_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/18344/20

Провадження № 2/947/3232/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Маломуж А.І.,

за участі секретаря судового засідання Абухіної Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачкою не склалося у зв`язку з постійно виникаючими сварками, відсутністю взаєморозуміння між ними, втратою почуття любові та поваги. Позивач вказує, вони з відповідачкою сімейних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, на примирення позивач не згоден, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе та буде суперечити його інтересам.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І..

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу.

06.07.2020 року позивачка ОСОБА_2 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв`язку з постійно виникаючими сварками, відсутністю взаєморозуміння між ними, втратою почуття любові та поваги. Позивачка вказує, вони з відповідачем сімейних відносин не підтримують, спільного господарства не ведуть, на примирення позивачка не згодна, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе та буде суперечити її інтересам, після припинення сімейних стосунків, дитина проживає разом з нею. У зв`язку з тим, що матеріальну допомогу на утримання дитини відповідач надає нерегулярно і не в достатній кількості, позивачка звернулася до суду із відповідним позовом.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Маломуж А.І.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2020 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22.07.2020 року було об`єднано в одне провадження справи №947/18344/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу та 947/18387/20 за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів. Присвоєно об`єднаній цивільній справі № 947/18344/20..

ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд їх задовольнити, також повідомила, що у ОСОБА_1 є своє нерухоме майно, він офіційно працевлаштований, та те, що їдея усиновити дитину з самого початку була ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 у судовому засіданні свій позов підтримав, позов ОСОБА_2 просив задовольнити частково, а саме: розірвати шлюб та стягнути аліменти у розмірі 2500 грн, також в судовому засіданні повідомив, що він офіційно працевлаштований , заробітна плата складає 12000 грн., у нього у власності також є ј частка квартири.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 24.02.1995 року, шлюб зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м. Одеси, актовий запис 151, від 24.02.1995 року.

Від даного шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Суд вважає позов в частині розірвання шлюбу таким, що підлягає задоволенню, тому що родина фактично розпалася і її відновлення неможливо, при обставинах, зазначених позивачкою, у позивачки відсутні які-небудь почуття до відповідача, їх шлюбний союз розпався, на примирення сторони категорично не згодні, оскільки сторін по справі нічого не об`єднує, а також той факт, що один з подружжя або обоє мають право звернутися із заявою в суд про розірвання шлюбу й це право підлягає судовому захисту.

Одночасно, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя чоловіка й жінки та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, тому що сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, даний факт має істотне значення.

Шлюбце сімейний добровільний та рівноправний союз жінки та чоловіка, їх спільність, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану та спрямований на створення сім`ї.

Добровільність шлюбуодна з основних його засад.

Загальна декларація прав людини у ч. 2 ст. 16 містить положення, за яким шлюб може укладатися тільки при вільній і повній згоді сторін, що одружуються, а за ст. 23 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, жоден шлюб не може бути укладений без вільної і цілковитої згоди тих, що одружуються.

За аналогією можливо зробити висновок, що й подальше існування сім`ї як добровільного союзу у разі відсутності добровільної згоди чоловіка чи жінки на такий союзсім`юшлюб, не може мати місце, а також, приймаючи бажання й право одного з них розірвати шлюб не може бути незаконно порушене або одного з подружжя не можливо насильно, без його волі змусити перебувати у таких зареєстрованих як шлюб відносинах.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу, тобто наявність вільної згоди, - це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Заст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Однією з причин припинення шлюбу є його розірвання.

Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Оскільки шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, розірвання шлюбу може відбутися за їхньою спільною заявою або за заявою когось з них.

У ході розгляду справи, судом була перевірена наявність відповідних підстав для розірвання шлюбу, суд переконався у дійсному волевиявленні сторін по справі.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, оскільки було встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має істотне значення.

Відповідно дост. 110 СК Українипозов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Згідно зіст. 112 СК Українисуд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

У судовому засіданні встановлено, що сім`я розпалася остаточно, і шлюб носить формальний характер. Подальше сумісне проживання суперечить їх інтересам, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Щодо вимог про стягнення аліментів суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог виходячи з наступного.

При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства, за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ст.141 Сімейного кодексу Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ст.180,ч.ч.1-2ст.181Сімейного кодексу Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно дост.182СКУкраїни при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ч.1 ст.183 Сімейного кодексу Україничастка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Відповідно до ст.184СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів недомовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннямист. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік», встановлено те, що в 2020 році прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Беручи до уваги наведене і виходячи із встановленого державою розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та обоюдного обов`язку батьків на їх утримання, а також обставини для необхідного рівня життя дитини, гармонійного розвитку, суд вважає доцільним визначити розмір аліментів для утримання дітей у твердій грошовій сумі в розмірі по 3500 гривень щомісячно, що буде відповідати інтересам дитини по її утриманню.

Суд роз`яснює сторонам, що відповідно дост. 192 Сімейного кодексу Українирозмір аліментів,визначений зарішенням судуабо домовленістюміж батьками,може бутизгодом зменшеноабо збільшеноза рішеннямсуду запозовом платникаабо одержувачааліментів уразі зміниматеріального абосімейного стану,погіршення абополіпшення здоров`якогось ізних тав іншихвипадках,передбачених цимКодексом.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір за вимогу про стягнення аліментів у розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню з відповідача до державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.263,264,265,268 ЦПК України, ст.ст.110,112,113,114 СК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Позовну заяву ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу та стягнення аліментів задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований Відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Київської районної ради народних депутатів м. Одеси, актовий запис 151, від 24.02.1995 року.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вважати розірваним у день набрання чинності цим рішенням.

Позивачу після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Відповідачу після розірвання шлюбу залишити прізвище « ОСОБА_5 ».

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) грн.00 коп. але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, з усіх видів доходів, починаючи з дня пред`явлення позову й до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання Одеському апеляційному суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 11.09.2020 року.

Суддя Маломуж А. І.