Справа № 163/532/20 Провадження №33/802/263/20 Головуючий у 1 інстанції:Гайдук А. Л. Категорія: ч.1 стю483 МК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2020 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

представника митниці ДФС Пікалюка М.С.,

розглянувши апеляційну скаргу в.о. начальника митниці Криворучка М. на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 06 березня 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Білорусь, що зареєстрований по АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , оператора станків програмного управління ИЗАО «Сейфтроникс-Б», РНОКПП 3160394с038РВ9, паспорт громадянина Республіки Білорусь НОМЕР_1 від 28.02.2019 року, за ч.1 ст.483 МК України

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови Любомльського районного суд від 06березня 2020року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України і на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 18 693 (вісімнадцять тисяч шістсот дев`яносто три) гривні з конфіскацією в дохід держави 620 пачок цигарок без марок акцизного податку України - марки «Portal Silver», вартістю 18 693,00 гривні.

Вилучений за цим протоколом автомобіль марки "Peugeot 406", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , який зберігається Волинською митницею, та свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_4 , яке зберігається в матеріалах справи, повернуто ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ).

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь Волинської митниці Держмитслужби 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень витрат на залучення експерта на рахунок UA078201720343180002000160644 в Державній казначейській службі України, місто Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 43350888, призначення платежу "за проведення експертизи").

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь Волинської митниці Держмитслужби 11 188 (одинадцять тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 46 копійок витрат на зберігання товарів на рахунок UA558201720313281002201160644 в Державній казначейській службі України, місто Київ (МФО 820172, код ЄДРПОУ 43350888, призначення платежу "за зберігання товарів").

Стягнуто з ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору на рахунок UA698999980313101206000003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір у справах про адміністративні правопорушення").

ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він слідуючи 17.01.2020 року приблизно о 18:00 годині з Республіки Білорусь в Україну через митний пост «Доманове» Волинської митниці Держмитслужби смугою руху «зелений коридор», в якості водія автомобіля марки "Peugeot 406", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , намагався перемістити через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, у чотирьох бокових дверях, де наявні певні конструкційні порожнини, доступ до яких потребує демонтажу і монтажу відповідних складових з використанням необхідних інструментів для зняття та відкручування кріплень, 620 пачок цигарок без марок акцизного податку України - марки «Portal Silver», вартістю 18 693,00 гривень, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України.

В поданій апеляційній скарзі в.о. начальника митниці просить постанову судді Любомльського суду від 06.03.2020 року скасувати та прийняти рішення в межах санкції ч.1 ст.483 МК України, конфіскувавши транспортний засіб, що використовувався для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил. Вважає, що судом при поверненні транспортного засобу не враховано того факту, що ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення цигарок через митний кордон України з приховуванням підакцизного товару за допомогою спеціально виготовленого сховища, що підпадає під визначення п.53 ст. 4 Митного кодексу України.

В судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, не з`явився, подаши клопотання про розгляд справи у його відсутності, в зв`язку з чим апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в.о. начальника митниці за його відсутності.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши міркування представника Волинської митниці Держмитслужби, який підтримав останню з мотивів, викладених у ній, та просив її задовольнити, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В силу ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Положеннями ст. 489 МК України визначено, що при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На думку апеляційного суду, при постановленні рішення судом першої інстанції вказаних вимог закону дотримано.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, за обставин вказаних у постанові.

При прийняттірішення,судом обставини справи досліджено повно та об`єктивно, винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю підтверджена його особистим зізнанням в суді, протоколом про порушення митних правил, контрольним талоном, актом огляду транспортного засобу з фото-таблицями, службовою запискою та висновками експертів.

Відповідно до ст. 23 КпАП України, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно з абзацом 3 п.18постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005суди при притягненні осіб до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, визначених устатті 352 МК(ч.1ст.483 МК України), за які передбачено обов`язкову конфіскацію предметів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками) та транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів через митний кордон України, також мають враховувати: обсяги конструктивних змін, внесених у ці предмети або транспортні засоби з метою приховування товарів; співвідношення вартості й кількості товару, який був предметом порушення митних правил з вартістю транспортного засобу, в якому цей товар переміщувався; інші обставини, - та за наявності підстав обговорювати питання про можливість звільнення таких осіб від адміністративної відповідальності у зв`язку з малозначністю правопорушення на підставі статті, згідно якої таке звільнення можливе за правопорушення, яке не становить великої суспільної небезпеки і не завдає значних збитків державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що предметом переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю були цигарки в кількості 400 пачок, загальною вартістю 6800,00 грн.

Санкцією ст.483 ч.1 МК України передбачено накладення стягнення в розмірі 100% вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Вважаю, що суд першої інстанції враховуючи принцип співрозмірності між спричиненням шкоди державі, прийшов до правильного висновку, що застосування конфіскації транспортного засобу, яка передбачена санкцією ч.1 ст.483 МК України, як додаткове стягнення, в даному випадку буде порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки таке додаткове стягнення є не пропорційним тане відповідає характеру вчиненого правопорушення, а також особі правопорушника.

Так ОСОБА_1 вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил і щиро розкаявся у вчиненому, про що свідчать його зізнавальні пояснення відразу при складанні протоколу та подана ним заява в суд, хворіє, у зв`язку із чим потребує лікування, навчається у Брестському державному технічному університеті на 5 курсі заочної форми навчання, на платній основі, має кредитні зобов`язання. Враховуючи зазначене, конфіскація транспортного засобу явно покладає на ОСОБА_1 «індивідуальний надмірний тягар» табуде очевидно неспіврозмірним практичній ролі «правопорушення та відповідальності».

Наслідки від вчиненого не завдали значної шкоди суспільним або державним інтересам.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що накладення штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваних ним цигарок з їх конфіскацією і без конфіскації транспортного засобу, буде достатнім і справедливим покарання та відповідатиме принципу невідворотності відповідальності.

Апеляційна скарга не містить вмотивованих доводів спростування висновків місцевого суду.

Виходячи з наведеного, вважаю, що суд першої інстанції підставно повернув транспортний засіб марки «"Peugeot 406", реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , та свідоцтво про його реєстрацію серії НОМЕР_4 ОСОБА_1 , а тому підстав для скасування постанови з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КпАП України

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу в.о. начальника митниці Криворучка М. залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 06 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Гапончук