open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 522/13060/20

Провадження № 3/522/7618/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2020 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Попревич В.М. розглянувши матеріали по справі про адміністративне правопорушення, які надійшли з Приморського ВП у м. Одесі ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, адміністратор «LOU-LOU», який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,

- за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №186065, 25 липня 2020 року, ОСОБА_1 за адресою: м. Одеса, вул. Катеринівська, 6 заклад «LOU-LOU» після 00:00 не зчинив в якому продовжував працювати, чим порушив п.1, п. 16 Постанови КМУ №588 від 08.07.2020, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Колесніченко Б.В., надав письмові заперечення, з яких вбачається, що ОСОБА_1 не може бути притягнутим до адміністративної відповідальності так як не є посадовою особою «LOU-LOU», відсутні відомості про організаційно-правову форму вказаного закладу. Відсутні докази на підтвердження вчинення правопорушення, відсутні норми, які порушила особа.

В ході судового розгляду, були досліджені наступні документи:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №186065, 25 липня 2020 року;

- рапорт від 25.07.2020 року;

- пояснення ОСОБА_1 від 25.07.2020 року.

Ознайомившись із наведеними документами, суддя приходить до висновку про наступне.

Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАПсуд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ч.1ст.256 КпАП Українивизначено, що протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій особи, та є одним із основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити усі дані, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі.

Крім того, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення (суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол).

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 будучи адміністратором «LOU-LOU» порушив Постанову КМУ № 588 від 08.07.2020 року.

В порушення вимог ст256 КУпАП, не зазначено і до суду не надано підтверджень, що саме ОСОБА_1 має відповідні повноваження на виконання Постанови КМУ і має право недопускати роботу розважального закладу. До протоколу не долучено жодного доказу на підтвердження того, що справді 25 липня 2020 року розважальний заклад працював після опівночі.

Крім того, Постанова Кабінету Міністрів України №588 від 08 липня 2020 року «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. №392» втратила чинність на підставі Постанови КМ України №641 від 22 липня 2020 року.

Таким чином на момент розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, постанова КМУ №588 від 08.07.2020 року втратила чинність, тобто скасовано нормативно-правовий акт, який встановлював Правила і норми щодо карантину людей.

Крім цього, відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень постанови Кабінету Міністрів України „Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів, положень частин першої, третьої статті 29 Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік, абзацу дев`ятого пункту 2 розділу II „Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2020 рік» Конституційний Суд України наголошує, що обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина є можливим у випадках, визначених Конституцією України. Таке обмеження може встановлюватися виключно законом - актом, ухваленим Верховною Радою України як єдиним органом законодавчої влади в Україні. Встановлення такого обмеження підзаконним актом суперечитьстаттям 1,3,6,8,19,64Конституції України.

Таким чином, під час дослідження документів долучених до протоколу, суд приходить до висновку, що справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи.

Відповідно до п. 1 ч.1ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу та події правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Суддя бере до уваги той факт, що санкція статті 44-3 КУпАП передбачає накладення штрафу на особу у розмірі від однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що є досить суворим покаранням навіть у розумінні кримінального закону, тому при розгляді таких категорій справ, суд вважає за необхідне керуватися також практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно достатті 62 Конституції України, положення якої знайшли подальшу конкретизацію в національному законодавстві України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, оцінюючи докази, суд застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом», яке має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій факту, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішенні ЄСПЛ «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), рішення від 18 січня 1978 року, серія А, №25, с.6465, п. 161 в кінці; та «Лабіта проти Італії», заява №26772/95, п.121, ECHR 2000-IV).

Частина 1 статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Крім цього, стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Суддя наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі Конвенція).

З огляду на презумпцію невинуватості, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку, а всі сумніви повинні трактуватися на корись особи.

Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що винесення постанови про притягнення до відповідальності особи, з урахуванням суттєвих порушень допущених поліцейськими при оформленні протоколу є недопустимим.

Крім цього суддя зважає на те, що Постанова КМУ №588 на даний час втратила чинність, а саме порушення такого акту законодавства ставиться в провину особі,.

З урахуванням презумпції невинуватості, відсутності будь-яких доказів на підтвердження викладених у постанові обставин, та наявність вище перелічених порушень суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 247, 254, 256, 278, 283-285 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеси протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Попревич В.М.

08.09.2020

Джерело: ЄДРСР 91399117
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку