Справа №601/1685/20
Провадження № 3/601/803/2020
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 вересня 2020 року Суддя Кременецького районного суду Тернопільської області Коротич І.А., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Кременецького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки села Іква, Кременецького району, тернопільської області, про притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В:
31.08.2020 року о 15:25 ОСОБА_1 перебуваючи на своєму робочому місці, а саме магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що в м. Кременець вул.. Л.Визволителів, 47, здійснювала реалізацію продуктів харчування без засобів захисту, а саме без маски чи респіратора, чим порушила п.7 постанови головного санітарного лікаря України №17 від 09.05.2020 року відповідно до п.17постанови КМУ №641 від 22.07.2020 р. та п.3 пп.15 постанови КМУ №641 від 22.07.2020 р..
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що перебуваючи на робочому місці під час відсутності покупців заварила собі чай та обідала, після чого пішла в туалет помити руки, а тому коли у приміщення магазину зайшли працівники поліції була без засобів індивідуального захисту.
Суд дослідивши матеріали справи, у відповідності до положеньст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наданих в суді пояснень щодо часу, місця, способу настання обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та безпосередньо її ролі в їх настанні, доводів щодо умов та порядку запровадження карантину та самої адміністративної відповідальності за порушення його умов, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Згідно статті 44-3 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбаченихЗаконом України"Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами,
Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» № 1645-ІІІ від 06 квітня 2000 рокувизначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно із ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 рокукарантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України. Однак у вказаній статті немає переліку обмежень, які встановлюються на час карантину.
Відповідно до ст. 117 Конституції УкраїниКабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.
Закон України «Про Кабінет Міністрів України»встановлює, що КМУ на основі та на виконанняКонституціїі законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно доКонституціїта законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти КМУ нормативного характеру видаються у формі постанов. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.
Також Президент України має право зупинити дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідностіКонституціїз одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності (п. 15 ч. 1 статті 106 Конституції України). Конституційний Суд також наділений повноваженням перевіряти конституційність актів КМУ на підставі подання Президента України, народних депутатів, Верховного Суду України, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Слід зазначити, що 28 серпня 2020 р. Велика Палата Конституційного Суду України прийняла рішення у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України „ Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів, положень частин першої, третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік, абзацу дев`ятого пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».
У п.3.2 вказаного рішення вказано, що Конституційний Суд України зазначає, що згідно зі статтею 64 Конституції Україниконституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України; в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень; не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції України.
Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечить статтям 1,3,6,8,19,64 Конституції України.
В протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 зазначено, що нею порушено постанову КМУ № 641 від 22.07.2020 р., який є підзаконним актом, а отже він не може обмежувати конституційні права і свободи людини.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у тому числі з урахуванням наявних у справі відомостей щодо часу, місця, способу настання обставин цього адміністративного правопорушення, та безпосередньо ролі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в їх настанні, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Норма статті 44-3КУпАП носить бланкетний характер, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов`язково повинно бути посилання на конкретний закон, або законодавчий акт, рішення органівмісцевого самоврядуванняз питаньборотьби зінфекційними хворобами, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
В протоколі про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 немає жодних відомостей про те, які саме правила були порушені та яким законом, законодавчий актом, рішенням органівмісцевого самоврядуванняз питаньборотьби зінфекційними хворобами чи нормативно-правовим актом ці правила встановлено, що в результаті призвело до порушення нимст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, вважаю, що, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення внаслідок недоведеності вини, передбаченогост.44-3 КУпАПта наявні підстави для закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 44-3, 245, п.1 ч.1 ст.247,251,252, 280 КУпАП, суд ,-
П О С Т А Н О В И В:
Закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за статтею 44-3 КУпАП, у зв`язку з відсутню в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя:
