ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 820/588/17

адміністративне провадження № К/9901/31535/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 (суддя: Спірідонов М.О. ) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 (колегія суддів: П`янова Я.В., Зеленський В.В., Чалий І.С.) у справі №820/588/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК», звернулось до Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до , в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39893720, юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 41) щодо ненадання висновків органу Державної казначейської служби України про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю "ГЕПОНІК" (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за заявами про відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за травень 2016 року в розмірі 50 000,00 грн., за червень 2016 року у розмірі 60 000, 00 грн., за липень 2016 року у розмірі 80 000, 00 грн., за серпень 2016 року у розмірі 80 000,00 грн., за жовтень 2016 року у розмірі 48 000,00 грн., за листопад 2016 року у розмірі 40 000,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) заборгованість з відшкодування ПДВ у загальному розмірі 358 000 (триста п`ятдесят вісім) гривень 00 копійок.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕПОНІК" (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) пеню з суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 15 252 (п`ятнадцяти тисяч двохсот п`ятдесяти двох) гривень 62 копійки;

- скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене Київською ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області №0000161202 від 16.12.2016.

- зобов`язати Київську ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківської області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕПОНІК" (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) у розмірі 77582,00 грн.(сімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні) за вересень 2016 року.

- стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39893720, юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 41) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕПОНІК" (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) суму сплаченого судового збору у загальному розмірі 10398 (десяти тисяч триста дев`яносто восьми) гривень 79 копійок.

В обґрунтування позову зазначено, що на теперішній час Відповідачем не здійснено бюджетне відшкодування сум ПДВ Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК») у загальному розмірі 358 000, 00 грн. Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідач в порушення вимог пункту 200.4 статті 200 ПК України, без належних на то обґрунтувань відмовив у зарахуванні бюджетного відшкодування в рахунок сплати податку на прибуток.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області щодо ненадання висновків органу Державної казначейської служби України про відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за заявами про відшкодування за податковими деклараціями з ПДВ за травень 2016 року в розмірі 50 000,00 грн., за червень 2016 року у розмірі 60 000, 00 грн., за липень 2016 року у розмірі 80 000, 00 грн., за серпень 2016 року у розмірі 80 000,00 грн., за жовтень 2016 року у розмірі 48 000,00 грн., за листопад 2016 року у розмірі 40 000,00 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області №0000161202 від 16.12.2016. В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено

Частково задовольняючи даний адміністративний позов суд першої інстанції, виходив з того, що відповідачем не виконано нормативно встановлений припис щодо прийняття та надання до Головного управління Державної казначейської служби у м. Харкові висновку про виплату позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2016 року в розмірі 50 000,00 грн., за червень 2016 року у розмірі 60 000, 00 грн., за липень 2016 року у розмірі 80 000, 00 грн., за серпень 2016 року у розмірі 80 000,00 грн., за жовтень 2016 року у розмірі 48 000,00 грн., за листопад 2016 року у розмірі 40 000,00 грн., а отже бездіяльність відповідача в цій частині є протиправною. Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, яким позивачу було відмовлено у зарахування суми бюджетного відшкодування у рахунок податку на прибуток, суд висловився, що до умов надання відшкодування з ПДВ не віднесено спрямування відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань, які сплачуються до державного бюджету виключно у повному обсязі. Такий висновок контролюючого органу безпідставний. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 29 БК України, 90 відсотків податку на прибуток підприємств належать до доходів Державного бюджету.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) заборгованість з відшкодування ПДВ у загальному розмірі 358 000 грн., то в цій частині суд відмовив в задоволені позову, оскільки відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості, а належним способом захисту прав платника податків є зобов`язання ДПІ підготувати та надати органу казначейства висновок про повернення бюджетного відшкодування. Відмовляючи також в задоволені позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) пеню з суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 15 252 гривень 62 копійки то суд зауважив, що платник податку має право на отримання пені за несвоєчасне виконання Державою зобов`язань з перерахування підтверджених сум бюджетного відшкодування ПДВ, тоді як розрахунок пені розпочинається з першого дня, з якого порушено право платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

Натомість суд апеляційної інстанції, постановою від 25.09.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 по справі № 820/588/17 скасував в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) пені з суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 15 252 (п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 62 копійки.

Прийняв в цій частині нову постанову. Стягнув з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕПОНІК» (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) пеню з суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 15252 (п`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 62 копійки. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 по справі № 820/588/17 залишив без змін. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 по справі № 820/588/17 змінив шляхом викладення абзацу 5 резолютивної частини в такій редакції: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39893720, юридична адреса: 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 41) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЕПОНІК" (код ЄДРПОУ 38630963, юридична адреса: 61024, м. Харків, вул. Чайковська, б. 4) сплачений судовий збір у частині задоволених позовних вимог у сумі 10080,00 грн. (десять тисяч вісімдесят грн.)».

Мотивуючи рішення, суд апеляційної інстанції в незмінюваній ним частині рішення суду першої інстанції погодився з його висновками. Щодо пені, суд апеляційної інстанції, визначившись з її розміром, висловився на тому, що неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати в частині задоволених позовних вимог, у задоволені позову відмовити. В свій касаційній скарзі відповідач вказує про невірне застосування судами положень ПК України, на підставі яких було винесено спірне податкове повідомлення-рішення. В обґрунтування позиції зазначає, що платники податків мають право на зарахування від`ємного значення з ПДВ лише у рахунок погашення податкового боргу з податків і зборів, що повністю сплачуються до Державного бюджету України, що свідчить про неможливість здійснення зарахування частини суми від`ємного значення в рахунок сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток. Також відповідач доводить суду, що не може бути задоволена позовна вимога позивача про стягнення на його користь заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, так як відповідні повноваження щодо повернення таких коштів належать виключно податковому органу.

У запереченні на касаційну скаргу, які надійшли ще до Вищого адміністративного суду України, позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення судів - без змін.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Згідного із матеріалами справи, що також установлено судами попередніх інстанцій, що за результатами камеральної перевірки даних позивача задекларованих у податковій звітності з ПДВ щодо суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за вересень відповідачем винесено акт від 18.11.2016 №3458/20-31-12-02-10/38630963. Згідно з висновками даного акту позивачем порушено Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, пункту 200.4 статті 200 ПК України, в наслідок якого позивач не має права на отримання бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 77528,00 грн.

На підставі вказаного акту контролюючим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000161202 від 16.12.2016, форма «В3», яким було відмолено Товариству у наданні бюджетного відшкодуванні у сумі 77528,00 грн.

Незгода із вказаним податковим повідомленням-рішенням стала, серед іншого, підставою для звернення до суду.

Разом з тим, касаційний суд вважає висновки судів попередніх інстанцій в частині спірного податкового повідомлення-рішення є передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються ст. 200 ПК України.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті (пункт 200.7 статті 200 ПК України).

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.

Згідно з пунктом 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки:

- або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

- або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п`яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити.

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (п. 200.23 ст. 200 ПК України).

Задовольняючи позовні вимоги в частині спірного податкового повідомлення-рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що право позивача на зарахування від`ємного значення ПДВ в рахунок сплати грошових зобов`язань з інших платежів передбачене абз. «б» пункту 200.4 статті 200 ПК України.

При цьому судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що зазначеною нормою ПК України передбачена можливість зарахування суми від`ємного значення у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податку з інших платежів, лише за умови, що останні сплачуються саме до державного бюджету.

Вищевикладене також підтверджується положеннями п. 200.12 статті 200 ПК України, зі змісту якого вбачається можливість зарахування за заявою платника податку суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються саме до Державного бюджету України.

Так, відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1, пункту 9.3 статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств є загальнодержавним податком; зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

Частиною першою статті 5 Бюджетного кодексу України встановлено, що Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.

Пунктом 2 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належать, у тому числі, 90 відсотків податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності, що зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі, та податку, визначеного пунктом 18 частини першої статті 64, пунктом 1-2 частини першої статті 66 та пунктом 2 частини першої статті 69 цього Кодексу);

При цьому пунктом 17 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України встановлено, до доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать, у тому числі, 10 відсотків податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності та податку, визначеного пунктом 18 цієї частини статті, пунктом 1-2 частини першої статті 66 та пунктом 2 частини першої статті 69 цього Кодексу), який зараховується до бюджету міста Києва.

Таким чином, податок на прибуток приватних підприємств зараховується до складу доходів Державного бюджету України в розмірі 90 % та до загального фонду місцевих бюджетів у розмірі 10%.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що наявна у позивача сума від`ємного значення ПДВ лише частково може бути зарахована в рахунок погашення грошових зобов`язань з податку на прибуток приватних підприємств, оскільки останній розприділяється у різних частинах до Державного бюджету України та загального фонду місцевих бюджетів.

Вищевикладене залишено поза увагою судами попередніх інстанцій під час розгляду справи.

За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій зроблено помилковий висновок про наявність правих підстав для зарахування коштів від`ємного значення з податку на додану вартість в рахунок повної сплати грошового зобов`язання з податку на прибуток.

Вказана позиція узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеного в подібних правовідносинах постанова від 6.05.2020, справа №810/3914/16, касаційне провадження №К/9901/31194/18.

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Верховним Судом правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги викладене в цій постанові, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо доводів відповідача в касаційній скарзі про те, що не може бути задоволена позовна вимога позивача про стягнення на його користь заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, так як відповідні повноваження щодо повернення таких коштів належать виключно податковому органу, то Верховний Суд звертає увагу, що згідно з рішень судів попередніх інстанцій позов в цій частині не був задоволений. У зв`язку із чим, дані доводи позивача не є необґрунтованими.

Разом з тим, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, які були висловлені ними під час розгляду та вирішення позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності щодо ненадання висновку про нарахування позивачу заявлених до бюджетного відшкодування сум ПДВ і нарахування на таку суму пені за несвоєчасну сплату, а тому їх рішення в названій частині є законними та скасуванню не піддягають.

За правилами пункту 1 частини 2 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, ухвалені у справі судові рішення в названій частині мотивів підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Київської об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 820/588/17 скасувати в частині задоволеної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, №0000161202 від 16.12.2016 року, а справу в цій частині направити на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

В решті постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2017 у справі № 820/588/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник