ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/9865/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О.А. - головуючий, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Черненка О.В.,

представників учасників справи:

позивача: Шимко Л.М.,

відповідача: Болдін В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020

(головуючий - Євсіков О.О., судді Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019

(суддя Котков О.В.)

у справі №910/9865/19

за позовом Акціонерного товариства "Київгаз"

до Акціонерного товариства "Укртрансгаз"

про зобов`язання вчинити дії, захист ділової інформації та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. Акціонерне товариство "Київгаз" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (далі - Відповідач) про:

- зобов`язання Відповідача внести відомості про рух природного газу в газосховищах на рахунку зберігання Позивача, відобразивши в обліку відбір природного газу в обсязі 513,244 тис. куб. м шляхом зменшення обсягу природного газу на рахунку зберігання Позивача на 513,244 тис. куб. м та прийняття природного газу, що зберігається в газосховищах, в обсязі 2400,960 тис. куб. м шляхом збільшення обсягу природного газу на рахунку зберігання Позивача на 2400,960 тис. куб. м;

- визнання недостовірною та такою, що принижує ділову репутацію Позивача, інформації, поширеної Відповідачем у листах №5001ВИХ-19-742 від 27.05.2019, №5001ВИХ-19/765 від 31.05.2019, а саме: "У АТ "Київгаз" на момент надходження торгового сповіщення відсутній достатній розподілений робочий обсяг, що унеможливлює адміністрування оператором газосховищ прийому передачі природного газу в ПСГ в травні 2019 року на обсяг 2400,960 тис. куб. м";

- зобов`язання Відповідача спростувати недостовірну інформацію, що принижує ділову репутацію Позивача, поширену Відповідачем у листах №5001ВИХ-19-742 від 27.05.2019, №5001ВИХ-19/765 від 31.05.2019 шляхом її відкликання;

- стягнення з Відповідача на користь Позивача моральної шкоди за приниження ділової репутації в розмірі 10000,00 грн.

2. Позов мотивований тим, що Відповідач не виконав договірного зобов`язання, не здійснив адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, у квітні-травні 2019 року, поширив про Позивача інформацію, яка є недостовірною та такою, що дискредитує Позивача, принижує його ділову репутацію та ставить під сумнів професійну діяльність Позивача на ринку природного газу, тому підлягає спростуванню.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2019, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020, у позові відмовлено.

4. Судові рішення мотивовані тим, що у Відповідача не було підстав для відображення в обліку відбору природного газу Позивачем у квітні 2019 року в обсязі 513,244 тис. куб. м шляхом зменшення обсягу природного газу на рахунку зберігання Позивача, оскільки Позивач у листі просив Відповідача погодити відбір природного газу з ПСГ за квітень 2019 року в зазначеному обсязі, але не подавав номінації/реномінації на відбір газу з газосховищ. Водночас суди врахували, що акт наданих послуг з відбору природного газу №2000205/04.19/1808000148/ПВдоб від 30.04.2019 у обсязі 513,244 тис. куб. м оформлений помилково, а господарської операції з відбору газу, щодо якої був оформлений зазначений акт, у дійсності не існувало.

5. За висновком судів, у Відповідача також не було підстав для відображення в обліку придбання природного газу Позивачем у травні 2019 року в обсязі 2400,960 тис. куб м з огляду на відсутність доказів на підтвердження надання Позивачем або Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейдинг" торгових сповіщень на передачу природного газу в зазначений період і в зазначеному обсязі.

6. Крім того, дослідивши матеріали справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про недоведеність Позивачем обставин приниження його ділової репутації та завдання моральної шкоди при розповсюдженні інформації Відповідачем, адже наведені в листах №5001ВИХ-19-742 від 27.05.2019 і №5001ВИХ-19/765 від 31.05.2019 відомості мають лише інформаційний характер про неможливість адміністрування Відповідачем як оператором газосховищ прийому-передачі природного газу в ПСГ у травні 2019 року на обсяг 2400,960 тис. куб. м з посиланням на норми Кодексу газосховищ, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2495 (далі - Кодекс газосховищ).

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

7. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення про задоволення у повному обсязі позовних вимог.

8. Касаційна скарга (з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги) мотивована наявністю підстав для касаційного оскарження зазначених судових рішень, які передбачені пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

9. Позивач вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 і від 11.06.2019 у справі №910/5710/17, від 14.08.2018 у справі №910/24482/16, від 26.09.2019 у справі №910/23161/17, від 01.10.2019 у справі №910/17290/18.

10. Позивач звертає увагу, що він не може бути позбавлений чи обмежений у праві розпоряджатися своїм майном на власний розсуд через неналежне оформлення інформаційного повідомлення (торгового сповіщення) згідно з вимогами Кодексу газосховищ.

11. Позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах - обмеження права власника розпоряджатися власними обсягами природного газу в підземних сховищах газу в разі невиконання чи неналежного виконання ним вимог Кодексу газосховищ щодо своєчасної подачі оператору газосховища відповідних номінацій (заявки) чи торгового сповіщення (інформаційного повідомлення).

12. Крім того, Позивач подав пояснення, в яких заперечує проти доводів Відповідача, викладених у відзиві на касаційну скаргу.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

13. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

14. Відповідач вважає, що наведені в касаційній скарзі доводи по суті зводяться до незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями та переоцінки доказів, а Позивач не довів неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування чи зміни судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

15. Між Позивачем (замовник) та Відповідачем (оператор) укладений договір зберігання (закачування, відбору) природного газу №1808000148 від 08.08.2018 (далі - Договір зберігання), згідно з розділом ІІ якого оператор надає замовнику послуги зберігання (закачування, відбору) природного газу (далі - послуги) шляхом надання йому доступу до потужності газосховища (газосховищ) на умовах, визначених у договорі, а замовник зобов`язується оплатити оператору вартість послуг на умовах, визначених договором.

16. Відповідно до пункту 3.12 Договору зберігання адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, здійснюється оператором згідно з Кодексом газосховищ.

17. Станом на 31 березня 2019 на рахунку зберігання Позивача у підземних сховищах газу обсяг природного газу становив 1871,335 тис. куб. м, що підтверджується актом №226/03-19 про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання Позивача.

18. У квітні 2019 року Позивач не подавав номінації/реномінацїї на відбір газу.

19. Водночас згідно з актом наданих послуг №2000205/04.19/1808000148/ПВдоб від 30.04.2019 Позивач у квітні 2019 року здійснив відбір природного газу з підземних сховищ газу (ПСГ) у обсязі 513,244 тис. куб. м.

20. У листі №1198/20 від 07.05.2019 Позивач просив Відповідача погодити відбір природного газу з ПСГ за квітень 2019 року в обсязі 513,244 тис. куб. м.

21. Послуга з транспортування зазначеного обсягу газу Позивачем отримана за договором транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011147/П19 від 28.09.2011 та оформлена актом наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 30.04.2019. Послуги з відбору та транспортування природного газу Позивачем оплачені на підставі платіжних доручень №4081 від 11.05.2019 і №4189 від 15.05.2019.

22. Однак листом №5001ВИХ-19-692 від 15.05.2019 Відповідач повідомив Позивача про недійсність акту наданих послуг по відбору з ПСГ у квітні 2019 року на обсяг 513,244 тис. куб. м та можливість використання перерахованих коштів у поточному та/або наступному періодах (копія додається), оскільки вказаний акт був оформлений помилково, а господарської операції по відбору газу, щодо якої він був оформлений, в дійсності не існувало.

23. За вказаних обставин Відповідач на підставі пункту 3 глави 7 розділу III Кодексу газосховищ в односторонньому порядку склав акт про рух природного газу в газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання Позивача в ПСГ, за квітень 2019 року. Згідно із зазначеним актом на рахунку зберігання Позивача на кінець звітного місяця (квітень 2019 року) обліковувалось 1871,335 тис. куб. м природного газу.

24. Позивач подав заявку на індивідуальний робочий обсяг на травень 2019 року на обсяг 1358,091 тим. куб. м, яка узгоджена Відповідачем 10 травня 2019 року, у зв`язку з чим станом на 22 травня 2019 року у відповідності до зазначеної заявки Позивача було розподілено лише 1358,091 тис. куб. м робочого обсягу на травень 2019 року.

25. Крім того, між ТОВ "Євроенерготрейд" (оптовий продавець) та Позивачем (оптовий покупець) укладений договір купівлі-продажу природного газу №ЄКТ/КГ-02/05/19 від 02.05.2019 (далі - Договір купівлі-продажу), відповідно до пункту 1.1 якого оптовий продавець зобов`язується передати у власність оптового покупця природний газ, приведений до стандартних умов, а оптовий покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ у порядку та на умовах, визначених договором.

26. Пунктом 3.1 Договору купівлі-продажу встановлено, що оптовий продавець передає оптовому покупцю газ в підземних сховищах газу (ПСГ).

27. Відповідно до п. 3.3 Договору купівлі-продажу право власності на газ переходить від оптового продавця до оптового покупця в ПСГ з дати підписання сторонами договору відповідного акту приймання-передачі газу.

28. На виконання умов Договору купівлі-продажу ТОВ "Євроенерготрейд" передало, а Позивач прийняв природний газ в обсязі 2400,960 тис. куб. м, що зберігався в підземних сховищах газу Відповідача, що підтверджується актом прийому-передачі природного газу від 23.05.2019.

29. 23 травня 2019 року Позивач подав додаткову заявку на індивідуальний робочий обсяг на травень 2019 року на обсяг 2400,960 тис. куб. м, яка була узгоджена Відповідачем 23 травня 2019 року.

30. Позивач звернувся до Відповідача з листом №1360/09 від 23.05.2019 з проханням узгодити акти приймання-передачі природного газу в ПСГ в травні 2019 року між ТОВ "Євроенерготрейд" та Позивачем в обсязі 2400,960 тис. куб. м.

31. Водночас матеріали справи не містять доказів на підтвердження надання Позивачем або ТОВ "Євроенерготрейдинг" торгових сповіщень на передачу природного газу в травні 2019 року в обсязі 2400,960 тис. куб. м.

32. Листами №5001вих-19-742 від 27.05.2019 і №5001вих-19-765 від 31.05.2019 Відповідач повернув ТОВ "Євроенерготрейд" акт прийому-передачі природного газу в ПСГ Відповідача від 23.05.2019 через відсутність у Позивача достатнього розподіленого робочого обсягу, що унеможливлює адміністрування Відповідачем прийому-передачі газу в ПСГ у травні 2019 року на обсяг 2400,960 тис. куб. м.

33. У листі №1285-07/19 від 05.07.2019 ТОВ "Євроенерготрейд" повідомило Позивача про те, що вступаючи у правовідносини з ним, враховуючи його ділову репутацію, ТОВ "Євроенерготрейд" було впевнене, що Позивач здійснює свою діяльність у відповідності до вимог закону, однак інформація надана Відповідачем листами №5001вих-19-742 від 27.05.2019 та №5001вих-19-765 від 31.05.2019 є такою, що суперечить відомостям Позивача. Також у листі зазначено про відмову ТОВ "Євроенерготрейд" від подальшої співпраці з Позивачем.

Позиція Верховного Суду

34. Суд вважає безпідставними доводи Позивача про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 і від 11.06.2019 у справі №910/5710/17, від 14.08.2018 у справі №910/24482/16, від 26.09.2019 у справі №910/23161/17, від 01.10.2019 у справі №910/17290/18.

35. Зі змісту перелічених судових рішень Суд вбачає, що наведені в них висновки Верховного Суду стосуються застосування норм права у правовідносинах, які не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

36. Так, у постанові від 03.07.2018 у справі №910/5710/17 Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позову в частині зобов`язання відповідача (ПАТ "Укртрансгаз") відобразити зменшення обсягу природного газу на особовому рахунку позивача-1 та збільшення обсягу газу на особовому рахунку позивача-2 у зв`язку з відхиленням посилання відповідача на те, що переданий газ відповідно до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" мав бути переданий спеціально уповноваженому Кабінетом Міністрів України суб`єкту - Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

37. Також Верховний Суд у постанові від 03.07.2018 у справі №910/5710/17 погодився з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення збитків з огляду на недоведення Позивачем-1 складу господарського правопорушення.

38. Водночас Верховний Суд постановою від 03.07.2018 у справі №910/5710/17 скасував рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в стягненні пені та штрафу, визнавши висновки судів у зазначеній частині передчасними через недослідження на підставі належних доказів питання стосовно того, чи відноситься відповідач до суб`єктів господарювання державного сектора економіки в розумінні статті 22 Господарського кодексу України. Справа №910/5710/17 у зазначеній частині передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

39. Постановою від 11.06.2019 у справі №910/5710/17 Верховний Суд скасував рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, ухвалені під час нового розгляду справи в зазначеній частині. Справа у відповідній частині передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва у зв`язку з тим, що суди не навели достатнього обґрунтування з посиланням на відповідні норми матеріального права, не визначили, які правовідносини склалися між сторонами та з якої підстави вони виникли, не визначили період нарахування штрафних санкцій та суму, з якої вони обраховані.

40. Постановою Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №910/24482/16 залишена без змін постанова суду апеляційної інстанції, якою змінено рішення суду першої інстанції, задоволено позов про зобов`язання ПАТ "Укртрансгаз" вчинити дії - підписати акт приймання-передачі природного газу при закачуванні шляхом заміщення в ПСГ (в липні 2016 року) в обсязі 1000 тис. куб. м.

41. Верховний Суд у зазначеній постанові у справі №910/24482/16 погодився з висновком суду апеляційної інстанції з огляду на врахування ним наступного: що ТОВ "Нафтогаз-Альянс" порушено зобов`язання щодо здійснення оплат за договорами купівлі-продажу; право ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" відмовитися від виконання зобов`язання шляхом зменшення обсягів передачі природного газу ТОВ "Нафтогаз-Альянс" без необхідності повідомлення про такі дії; правомірність надання позивачем звітних документів (алокації) до 12 числа наступного місяця з огляду на підпункт 4 пункту 6 глави 2 Розділу ХІІ Кодексу газотранспортної системи; незаконність дій ПАТ "Укртрансгаз" щодо самовільного визначення природного газу в обсязі 1000,000 тис. куб. м, право власності на який належить позивачу як такого, що закачаний невизначеним власником; що ПАТ "Укртрансгаз" незаконно розпоряджається природними газом ПАТ "ВК "Укрнафтобуріння" в обсязі 1000,000 тис. куб. м; безпідставність відмови ПАТ "Укртрансгаз" від підписання акта приймання-передачі природного газу із власником такого газу (позивачем) при закачуванні в підземному сховищі газу (в липні 2016 року) в обсязі 1000,000 тис. куб. м та невідповідність такої відмови умовам договору на зберігання; відсутність оформлених належним чином ПАТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Нафтогаз-Альянс" актів приймання-передачі природного газу в обсязі 713,608 тим. куб. м.

42. Постановою Верховного Суду від 26.09.2019 у справі №910/23161/17 залишені без змін рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції, якими задоволений позов про зобов`язання відповідача укласти з позивачем додаткову угоду до договору купівлі-продажу природного газу у викладеній в рішенні редакції.

43. Верховний Суд у зазначеній постанові у справі №910/23161/17 погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що за змістом положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 №187, відповідач має обов`язок продати, а позивач купити за визначеною в зазначеному положенні ціною весь наявний обсяг природного газу власного видобутку, незалежно від періоду його видобутку. При цьому Верховний Суд відхилив доводи прокуратури про те, що відповідач не має права розпоряджатися видобутим ПрАТ "Пласт" за договором про спільну діяльність природним газом, оскільки в силу статті 216 Цивільного кодексу України та статті 10 Закону України "Про нафту і газ" ПрАТ "Пласт" не набуло власності на видобутий за договором про спільну діяльність природний газ, і саме відповідачу належить спірний газ як особі, яка має спеціальний дозвіл на користування надрами.

44. Постановою Верховного Суду від 01.10.2019 у справі №910/17290/18 рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції скасовані в частині задоволення позову про зобов`язання Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підписати у двох примірниках акт про рух природного газу у газосховищах, що обліковується на рахунку зберігання замовника, відобразивши у ньому, що на рахунку зберігання позивача станом на кінець звітного місяця листопада 2018 року обліковується 89949,554 тис. куб. м природного газу, справа в цій частині передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. Висновки судів у зазначеній частині визнані передчасними, оскільки суди не навели жодної підстави для задоволення відповідних позовних вимог.

45. В решті Верховний Суд залишив без змін зазначені судові рішення у справі №910/17290/18, погодившись з висновком судів про задоволення позовних вимог у частині зобов`язання відповідача здійснити закачування до підземних сховищ 23262,195 тис. куб. м природного газу, що належить позивачу, оскільки відповідач не вчинив належних та необхідних дій щодо закачування до підземних сховищ зазначеного обсягу природного газу, який залишився нереалізованим позивачем за результатами газового місяця - листопада 2018 року.

46. При цьому Верховний Суд врахував, що позивач не надавав номінацій на визначений в алокації відповідача обсяг газу (23262,195 тис. куб. м), тобто транспортування вказаного об`єму газу на даного споживача позивач відповідачу не замовляв, а тому відповідач не мав підстав враховувати вказаний обсяг газу, який значно перевищує номінований, у алокації за листопад 2018 року, як відбір газу позивача його споживачем. Позивач не був у листопаді 2018 року діючим постачальником природного газу для ОКП "Донецьктеплокомуненерго", а тому відповідач неправомірно алокував природній газ в обсязі 23262,195 тис. куб. м за позивачем.

47. З викладеного вбачається, що висновки Верховного Суду в перелічених постановах, на відміну від даної справи, не стосуються вирішення спору та застосування відповідних норм права у правовідносинах, які виникли внаслідок невнесення оператором газосховища відомостей про зменшення обсягу природного газу на рахунку зберігання замовника через відсутність заявленої замовником номінації за відповідній період, а також щодо невнесення відомостей про збільшення обсягу природного газу на рахунку зберігання замовника через ненадходження оператору газосховища відповідних торгових сповіщень ані від продавця, ані від покупця.

48. Водночас наведені у касаційній скарзі цитати з постанов Верховного Суду по суті є викладенням висновків судів, які стосуються встановлених під час розгляду відповідних справ фактичних обставин, що формують зміст правовідносин, та їх оцінки у кожному конкретному випадку в межах дискреційних повноважень судів.

49. З огляду на викладене Суд вбачає, що доводи Позивача про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у перелічених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження.

50. Отже, встановивши після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у поставах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними, Суд дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження у частині підстав, передбачених вказаним пунктом, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 зазначеного Кодексу.

51. Водночас Суд враховує, що касаційна скарга мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, та виходить з наступного.

52. У силу положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого права (охоронюваного законом інтересу) у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі в судовому порядку. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

53. Правові, технічні, організаційні і економічні засади функціонування газосховищ природного газу, зокрема права та обов`язки оператора газосховищ та замовників послуг, умови та порядок надання послуг із зберігання (закачування, відбору) природного газу, визначені Кодексом газосховищ.

54. Відповідно до положень пункту 5 глави 2 і пункту 1 глави 3 розділу І Кодексу газосховищ до основних функцій оператора газосховищ належать, зокрема, забезпечення обліку природного газу під час його зберігання (закачування, відбору). Оператор газосховищ зобов`язаний документально оформлювати приймання-передачу природного газу у зв`язку з його зберіганням (закачуванням, відбором); забезпечувати адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, та адміністрування розподіленої потужності у порядку, визначеному цим Кодексом.

55. У пункті 3 глави 1 розділу І Кодексу газосховищ визначено адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, як процес внесення оператором газосховищ відомостей про передачу природного газу, що зберігається в газосховищах, від одного замовника іншому замовнику, що передбачає зменшення обсягу природного газу на рахунку зберігання замовника, що передає природний газ, та збільшення обсягу природного газу на рахунку зберігання замовника, що приймає природний газ.

56. При цьому рахунок зберігання - це обліковий запис, який оператор газосховища створює для кожного замовника та на якому відображається рух природного газу замовника в газосховищах: обсяг закачування природного газу, обсяг відбору природного газу, передача природного газу, що зберігається в газосховищах, обсяг природного газу в газосховищах на певний момент часу, а також його митний режим та обмеження/обтяження, про які було проінформовано оператора газосховища відповідно до чинного законодавства.

57. Адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, врегульовано главою 1 розділу VIII Кодексу газосховищ, згідно з положеннями якої обліковий запис щодо передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, з рахунку зберігання замовника, який передає природний газ, на рахунок зберігання замовника, що приймає природний газ, здійснюється оператором газосховища на підставі торгових сповіщень про передачу природного газу, що надаються йому замовниками.

58. Торгове сповіщення - інформаційне повідомлення встановленої цим Кодексом форми, що направляється оператору газосховища або від замовника, на рахунку зберігання якого обліковується певний обсяг природного газу, який він має намір відчужити, або від замовника, який має намір набути відповідний обсяг природного газу (пункт 3 глави 1 розділу І Кодексу газосховищ).

59. Торгове сповіщення має містити таку інформацію: реквізити, у тому числі ЕІС-код замовника, який надає торгове сповіщення; реквізити суб`єкта ринку природного газу, у тому числі його ЕІС-код, який є іншою стороною передачі природного газу, що зберігається в газосховищах; предмет торгового сповіщення - передача або прийом природного газу, що зберігається в газосховищах; обсяг природного газу, що передається; митний режим природного газу, що передається.

60. Після підтвердження торгового сповіщення оператор газосховища збільшує обсяг природного газу на рахунку зберігання замовника, який приймає природний газ, та зменшує обсяг природного газу на рахунку зберігання замовника, який передає природний газ, на обсяг природного газу, який був вказаний у торговому сповіщенні.

61. При цьому оператор газосховища підтверджує торгові сповіщення та обліковує передачу природного газу, що зберігається в газосховищах, якщо, крім іншого, суб`єкт ринку природного газу, який приймає природний газ, має на момент передачі природного газу укладений з оператором газосховища договір зберігання (закачування, відбору) природного газу та необхідний розподілений робочий обсяг за договором зберігання (закачування, відбору) природного газу, тобто максимальний добовий обсяг природного газу, який замовник має право зберігати в газосховищі (газосховищах протягом певного періоду часу відповідно до договору зберігання (закачування, відбору) природного газу (пункт 3 глави 1 розділу І Кодексу газосховищ).

62. Крім того, за вимогами пункту 1 глави 1 розділу ІХ Кодексу газосховищ з метою користування послугами зберігання (закачування, відбору) замовник подає оператору газосховища номінації/реномінації на закачування та/або відбір відповідно до умов цього Кодексу та договору зберігання (закачування, відбору) природного газу.

63. Номінація - заявка замовника, надана оператору газосховища стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником природного газу протягом певного періоду (у розрізі доби) для закачування до газосховищ та/або відібрані з газосховищ (пункт 3 глави 1 розділу І Кодексу газосховищ).

64. Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу ІХ Кодексу газосховищ замовник подає номінацію оператору газосховища не пізніше ніж до 13:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для зимового періоду та 12:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду, що передує газовій добі, яка стосується номінації. Якщо замовник надає більш ніж одну таку номінацію в цей самий строк, оператор газосховища розгляне номінацію, яка була одержана останньою. Оператор газосховища повідомляє замовника про прийняття або відхилення номінації до 15:00 UTC (17:00 за київським часом) години газової доби для зимового періоду та 14:00 UTC (17:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду, що передує газовій добі, яка стосується номінації.

65. У випадку коли замовник не подає оператору газосховища номінацію згідно з положеннями пункту 2 цієї глави або номінацію на наступну газову добу протягом часу, вказаного в пункті 1 цієї глави, вважається підтвердженою номінація для такого замовника з обсягами природного газу, що дорівнює "0" (нулю).

66. З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що згідно з вимогами Кодексу газосховищ Позивач для того, щоб скористатися послугою відбору природного газу, мав подати оператору газосховища (Відповідачу) номінацію на відбір природного газу не пізніше ніж до 12:00 UTC (15:00 за київським часом) години газової доби для літнього періоду, що передує газовій добі, яка стосується номінації.

67. Встановивши на підставі наданих учасниками справи доказів обставини неподання Позивачем у квітні 2019 року номінації/реномінації на відбір газу з газосховищ, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у Відповідача підстав для відображення в обліку відбору природного газу Позивачем у квітні 2019 року в обсязі 513,244 тис. куб. м шляхом зменшення обсягу природного газу на рахунку зберігання Позивача на зазначений обсяг. Наведений висновок судів відповідає, зокрема, висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 25.02.2020 у справі №910/8845/19.

68. Суд не приймає до уваги викладені в касаційній скарзі доводи Позивача про те, що здійснення Відповідачем транспортування відібраного Позивачем природного газу в обсязі 513,244 тис. куб. м підтверджується актом наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 30.04.2019, адже вони по суті зводяться до переоцінки доказів та встановлення судом касаційної інстанції інших обставин, ніж встановлені судами попередніх інстанцій, що не входить до визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України меж перегляду справи.

69. Також з огляду на положення наведеної норми процесуального законодавства Суд відхиляє посилання Позивача на наявність у листах Позивача та ТОВ "Євроенерготрейд" і доданих до них документах достатньої інформації для здійснення Відповідачем облікового запису щодо передачі природного газу в обсязі 2400,960 тис. куб. м, наявності у Позивача в травні 2019 року достатнього розподіленого робочого обсягу (зокрема на обсяг 2400,960 тис. куб. м), адже суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

70. Дослідивши надані учасниками справи докази, суди першої та апеляційної інстанцій встановили ненадання Позивачем або ТОВ "Євроенерготрейдинг" торгових сповіщень на передачу природного газу в травні 2019 року в обсязі 2400,960 тис. куб. м. При цьому суди відхилили посилання Позивача на листи про узгодження актів приймання-передачі природного газу в ПСГ, оскільки звернення з такими листами не може вважатися наданням торгових сповіщень, а адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, шляхом узгодження актів приймання-передачі природного газу в ПСГ Кодексом газосховищ не передбачено.

71. Водночас суди врахували узгодження Відповідачем поданої Позивачем у квітні 2019 року заявки на індивідуальний робочий обсяг на травень 2019 року на обсяг 1358,091 тис. куб. м, тоді як додаткова заявка на індивідуальний робочий обсяг на травень 2019 року на обсяг 2400,960 тис. куб. м була узгоджена Відповідачем у день її подання 23 травня 2019 року, у зв`язку з чим надання послуги за правилами, визначеними пунктом 7 глави 6 розділу IV Кодексу газосховищ, мало розпочатись з 24 травня 2019 року.

72. З огляду на положення пункту 3 глави 1 розділу VIII Кодексу газосховищ суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили: адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, здійснюється оператором газосховищ на підставі торгових сповіщень про передачу природного газу, що надаються оператору замовниками, з використанням інформаційної платформи (веб-сайту) оператора.

73. У зв`язку з наведеним Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про те, що за відсутності факту подання відповідних торгових сповіщень позовні вимоги про зобов`язання Відповідача внести відомості про рух природного газу в газосховищах на рахунку зберігання Позивача шляхом відображення в обліку прийняття природного газу, що зберігається в газосховищах, збільшення обсягу природного газу на рахунку зберігання позивача на 2400,960 тис. куб. м є безпідставними.

74. При цьому Суд відхиляє викладені в касаційній скарзі доводи про обмеження його права як власника розпоряджатися власними обсягами природного газу в підземних сховищах у зв`язку з невиконанням ним вимог Кодексу газосховищ щодо своєчасної подачі оператору газосховища номінацій (заявки) чи торгового сповіщення (інформаційного повідомлення), адже вони не стосуються предмету даного спору.

75. Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Відповідача вчинити дії з адміністрування передачі природного газу, що зберігається в газосховищах, через відсутність правових підстав для їх вчинення, передбачених Кодексом газосховищ, суди першої та апеляційної інстанції не вирішували питання про наявність чи відсутність у Позивача права розпоряджатися певними обсягами природного газу.

76. У задоволенні решти позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій також обґрунтовано відмовили через відсутність у відповідних листах Відповідача жодної інформації, яка б могла принизити ділову репутацію Позивача, а також відсутність належних і допустимих доказів на підтвердження завдання Позивачу моральної шкоди. Висновки судів у цій частині не спростовані Позивачем у касаційній скарзі шляхом наведення аргументів, які б свідчили про наявності підстав, передбачених у частині 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

77. Звертаючись з касаційною скаргою, Позивач не довів неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права до встановлених судами обставин, не спростував висновки судів.

78. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про залишення без змін рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, а також відмову в задоволенні касаційної скарги в частині оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

79. Касаційне провадження в частині підстав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягає закриттю на підставі пункту 5 частини 1 статті 296 зазначеного Кодексу.

Розподіл судових витрат

80. Понесені Позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Київгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у справі №910/9865/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

2. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Київгаз" в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у справі №910/9865/19 з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 у справі №910/9865/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Кролевець

Судді Н. Губенко

І. Кондратова