Номер провадження: 33/813/362/20

Номер справи місцевого суду: 521/247/20

Головуючий у першій інстанції Передерко Д.П.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2020 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Альбрехта І.С.,

захисника Козак А.В.,

представника Одеської митниці ДМС України Євдокимова Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Малиновського районногосуду м. Одеси від 28.01.2020 року, -

встановив:

оскаржуваною постановою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28.01.2020 року,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у виді конфіскації на користь держави товару, який був вилучений відповідно до протоколу про порушення митних правил №3151/50000/19 від 28.11.2019 року, а також стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять гривень).

Не погоджуючись з рішенням судді районного суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 МК України. Апелянт посилається на те, що протокол про порушення митних правил №3151/50000/19 від 28.11.2019 року складений відносно нього незаконно, оскільки він не має відношення до вантажу сигарет. Стверджує, що суддя районного суду не дослідив всі обставини справи та не надав їм належної оцінки. Крім того, апелянт зазначає про те, що суддею районного суду порушено його право на захист, оскільки справа розглянута за його відсутності, районний суд не повідомив його про дату та час розгляду справи та про прийняте рішення, копію постанови від суду він не отримував, а випадково дізнавшись про існування постанови, він подав апеляційну скаргу. Посилаючись на зазначені обставини, апелянт просить поновити строк на оскарження постанови судді районного суду.

Судовий розгляд в суді апеляційної інстанції проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Право на захист ОСОБА_1 на стадії апеляційного розгляду забезпечено участю його захисника адвокатом Козак А.В.

Апеляційної суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, судом були створені всі умови для реалізації права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду скарги в апеляційному суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

Розгляд справи за відсутності апелянта узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якогов силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, а також доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до положень ст.294КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.

Апеляційним судомвстановлено,що ОСОБА_1 не бувприсутнім підчас розглядусправи тапроголошення оскаржуваноїпостанови врайонному суді(а.с.18-20).Відомості проналежне сповіщенняособи,яка притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності таїї представникапро датута часрозгляду адміністративноїсправи вматеріалах судовоїсправи відсутні.Відсутні вматеріалах справитакож івідомості пронаправлення наадресу ОСОБА_1 копії оскаржуваноїпостанови від28.01.2020року.Апеляційна скарга ОСОБА_1 подана 13.02.2020року (а.с.24).

За таких підстав, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не був присутнім під час судового розгляду справи в районному суді, належним чином про дату та час розгляду справи сповіщений не був, не був обізнаний про прийняте суддею рішення, а копію постанови від суду не отримував, апеляційний суд приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Заслухавши захисника ОСОБА_1 адвоката Козак А.В., яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; представника Одеської митниці ДМС України Євдокимова Д.А., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги; допитавши інспектора Одеської митниці ДМС України ОСОБА_2 , який складав протокол про порушення митних правил; апеляційний суд приходить до висновку про таке.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №3151/50000/19 від 28.11.2019 року, під час проведення заходів згідно ст. 558 МК України, пов`язаних з попередженням, виявленням та припиненням порушень митного та податкового законодавства в м. Одесі, 28.11.2019 року, у відділенні поштового оператора «Делівері» (м. Одеса вул. Дальницька, 50) був виявлений гр. України ОСОБА_1 , який отримував вантаж тютюнових виробів іноземного виробництва у кількості 40 картонних коробок в середені яких знаходилось 20000 пачок сигарет з фільтром торгової марки «ФЭСТ 7» у кількості 11500 пачок та сигарет «ФЭСТ» у кількості 8500 пачок, без марок акцизного збору України, без належного маркування та без будь-яких товаросупровідних документів. Будь-які документи на вищевказаний вантаж ОСОБА_1 не надав, від письмових пояснень відмовився, але усно повідомив, що виявлений у нього вантаж тютюнових виробів іноземного виробництва він придбав у невідомих осіб через мережу Інтернет та отримував їх за вказаною адресою для власних потреб.

Згідно з «Положенням про марки акцизного збору», затвердженого Указом Президента України від 18.09.1995 №849/95 виробництво суб`єктами підприємницької діяльності з метою реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів без позначення с марками акцизного збору, а також ввезення на митну територію України, транспортування, зберігання, приймання на комісію та консигнацію для продажу і реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановлено зразка, забороняється. Тобто, вантаж тютюнових виробів іноземного виробництва був раніше незаконно ввезений на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Таким чином, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 придбав товар тютюнових виробів іноземного виробництва, що були ввезені на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, чим вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 484 МК України.

На підставі вищевказаних обставин, 28 листопада 2019 року, відносно ОСОБА_1 був складений протокол про порушення митних правил №3151/50000/19 за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ст.484 МК України.

За результатами апеляційного розгляду судом встановлені наступні обставини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.486МК України та ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення повинно бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 489 МК України передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або необережні) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Наявність об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкту та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення є обов`язковим для кваліфікації конкретного діяння, як адміністративного проступку. Якщо хоча б один з них відсутній або не відповідає вимогам, що передбачені відповідною статтею Глави 68 МК України, вказане діяння не є порушенням митних правил.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення убачається, що суддя районного суду під час розгляду справи не дотримався вищевказаних вимог МК України та КУпАП, зокрема не дослідив належним чином матеріали справи, не надав оцінку доказам по справі та дійшов необґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 МК України.

Так, за диспозицією ст. 484 МК України, відповідальність за вказане правопорушення настає в разі зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

З об`єктивної сторони дане правопорушення полягає у вчиненні дії (перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів) або бездіяльності (зберігання товарів, транспортних засобів), які спрямовані на зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, ввезених на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. При цьому, термін придбання товарів, транспортних засобів визначається як їх оплатне або безоплатне отримання винним від іншої особи, ввезених на митну територію України товарів, транспортних засобів, переміщених з-за кордону на територію України.

Суб`єктивна сторона полягає в тому, що це правопорушення може бути вчинено умисно чи з необережності. Ставлення винного до наслідків у вигляді порушення порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України може характеризуватися непрямим умислом або необережністю.

Отже, для наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 МК України, особа має бути достеменно обізнаною, що вона вчиняє дії спрямовані на зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів, ввезених на митну територію України саме поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

З урахуванням доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 та пояснень захисника ОСОБА_1 адвоката Козак А.В. під час апеляційного розгляду справи, які не були спростовані представником Одеської митниці, пояснень представника Одеської митниці ДМС України Євдокимова Д.А. та інспектораОдеськоїмитниці ДМСУкраїни ГудаляІ.Г.,апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, які підтверджують викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відомості щодо існування події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 МК України та наявності в діях ОСОБА_1 складу цього правопорушення.

Так, у відповідності до положень ст.495МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил відмитного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Районний суд під час розгляду справи на зазначені обставини уваги не звернув та помилково зробив висновок щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 МК України.

В оскаржуваній постанові суддя районного суду зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується доказами по справі, а саме: протоколом про порушення митних правил від 28.11.2019 року, доповідною запискою, письмовими поясненнями ОСОБА_1 та іншими матеріалами справи.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали справи, апеляційний суд констатує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження існування факту події адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 МК України та наявності в діях ОСОБА_1 цього правопорушення.

Так, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні товаро-супровідні документи, які б підтверджували, що вантаж тютюнових виробів у виді 40картоних коробокв середеніяких знаходилось20000пачок сигаретз фільтром(торговоїмарки «ФЭСТ7»-11500пачок,«ФЭСТ» -8500пачок)взагалі надходивта зберігавсяу відділеннялогістичної компанії«Делівері» заадресою:м.Одеса вул.Дальницька,50,в томучислі ііз-закордону,атакож доказів, що отримувачем цього вантажу був саме ОСОБА_1 , який намагався або отримав цей вантаж.

Представник Одеської митниці ДМС України Євдокимов Д.А. та інспекторОдеської митниці ДМС України Гудаль І.Г., попре вказівку щодо існування цих обставин в протоколі про порушення митних правил, не надали апеляційному суду жодного доказу, що вилучений відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення вантаж тютюнових виробів, прибув із-за кордону, або з іншого міста України, та взагалі перебував у відділенні поштового оператора «Делівері» (м. Одеса вул. Дальницька, 50), а його отримувачем, або за товаросупровідними документами, або фактично, був саме ОСОБА_1 .

Апеляційний судне приймаєяк належнийта допустимийдоказ наданусуду інспектором Одеської митниці ДМС України Гудалем І.Г. фотокопію квитанції про прийом вантажу №1270243652 зі штрих-кодом, відповідно до якої відправником та отримувачем посилки вантажу №1270243652 є ОСОБА_3 , оскільки інспектор митниці та представник митниці не надали суду доказів, що вказана фотокопія має відношення до вилученого вантажу тютюнових виробів. Більш того, з вказаної фотокопії не вбачається, що ОСОБА_1 мав відношення до даної посилки, а також що вказана посилка, незважаючи на те, що ОСОБА_1 не зазначений як її одержувач, була видана останньому уповноваженими працівниками відділення поштового оператора «Делівері» за адресою: м. Одеса вул. Дальницька, 50.

При цьому, інспекторОдеської митниці ДМС України ОСОБА_2 не дав раціонального пояснення тому факту, чому у разі реального виявлення та вилучення вантажу тютюнових виробів у відділенні поштового оператора«Делівері» (м.Одеса вул.Дальницька,50),представник митниціне вилучив,або невитребував упередбаченому закономпорядку упоштового операторадокументи навказаний вантаж,який заверсією органуДМС Українинадійшов наадресу відділенняпоштового оператора,та недолучив їхдо справи,як доказна підтвердженняобставин,які зазначенів протоколіпро порушеннямитних правил.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що однією з обов`язкових складових складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 КК України, є зберігання, перевезення чи придбання товарів, транспортних засобів комерційного призначення, ввезених на митну територію України саме поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

Між тим, матеріли справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу на підтвердження того, що вказаний вантаж прибув до м. Одеси із-за кордону, а вилучені сигарети не були виготовлені на території України в незаконний спосіб, тобто не є контрафактними.

В судовому засіданні апеляційного суду представник Одеської митниці ДМС України Євдокимов Д.А. фактично погодився з відсутністю доказів на підтвердження викладених в протоколі про порушення митних правил обставин, але не привів будь-якого доводу законності складання протоколу та обмежився лише висловленням думки про законність оскаржуваної постанови судді районного суду.

Таким чином, під час апеляційного розгляду було достовірно встановлено, що а ні під час складання протоколу про порушення митних правил від 28.11.2019 року за №3151/50000/19 відносно ОСОБА_1 , а ні під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення суддею районного суду, не було у визначному законом порядку встановлено що ОСОБА_1 має відношення до вказаного вантажу тютюнових виробів, зокрема того, що він був відправником або одержувачем вантажу, а також доказів того, що цей вантаж надійшов у відділення логістичної компанії «Делівері» за адресою: м. Одеса вул. Дальницька, 50, в тому числі і із-за кордону, та більш того, взагалі вилучався представником митниці за обставин, викладених в протоколі. Наведені обставини вказують на відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.484 МК України.

Апеляційний суд не погоджується з посиланням судді районного суду, як на доведеність події адміністративного правопорушення на письмові пояснення ОСОБА_1 , оскільки такі пояснення в матеріалах справи відсутні, а під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від надання пояснень представнику митниці та не допитувався в районному суді (а.с. 7).

За таких обставин апеляційний суд констатує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження вказаних в протоколі про порушення митних правил відомостей, а суд вичерпав всі визначені законом можливості для з`ясування обставин справи, та на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.

При цьому, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Статтею 62Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З урахуванням наведеного, слід констатувати, що під час апеляційного перегляду рішення судді районного суду представник митниці не довів того, що вилучений вантаж тютюнових виробів був ввезений на територію України поза митним контролем із-за кордону, а ОСОБА_1 незаконно зберігав, перевозив чи придбав товари, ввезені на митну територію України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю.

За таких обставин, висновок судді районного суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.484 МК України, є безпідставним.

Разом зцим,апеляційним судомвстановлені обставини,які даютьпідстави длявисновку щодоможливого існування,в даномувипадку,факту незаконноговиготовлення,зберігання,збуту аботранспортування зметою збутупідакцизних товарів, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.204 КК України.

Такого висновку можна дійти виходячи з аналізу існування двох беззаперечних обставин: кількість вилучених сигарет явно не може свідчити про те, що їх транспортування здійснювалось будь-якою фізичною або юридичною особою з метою особистого вживання; на вилучених тютюнових виробах відсутні марки акцизного збору України, що може свідчити про їх контрафакте виготовлення на території України.

Таким чином,вказані обставини,зокрема фактперебування вилученихтютюнових виробів без марок акцизного збору України на території України, потребує додаткової перевірки в порядку ст.214 КПК України, направленої на встановлення та збирання доказів щодо походження тютюнових виробів, які мають логотип іноземного виробника, зокрема: місця їх виробництва; відомостей щодо його відправника та одержувача тощо (у разі вилучення цих виробів саме в приміщені відділення логістичної компанії «Делівері» за адресою: м. Одеса вул. Дальницька, 50, на чому наполягає представник Одеської митниці); обставин їх зберігання або транспортування по території України, а також осіб причетних до цього.

Положеннями ст.253 КУпАП передбачено, якщо при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки злочину, він передає матеріали прокурору, органу дізнання або досудового слідства.

Відповідно до вимог ст.284КУпАП постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених ст.247 цього Кодексу.

За таких обставин постанова судді районного суду підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі з передачею матеріалів справи про адміністративне правопорушення прокурору для прийняття рішення згідно вимог ст. 214 КПК України.

Оскільки обіг підакцизних товарів без марок акцизного збору на території України заборонений, вилучений відповідно до протоколу про порушення митних правил №3151/50000/19 від 28.11.2019 року вантаж тютюнових виробів - 20000 пачок сигарет з фільтром, а саме: сигарет «ФЭСТ 7» у кількості 11500 пачок та сигарет «ФЭСТ» у кількості 8500 пачок, підлягають залишенню на зберіганні в органі ДМС України, до прийняття остаточного рішення по справі у визначеному законом порядку.

Керуючись ст.ст. 253, 284, 294 КУпАП України, апеляційний суд, -

постановив:

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови судді Малиновського районного суду м. Одеси від 28.01.2020 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Малиновського районногосуду м. Одеси від 28.01.2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєнняадміністративного правопорушення,передбаченого ст.484МК України танакладено адміністративнестягнення увиді конфіскаціїна користьдержави товару,який буввилучений запротоколом пропорушення митнихправил №3151/50000/19від 28.11.2019року скасувати.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.484МК України, закритина підставіч.2ст.284КУпАП,а матеріалисправи проадміністративне правопорушенняпередати прокурору Одеської області для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.

Вилучений відповідно до протоколу про порушення митних правил №3151/50000/19 від 28.11.2019 року вантаж тютюнових виробів - 20000 пачок сигарет з фільтром, а саме: сигарет «ФЭСТ 7» у кількості 11500 пачок та сигарет «ФЭСТ» у кількості 8500 пачок - залишити на зберіганні в Одеській митниці ДМС України, до прийняття остаточного рішення по справі у визначеному законом порядку.

Копію постановиапеляційного суду,разом ізматеріалами справипро адміністративнеправопорушення запротоколом пропорушення митнихправил №3151/50000/19від 28.11.2019рокунадіслати: прокурору Одеської області для виконання; начальнику Одеської митниці ДМС України та ОСОБА_1 до відома.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Одеської області Р.І. Котелевський