Справа № 163/2167/20

Провадження № 3/163/1707/20

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2020 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Чишій С.С.

з участю представника Волинської митниці Держмитслужби Кондратюка І.П.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею Держмитслужби матеріали справи за протоколом №0631/20500/20 про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.470 МК України

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , який 07.09.2018року врежимі транзитуувіз вУкраїну черезмитний пост"Рава-Руська"Волинської митниціДФС автомобіль"Рено",польський номернийзнак НОМЕР_2 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ,перевищив встановленийст.95МК Українистрок транзитногодоставлення цьоготранспортного засобуособистого користуваннябільше ніжна 30діб,що виявлено21.07.2020року намитному посту"Ягодин"Волинської митниціДержмитслужби,чим вчинив правопорушення, передбачене за ч.6 ст.470 МК України.

На розгляд справи порушник не з`явився, хоча при складанні протоколу про порушення митних правил належним чином був повідомлений про дату та місце розгляду. На адресу суду надійшли письмові заперечення ОСОБА_1 з клопотанням про розгляд справи за його відсутності та закриття провадження в справі.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення в межах санкції ч.6 ст.470 МК України у вигляді штрафу.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.470 МК України правопорушення повністю стверджена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, витягами з модуля "Диспетчер зони митного контролю та Пасажирського пункту пропуску" АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби, службовою запискою.

Згідно із ст.91 МК України транзит це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома митним органами України або в межах зони діяльності одного митного органу без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 1 ч.1 ст.95 МК України встановлено, що для автомобільного транспорту встановлюються такі строки транзитних перевезень … 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Частина 2 ст.95 визначає, що до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування митного органу, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування митного органу, який контролює переміщення цих товарів).

Згідно із ч.1 ст.192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Від надання пояснень під час складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_1 відмовився.

В письмових запереченнях проти протоколу, що надійшли у суд, причин невиконання зобов`язання про транзит ОСОБА_1 не назвав. Його заперечення ґрунтуються на закінченні строку для накладення стягнення за ст.470 МК України, яка не відноситься до категорії триваючих правопорушень.

Отже, обставин, що перешкоджали б йому відповідно до закону виконати зобов`язання про транзит, порушник не навів.

Наведене свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.470 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення його від відповідальності.

Заперечення порушника, що в письмовому вигляді надійшли до суду, є безпідставними.

По-перше, передбачене ст.470 МК України порушення митних правил полягає у протиправній бездіяльності невиконанні обов`язку доставлення транспортного засобу в митницю призначення у встановлений законом строк.

Моментом закінчення такого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом.

У зв`язку з цим передбачене ст.470 МК України має всі ознаки триваючого правопорушення. Той факт, що це правопорушення не було вказане в ч.ч.1, 2 ст.467 МК України в редакції Закону України від 18.09.2012 року № 5288-VI, не впливає на такий висновок, оскільки і в частині 1, і в частині 2 ст.479 МК України перелік триваючих правопорушення не є вичерпним, про що свідчить вжита до такого переліку словесна конструкція "в тому числі".

По-друге, щодо застосування в цій справі положень Закону України від 08.11.2018 року №2612-VIII в редакції Закону України від 16.05.2019 р. N 2725-VIII вбачаються підстави для такого висновку.

Закон від 08.11.2018 року № 2612-VIII опублікований в газеті "Голос України" 24.11.2018 року і набрав чинності з наступного дня. При цьому зміни до ст.470 МК України вступали в дію через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування.

Законом від 16.05.2019 року № 2725-VIII строк набрання чинності таких змін збільшено до 270 днів, тому редакція ч.6 ст.470 МК України є чинною з 22.08.2019 року.

Строк доставлення ввезеного транспортного засобу збіг 17.09.2018 року. З 18.09.2018 року почалась бездіяльність ОСОБА_1 щодо виконання обов`язку доставлення автомобіля в митницю виїзду, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.

На момент свого початку протиправна бездіяльність ОСОБА_1 строком понад 10 діб тягнула відповідальність за редакцією ч.3 ст.470 МК України, яка передбачала стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював порушення транзитного доставлення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від строку недоставлення, порушник до часу складення протоколу 21.07.2020 року своє зобов`язання не виконав і продовжив протиправну бездіяльність.

Отже, вчинене ОСОБА_1 триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового закону, слід кваліфікувати за ч.6 ст.470 МК України. На момент виявлення правопорушення діяли положення ст.467 МК України в редакції Закону України №2612-VIII, за якими адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.

Крім цього, твердження ОСОБА_1 про бездіяльність митних органів щодо контролю за ввезеними транспортними засобами, що виключає віднесення вчиненого правопорушення до триваючих правопорушень, є безпідставним.

Сам факт невиконання зобов`язання про транзит порушником не оспорюється, причини невиконання цього обов`язку ним не пояснені, місцезнаходження транспортного засобу не повідомлене.

Виявлення правопорушення митним органом відбулось під час перетину ОСОБА_1 митного кордону за результатом спрацювання програмного забезпечення, про яке говорить порушник в письмових запереченнях.

За таких обставин відсутні підстави вважати протиправним невиявлення правопорушення митним органом раніше цього моменту, що, в свою чергу, якимось чином звільняло б ОСОБА_1 від відповідальності.

Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.470 МК України правопорушення повністю доведена, а надана в протоколі про порушення митних правил кваліфікація його дій є правильною.

Враховуючи передбачену законом санкцію та особу порушника, стягнення на ОСОБА_1 слід накласти у вигляді штрафу в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Твердження ОСОБА_1 про необхідність застосування штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до ч.3 ст.470 МК України є безпідставним з огляду на вищенаведені висновки щодо кваліфікації його діяння.

Застосування ж альтернативного стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу буде необґрунтованим через відсутність відомостей про його місцезнаходження.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.470 МК України, і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Штраф в розмірі 170000 (сто сімдесят тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA148999980313060106005003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, одержувач УК в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, призначення платежу: 21081100, штраф у справі про порушення митних правил №, прізвище, ініціали, код 095).

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок судового збору на рахунок UA698999980313101206000003262 в Казначействі України (ЕАП) (МФО 899998, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код ЄДРПОУ 38031501, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу "судовий збір у справах про адміністративні правопорушення").

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.С.Чишій