВС - 2, т.2 а.с. 18-19).

Ухвалою Комінтернівського районного суду міста Харкова від 6 квітня 2020 року скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення.

Суд першої інстанції виходив з того, що хоча у постанові державного виконавця Міжрайонного ВДВС - 1 від 10.04.2004 прізвище боржника вказане «ОСОБА_1», у всіх наступних постановах його прізвище визначалось як « ОСОБА_1 ». Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просить ухвалу суду скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити його скаргу в повному обсязі.

У якості доводів апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що викладались ним у скарзі, поданій до суду першої інстанції, яким суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі оцінки не надав. Наголошує, що у виконавчому листі, на підставі якого у 2004 році державним виконавцем відкривалося провадження, не правильно вказане прізвище боржника, не вказаний ідентифікаційний номер та рік його народження, тому державний виконавець був зобов`язаний повернути виконавчий лист без прийняття до виконання. Після зміни ОСОБА_1 державним виконавцем не вчинялися дії для встановлення нового місця реєстрації боржника та відповідно направлення виконавчого провадження до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 1,4 ч.1, ч.2 ст. 376 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Як установлено судовим розглядом і вбачається із матеріалів справи, четвертого серпня 2004 року Комінтернівський районний суд м. Харкова видав виконавчий лист у цивільній справі № 2-8322/04 , відповідно до якого з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Харкові, стягнуті аліменти на утримання двох синів: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_8 щомісячно у розмірі 1/3, починаючи з 02.08.2004 і до їх повноліття (т.1 а.с. 21-22).

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Фрунзенського районного управління юстиції у м. Харкові (надалі ВДВС Фрунзенського РУЮ у м. Харкові) Кобеляцькой Ю.В. від 10.10.2004 відкрите виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа 2-8322, виданого 04.08.2004 Комінтернівським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_8 аліментів у розмірі 1/3 частини на користь ОСОБА_8 (т.1 а.с. 23).

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що неправильне зазначення в постанові державного виконавця від 10.10.2004 прізвища боржника і стягувача «ОСОБА_1» замість правильного « ОСОБА_1 » не може бути підставою для її скасування. Оскільки зазначена помилка була в подальшому виправлена самим державним виконавцем у наступних постановах. До того ж за іншими реквізитами (номер справи, суд, який видав виконавчий лист, дата видачі такого листа) з постанови державного виконавця однозначно можливо встановити на виконання якого судового рішення відкрите зазначене виконавче провадження.

Разом з тим, в оскаржуваній ОСОБА_8 ухвалі від 06.04.2020 суд не надав належної оцінки іншим доводам скарги ОСОБА_8 на дії державних виконавців ВДВС Фрунзенського РУЮ у м. Харкові, чим порушив норми матеріального та процесуального права. Тому зазначену ухвалу суду належить скасувати з ухваленням нового судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред`явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення (частина перша статті 24 Закону України № 606-XIV від 21 квітня 1999 року «Про виконавче провадження», у редакції, чинній на дату винесення державним виконавцем постанови від 10.10.2004).

Згідно з частиною п`ятою статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» у зазначеній вище редакції копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у зазначеній вище редакції копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Системний аналіз наведених положень, дає підстави для висновку, що чинне законодавство України передбачало надіслання копій постанов державного виконавця та інших документів виконавчого провадження боржнику саме за адресою, зазначеною у виконавчому листі.

У матеріалах виконавчого провадження наявний супровідний лист ВДВС Фрунзенського РУЮ у м. Харкові, відповідно до якого постанова державного виконавця від 10.10.2004 направлялася ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 116).

Відповідно до пункту 3.15 Інструкції з діловодства в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 470/7 від 05.07.1999, що діяла станом на час винесення державним виконавцем постанови від 10.10.2004, вихідна кореспонденція, у тому числі виконавчі документи, відсилається через діловода відділу (підрозділу). Для обліку таких документів ведеться журнал реєстрації вихідної кореспонденції (додаток 6). Якщо кореспонденція передається іншим установам, організаціям через розсильного, то вона записується в розносну книгу для місцевої кореспонденції й здається за призначенням під розписку в цій книзі (додаток 7).

Згідно з відомостями, що містяться у додатку 6 зазначеної інструкції, кореспонденція, що відправлялася з відділу державної виконавчої служби, мала бути зареєстрована у відповідному журналі з поставленням порядкового номера та основної інформації стосовно відправлення.

На супровідному листі до постанови державного виконавця відсутній вихідний номер поштової кореспонденції, відсутні будь-які відмітки працівника органу державної виконавчої служби про приймання зазначеної постанови для відправлення. В матеріалах виконавчого провадження та цивільної справи № 641/6611/19 відсутня також копія відповідного журналу, яка могла б беззаперечено свідчити про відправлення копії постанови про відкриття виконавчого провадження стягувачу.

Після проведеної реорганізації правонаступником ВДВС Фрунзенського РУЮ у м. Харкові став Міжрайонний ВДВС - 1, а виконавчому провадженню з виконання виконавчого листа № 2-8322, виданого 04.08.2004 Комінтернівським районним судом м.

Харкова про стягнення з ОСОБА_8 аліментів у розмірі 1/3 частини на користь ОСОБА_8 , був присвоєний номер 17412640.

Двадцять третього березня 2018 року державний виконавець Міжрайонного ВДВС - 1 виніс постанову у ВП № 17412640 про обмеження ОСОБА_8 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю (т.1 а.с. 184).

В цей же день державним виконавцем були винесені постанови про обмеження боржника у праві полювання, у праві користування транспортними засобами та про обмеження у праві виїзду за межі України (т.1 а.с. 184-187).

Тринадцятого вересня 2018 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС - 1 були винесені постанови про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ, які належить ОСОБА_8 , про арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника (т.1 а.с. 204-206).

На час винесення зазначених постанов регулювання здійснення виконавчих дій здійснювалося відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 у редакції, що діяла на час постановлення ухвал від 13.09.2018, копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Відповідно до п.9 розділу ІІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017, реєстрація вихідної кореспонденції органів державної виконавчої служби, приватного виконавця здійснюється в Системі в порядку, встановленому пунктами 5, 6 розділу ІV Положення про автоматизовану систему. Дата реєстрації та вихідний номер документа формуються Системою. За даними про зареєстрований вихідний документ Системою формується журнал реєстрації вихідної кореспонденції (додаток 5). Якщо кореспонденція підлягає передачі установам, організаціям через кур`єра, дані про неї вносяться до розносної книги для місцевої кореспонденції (додаток 6).

За змістом додатку 5 зазначених вище правил в Журналі реєстрації вихідної кореспонденції зазначаються дата реєстрації та вихідний номер документа.

На супровідних листах до постанов від 13.09.2018 відсутні вихідні номери кореспонденції.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст. 80 ЦПК України).

Колегія суддів уважає, що ОСОБА_8 не довів, що при відкритті 10.10.2004 державним виконавцем ВДВС Фрунзенського РУЮ у м. Харкові виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_8 на утримання синів за рішенням у справі № 2-8322 державним виконавцем були порушені вимоги закону. Тому підстави для її скасування відсутні.

Разом з тим, без належних доказів направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження та постанов про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ, які належить ОСОБА_8 , про арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника дії державного виконавця щодо винесення постанов про обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, про обмеження у праві полювання; про встановлення обмеження у праві користування транспортними засобами; про обмеження у праві виїзду за межі України, про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ, які належить ОСОБА_8 , про арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника є неправомірними. Тому державного виконавця Міжрайонного ВДВС - 1 слід зобов`язати їх скасувати.

Щодо оскарження ОСОБА_8 постанов державного виконавця про накладення на боржника штрафу в сумі 76 813 гривень 80 копійок та розрахунку нарахування виконавчого збору, то провадження у справі за скаргою ОСОБА_8 в цій частині належить закрити.

Як убачається із матеріалів справи, постановою державного виконавця Міжрайонного ВДВС - 1 від 06.09.2018 на боржника ОСОБА_8 у виконавчому провадженні № 17412640 була винесена постанова про накладення на нього штрафу у розмірі 76 183 грн 80 коп. (т.1 а.с. 34-35).

З жовтня 2018 року по травень 2019 року державним виконавцем Міжрайонного ВДВС - 1 здійснювався розрахунок нарахування виконавчого збору, який станом на травень 2019 року склав 18 017 грн 16 коп. (т.1 а.с. 200, 208, 209, 211, 213, 215).

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Скарга ОСОБА_8 на постанову державного виконавця про накладення на боржника штрафу в сумі 76 813 гривень 80 копійок та здійснення розрахунку виконавчого збору була подана до суду 19.08.2019, під час дії Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (надалі Закон № 1404-VIII).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом № 1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, Закон № 1404-VIII установлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Зазначені висновки відповідають позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 6 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц, від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17, від 17 жовтня 2018 року у справі № 826/5195/17, від 7 лютого 2019 року у справі № 927/769/16).

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України).

Оскільки скарга ОСОБА_8 на постанову державного виконавця про накладення на боржника штрафу та здійснення розрахунку нарахування виконавчого збору розгляду в порядку цивільного судочинства не підлягає, провадження у справі в цій частині належить закрити.

Оскільки колегія суддів визнає апеляційну скаргу ОСОБА_8 частково обґрунтованою, сплачений ним при її подачі судовий збір у розмірі 420 грн 40 коп. підлягає стягненню з Міжрайонного ВДВС - 2 (т.2 а.с. 45).

Керуючись ст. ст. 255, 367, 374, 376, 377, 381,382,384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 6 квітня 2020 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного управління юстиції у Харківській області щодо винесення постанов про обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, про обмеження у праві полювання; про встановлення обмеження у праві користування транспортними засобами; про обмеження у праві виїзду за межі України, про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ, які належить ОСОБА_1 , про арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

Зобов`язати державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) скасувати постанови від 23 березня 2018 року - про обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, про обмеження у праві полювання; про встановлення обмеження у праві користування транспортними засобами; про обмеження у праві виїзду за межі України; від 13 вересня 2018 року - про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунках банківських установ, які належить ОСОБА_1 ; про арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника.

Провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах м. Харкова Головного управління юстиції у Харківській області про накладення штрафу в сумі 76 813 гривень 80 копійок та оскарження розрахунку нарахування виконавчого збору закрити.

У задоволенні скарги в іншій частині відмовити.

Стягнути з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 16 вересня 2020 року.

Головуючий О.Ю.Тичкова

Судді О.В. Маміна

О.М. Хорошевський