Справа № 932/9505/20

Провадження №1-кс/932/4988/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2020 року м.Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_3 на постанову від 10.07.2020 про закриття кримінального провадження №42018040000000465, -

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із скаргою на постанову слідчого СВ ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області від 10 липня 2020 року про закриття кримінального провадження № 42018040000000465.

Підставами для задоволення скарги вказав наступне. Так, СВ ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018040000000465, що відкрито за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України. В ході здійснення досудового слідства здобуто дані про те, що мало місце його виселення з квартири із застосування фізичного примусу та спецзасобів; виселення здійснювалось посадовою особою некомпетентного органу; виселення здійснювалось без законних на те підстав; дії із виселення були умисними. Раніше, слідчою неодноразово приймалися рішення про закриття кримінального провадження, однак ухвалами слідчих суддей вказані постанови були скасовані. Крім того, ухвалою Дніпровського апеляційного суду було скасовано ухвалу слідчого судді про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 . При винесенні вказаного рішення судді Дніпровського апеляційного суду прийшли до висновку про те, що дана постанова передчасна, оскільки не було виконані всі слідчі дії, а саме, слідча не надала оцінку діям поліцейського щодо дотримання ним вимог ч.1 ст.36 Закону України Про національну поліцію у вигляді неодноразово висунутої вимоги про залишення приміщення квартири. Крім того, Дніпровський апеляційний суд вказав, що слідчий суддя розглядаючи скаргу ОСОБА_3 , на постанову слідчої СВ ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області від 31 травня 2019 року постановив ухвалу, яка містить взаємовиключні висновки, оскільки зазначив, що постанова слідчого про закриття кримінального провадження незаконна, в той же час відмовив в задоволенні скарги. Враховуючи вищенаведене, судді апеляційного суду прийшли до висновку, що досудове розслідування було проведено неповно, з порушенням вимог кримінального процесуального закону щодо доказування, що слідчий суддя необґрунтовано залишив поза увагою.

У судовому засіданні скаржник вимоги скарги підтримав та прохав її задовольнити. Пояснення надав аналогічні її тексту.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги ОСОБА_3 . Пояснив, що вважає постанову слідчого про закриття кримінального провадження обґрунтованою, оскільки не вбачає у діях поліцейських ознак складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.

Вислухавши пояснення скаржника, з`ясувавши думку прокурора, вивчивши скаргу та надані до неї додатки, приходжу до висновку про те, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, заявником може бути оскаржено до суду рішення слідчого про закриття кримінального провадження. Згідно з вимогами ч. 2 ст. 307 КПК України, за наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування постановлюється ухвала, якою може бути скасовано рішення слідчого чи прокурора, зобов`язано припинити певну дію, зобов`язано вчинити певну дію, відмовлено у задоволенні скарги. Нормою ч. 3 цієї статті встановлено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження.

У судовому засіданні встановлено, що 10 липня 2020 року слідчим СВ ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області прийнято постанову про закриття кримінального провадження № 42018040000000465 від 24.04.2018 року, яке відкрито за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, внаслідок відсутності в діянні службових осіб поліції ознак складу цього кримінального правопорушення. Досудове розслідування здійснювалось за фактом незаконного виселення ОСОБА_3 08 червня 2017 року із квартири АДРЕСА_1 , що вчинено поліцейськими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , із застосуванням фізичного насилля та спецзасобів. Ухвалами слідчих суддей та суддями Дніпровського апеляційного суду неодноразово скасовувались постанови слідчих про закриття кримінального провадження. При скасуванні вказаних постанов суддями, крім іншого, зазначено, що самовільне виселення особи із квартири, яка є її власністю, без відповідного судового рішення, що набрало законної сили, не уповноваженою на це особою, яка до того ж є службовою особою правоохоронного органу, що поєднане із застосування насилля, є самостійним складом злочину, який передбачено ч. 2 ст. 162 КК України.

Скасування постанови про закриття кримінального провадження є підставою для відновлення досудового розслідування.

Так, відповідно до норм ст. 3 КПК України, слідчий суддя це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Згідно із вимогами п. 10 ч. 1 ст. 3 КПК України, кримінальне провадження має дві стадії: досудового розслідування і судового провадження. Відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України, досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. Згідно із вимогами ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом. Статтею 303 КПК України передбачено право учасників кримінального провадження на подання слідчому судді скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.

Тому, враховуючи викладене, приходжу до висновку, що слідчий при винесені постанови не виконав, а ні слідчії дії, та не усунув ті недоліки, які були вказані в ухвалах суддів різних інстанцій, на підставі чого, вважаю, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, а відтак підлягає скасуванню,

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 309 КПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_3 задовільнити частково.

Постанову слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження №42018040000000465 від 10.07.2020 скасувати.

У задовленні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала вчастині відмовиу задоволенніскраги можебути оскарженав апеляційномупорядоку безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1 .