ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3494/19

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Луцюк Р.П.

За участю представників сторін:

Від позивача: Драгомир А.П. за довіреністю;

Від відповідача: Денисенко Л.М. за довіреністю;

Від третіх осіб:

- публічного акціонерного товариства „Гібридний соняшник": не з`явився;

- ОСОБА_1 : не з`явився;

- приватного акціонерного товариства „Селена": Прохода Ю.Л. на підставі ордеру;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства „МТБ Банк", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: публічного акціонерного товариства „Гібридний соняшник", ОСОБА_1 , про зобов`язання вчинити певні дії та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: приватного акціонерного товариства „Селена" до публічного акціонерного товариства „МТБ Банк" про заборону здійснювати певні дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 ) звернулась до господарського суду із позовом до публічного акціонерного товариства „МТБ Банк" (далі по тексту - ПАТ „МТБ Банк") про зобов`язання відповідача здійснити списання прав на прості іменні акції публічного акціонерного товариства „Гібридний соняшник" (далі по тексту - ПАТ „Гібридний соняшник") у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ), відкритого у ПАТ „МТБ Банк", з метою зарахування їх на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , відкритий у ПАТ „МТБ Банк", та здійснити зарахування прав на прості іменні акції ПАТ „Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , відкритий у ПАТ „МТБ Банк".

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_2 посилається на відмову відповідача здійснити списання прав на прості іменні акції ПАТ „Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 на рахунок позивача відповідно до ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц, якою судом було визнано мирову угоду, укладену між останніми в частині позовних вимог щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, та розподілено прості іменні акції ПАТ „Гібридний соняшник" у загальній кількості 1 745 794 штук між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 25.11.2019р., залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2020р., заява ОСОБА_2 про забезпечення позову була задоволено частково шляхом накладення арешту на 684 476 штук акцій ПАТ „Гібридний соняшник", що перебувають на рахунку, відкритому в ПАТ „МТБ Банк" на ім`я ОСОБА_1 , та заборонено ОСОБА_1 здійснювати дії, направлені на відчуження будь-яким способом іншій особі простих іменних акцій ПАТ „Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук.

Ухвалою суду від 26.11.2019р. дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

13.12.2019р. до господарського суду надійшла позовна заява ПрАТ „Селена" до ПАТ „МТБ Банк" про заборону відповідачу здійснювати списання прав на прості іменні акції (бездокументарні цінні папери) ПАТ „Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 та здійснювати їх зарахування на рахунок ОСОБА_2 до моменту припинення договору застави від 13.06.2019р. №61, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ „Селена".

В обґрунтування заявлених позовних вимог ПрАТ „Селена" посилається на факт передання ОСОБА_1 в заставу товариства на підставі договору від 13.06.2019р. №61 прав на цінні папери ПАТ „Гібридний соняшник" у кількості 1 225 540,00 грн. в рахунок забезпечення виконання ПАТ „Гібридний соняшник" зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №11/3 від 30.11.2014р.

Ухвалою суду від 13.02.2020р. до участі у справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору було залучено ПрАТ „Селена", прийнято позовну заяву третьої особи до ПАТ „МТБ Банк" про заборону здійснювати певні дії до розгляду, об`єднано позовні вимоги третьої особи зі справою №916/3494/19 в одне провадження, розгляд справи вирішено розпочати спочатку.

06.05.2020р. до господарського суду від ОСОБА_2 надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог (вх. №11315/20), відповідно до якої позивач просить суд, крім раніше заявлених вимог, визнати недійсним договір застави простих іменних акцій від 13.06.2019р., укладений між ОСОБА_1 та ПрАТ „Селена".

Ухвалою суду від 15.06.2020р. клопотання ОСОБА_2 про залишення без розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог було задоволено, заяву ОСОБА_2 про збільшення розміру позовних вимог залишено без розгляду.

ПАТ „МТБ Банк" просило відмовити у задоволенні заявлених ОСОБА_2 позовних вимог. Так, у поданому до суду відзиві на позовну заяву відповідачем було наголошено, що виконання зберігачем безумовної операції на підставі мирової угоди можливе лише у разі, якщо ухвала суду про визнання мирової угоди буде виконуватись у порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження". У такому разі підставою для здійснення безумовної операції буде виконавчий документ, який зобов`язує зберігача до вчинення конкретних дій, за умови перебування зберігача у статусі сторони виконавчого провадження. Проте, враховуючи, що ПАТ „МТБ Банк" не є стороною мирової угоди та/або органом примусового виконання, у відповідача відсутній обов`язок виконувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц.

ОСОБА_1 повністю заперечував проти задоволення заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, посилаючись на відсутність правових підстав для виконання ПАТ „МТБ Банк" безумовної операції з цінними паперами. Третьою особою було наголошено, що такий процесуальний документ як ухвала суду про визнання мирової угоди не є судовим рішенням, яке встановлює, змінює, припиняє права та обов`язки сторін спору, а, отже, у депозитарної установи відсутні підстави для вчинення будь-яких операцій з цінними паперами. Крім того, третьою особою було вказано, що шляхом підписання мирової угоди між позивачем та ОСОБА_2 було укладено правочин щодо цінних паперів, який не відповідає вимогам Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок в Україні". ОСОБА_1 також було вказано, що задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про списання акцій у розмірі 684 476 штук матиме наслідком недотримання розподілу акцій ПАТ „Гібридний соняшник", про який зазначено в ухвалі суду про затвердження мирової угоди, так як станом на момент вирішення спору на рахунку третьої особи наявні акції у кількості, яка є меншою, ніж зазначено в ухвалі. Третьою особою також було вказано, що факт видачі Приморським районним судом м. Одеси виконавчого листа про поділ акцій ПАТ „Гібридний соняшник" свідчить про необхідність виконання вказаної ухвали суду про затвердження мирової угоди саме органами державної виконавчої служби в порядку, передбаченому Законом України „Про виконавче провадження".

ПАТ „Гібридний соняшник" також було підтримано позицію ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_2 позовних вимог з підстав невідповідності мирової угоди вимогам Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок в Україні", а саме: у зв`язку з її укладенням без участі торговця цінними паперами.

ПрАТ „Селена" також заперечувало проти задоволення заявлених ОСОБА_2 позовних вимог з підстав необхідності виконання ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 04.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц в порядку, визначеному Законом України „Про виконавче провадження", а також у зв`язку з відсутністю у ПАТ „МТБ Банк" правових підстав для вчинення безумовної операції з цінними паперами на підставі даної ухвали.

ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення заявлених ПрАТ „Селена" позовних вимог про заборону здійснювати певні дії, посилаючись на недоведеність третьою особою дійсності договору застави, а також факту невиконання ПАТ „Гібридний соняшник" зобов`язань, прийнятих на себе за умовами договору поставки №11/3 від 30.11.2014р. Крім того, позивачем було наголошено про відсутність у ОСОБА_1 права власності на акції у кількості 684 476 штук, що виключало право на передачу зазначеної кількості акцій у заставу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

30.11.2014р. між ПрАТ „Селена" (Покупець) та ПАТ „Гібридний соняшник" (Постачальник) було укладено договір поставки насіння №11/3, відповідно до положень якого Постачальник зобов`язується протягом строку дії даного договору передавати, а Покупець приймати і оплачувати на умовах цього договору товар (насіння сільськогосподарських культур). Договір укладено на строк до 2029р. /т. 3, а. с. 43-45/.

На підтвердження факту поставки ПАТ „Гібридний соняшник" насіння сільськогосподарських культур на користь ПрАТ „Селена" господарському суду були надані акти звірки взаєморозрахунків, платіжні доручення на оплату товару та видаткові накладні /т. 3, а. с. 46-95/.

04.12.2014р. між ОСОБА_3 , яка виступала позивачем у цивільній справі №522/19324/14-ц, та ОСОБА_1 , який виступав відповідачем, було укладено мирову угоду про врегулювання спору в частині позовних вимог ОСОБА_3 щодо розподілу спільного сумісного майна, що є спільною власністю подружжя /т. 3, а. с. 237/.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та розподіл майна, було визнано мирову угоду, укладену між сторонами по справі в частині позовних вимог щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, відповідно до якої:

1. Цінні папери, а саме прості імені акції ПАТ „Гібридний соняшник" в загальній кількості 1 745 794 штуки, розподіляються наступним чином: ОСОБА_3 - 684 476 штук, що становить 32, 89 % статутного капіталу, ОСОБА_1 - 1 061 318 штук, що становить 51 % статутного капіталу.

2. ОСОБА_1 відмовляється на користь ОСОБА_3 від належної йому частки квартири АДРЕСА_1 , яка придбана під час перебування у шлюбі, внаслідок чого вказана квартира вважається особистою приватною власністю ОСОБА_3

3. ОСОБА_3 відмовляється на користь ОСОБА_1 від належної їй частки у цінних паперах - простих іменних акціях ПрАТ „Селена", внаслідок чого вказані акції вважаються особистою приватною власністю ОСОБА_1

4. ОСОБА_1 зобов`язується виплатити ОСОБА_3 належну їй частку у цінних паперах - простих іменних акціях ПрАТ „Селена" у розмірі 130 000,00 дол. США, а саме по 50 000,00 дол. США за перший та другий роки та 30 000,00 дол. США за третій рік.

5. У випадку невиконання або прострочення виконання відповідних умов цієї мирової угоди у передбачені нею строки ОСОБА_3 має право передати ухвалу суду про затвердження мирової угоди на примусове виконання до виконавчої служби в порядку, встановленому ст. 17, 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц було закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл спільного сумісного майна подружжя /т. 1, а. с. 18-19/.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц було задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, розірвано шлюб між ОСОБА_3 ) та ОСОБА_1 та змінено прізвище позивачки на дошлюбне - „ ОСОБА_1 " /т. 1, а. с. 15-17/.

17.02.2015р. ОСОБА_2 звернулась до Відділу державного виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області із заявою про прийняття до виконання виконавчого листа, виданого на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц про розподіл цінних паперів ПАТ „Гібридний соняшник" /т. 1, а. с. 24/.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 29.07.2015р. по справі №522/19324/14-ц було задоволено заяву ОСОБА_2 про встановлення способу та порядку виконання ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц, роз`яснено ухвалу, встановивши наступний спосіб та порядок її виконання:

1. Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського районного управління юстиції у Одеській області виконати вимогу мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно якої цінні папери, а саме, прості іменні акції ПАТ „Гібридний соняшник" в загальній кількості 1 745 794 штуки, розподіляються наступним чином: ОСОБА_3 - 684 476 штук, що становить 32, 89 % статутного капіталу, ОСОБА_1 - 1 061 318 штук, що становить 51 % статутного капіталу, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 укласти договір дарування з ОСОБА_2 з ціллю передачі їй на праві власності 684 476 штук іменних цінних акцій ПАТ «Гібридний соняшник» за вартістю біржового котирування на час укладання договору, зобов`язати його подати реєстроутримувачу передавальне розпорядження, зобов`язати його надати сертифікат цінних паперів власника для внесення до Єдиного реєстру власників іменних цінних паперів отриманих ОСОБА_2 на підставі договору дарування;

2. Відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції у Одеській області виконати вимогу мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно якої ОСОБА_2 відмовляється на користь ОСОБА_1 від належної їй частки у цінних паперах - простих іменних акціях ПрАТ «Селена», внаслідок чого вказані акції вважаються особистою приватною власністю ОСОБА_1 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 укласти нотаріально засвідчену заяву про свою відмову від своєї частки простих іменних акцій ПрАТ «Селена» на користь ОСОБА_1 та визнання їх його особистою власністю.

3. Відділу державної виконавчої служби Біляївського районного управління юстиції у Одеській області виконати вимогу мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно якої ОСОБА_1 зобов`язується на протязі трьох років виплатити ОСОБА_2 за належну їй частку у цінних паперах - простих іменних акціях ПрАТ «Селена» грошове відшкодування у розмірі 130 000,00 доларів США, а саме, по 50 000 доларів США за перший та другий роки та 30 000 доларів США за третій рік, шляхом зобов`язання ОСОБА_1 укласти нотаріально посвідчений договір позики, з зазначенням штрафних санкцій у разі прострочки її виконання, починаючи з 04.12.2014 року та закінченням розрахунку 04.12.2017 року.

4. Першому Приморському відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції виконати вимогу мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно якої ОСОБА_1 відмовляється на користь ОСОБА_2 від належної йому частки квартири, яка придбана ними під час перебування у шлюбі, внаслідок чого вказана квартира вважається особистою приватною власністю ОСОБА_2 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 укласти нотаріально посвідчену заяву на користь ОСОБА_2 про свою відмову від своєї частки квартири на користь ОСОБА_2 та визнання зазначеної квартири особистою приватною власністю ОСОБА_2 /т. 2, а. с. 137-138/.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що постановою Одеського апеляційного суду від 17.07.2019р. по справі №522/19324/14-ц ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 29.07.2015р. була скасована, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення способу та порядку виконання ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц було відмовлено.

13.06.2019р. між ОСОБА_1 (Заставодавець), ПАТ „Гібридний соняшник" (Боржник) та ПрАТ „Селена" (Заставодержатель) було укладено договір застави цінних паперів №61, відповідно до п. п. 1.1 - 1.3 якого Заставодержатель має право у разі невиконання Боржником своїх зобов`язань за договором поставки №11/3 від 30.11.2014р., одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Розмір забезпеченої заставою вимоги складає 10 014 152,70 грн. /т. 2, а. с. 7-13/.

Відповідно до п. 2.1 договору застави цінних паперів №61 від 13.06.2019р. предметом застави є належні Заставодавцю цінні папери, емітентом яких є ПАТ „Гібридний соняшник", у кількості 1 225 540,00 грн.

Згідно з п. 10.1 договору застави цінних паперів №61 від 13.06.2019р. цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.11.2027р.

Листом №42916/26-15 від 29.08.2019р. Білгород-Дністровським міськрайонним управлінням ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області у відповідь на адвокатський запит Драгомира А.П. (представника ОСОБА_2 ) було повідомлено, що 19.02.2015р. державним виконавцем було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №46586542 щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц про розподіл цінних паперів ПАТ „Гібридний соняшник", так як у поданому виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання рішення, встановлені ст. 32 Закону України „Про виконавче провадження" /т. 1, а. с. 25/.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 02.10.2019р. по справі №522/19324/14-ц заява ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа щодо зобов`язання ОСОБА_1 виплатити ОСОБА_2 компенсацію за належну їй частку у цінних паперах - простих іменних акціях ПАТ «Селена» у розмірі 130 000 дол. США, а саме: по 50000 дол. США за перший та другий роки та 30000 дол. США за третій рік, було задоволено, видано ОСОБА_2 дублікат виконавчого листа, виданого на виконання ухвали суду від 04.12.2014р. про затвердження мирової угоди.

09.10.2019р. ОСОБА_2 звернулась до ПАТ „МТБ Банк" із заявою про здійснення безумовних депозитарних операцій із переказу (переведення) цінних паперів у кількості 684 476,00 штук з рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 , відкритого у ПАТ „МТБ Банк", розподілених позивачці за мировою угодою, затвердженою ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц, на рахунок ОСОБА_2 /т. 1, а. с. 26-29/.

Листом №2382 від 10.10.2019р. ПАТ „МТБ Банк", який є депозитарною установою, у відповідь на заяву ОСОБА_2 від 09.10.2019р. було повідомлено про неможливість виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц, оскільки банк не є стороною мирової угоди та/або органом примусового виконання рішень, у останнього відсутні обов`язки щодо її виконання у порядку, визначеному ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц /т. 1, а. с. 29/.

10.10.2019р. ПАТ „МТБ Банк" було видано ОСОБА_2 довідку №2381 про реквізити рахунку в цінних паперах /т. 1, а. с. 30/.

Постановою Одеського апеляційного суду від 03.03.2020р. по справі №522/19324/14-ц апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 02.10.2019р. скасовано, у задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу дубліката виконавчого листа - відмовлено.

З відомостей, розміщених на веб-сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (https://smida.gov.ua/), вбачається, що ОСОБА_1 станом на перший квартал 2019р. належало 1 745 794 акцій ПАТ „Гібридний соняшник". Проте, станом на другий та третій квартал ОСОБА_1 належить 1 225 540 акцій ПАТ „Гібридний соняшник".

Крім того, відповідно до виписки про стан рахунку ОСОБА_1 у цінних паперах, виданої ПАТ „МТБ Банк" станом на 29.04.2020р. на рахунку третьої особи обліковується 1 225 540 акцій ПАТ „Гібридний соняшник" /т. 2, а. с. 202/.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ПАТ „МТБ Банк" про зобов`язання вчинити певні дії позивачем було наголошено про наявність правових підстав для вчинення відповідачем безумовної операції з цінними паперами шляхом їх перерахування із рахунку ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 на підставі ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц про затвердження мирової угоди.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) від 04.11.1950р. передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що спір між ОСОБА_2 та ПАТ „МТБ Банк" виник внаслідок відмови відповідача перерахувати акції з рахунку ОСОБА_1 на рахунок позивача відповідно до ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц. При цьому, в процесі розгляду даного спору відповідачем було наголошено, що відмова ПАТ „МТБ Банк" у задоволенні вимоги ОСОБА_2 про перерахування акцій, пов`язана із відсутністю встановлених чинним законодавством правових підстав для вчинення безумовної операції із цінними паперами та наявністю у банка права здійснювати безумовні операції лише у межах виконавчого провадження, за умови перебування ПАТ „МТБ Банк" у статусі сторони виконавчого провадження.

Враховуючи позицію відповідача із даного питання, яка була підтримана третіми особами, господарський суд доходить висновку про необхідність надання правової оцінки доводам, які були наведені учасниками даного судового процесу з цього приводу.

Згідно з ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 1 ст. 258 ЦПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що ухвала Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц про затвердження мирової угоди, якою судом було розподілено майно подружжя, в тому числі акції ПАТ „Гібридний соняшник", є судовим рішення, яке є обов`язковим до виконання та на підставі якого у ОСОБА_2 виникло право власності на цінні папери, а саме прості імені акції ПАТ „Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук. При цьому, господарський суд зазначає про відсутність в матеріалах даної справи доказів на підтвердження скасування вказаної ухвали у судовому порядку.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Приписами ст. 190 ЦК України встановлено, що майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Майновими правами є корпоративні права, тобто права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами ( ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 № 514-VI (з наступними змінами та доповненнями) корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно із статтею 6 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 № 3480-IV (з наступними змінами та доповненнями) акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінні папери за формою існування поділяються на бездокументарні цінні папери та документарні цінні папери. Бездокументарним цінним папером є обліковий запис на рахунку в цінних паперах у системі депозитарного обліку цінних паперів. Документарним цінним папером є паперовий або електронний документ, оформлений у визначеній законодавством формі, що містить найменування виду цінного папера, а також визначені законодавством реквізити.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про депозитарну систему України" від 06.07.2012 № 5178-VI (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків, про емітентів, власників цінних паперів, що мають права за цінними паперами та права на цінні папери, обмежень прав на цінні папери, уповноважених ними осіб, управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів, яка містить дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), а також інша передбачена законодавством інформація (далі - система депозитарного обліку).

При цьому, ч. 2 статті 4 Закону України "Про депозитарну систему України" встановлено, що набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери. У системі депозитарного обліку можуть реєструватися обмеження прав за цінними паперами у випадках та в порядку, встановлених Комісією.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про депозитарну систему України" депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). Депозитарний облік у системі депозитарного обліку цінних паперів ведеться у кількісному виразі. При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами, Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями-кореспондентами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону України "Про депозитарну систему України" підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Підсумовуючи вищенаведені положення чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що обліковий запис на рахунку в цінних паперах в депозитарній установі є підтвердженням у встановленому законом порядку права особи на цінні папери. Таким чином, відсутність фіксації факту набуття позивачем права власності на цінні папери в системі депозитарного обліку має наслідком неможливість реалізації ОСОБА_2 корпоративних прав на управління діяльністю ПАТ „Гібридний соняшник", отримання певної частки прибутку (дивідендів) та активів у разі ліквідації товариства.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України „Про депозитарну систему України" депозитарною установою є юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю і яка в установленому порядку отримала ліцензію на провадження депозитарної діяльності депозитарної установи. Депозитарна діяльність депозитарної установи є виключним видом діяльності, крім її поєднання з іншими видами діяльності у випадку, передбаченому статтею 3 цього Закону.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що ПАТ „МТБ Банк" є депозитарною установою, яка провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів і корпоративних операцій ПАТ „Гібридний соняшник".

Порядок провадження депозитарної діяльності Центральним депозитарієм цінних паперів (далі - Центральний депозитарій) та депозитарними установами з надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, вимоги до порядку відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, порядку проведення операцій на рахунках у цінних паперах та їх видів, порядку зарахування цінних паперів до системи депозитарного обліку при емісії, їх обліку та зберігання, а також списання цінних паперів у зв`язку з їх погашенням та/або анулюванням, порядку внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника, стосовно всього випуску цінних паперів, стосовно здійснення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів тощо, вимоги до діяльності учасників депозитарної системи та взаємовідносин між ними, вимоги до порядку складання реєстру власників іменних цінних паперів, у тому числі порядку взаємодії депозитарних установ з Центральним депозитарієм щодо складання реєстру, вимоги до змісту внутрішніх документів професійних учасників депозитарної системи України та інші вимоги, встановлення яких належить до компетенції Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - Комісія) відповідно до Закону України «Про депозитарну систему України», встановлений Положенням про провадження депозитарної діяльності, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку 23.04.2013 № 735 (далі - Положенням про провадження депозитарної діяльності).

Пунктами 3-5 розділу ІІІ Положення про провадження депозитарної діяльності передбачено, що для виконання функцій щодо депозитарного обліку цінних паперів, обслуговування обігу цінних паперів та корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах Центральний депозитарій та депозитарні установи здійснюють такі депозитарні операції: адміністративні операції; облікові операції; інформаційні операції. Облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу. До облікових операцій Центрального депозитарію, депозитарних установ належать операції зарахування, списання, переказу: 1) зарахування - облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Центрального депозитарію, депозитарної установи визначеної кількості депозитарних активів та збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість. Операція зарахування призводить до збільшення на однакову кількість цінних паперів, прав на цінні папери на активних і пасивних аналітичних рахунках депозитарного обліку; 2) списання - облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Центральний депозитарій, депозитарна установа здійснювали депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента на таку саму кількість. Операція списання призводить до зменшення на однакову кількість цінних паперів, прав на цінні папери на активних і пасивних аналітичних рахунках депозитарного обліку; 3) переказ - облікова операція, що відображає переведення цінних паперів, прав на цінні папери з рахунку в цінних паперах одного клієнта, депонента на рахунок у цінних паперах іншого клієнта, депонента або проведення операцій, пов`язаних з обмеженнями щодо обігу (блокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери на визначений строк та/або до настання певної події (зокрема у зв`язку з обтяженням цінних паперів зобов`язаннями) або відміною встановлених обмежень (розблокуванням) цінних паперів, прав на цінні папери. Операція переказу призводить до збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на одному пасивному аналітичному рахунку депозитарного обліку та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на іншому пасивному аналітичному рахунку депозитарного обліку на однакову величину. Операції переказу цінних паперів, прав на цінні папери, пов`язані з встановленням або зняттям обмежень щодо обігу цінних паперів, не призводять до переходу прав на цінні папери. При їх здійсненні певна кількість або всі цінні папери, права на цінні папери, що обліковуються на рахунку в цінних паперах клієнта, депонента, блокуються/розблоковуються на цьому рахунку в цінних паперах шляхом здійснення відповідних облікових записів.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку, що Положенням про провадження депозитарної діяльності передбачено право „МТБ Банк", як депозитарної установи, здійснювати операції зі списання та зарахування цінних паперів. Таким чином, обраний ОСОБА_2 спосіб захисту порушених прав про зобов`язання відповідача здійснити списання та зарахування цінних паперів відповідає приписам чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 розділу І Положення про провадження депозитарної діяльності безумовна операція з управління рахунком у цінних паперах - списання, зарахування або переказ цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку у цінних паперах клієнта Центрального депозитарію, власника цінних паперів, нотаріуса, на депозит якого зараховано цінні папери, номінального утримувача без його розпорядження під час проведення емітентом операцій з цінними паперами (у випадках, передбачених законодавством), а також у зв`язку зі зміною дієздатності (обмеження дієздатності або визнання особи недієздатною), внаслідок передачі цінних паперів у спадщину та в інших випадках, які передбачені законодавством України.

Згідно з п. 8 розділу ІІ Положення про провадження депозитарної діяльності до первинних документів належать документи, які є підставою для здійснення депозитарних операцій, а саме: розпорядження; документи, що підтверджують здійснення безумовних операцій з цінними паперами.

Враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, господарський суд доходить висновку, що ПАТ „МТБ Банк", як депозитарна установа, у передбачених законом випадках має право здійснювати безумовні операція з управління рахунком у цінних паперах за відсутності розпорядження особи, яка виступає власником цінних паперів, в даному випадку ОСОБА_1 , на рахунку якого обліковується 1 225 540 акцій ПАТ „Гібридний соняшник".

Згідно з п. 7 глави 2 розділу V Положення про провадження депозитарної діяльності безумовні операції щодо цінних паперів/прав на цінні папери здійснюються на підставі наданих депозитарній установі та/або Центральному депозитарію оригіналів або копій:

- судового рішення або рішення уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи, виконавчих документів, визначених законом, під час здійснення виконавчого провадження;

- свідоцтва про право на спадщину та договору (правочину) про поділ спадкового майна (за наявності);

- свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя;

- документів, що посвідчують виконання корпоративних операцій емітента (у випадках, передбачених законодавством);

- розпорядження уповноваженої особи Комісії про скасування реєстрації випуску цінних паперів (у зв`язку з визнанням їх емісії недійсною, припиненням акціонерного товариства чи пайового інвестиційного фонду, виконанням судового рішення або рішення уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи);

- рішення Комісії щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо цінних паперів певного власника;

- копій документів, що підтверджують передачу майна юридичної особи, яке залишилося після задоволення вимог кредиторів у процесі ліквідації юридичної особи, учасникам відповідної юридичної особи;

- інших документів, визначених законодавством України.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 6 Закону України „Про депозитарну систему України" внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника (крім встановлених Комісією випадків стосовно цінних паперів, права на які обліковуються на рахунку номінального утримувача) здійснюється виключно депозитарними установами (у визначених законодавством випадках - Національним банком України або депозитаріями-кореспондентами), в установленому Комісією порядку на підставі, зокрема, судового рішення або рішення уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів повинно здійснюватись виключено ПАТ „МТБ Банк", в тому числі, на підставі судового рішення, що безпосередньо передбачено приписами Закону України „Про депозитарну систему України" та Положення про провадження депозитарної діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження" від 02.06.2016р. № 1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі ст. 10 Закону України „Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України „Про виконавче провадження" виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 13 Закону України „Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Підсумовуючи вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що у межах виконавчого провадження виконавчі дії здійснюються шляхом винесення передбачених ст. 13 Закону України „Про виконавче провадження" документів, зокрема, постанов. Таким чином,

внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів може здійснюватись депозитарною установою на підставі безпосередньо наданого їй судового рішення або на підставі рішення державного виконавця, прийнятого у межах виконавчого провадження під час примусового виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладене, господарський суд доходить висновку, що судове рішення, яке надається депозитарній установі є підставою для вчинення депозитарною установою безумовної операції щодо цінних паперів, незалежно від наявності виконавчого провадження. Позиція суду з цього питання відповідає вимогам ч. 2 ст. 6 Закону України „Про депозитарну систему України", згідно якої внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно цінних паперів конкретного власника здійснюється виключно депозитарними установами на підставі, зокрема, судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, господарським судом відхиляються доводи учасників судового процесу про правомірність виконання операцій щодо цінних паперів лише органами примусового виконання рішень, до яких ПАТ „МТБ Банк" не віднесений. Суд, з огляду на викладений по тексту рішення вище докладний правовий аналіз норм діючого законодавства з питань провадження депозитарної діяльності зазначає про закріплене Законом України „Про депозитарну систему України", який є спеціальним у сфері обліку та реєстрації цінних паперів, право банку безпосередньо та самостійно виконувати судові рішення.

З огляду на вищенаведене, господарський суд доходить висновку про наявність у ПАТ „МТБ Банк" обов`язку здійснити перерахування цінних паперів ПАТ „Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку в цінних паперах ОСОБА_1 на рахунок ОСОБА_2 згідно ухвали Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц про затвердження мирової угоди. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ОСОБА_2 позовних вимог до ПАТ „МТБ Банк" шляхом зобов`язання відповідача здійснити списання прав на прості іменні акції ПАТ „Гібридний соняшник") у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 та здійснити зарахування прав на прості іменні акції ПАТ „Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , відкритий у ПАТ „МТБ Банк".

При цьому, господарським судом відхиляються доводи ОСОБА_1 про те, що задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про списання акцій у розмірі 684 476 штук матиме наслідком недотримання розподілу акцій ПАТ „Гібридний соняшник", про який зазначено в ухвалі Приморського районного суду міста Одеси від 11.12.2014р. по справі №522/19324/14-ц, оскільки вказаною ухвалою не було встановлено заборони ОСОБА_1 на розпорядження належними йому акціями.

Господарським судом також критично оцінюються доводи учасників судового процесу про невідповідність мирової угоди вимогам Закону України „Про цінні папери та фондовий ринок в Україні" у зв`язку з її укладанням без участі торговця цінними паперами з огляду на наступне. Так, підставою для вчинення ПАТ „МТБ Банк" операцій з цінними паперами є ухвала суду про затвердження мирової угоди, яка у розумінні положень цивільного права не є правочином. Позиція господарського суду із даного питання відповідає висновкам, наведеним у постанові Верховного Суду від 16.02.2018р. по справі № 908/1604/17.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення заявлених ПрАТ „Селена" позовних вимог до ПАТ „МТБ Банк" про заборону відповідачу здійснювати списання прав на прості іменні акції (бездокументарні цінні папери) ПАТ „Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 та здійснювати їх зарахування на рахунок ОСОБА_2 до моменту припинення договору застави від 13.06.2019р. №61, укладеного між ОСОБА_1 та ПрАТ „Селена", господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно зі ст. ст. 572, 574 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До застави, яка виникає на підставі закону, застосовуються положення цього Кодексу щодо застави, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 576 ЦК України передбачено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ч. 1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про заставу" від 02.10.1992 № 2654-XII застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

З огляду на приписи ст. 27 Закону України „Про заставу", господарський суд доходить висновку, що зміна в системі депозитарного обліку інформації про власника цінних паперів ПАТ „Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук не порушує прав ПрАТ „Селена", які виникли на підставі договору застави від 13.06.2019р. №61, оскільки застава цінних паперів зберігає свою силу.

Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд доходить висновку про недоведеність ПрАТ „Селена" факту порушення його прав, які виникли на підставі договору застави цінних паперів у зв`язку зі зміною інформації про власника цінних паперів. Наведене має наслідком необхідність відмови у задоволенні позовних вимог третьої особи до ПАТ „МТБ Банк" про заборону здійснювати списання прав на прості іменні акції (бездокументарні цінні папери) ПАТ „Гібридний соняшник".

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів наведених сторонами в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх оцінка не може мати наслідком спростування висновків, до яких дійшов господарський суд під час вирішення даного спору про необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ПрАТ „Селена".

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, господарський суд доходить висновку щодо правомірності задоволення заявлених ОСОБА_2 позовних вимог до публічного акціонерного товариства „МТБ Банк" шляхом зобов`язання відповідача здійснити списання прав на прості іменні акції публічного акціонерного товариства „Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 , відкритого у публічному акціонерному товаристві „МТБ Банк", з метою зарахування їх на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , відкритий у публічному акціонерному товаристві „МТБ Банк", та здійснити зарахування прав на прості іменні акції публічного акціонерного товариства „Гібридний соняшник" у кількості 684 476 штук на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , відкритий у публічному акціонерному товаристві „МТБ Банк".

В задоволенні заявлених приватним акціонерним товариством „Селена" позовних вимог до публічного акціонерного товариства „МТБ Банк" про заборону відповідачу здійснювати списання прав на прості іменні акції публічного акціонерного товариства у кількості 684 476 штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 та здійснювати їх зарахування на рахунок ОСОБА_2 до моменту припинення договору застави від 13.06.2019р. №61, укладеного між ОСОБА_1 та приватним акціонерним товариством „Селена", слід відмовити.

Відповідно до ч. ч. 7, 9,10 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Враховуючи задоволення заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою господарського суду від 25.11.2019р., відсутні.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розподіляються судом відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати публічне акціонерне товариство „МТБ Банк" /68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28, ідентифікаційний код 21650966/ здійснити списання прав на прості іменні акції публічного акціонерного товариства „Гібридний соняшник" /67725, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Салгани, вул. Шабська, буд. 1, ідентифікаційний код 13924728/ у кількості 684 476 /шістсот вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят шість/ штук з рахунку у цінних паперах ОСОБА_1 / АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 /, відкритого у публічному акціонерному товаристві „МТБ Банк", з метою зарахування їх на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_2 / АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 /, відкритий у публічному акціонерному товаристві „МТБ Банк", та здійснити зарахування прав на прості іменні акції публічного акціонерного товариства „Гібридний соняшник" /67725, Одеська область, Білгород-Дністровський район, село Салгани, вул. Шабська, буд. 1, ідентифікаційний код 13924728/ у кількості 684 476 /шістсот вісімдесят чотири тисячі чотириста сімдесят шість/ штук на депозитарний рахунок у цінних паперах № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , відкритий у публічному акціонерному товаристві „МТБ Банк".

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства „МТБ Банк" /68003, Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, 28, ідентифікаційний код 21650966/ на користь ОСОБА_2 / АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 / судовий збір у розмірі 2881,50 грн. /дві тисячі вісімсот вісімдесят одна грн. 50 коп./.

4. В задоволенні позову приватному акціонерному товариству „Селена" відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено 07 вересня 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна