ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2020 року справа №200/2649/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач),

суддів Блохіна А.А., Гайдара А.В.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 200/2649/20-а (головуючий І інстанції Троянова О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила:

визнати протиправною бездіяльності щодо неперерахування грошових коштів за компенсацію оплати праці найманих працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за жовтень 2019 року;

зобов`язати перерахувати грошові кошти за компенсацію оплати праці найманих працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за жовтень 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у лютому 2018 року на умовах строкового договору вона за направленням Костянтинівського міського центру зайнятості Донецької області прийняла на роботу трьох осіб, які мають статус внутрішньо переміщених осіб, є особами з інвалідністю та були зареєстровані в установленому порядку як безробітні. На підставі чого, з Костянтинівським міським центром зайнятості Донецької області був укладений договір про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи із числа внутрішньо переміщених, щодо компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за працевлаштування особи з інвалідністю. Позивач своєчасно направляла відомості про виплату заробітної плати найманим працівникам, проте, за жовтень 2019 року, відповідач жодного разу не виплатив їй компенсацію. Вважає, протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати грошових коштів по компенсації оплати праці.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Донецького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів щодо неперерахування грошових коштів за компенсацію оплати праці найманих працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за жовтень 2019 року.

Зобов`язано Донецьке обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів перерахувати ОСОБА_1 грошові кошти за компенсацію оплати праці найманих працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за жовтень 2019 року.

Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ненадання належної оцінки усім обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Судом першої інстанції не було досліджено в повному обсязі інформацію, які міститься в наказі Костянтинівського міського центру зайнятості від 20.05.2019 року №НТ190520 від 19.04.2019 року, згідно якого було прийнято рішення про припинення компенсації витрат на оплату праці працевлаштованої особи ОСОБА_3 , у зв`язку із закінченням строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Судом першої інстанції не враховано, що відомість за жовтень 2019 року по трьом найманим працівникам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від Донецького обласного центру зайнятості до відділення Фонду не надходила, у зв`язку з тим, що позивач направила до Костянтинівського міського центру зайнятості відомості за жовтень 2019 року з порушенням Порядку заповнення цієї відомості.

Станом на теперішній час Костянтинівським МЦЗ не були отримані від позивача належним чином оформлені відомості за жовтень 2019 року по ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у зв`язку з цим Костянтинівським МЦЗ не передавались для узагальнення відомості за жовтень 2019 року до Донецького обласного центру зайнятості, на підставі яких Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів здійснюються виплати по компенсації позивачу витрат на оплату праці працевлаштованих осіб.

Таким чином, відділення Фонду не може прийняти рішення щодо виплати компенсації витрат позивачу на оплату праці без отримання узагальненої відомості від Донецького обласного центру зайнятості.

Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_1 , громадянка України (паспорт серії НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 13 квітня 2016 року зареєстрована як фізична особа-підприємець за місцем проживанням: АДРЕСА_1 , та є особою, що претендує на компенсацію як роботодавець витрат на оплату праці за працевлаштування особи з інвалідністю (а.с. 5-6, 17-19).

Відповідно трудового договору від 08 лютого 2018 року ФОП ОСОБА_1 була працевлаштована внутрішньо переміщена особа, інвалід ОСОБА_2 на посаду молодшої медичної сестри, з посадовим окладом 3723 грн. та премією 8000 грн. (за умови сумлінного виконання своїх посадових обов`язків).

На підставі трудового договору від 21 лютого 2018 року ФОП ОСОБА_1 була працевлаштована внутрішньо переміщена особа, інвалід ОСОБА_3 на посаду прибиральника службових приміщень, з окладом 3723 грн. та премією 8000 грн. (за умови сумлінного виконання своїх посадових обов`язків).

На підставі трудового договору від 05 лютого 2018 року ФОП ОСОБА_1 була працевлаштована внутрішньо переміщена особа, інвалід ОСОБА_4 на посаду майстра, з окладом 3723 грн. та премією 8000 грн. (за умови сумлінного виконання своїх посадових обов`язків).

Зазначені обставини встановлені судом під час розгляду справи № 200/9619/19-а та не є спірними при вирішенні цієї справи.

Крім того, судом встановлено, що 08 травня 2018 року між позивачем та Костянтинівським міським центром зайнятості укладено договір № 052318052200011 про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи із числа внутрішньо переміщених, щодо компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за працевлаштування особи з інвалідністю із числа внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_2 . Пунктом 4.1 договору передбачено, що компенсація витрат роботодавцю виплачується в межах коштів фонду соціального захисту інвалідів.

08 травня 2018 року між позивачем та Костянтинівським міським центром зайнятості укладено договір № 052318052200012 про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи із числа внутрішньо переміщених, щодо компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за працевлаштування особи з інвалідністю із числа внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_3 . Пунктом 4.1 договору передбачено, що компенсація витрат роботодавцю виплачується в межах коштів фонду соціального захисту інвалідів.

08 травня 2018 року між позивачем та Костянтинівським міським центром зайнятості укладено договір № 052318052200013 про компенсацію витрат роботодавця на оплату праці працевлаштованої особи із числа внутрішньо переміщених, щодо компенсації роботодавцю витрат на оплату праці за працевлаштування особи з інвалідністю із числа внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_4 . Пунктом 4.1 договору передбачено, що компенсація витрат роботодавцю виплачується в межах коштів фонду соціального захисту інвалідів.

Матеріали справи містять відомості, які подаються Костянтинівському міському центру зайнятості, про нараховану та виплачену заробітну плату, сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та використання робочого часу працівника, за якого здійснюється компенсація витрат на оплату праці за жовтень 2019 року стосовно:

ОСОБА_3 (трудовий договір від 08.05.2018 №052318052200012), де зазначено суму компенсації 11 906,67 грн (а.с. 4);

ОСОБА_2 (трудовий договір від 08.05.2018 №052318052200011), де зазначено суму компенсації 11 906,67 грн (а.с. 6)

ОСОБА_4 (трудовий договір від 08.05.2018 №052318052200013), де зазначено суму компенсації 1 196,67 грн (а.с. 7).

На підставі листа Костянтинівського міського центру зайнятості від 21.08.2019 року №02/20.5, повідомлено Донецьке обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів про те, що наказом Костянтинівського міського центру зайнятості від 09.08.2019 року №НТ190809 з 1 червня 2019 року прийнято рішення щодо призупинення компенсації витрат на оплату праці працевлаштованих осіб із числа внутрішньо переміщених осіб, які є особами з інвалідністю та не досягли пенсійного віку за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів за договорами від 08.05.2018 року №052318052200011 та №052318052200013.

На підставі листа Донецького обласного центру зайнятості від 19.11.2019 року №13/2812/01-37-19, повідомлено Донецьке обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів про те, що компенсація витрат на оплату праці припинена з 01.06.2019 року у зв`язку з тим, що можливість здійснити перевірку достовірності відомостей поданих роботодавцем, що є підставою для визначення розміру компенсації витрат на оплату праці працевлаштованої особи із числа внутрішньо переміщених та виконання умов договору відсутня. У зв`язку з цим, станом на 18.11.2019 року перевірити достовірність відомостей за серпень 2019 року немає можливості. Крім того, наказом Костянтинівського міського центру зайнятості від 20.05.2019 року №НТ190520 з 19 квітня 2019 року прийнято рішення про припинення компенсації витрат на оплату праці працевлаштованої особи ОСОБА_3 у зв`язку із закінченням терміну дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Спірним питанням цієї справи є бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу витрат на оплату праці працевлаштованих осіб.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14 квітня 2014 року, який набрав чинності 14 квітня 2014 року, введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України".

За змістом Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" № 405/2014 від 14 квітня 2014 року та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706) передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частинами 1-2 ст. 7 Закону № 1706 встановлено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Закон України Про зайнятість населення визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття.

Статтею 24-1 Закону України Про зайнятість населення окреслено, що заходи сприяння зайнятості запроваджуються для внутрішньо переміщених осіб з числа зареєстрованих безробітних.

До заходів сприяння зайнятості внутрішньо переміщених осіб, які працевлаштовуються за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, зазначених у частині першій цієї статті, належать, зокрема: компенсація витрат роботодавця на оплату праці (але не вище середнього рівня заробітної плати, що склався у відповідному регіоні за минулий місяць) за працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб на умовах строкових трудових договорів тривалістю не більше шести календарних місяців, за умови збереження гарантій зайнятості такої особи протягом періоду, що перевищує тривалість виплати у два рази.

Приписами частини 2 статті 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено, що застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, а також з аналогічних підстав, визначених іншими законами, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 № 696 затверджено Порядок здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб (далі по тексту - Порядок).

Компенсація витрат роботодавцю на оплату праці виплачується в межах коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального захисту інвалідів (у разі працевлаштування інваліда, зареєстрованого в установленому порядку як безробітний, якому допомога по безробіттю призначена відповідно до частини другої статті 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття) після працевлаштування зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб за направленням базових центрів зайнятості (п.6 Порядку).

Для компенсації витрат роботодавцю на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів:

- роботодавець подає базовому центру зайнятості відомість за формою згідно з додатком 1 (не пізніше ніж через п`ять днів після виплати працівникові заробітної плати);

- базовий центр зайнятості складає відомість за формою згідно з додатком 2 та передає регіональному центру зайнятості (до 10 числа місяця, що настає за місяцем подання звітності територіальним органам ДФС, передбаченої статтею 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування";

- регіональний центр зайнятості передає узагальнені відомості територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів для виплати компенсації роботодавцям витрат на оплату праці (до 15 числа місяця, що настає за місяцем подання звітності).

Отже, для виплати компенсації роботодавцям витрат на оплату праці за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів, регіональний центр зайнятості передає узагальнені відомості територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Судами встановлено, що Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів отримувало від Донецького обласного центру зайнятості відомості про виплату компенсації роботодавцям витрат на оплату праці за рахунок Фонду соціального захисту інвалідів щодо ФОП ОСОБА_1 .

Суд не приймає посилання апелянта, що позивач направила до Костянтинівського міського центру зайнятості відомості за жовтень 2019 року з порушенням Порядку заповнення цієї відомості, оскільки відповідачем не доведено та матеріали справи не містять доказів того, що Костянтиніський міський центр відмовив позивачу у прийнятті відомостей за жовтень 2019 року та повернув для виправлення.

Щодо посилання апелянта на рішення про припинення компенсації витрат на оплату праці працевлаштованої особи у зв`язку із закінченням терміну дії довідки ВПО найманого працівника ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 241 Закону України Про зайнятість населення Термін "внутрішньо переміщені особи" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

В силу вимог статті 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20 жовтня 2014 року №1706-VII (надалі Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Костянтинівським міським центром зайнятості прийнято рішення про припинення ФОП ОСОБА_1 компенсації витрат на оплату праці працевлаштованої особи ОСОБА_3 у зв`язку з закінчення строку дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 241 Закону України Про зайнятість населення Термін "внутрішньо переміщені особи" порядок здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для осіб, зазначених у цій статті, визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень ч. 3 ст. 24-1 Закону України Про зайнятість населення Кабінетом Міністрів України 8 вересня 2015 року затверджена Постанова № 696 Про затвердження Порядку здійснення заходів сприяння зайнятості, повернення коштів, спрямованих на фінансування таких заходів, у разі порушення гарантій зайнятості для внутрішньо переміщених осіб (далі за текстом - Постанова № 696, застосовується в редакції від 08.09.2015).

Пункт 3 Постанови № 696 зокрема передбачено, що до заходів сприяння зайнятості належать: до компенсація витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб. Підставою для припинення фінансування зазначених заходів є скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб".

Таким чином, порядок здійснення компенсації витрат роботодавця на оплату праці за працевлаштування на умовах строкових трудових договорів зареєстрованих безробітних з числа внутрішньо переміщених осіб здійснюється саме на підставі Постанови № 696.

Відповідно до абз. 4,5 п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. N 509 "Про облік внутрішньо переміщених осіб" довідка діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону та абзацом шостим цього пункту. Довідка, видана до 20 червня 2016 р., яка не скасована і строк дії якої не закінчився, є дійсною та діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 Закону.

Отже, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_3 не може вважатись недійсною у зв`язку зі спливом строку дії , оскільки це не є тотожним скасуванню дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Посилання апелянта, що Костянтинівським МЦЗ не передавались для узагальнення відомості за жовтень 2019 року до Донецького обласного центру зайнятості, на підставі яких Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів здійснюються виплати по компенсації позивачу витрат на оплату праці працевлаштованих осіб, суд вважає неприйнятним, оскільки передача центром зайнятості відомостей відповідачу не у строки, визначені законодавством, не може бути підставою для порушення прав позивача на отримання компенсації оплати праці найманих працівників ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за жовтень 2019 року у відповідності до законодавства.

Враховуючи викладене, суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 200/2649/20-а залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі № 200/2649/20-а залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 15 вересня 2020 року.

Головуючий суддя І.Д. Компанієць

Судді А.А. Блохін

А.В. Гайдар