печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46439/19-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Литвинової І. В.,

при секретарі - Винник С. М.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Рухадзе Р. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Чижика Андрія Павловича, третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів та протоколу їх проведення,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі.

У серпні 2019 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати недійсним електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна (лот № 363812), а саме належної ОСОБА_2 на праві власності квартири АДРЕСА_1 , що були проведені 16 серпня 2019 року ДП «СЕТАМ», та протокол № 426192 проведення даних електронних торгів.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що електронні торги були проведені з грубим порушенням встановленої процедури: заявка на реалізацію арештованого майна не відповідає вимога Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29 вересня 2016 року № 2831/5, не врахував того, що за вказаною адресою зареєстрований і проживає неповнолітній син позивача ОСОБА_4 (2005 року народження); ДП «СЕТАМ», у порушення статті 43 Закону України «Про іпотеку» та Розділу VII вказаного Порядку, не здійснив належне повідомлення через засоби масової інформації про проведення прилюдних торгів, чим обмежив коло можливих потенційних покупців; протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не може бути примусово стягнуто нерухоме житлове майно, яке є предметом іпотеки; торги були проведені під час дії ухвали суду про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа.

У відповіді на пояснення ОСОБА_3 стороною позивача вказано, що ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року, якою відмовлено у задоволенні її скарги у справі № 2-665/12, право власності на квартиру АДРЕСА_2 у ОСОБА_2 припинено 12 липня 2013 року, отже станом на дату передачі на реалізацію та проведення електронних торгів у власності ОСОБА_2 не було іншого нерухомого майна та на даний час, існує законодавчо встановлена заборона щодо звернення стягнення на вищезазначену кватиру, як таку, що підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Також, відповідачами порушено порядок реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, який станом на 2012 рік ще не був прийнятий, тому посилання на правовий висновок у справі 678/301/12, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 грудня 2019 року, є безпідставним. 15 серпня 2019 року, як вказує представник позивача, копію ухвали від 15 серпня 2019 року було подано до ДП «СЕТАМ» і постановлено відмітку вхідної кореспонденції, а приватному виконавцю направлено на його електронну пошту.

Також зазначено стороною позивач, що станом на 29 травня 2019 року у квартирі АДРЕСА_1 , неповнолітній син ОСОБА_2 залишався зареєстрованим.

Відповідач приватний виконавець Виконавчого округу м. Києва Чижик А. П. у своєму відзиві не погодився із вимогами позивача, заперечував проти їх задоволення, вказуючи, що згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, позивач та її неповнолітній син виселені з вказаної квартири і зняті з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Окрім того, під час розгляду скарги ОСОБА_2 у справ № 2-655/12 ним було подано копії матеріалів виконавчого провадження № 57499196, у яких містяться докази направлення з рекомендованим повідомленням сторонам виконавчого провадження копії постанови про відкриття виконавчого провадження, виклик боржника до приватного виконавця, постанови про стягнення основної винагороди.

Представником ДП «СЕТАМ» у поданому відзиві також не визнано вимоги позову, просив відмовити у його задоволенні, вказуючи, що вказане нерухоме майно було предметом іпотеки, на який звернуто стягнення, згідно з рішенням суду, станом на час укладення кредитного договору і договору іпотеки неповнолітній син позивача не був зареєстрований за вказаною адресою, отже згода органу опіки та піклування на відчуження квартири не потрібна, дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не поширюється на нерухоме майно, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно, однак позивачеві належала ще квартира АДРЕСА_2 . Стверджує, що ні рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна, ні постанови державного виконавця про зупинення вчинення виконавчих дій або постанови про відкладення їх проведення до організатора торгів не надходило, тому підстав для зупинення торгів за лотом не було.

Третя особа у справі ОСОБА_3 заперечував проти задоволення позову, вказавши, що судом було вже надано оцінку стосовно доводів позивача про те, що не надався дозвіл від органу опіки та піклування на реалізацію квартири, оскільки там зареєстрована неповнолітня особа, що квартира не підлягала примусовій реалізації, і відхилено, публікація оголошення була здійснена у газеті «Метро» № 55 (656) від 22 липня 2019 року.

У поясненнях третьої особи у справі Служба у справах дітей та сім`ї Печерської РДА у м. Києві вказано, що на момент проведення публічних торгів ДП «СЕТАМ» не було дотримано норм законодавства у частині захисту житлових прав та інтересів неповнолітнього ОСОБА_5 , який зареєстрований у вказаній квартирі з 08 грудня 2011 року та має право користування, а саме, що у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

ІІ. Процесуальні дії.

30 серпня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 02 вересня 2019 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі судді, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді від 04 вересня 2019 року позовну заяву залишено без руху, на виконання якої 11 вересня 2019 року представником позивача подано докази сплати судового збору, тому 24 вересня 2019 року у справі відкрито провадження для розгляду справи за правилами загального порядку /а. с. 51-52, 54-55/.

Ухвалою суду від 24 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви сторони позивача про забезпечення позову, поданої разом з позовною заявою /а. с. 57-59/.

Від третьої особи Служби у справах дітей та сім`ї Печерської РДА у м. Києві 18 жовтня 2019 року до суду надійшли пояснення на позов, у яких представник просив позов задовольнити і також зазначено про розгляд справи за відсутності представника Служби /а. с. 68-71/.

22 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив на позов від приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Чижика А. П., у якому позов не визнано, проти задоволення заперечував /а. с. 73-75/.

Ухвалою суду від 29 жовтня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову /а. с. 116-118/.

21 грудня 2019 року до суду надійшов відзив на позов від відповідача ДП «СЕТАМ» /а. с. 176-179/.

23 грудня 2019 року ухвалою суду залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи ОСОБА_3 , від якого 07 лютого 2020 року засобами поштового зв`язку надійшли пояснення на позов /а. с. 132-133/.

12 лютого 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті /а. с. 156-157/.

13 лютого 2020 року до суду надійшла відповідь позивача на пояснення третьої особи ОСОБА_3 на позов /а. с. 159-160/.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

18 квітня 2008 року між АТ «Індустріально-експортний банк», правонаступником якого є ПАТ «Креді Агріколь Банк», та позивачем укладено кредитний договір № 65/08-Ж, згідно з умовами якого банк надав останній кредит в іноземній валюті на придбання житла у розмірі 180 000, 00 доларів США, а ОСОБА_2 зобов`язалась повернути суму кредиту кредитору до 17 квітня 2028 року зі сплатою 12, 23 % річних.

18 квітня 2008 року АТ «Індустріально-експортний банк» та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, з метою забезпечення виконання зобов`язань позичальником перед іпотекодержателем за кредитним договором щодо повернення суми кредиту, відсотків, пені, іпотекодавець на умовах, визначених цим договором, передає в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме, трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

08 грудня 2011 року у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрований неповнолітній син позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до довідки № 4223143 від 25 липня 2019 року Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Печерської РДА /а. с. 32/.

28 травня 2012 року рішенням Печерського районного суду м. Києва, яке набрало законної сили 06 вересня 2012 року, у справі № 2-655/12 за позовом ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки вимоги банку задоволено і присуджено у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором № 65/08-Ж від 18 квітня 2008 року у розмірі 228 599, 11 доларів США, що за курсом НБУ станом на 10 лютого 2012 року складає 1 826 484, 03 грн, звернути стягнення на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 на праві власності, шляхом реалізації вказаного майна за початковою ціною 1 010 000, 00 грн /а. с. 25/.

За рішенням суду видано виконавчий лист стягувачеві, який пред`явлено до виконання.

Заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року у справі № 757/33524/14-ц, яке набрало законної сили 25 червня 2015 року на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва, позовні вимоги ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_2 , яка також є законним представником ОСОБА_4 , за участі третіх осіб: орган опіки та піклування Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, Печерський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби України в м. Києві, про виселення та зняття з реєстраційного обліку задоволено і виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з кв. АДРЕСА_1 , знято їх з реєстраційного обліку за адресою реєстрації /а. с. 83-84, 85-86/.

23 жовтня 2018 року постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижика А. П. відкрито виконавче провадження № 57499196, для примусового виконання рішення у справі № 2-655/12 /а. с. 23-24/.

Засобами поштового зв`язку ПАТ «Укрпошта» приватний виконавець направляв ОСОБА_2 за адресою її проживання: АДРЕСА_3 , постанови у виконавчому провадженні № 57499196 /а. с. 79/.

Згідно з рішенням Київської міської ради VIII сесії VIII скликання від 04 квітня 2019 року № 512/7168 «Про перейменування вулиці у Печерському районі м. Києва», перейменовано вулицю Івана Кудрі на вулицю Джона Маккейна.

29 травня 2019 року приватним виконавцем Чижиком А. П. здійснено опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні № 57499196 та подано заявку на реалізацію арештованого майна боржника шляхом проведення продажу на електронних торгах /а. с. 27-29, 30/.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року у справі № 2-655/12 за скаргою ОСОБА_2 про визнання протиправними дій приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Чижика А. П. у виконавчому провадженні № 57499196 з примусового виконання виконавчого листа про передачу квартири на реалізацію ДП «СЕТАМ» задоволено заяву представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа і постановлено зупинити стягнення /а. с. 38/.

Як вбачається із копії заяви представника позивача, адресованої ДП «СЕТАМ», із вимогою зупинити електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 (лот № 363812) та копією належним чином завіреної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року у справі № 2-655/12, організатором електронних торгів її отримано 15 серпня 2019 року /а. с. 41/.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 2-655/12 ухвала Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року, якою було постановлено зупинити стягнення шляхом проведення електронних торгів з продажу квартири АДРЕСА_1 (лот № 363812), скасована з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а у задоволенні заяви - відмовлено.

Електронні торги на платформі ДП «СЕТАМ», на яких було виставлено лот № 363812 - трикімнатну квартиру АДРЕСА_4 , відбулися 16 серпня 2019 року. Переможцем торгів визначено ОСОБА_3 («Учасник № 13») /а. с. 20-22/.

12 вересня 2019 року ОСОБА_3 отримав свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 908, виданий 12 вересня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Татєлєва А. В., на підставі якого також 12 вересня 2019 року внесено запис № 33193535 про право власності ОСОБА_3 на об`єкт житлової нерухомості № 1912850780000 - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 57 кв м, житловою 41 кв м /а. с. 109/.

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів сторін.

Стаття 41 Конституції України передбачає непорушність права приватної власності.

Згідно зі статтею 3 Цивільного Кодексу України є неприпустимим позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Як вже зазначалось, відповідно до частини першої ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

У відповідності до частини восьмої статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень ст. 43 Закону України «Про іпотеку».

Згідно з частиною першою, третьою ст. 62 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного у частині восьмій ст. 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Майно передається на реалізацію за ціною та в порядку визначеними ст. 58 цього Закону.

За змістом зазначеного Закону, реалізації на електронних торгах підлягало арештоване майно, належне на праві власності боржнику.

Відповідно до з частиною першою статті 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Пунктом 39 вказаного Закону визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з пунктом 2 статті 43 Закону України «Про іпотеку» початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки. Відповідно до частини першої ст. 321 Цивільного Кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Організатором електронних торгів виступало ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Відповідно до пункту 4.3.6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, державний виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна.

Наказом Міністерства юстиції України № 1885/15 від 02 жовтня 2015 року «Про реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів» уповноважено Державне підприємство «Сетам» на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, організацію та проведення електронних торгів, виконання інших функцій, передбачених Тимчасовим порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5.

Відповідно до п. 3 розділу II Порядку реалізації арештованого майн затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, виконавець у строк не пізніше п`яти робочих днів після ознайомлення із результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна готує проект заявки на реалізацію арештованого майна, який містить інформацію, передбачену абзацами третім шістнадцятим пункту 2 цього розділу.

Організатор перевіряє повноту заповнення заявки.

Відповідно до пункту 3 розділу II Порядку, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, - копія дозволу органів опіки та піклування або відповідне рішення суду.

Як вже встановлено, заочним рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року № 757/33524/14-ц, яке набрало законної сили 25 червня 2015 року на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва, виселено ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з кв. АДРЕСА_1 , знято їх з реєстраційного обліку за адресою реєстрації /а. с. 83-84, 85-86/.

Проте, як вбачається з довідки № 4223143 Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб Печерської РДА, неповнолітній син позивача ОСОБА_4 станом 25 липня 2019 року досі значився зареєстрованим у квартирі АДРЕСА_1 , зареєстрований /а. с. 32/.

Вказане дає підстави для висновку про факт невиконання судового рішення, яке набрало законної сили і є обов`язковим для виконання, а посилання сторони відповідача на те, що неповнолітній продовжував користуватися вказаним житлом на законних підставах, не ґрунтуються на законі.

Оскільки неповнолітній син позивача ОСОБА_4 станом на день укладення кредитного договору і договору іпотеки [18 квітня 2008 року] не значився зареєстрованим за вказаною адресою, а був зареєстрований 08 грудня 2011 року, у подальшому на підставі заочного рішення суду від 09 квітня 2015 року, з 25 червня 2015 року вважається виселеним, проте рішення суду залишалося не виконаним, у приватного виконавця не було підстав запитувати дозволу органів опіки та піклування на передачу на реалізацію нерухомого майна, так як ані права власності, ані права користування у ОСОБА_4 немає на квартиру АДРЕСА_1 .

Також, доводи позивача з того приводу, що приватним виконавцем не отримано дозвіл від органу опіки та піклування, оскільки в квартирі зареєстрована неповнолітня дитина, суд відхиляє, так як вказаним обставинам було надано оцінку рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28 травня 2012 року та ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2012 року.

Зокрема, судами встановлено, що на час укладання сторонами договору іпотеки єдиним власником та користувачем предметом іпотеки - квартири АДРЕСА_1 , була позивач ОСОБА_2 , а реєстрацію сина вона без відома іпотекодержателя.

Тому, відсутні порушення статей 17, 18 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III «Про охорону дитинства», статті 12 Закону України від 02 червня 2005 року № 2623-IV «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» внаслідок проведення прилюдних торгів та продажу предмета іпотеки, оскільки за змістом вказаних правових норм дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 травня 2019 року, справа № 678/301/12.

Відповідно до частини третьої ст. 43 Закону України «Про іпотеку», організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку прилюдних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки, а у разі проведення електронних торгів - також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про проведення таких торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Згідно з п. 2 розділу VІІ Порядку реалізації арештованого майна, організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.

Таким чином, обов`язок публікації в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки «Порядком реалізації арештованого майна» покладено на організатора електронних торгів, тобто ДП «СЕТАМ».

Відтак, ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, як Організатор електронних торгів, неналежним чином виконало свої обов`язки щодо публікації повідомлень в місцевих друкованих засобах масової інформації.

Як вбачається з копії 4-ої сторінки газети « Метро.com.ua » № 43 (644) від 10 червня 2019 року, на її шпальтах розміщено оголошення ДП «СЕТАМ» про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки: п. 14. 3-кім. квартира АДРЕСА_4 . Дата торгів 05.07.2019 09:00 год. Лот № 355061 /а. с. 181/.

Так само, вбачається з копії 4-ої сторінки газети « Метро.com.ua » № 55 (656) від 22 липня 2019 року, що на її шпальтах розміщено оголошення ДП «СЕТАМ» про проведення електронних торгів з продажу предмету іпотеки: п. 22. 3-кім. квартира АДРЕСА_4 . Дата торгів 16.08.2019 09:00 год. (уцінено лот № 355061) /а. с. 183/.

Окрім того, оголошення про проведення електронних торгів було розміщено за посиланням https:/setam.net.ua , на яке і посилається позивач у своїй позовній заяві, а саме вказано, що вона виявила оголошення про продаж квартири на сайті ДП «СЕТАМ».

Також у відзиві на позов, представником відповідача ДП «СЕТАМ» вказано, що публікація також була здійснена у газеті «Вести» від 12 червня 2019 року, проте редакцією газети не було надіслано ДП «СЕТАМ» копій відповідних публікацій, у зв`язку із чим надати їх суду не вбачається можливим.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304-VII, протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.

Як вбачається з довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта - за реєстраційний номером об`єкта нерухомого майна 29585255, за яким зареєстровано квартиру АДРЕСА_2 , станом на 19 вересня 2019 року її власниками є позивач (1/3 частки у спільній частковій власності з 23 грудня 1999 року) та ОСОБА_7 (2/3 частки з 23 грудня 1999 року на підставі свідоцтва про право власності № 6705 та свідоцтва про право на спадщину ВМР № 845450 № 913 від 16 квітня 2010 року) /а. с. 138/.

Також як вбачається з довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 199475336 від 07 лютого 2020 року, наявність права власності позивача на квартиру АДРЕСА_2 , вже як на об`єкт нерухомого майна із реєстраційним номером № 102916212126, не підтверджується /а. с. 161/.

Порівнюючи вказані довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, вбачається суперечливі відомості стосовно об`єкту нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 , які суд не приймає до уваги як недостовірні.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва 28 травня 2012 року, яке набрало законної сили 06 вересня 2012 року і залишається чинним станом на 08 вересня 2020 року, у справі № 2-655/12 за позовом ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки вимоги банку задоволено, отже судами першої та апеляційної інстанції було перевірено обставини справи і застосовано відповідну правову процедуру і постановлено рішення відповідно до норм матеріального і процесуального права чинного на час вирішення спору.

Окрім того, позивач вказувала на те, що ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року у справі № 2-655/12 за скаргою ОСОБА_2 про визнання протиправними дій приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Чижика А. П. у виконавчому провадженні № 57499196 з примусового виконання виконавчого листа про передачу квартири на реалізацію ДП «СЕТАМ» задоволено заяву представника боржника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 про зупинення стягнення на підставі виконавчого документа і постановлено зупинити стягнення.

Разом з тим, що постановою Київського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року у справі № 2-655/12 ухвала Печерського районного суду м. Києва від 15 серпня 2019 року, скасована з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, а у задоволенні заяви - відмовлено.

Вимогами цивільного процесуального законодавства суд зобов`язаний установити: чи були порушені, не визнані або оспорювані права, свободи чи інтереси позивача; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно вимог ЦПК України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

Обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.

Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.

У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв`язку із їх недоведеністю.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, врахувавши, що початкова ціна продажу нерухомого майна з прилюдних торгів визначена у передбаченому законом порядку, а організатор торгів повідомляв заінтересованих осіб про їх проведення і установивши, що позивач не надав доказів порушення своїх прав діями / бездіяльність відповідачів, що є його процесуальним обов`язком, суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову у даній справі.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку про необґрунтованість позову, доводи сторони позивача спростовуються доказами, наявними у матеріалах справи, а викладені аргументи не відповідають фактичним обставинам.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав-учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2011 року у справі «Юкос проти Росії», пункт 51 рішення ЄСПЛ від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

На підставі положень статті 141 ЦПК України, судові витрати позивачеві, у разі відмови у задоволенні позову, не відшкодовуються.

На підставі встановлених судом обставин, що мають юридичне значення у справі, керуючись

ст. ст. 3, 8, 21, 55, 129, 129-1 Конституції України,

ст. ст. 1-16, 22 Цивільного кодексу України,

ст. ст. 1-18, 76-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Державного підприємства «СЕТАМ», приватного виконавця Виконавчого округу м. Києва Чижика Андрія Павловича, третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання недійсними електронних торгів та протоколу їх проведення, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І. В. Литвинова