ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 819/1150/17

адміністративне провадження № К/9901/3177/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шевцової Н.В.,

суддів: Смоковича М.І., Кашпур О.В.,

розглянув у попередньому провадженні як суд касаційної інстанції адміністративну справу №819/1150/17

за позовом ОСОБА_1

до Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і виступає на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації

про зобов`язання здійснити реєстрацію транспортного засобу

за касаційною скаргою Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року, прийняту в складі головуючої судді Дерех Н. В.,

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, постановлену колегією суддів в складі: головуючого судді Попка Я. С., суддів Хобор Р. Б., Сеника Р. П.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. 07 липня 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіонального сервісного центру МВС у Тернопільській області (далі - відповідач, Сервісний центр), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, і виступає на стороні відповідача Департамент соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації (далі - третя особа, Департамент), в якому просив зобов`язати Регіональний сервісний центр МВС в Тернопільській області зареєструвати легковий автомобіль «Opel Zafira», 2010 року випуску, кузов НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1686 см3, як гуманітарну допомогу за інвалідом ІІІ групи загального захворювання ОСОБА_1 .

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу» легковий автомобіль «Opel Zafira», 2010 року випуску ввезений на територію України законно та підлягає реєстрації. Позивач зазначав, що легкові автомобілі, які ввезені на момент ввезення на митну території України були вперше зареєстровані не пізніше, ніж 8 років тому, з об`ємом двигуна не більше, як 1800 см3, отримуються органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, для подальшої передачі інвалідам, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством.

3. Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі. За доводами відповідача, позивач зобов`язаний при першій реєстрації транспортного засобу надати у сервісний центр сертифікат відповідності, проте такого документу надано не було, про що його і було повідомлено. Натомість позивачем було надано довідку № 50 від 31 січня 2017 року, видану ПрАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО», в якій зазначено, що транспортний засіб «Opel Zafira» VIN НОМЕР_1 оснащений системою контролю викидів, що відповідає вимогам ЄВРО-4, а тому транспортний засіб не відповідає вимогам Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів». Отже, Регіональним сервісним центром при розгляді заяви щодо реєстрації вказаного транспортного засобу дотримано вимоги законодавства, що регулюють правовідносини у сфері реєстрації транспортних засобів.

4. Представник третьої особи - Департаменту соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації у письмових поясненнях на позовну заяву зазначав, що підтримує позовні вимоги, оскільки позивач перебував на обліку в Департаменті для забезпечення автомобілем як інвалід ІІІ групи від загального захворювання. Відповідно до пункту 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілем, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (із змінами) позивач скористався правом забезпечення автомобілем. 19 жовтня 2016 року ОСОБА_1 Департаментом видано довідку (№05-01/4078) про перереєстрацію транспортного засобу. На даному етапі функція Департаменту стосовно зазначеного автомобіля вичерпана, і подальші дії, пов`язані з його перереєстрацією в органах МРЕВ, повинні здійснюватися потенційним власником автомобіля.

ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

5. Висновком Козівської міжрайонної медико-соціальної комісії ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності з дитинства довічно, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК АВ № 0616768 від 10 березня 2016 року.

6. Відповідно до акту огляду МСЕК № 43/2 щодо визначення медичних показань для забезпечення інваліда автомобілем з ручним керуванням та коляскою з електроприводом, ОСОБА_1 є придатним для керування автомобілем з ручним керуванням, є медичні показання для забезпечення автомобілем, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК від 25 травня 2016 року, виданою обласною МСЕК №2.

7. Розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 06 жовтня 2016 року №577-од «Про визнання легкового автомобіля гуманітарною допомогою», легковий автомобіль «Opel Zafira», 2010 року випуску, кузов НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1686 см3, визнано гуманітарною допомогою для подальшого забезпечення інваліда ОСОБА_1 .

8. У митній декларації (форма- МД-2) ІМ 40АА від 19 жовтня 2016 року, зазначено, що спірний автомобіль (легковий, бувший у користуванні) є гуманітарною допомогою, продаж якого заборонений.

9. У подальшому легковий автомобіль переданий ОСОБА_1 , інваліду ІІІ групи з дитинства відповідності, що підтверджується актом прийому-передачі від 19 жовтня 2016 року.

10. У лютому 2017 року позивач звернувся із заявою до Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області про реєстрацію легкового автомобіля «Opel Zafira», 2010 року випуску, кузов НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1686 см3, як гуманітарну допомогу.

11. Регіональний сервісний центр МВС в Тернопільській області у листі № 31/19-Т-7 від 10 лютого 2017 року відмовив ОСОБА_1 у реєстрації вказаного транспортного засобу, оскільки не дотримано вимог нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів, а саме, він не відповідає екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5». Легковий автомобіль «Opel Zafira», 2010 року випуску, кузов НОМЕР_2 , об`єм двигуна 1686 см3, відповідно до довідки № 50 від 31 січня 2017 року, виданої ПрАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО», оснащений системою викидів, що відповідає вимогам «ЄВРО-4».

ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

12. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, позовні вимоги задоволено.

12.1. Зобов`язано Регіональний сервісний центр МВС в Тернопільській області (вул. Стрийська, 5, с. Підгородне, Тернопільський район, Тернопільська область, код ЄДРПОУ 40112233) зареєструвати легковий автомобіль "Opel Zafira", 2010 року випуску, кузов НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1686 см3, як гуманітарну допомогу за інвалідом ІІІ групи з дитинства ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , прож.с. Баранівка, Бережанський район, Тернопільська область, ід.№ НОМЕР_3 ).

13. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що норми Закону України «Про гуманітарну допомогу» не містять застереження про відповідність екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5» легкових автомобілів, які ввозяться в Україну як гуманітана допомога. При цьому передумовою відповідності екологічному стандарту «ЄВРО-5» повинно бути те, що пропуск на митну територію України здійснюється з метою вільного обігу та, послідовно, здійснюється перша державна реєстрація даного транспортного засобу. Враховуючи цільовий характер гуманітарної допомоги, а також законодавчо установлену заборону щодо вільного обігу транспортних засобів, визнаних гуманітарною допомогою, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

IV. Касаційне оскарження

14. Не погодившись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, яку зареєстровано 15 грудня 2017 року.

15. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує, що позивач зобов`язаний при першій реєстрації транспортного засобу надати в сервісний центр сертифікат відповідності. Проте такого документу позивачем не було надано, про що його і було повідомлено, при цьому жодній пільговій категорії громадян України не передбачено звільнення від виконання такої умови, а саме подання сертифікату відповідності. Натомість позивачем було надано довідку №50 від 31.01.2017 року, видана ПРАТ «ТЕРНОПІЛЬАВТО», в якій зазначено що транспортний засіб «Opel Zafira», VIN НОМЕР_4 оснащений системою контролю викидів, що відповідає вимогам ЄВРО-4., а отже транспортний засіб не відповідає вимогам Закону України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів».

16. За доводами відповідача, єдиним нормативно-правовим актом в Україні, який регулює застосування екологічних норм «ЄВРО-5» до транспортних засобів є Закон України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів». Стаття 3-2 цього Закону містить вичерпний перелік підстав для незастосування положень щодо ЄВРО-5, а саме, транспортні засоби, які ввозяться на митну територію України тимчасово, з метою транзиту та при переселенні громадян на постійне місце проживання до України.

17. У зв`язку із наведеним відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

18. Касаційна скарга не містить клопотання про розгляд справи за участі відповідача.

19. 27 грудня 2017 року матеріали касаційної скарги передано до Верховного Суду (суддя-доповідач Бевзенко В. М.).

20. 09 січня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження та витребувано з Тернопільського окружного адміністративного суду справу №819/1150/17.

21. 25 січня 2018 року Департамент надав пояснення на касаційну скаргу, в яких просить прийняти законне та об`єктивне рішення в цій справі, враховуючи наявні матеріали, розгляд цієї справи проводити без участі представника третьої особи.

22. 29 січня 2018 року до Верховного Суду подано відзив на касаційну скаргу, в якому представник позивача спростовує доводи касаційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

23. Ухвалою Верховного Суду від 22 січня 2019 року ініційовано питання щодо відновлення Тернопільським окружним адміністративним судом втраченого судового провадження в адміністративній справі № 819/1150/17 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Тернопільській області, третя особа - Департамент соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, про зобов`язання реєстрації транспортного засобу.

23.1. Витребувано з Тернопільського окружного адміністративного суду адміністративну справу № 819/1150/17 за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ у Тернопільській області, третя особа - Департамент соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації, про зобов`язання реєстрації транспортного засобу.

24. 06 березня 2019 року відновлені матеріали в справі № 819/1150/17 надійшли до Верховного Суду.

25. 06 травня 2020 року розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 746/0/78 - 20 призначено повторний автоматизований розподіл справи у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Бевзенка В. М., що унеможливлює його участь у розгляді касаційних скарг.

26. Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 травня 2020 року визначено склад суду: головуючого суддю Шевцову Н. В., суддів Кашпур О. В., Смоковича М. І.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

27. Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

28. За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

29. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

30. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Частиною третьою статті 15 Європейської соціальної хартії (переглянута, Страсбург 3 травня 1996 року) визначено, що з метою забезпечення особам з інвалідністю, незалежно від їхнього віку та характеру і походження їхньої інвалідності, ефективного здійснення права на самостійність, соціальну інтеграцію та участь у житті суспільства Сторони зобов`язуються, зокрема сприяти їхній всебічній соціальній інтеграції та участі у житті суспільства, зокрема, шляхом вжиття заходів, включаючи технічну допомогу, що спрямовані на усунення перешкод для спілкування і пересування і що надають доступ до транспорту, житла, культурної діяльності і відпочинку.

32. Відповідно до статті 4 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідності» від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ (далі - Закон № 875-ХІІ) (зі змінами та доповненнями), діяльність держави щодо інвалідів виявляється у створенні правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для забезпечення їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами для участі в суспільному житті та полягає у: виявленні, усуненні перепон і бар`єрів, що перешкоджають забезпеченню прав і задоволенню потреб, у тому числі стосовно доступу до об`єктів громадського та цивільного призначення, благоустрою, транспортної інфраструктури, дорожнього сервісу (далі - об`єкти фізичного оточення), транспорту, інформації та зв`язку, а також з урахуванням індивідуальних можливостей, здібностей та інтересів - до освіти, праці, культури, фізичної культури і спорту; охороні здоров`я; соціальному захисті; забезпеченні виконання індивідуальної програми реабілітації інвалідів; наданні пристосованого житла; сприянні громадській діяльності.

33. За змістом статті 26 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV держава гарантує розробку, виробництво технічних та інших засобів реабілітації та закупівлю спеціального автотранспорту, виробів медичного призначення та забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів для соціальної адаптації, полегшення умов праці і побуту, спілкування інвалідів, дітей-інвалідів, поширює інформацію про таку продукцію.

33.1. Рішення про забезпечення інвалідів технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення приймається медико-соціальними експертними комісіями (лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів - щодо дітей-інвалідів) на підставі медичних показань і протипоказань, а також соціальних критеріїв.

33.2. Облік інвалідів, дітей-інвалідів, які забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення, спеціальним автотранспортом, у межах повноважень здійснюють місцева державна адміністрація і охорони здоров`я.

34. Згідно зі статтею 1 Закону України «Про гуманітарну допомогу» 22 жовтня 1999 року № 1192-XIV (далі - Закон № 1192-XIV) (зі змінами та доповненнями) гуманітарна допомога - цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв`язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров`я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об`єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

35. У розумінні статті 6 Закону № 1192-XIV (зі змінами та доповненнями), гуманітарною допомогою визначаються, зокрема, легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж 8 років тому, з об`ємом двигуна не більше як 1800 см3, отримуються органом виконавчої влади Автономної республіки Крим, обласною, Київською, Севастопольською міською державною адміністрацією або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення, для подальшої передачі інвалідам, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством.

36. Статтею 11-1 Закону № 1192-XIV визначено, що забезпечення інвалідів, дітей-інвалідів автомобілями, визнаними гуманітарною допомогою, здійснюється на умовах, передбачених законом, та у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

37. З метою регулювання ввезення на митну територію України та проведення першої реєстрації ввезених або виготовлених в Україні транспортних засобів, а також поетапного запровадження в Україні міжнародних екологічних вимог до транспортних засобів Верховна Рада України прийняла Закон України «Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів» від 06 липня 2005 року № 2739-IV (далі - Закон № 2739-IV).

38. Відповідно до статті 2 Закону № 2739-IV пропуск на митну територію України з метою вільного обігу та першу реєстрацію в Україні транспортних засобів за кодами товарних позицій 8701 20, 8702, 8703, 8704, 8705 згідно з УКТ ЗЕД (2371г-14) як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, нових і таких, що були в користуванні, здійснюють за умови їх відповідності екологічним нормам зокрема не нижче рівня «ЄВРО-5» - з 1 січня 2016 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно.

39. Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року №1388 затверджено Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, згідно пункту 1 якого визначено, що цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків (далі - Порядок № 1388).

40. Згідно із пунктом 6 Порядку № 1388 транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в сервісних центрах МВС.

41. Пунктом 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 2006 року № 999 (далі - Порядок № 999), за бажанням інвалідів структурні підрозділи соціального захисту населення можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі.

41.1. Автомобіль, отриманий структурним підрозділом соціального захисту населення як гуманітарна допомога для конкретного інваліда, який перебуває на обліку, видається безоплатно такому інваліду (за його згодою або за згодою законного представника недієздатного інваліда), дитині-інваліду (за згодою її законного представника) незалежно від черговості на десятирічний строк, визначений з дати видачі, із зняттям з обліку.

VІ. Позиція Верховного Суду

42. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

43. Згідно з частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

44. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційних скарг, суд касаційної інстанції виходить з такого.

45. Законодавство України з питань реабілітації інвалідів ґрунтується на Конституції України і складається з Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», законів України "Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про соціальні послуги", інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини у цій сфері, та міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

46. З метою виконання зобов`язань, взятих на себе державою у сфері створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, відповідно до статті 26 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні", статей 6 і 11-1 Закону України "Про гуманітарну допомогу" Кабінет Міністрів України затвердив порядок забезпечення інвалідів автомобілями.

47. Пунктом 41 Порядку № 999 визначено, що за бажанням інвалідів структурні підрозділи соціального захисту населення можуть забезпечувати їх автомобілями, ввезеними в Україну і визнаними в установленому порядку гуманітарною допомогою, без права продажу, дарування, передачі (в тому числі за довіреністю) іншій особі.

48. У цій справі судами попередніх інстанцій установлено, що позивач звернувся до відповідача з метою реєстрації транспортного засобу, який було попередньо в установленому законом порядку визнано гуманітарною допомогою та розмитнено Департаментом саме як гуманітарну допомогу, продаж якої заборонено.

49. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що застосуванню до спірних правовідносин підлягають в першу чергу норми Закону України «Про гуманітарну допомогу», як спеціального нормативно-правового акта, і які не містять жодних застережень про відповідність екологічним нормам не нижче рівня «ЄВРО-5» легкових автомобілів, які ввозяться в Україну як гуманітана допомога.

50. Аргументованими є також висновки судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності у позивача мети вільного обігу транспортного засобу як передумови для застосування обмежень, визначених Законом № 2739-IV, на які посилається відповідач.

51. Інакше праворозуміння наведених норм призвело б до невиконання державою зобов`язань та обмеження прав осіб з інвалідністю на користування транспортним засобом, який попередньо визнано гуманітарною допомогою, і наданий таким особам в установленому законом порядку.

52. Доводи касаційної скарги відповідача зводять лише до незгоди із наведеним тлумаченням норм матеріального права і висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

53. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

54. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VІІ. Судові витрати

55. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Регіонального сервісного центру МВС в Тернопільській області залишити без задоволення.

2. Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року в справі № 819/1150/17 залишити без змін.

3. Судові витрати розподілу не підлягають.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН.В. Шевцова М.І. Смокович О.В. Кашпур