Справа № 191/4074/19
Провадження № 2/191/1073/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2020 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кухаря Д.О.
за участю секретаря Яніної О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 191/4074/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні,
за участю:
представника позивача Мельникова М.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Кравець Є.А.,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, яку в подальшому уточнив.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01.04.2013 року він був прийнятий за переведенням на посаду заступника начальника загону по Запорізькому регіону відокремленого структурного підрозділу «Перший загін воєнізованої охорони «Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (наказ від 01 квітня 2013 року № 293/ОС). 01.01.2014 року посада заступник начальника загону по Запорізькому району перейменована у заступник начальника загону ( наказ від 25.12.2013 року № 448/ОС).
На підставі Закону України від 23.02.2015 року № 4442-УІ, Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2014 року № 200 та рішення правління ПАТ «Укрзалізниця» від 21.10.2015 року, протокол №1, державне підприємство «Придніпровська залізниця» з 01.12.2015 року реорганізовано шляхом злиття у публічне акціонерне товариство» Українська залізниця» та утворено регіональну філію «Придніпровська залізниця». З 01.12.2015 року відокремлений структурний підрозділ «Перший загін воєнізованої охорони» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» реорганізовано шляхом перетворення у структурний підрозділ «Дніпропетровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» ( наказ від 01.12.2015 року № 1/Н).
З 15.11.2016 року структурний підрозділ «Дніпропетровський загін воєнізованої охорони»
перейменовано у структурний підрозділ «Дніпровський загін воєнізованої охорони» (наказ від 15.09.2016 року № 509/Н). 28.02.2018 року позивач був звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком за ст. 38 КЗпП України ( наказ від 23.02.2018 року № НОК-169/ОС). За рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 року у цивільній справі № 191/1953/18 позивач з 01.03.2018 року був поновлений на посаді заступника начальника загону (наказ від 22.12.2018 року № 1220/ОС).
З 27.12.2018 року Регіональну філію «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» перейменовано в регіональну філію «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» ( Наказ від 27.12.2018 року № 784).
На підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 29.03.2019 року у цивільній справі №191/1953/18 запис у трудовій книжці за № 23 визнана недійсним. Наказ від 22.12.2018 року № НОК 1220/ОC скасований. Вважати звільнення з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію 28.02.2018 року на підставі наказу від 23.02.2018 року № НОК-169/ОС (запис 25 від 22.04.2019 року). Під час повторного звільнення з роботи 22.04.2019 року з ним був проведений розрахунок за час його роботи на посаді заступника начальника загону, але цей розрахунок був неповним і відповідач повністю не розрахувався з ним до даного часу. Так, рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12. 12.2018 року позивач був поновлений на посаді заступника начальника загону з 01.03.2018 року. Рішення в цій частині підлягає негайному виконанню.
На виконання вимог закону 12.12.2018 року позивач отримав в Синельниківському міськрайонному суді Дніпропетровської області виконавчий лист про поновлення його на роботі на посаді заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця». 13.12.2018 року він здав цей виконавчий лист відповідачу, про що мається відмітка на копії виконавчого листа, і з цієї дати приступив до роботи.
Факт допущення позивача до роботи на посаді заступника начальника загону з 13.12.2018 року підтверджується також наступними доказами:
1) 13.12.2018 року відповідач видав йому посвідчення № 0016 заступника начальника загону строком до 31.12.2020 року;
2) 13.12.2018 року відповідач видав йому направлення на обов`язковий періодичний медичний огляд працівника - заступника начальника загону;
3) за результатами проходження періодичного медичного огляду лікарсько-експертна комісія видала 20.12.2018 року медичну довідку про придатність ОСОБА_2 продовжувати виконувати обов`язки заступника начальника загону;
4) 13.12.2018 року лікар-психіатр видав йому медичну довідку серії 10ААС № 493337, згідно якої він дійсно проходив 13.12.2018 року огляд лікарем-психіатром і психіатричні протипоказання до виконання робіт заступника начальника загону не виявлено;
5) 13.12.2018 року лікар-нарколог видав їй довідку серії НОМЕР_1 про те, дійсно 13.12.2018 року пройшов огляд лікарем-наркологом і наркологічних протипоказань до виконання роботи заступника начальника загону не виявлено;
6) 14.12.2018 року він проходив огляд у лікаря-хірурга, за результатами якого хірургічних захворювань у нього не виявлено;
7) 14.12.2018 року він проходив огляд у лікаря-невролога, за результатами якого неврологічних порушень не виявлено, до праці придатний;
8) 14.12.2018 року він проходив періодичний медогляд залізничників, пов`язаних з безпекою руху поїздів за наказом МТтЗУ № 240 від 29.04.2010 року, в результаті якого лікар- терапевт дійшов до висновку, що він придатний до роботи на посаді заступника начальника загону,
9) 18.12.2019 року він проходив психофізіологічне обстеження як заступник начальника загону, за висновком якого йому рекомендовано працювати на цій посаді;
10) 19.12.2018 року він проходив огляд у лікаря-окуліста і визнаний придатним до роботи;
11) 19.12.2018 року він проходив ультразвукову діагностику щитовидної залози;
12) 19.12.2018 року він проходив ультразвукову діагностику черевної порожнини;
13) 19.12.2018 року він проходив доплерографію екстракраніального відділу магістральних голови, сонних та хребцевих артерій;
14) 19.12.2018 року він проходив ехокардіографічне обстеження;
15) для проходження цих медичних оглядів він 13.12.2018 року сплатив особисті кошти у розмірі 84 грн. 00 коп. та 15 грн. 00 коп.;
16) інші належні та допустимі докази.
Таким чином, зазначені докази свідчать про те, що на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 року про негайне поновлення його на посаді заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», він. 13.12.2018 року був направлений на періодичний медичний огляд і повністю пройшов його.
Під час його звільнення відповідач не виплатив йому заробітну плату за час проходження ним медичного огляду за направленням, виданому ним йому. Позивач вважає, що в даному випадку відповідач допустив подвійне порушення вимог законодавства про працю, а саме : видав йому 13.12.2018 року посвідчення заступника начальника загону і направив його на періодичний медичний огляд згідно з наказом МТтЗУ №240 від 29.04.2010 року, відповідач не виплатив йому середній заробіток за 13-19 грудня 2018 року, чим порушив вимоги ст. 116 КЗпП України, за якою виплата всіх бум, що належить працівникові від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення працівника; отримавши 13.12.2018 року від позивача копію рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 року та виконавчий лист про негайне поновлення його на посаді заступника начальника загону, відповідач тільки 22.12.2018 року видав наказ № НОК-1220/ОС про поновлення його на посаді заступника начальника загону. Однак, він був включений в табель обліку робочого часу лише з 27.12.2018 року. Саме з цього часу відповідач почав нараховувати заробітну плату, яку позивач отримав під час повторного свого звільнення.
Позивач вважає, що відповідач допустив затримку у виконанні рішення суду про поновлення на роботі, внаслідок чого у період часу з 13.12.2018 року по 26.12.2018 року включно відповідач не нарахував та не сплатив йому заробітну плату, хоча в цей період часу позивач фактично проходив медичний огляд, щоденно виходив на роботу, направлявся адміністрацією у відрядження до Запорізької філії тощо.
Позивач вважає, що відповідач навмисно допустив затримку у виконанні рішення суду в частині поновлення його на роботі,
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим органом виконання рішення органу, який розглядав трудовій спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Вважає, що в даному випадку відповідно до ст. 116 КЗпП України часом затримки у виконанні рішення суду та у нарахуванні і виплаті йому заробітної плати слід вважати період з 22 квітня 2019 року (коли він був повторно звільнений і коли при звільненні відповідач не видав йому всі належні суми на день звернення до суду, тобто, до 27 жовтня 2019 року. Протягом розгляду цієї справи цей термін буде збільшуватися (якщо відповідач добровільно не розрахується з нею за цей час).
З 23 квітня 2019 року по 27 жовтня 2019 року минуло 188 календарних днів, з яких робочих днів - 136 (календар робочих днів у 2019 році). Тривалість одного робочого дня - 8 годин, тому затримки у виплаті належної йому заробітної плати складає 1 088 робочих годин.
Згідно довідці, наданою відповідачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» його середньогодинна заробітна плата складала 127 грн. 66 коп.. Тому, середня заробітна плата за період з 23 квітня 2019 року по 27 жовтня 2019 року складає 138 894 грн. 08 коп. ( 127 грн. 66 коп. х 1 088 годин).
У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ( код ЄДРПОУ : 40081237) на користь ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 квітня 2019 року по день фактичного виконання рішення суду із розрахунку по 127 грн. 66 коп. за кожну робочу годину без утримання встановлених податків та інших обов`язкових платежів, в розмірі 329870 грн. 44 коп..
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю та спросили їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні. Також зазначив, що позивач дійсно працював у відповідача з 03.10.2000 року відповідно до наказу про прийом на роботу від 03.10.2000 року № 277/К на різних посадах у підрозділах відповідача. В подальшому після досягнення відповідного віку позивач звернувся до керівництва відповідача із заявою від 23.02.2018 року про його звільнення 28.02.2018 року у зв`язку з виходом на пенсію за віком. Дії відповідача регламентовані положеннями ст. 38, 40 КЗпП України та жодним чином не суперечать їм. Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 року позов ОСОБА_1 був задоволений. 12.12.2018 року Позивачу Синельниківським міськрайонним судом був виданий виконавчий лист, який відповідачем був отриманий 13.12.2018 року. З метою визначення можливості допуску до роботи ОСОБА_1 13.12.2018 року йому було видано направлення на проходження медичного огляду, який він пройшов 20.12.2018 року. Відповідно до пункту 3.2.23 Галузевої угоди Укрзалізниці та Ради профспілки залізничників і транспортних будівельників України, проходження обов`язкових медичних оглядів здійснюється протягом двох робочих днів, а при проходженні додатково нарколога та психіатра - трьох робочих днів. В разі, коли години, витрачені на медичний огляд, перевищують норму годин облікового періоду, то такі години при підрахунку надурочних годин не враховуються. Відповідно до вказаної норми оплата здійснюється у разі, коли працівник перебуває у штаті підрозділу за час коли працівник не виконує обов`язки за посадою через проходження медичного огляду. Після проходження медичного огляду Відповідачем було видано наказ від 22.12.2018 року № НОК-1220/ОС про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця». Період з 12.12.2018 року (момент ухвалення рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 року у справі № 191/1953/18 про поновлення на роботі ОСОБА_1 ) по 22.12.2018 року (момент видачі наказу про поновлення на роботі ОСОБА_1 ) не підлягає оплаті з огляду на таке. Наказом Міністерства статистики України від 09.10.1995 року № 253 «Про затвердження типових форм первинного обліку» (далі - Наказ), який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, затверджено, зокрема форму П-14 «Табель з обліку використання робочого часу». Облік явок на роботу та використання робочого часу здійснюється в табелі або методом суцільної реєстрації, а саме: відмітки всіх прибулих, запізнилися, і т. д. або шляхом реєстрації тільки відхилень (неявок, запізнень, тощо), що передбачено п. 5 розділу «Загальні питання обліку використання робочого часу (табельного обліку)» вищезазначеного наказу. Табель обліку використання робочого часу містить інформацію, зокрема про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в та надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи. Крім того, відповідно до положень Наказу облік часу надурочних робіт здійснюється на основі списків осіб, що працювали надурочно (форма № П-15). Списки з відміткою майстра про кількість фактично відпрацьованого часу використовуються для запису в табель.
Враховуючи, що на підприємстві не було випадків надурочних робіт така форма не велась. Тобто, первинним документом, на підставі якого здійснюється оплата праці є табель обліку використання робочого часу. Відповідно до табелю обліку використання робочого ОСОБА_1 за грудень 2018 року ним відпрацьовано 23 години, які і були оплачені у повному обсязі. Відповідно до наказу від 22.04.2019 року № НОК-345/ОС наказ від 22.12.2018 року № НОК-1220/ОС про поновлення ОСОБА_1 на роботі скасовано і зазначено, що ОСОБА_1 необхідно вважати звільненим з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію 28.02.2018 року на підставі наказу від 23.02.2018 року №НОК-169/ОС. Тобто, 22.04.2019 року ОСОБА_1 не був повторно звільнений, а в цей день лише поновлено дію раніше виданого наказу про звільнення, тобто здійснено повернення до правового становища, що існувало до моменту ухвалення незаконного та в подальшому скасованого рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.12.2018 року у справі № 191/1953/18. Відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. З викладеного вбачається, що повний розрахунок з працівником повинен буде здійснений саме у день звільнення, а не у будь-який інший день. Поновлення дії раніше виданого наказу про звільнення не може вважатись днем звільнення. Такий розрахунок з Позивачем здійснений 28.02.2018 року про що свідчить платіжна відомість від 28.02.2019 року № 70. Таким чином, твердження Позивача про начебто невиплату йому всіх належних платежів в день звільнення є безпідставними та необґрунтованими.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно з ст.15ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
З копії трудової книжки серія НОМЕР_3 , виданої на ім`я ОСОБА_3 вбачається, що 01.04.2013 року останній прийнятий за переведенням на посаду заступника начальника загону по Запорізькому регіону відокремленого структурного підрозділу « Перший загін воєнізованої охорони Державного підприємства «Придніпровська залізниця». 01.10.2014 року посада заступник начальника загону по Запорізькому району перейменована у заступник начальника загону. 28.022018 року ОСОБА_1 звільнений за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком на підставі ст.38 КЗпП України. 01.03.2018 року поновлено на посаду заступника начальника загону за рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 12.12.2018 року. 22.04.2019 року запис № 23 визнано не дійсним, вважати звільненим з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію 28.02.2018 року на підставі наказу від 23.02.2018 року № НОК-169/ОС.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 12.12.2018 року ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.09.2018 року по 12.12.2018 року в розмірі 96003 грн. 29 коп..
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 29.03.2019 року рішення Синельниківського міськрайонного суду від 12.12.2018 року було скасовано та ухвалено нове рішення, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.
Згідно Наказу № НОК-169/ОС від 23.02.2018 року ОСОБА_1 звільнено 28.02.2018 року з посади заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком, ст.38 КЗпП України. Виплати ОСОБА_1 одноразову матеріальну допомогу у розмірі трьох середньомісячних заробітків відповідно до вимог п.3.1.18 колективного договору залізниці.
22.12.2018 року було видано Наказ № НОК-1220/ОС, згідно якого ОСОБА_1 поновлено з 01.03.2018 року на підставі заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».
Згідно копії Наказу № НОК-345/ОС від 22.04.2019 року було скасовано наказ від 22.12.2018 року № НОК-122-/ОС про поновлення ОСОБА_1 з 01.03.2018 року на посаді заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» та вважати його звільненим за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію 28.02.2018 року на підставі наказу від 23.02.2018 року № НОК-169/ОС. Здійснити виплату ОСОБА_1 всіх належних йому сум відповідно до чинного законодавства України.
13.12.2018 року ОСОБА_1 було видане направлення на обов`язковий періодичний медичний огляд згідно з наказом № 240. В матеріалах цивільної справи містяться медичні довідки, сертифікати та картки результатів обстеження ОСОБА_1 .
Згідно платіжної відомості №70, ОСОБА_1 на підставі доручення №89 від 28.02.2018 року було перераховано 31670,32 грн..
З довідки про середньомісячну заробітну плату № НОР-1-4/35 від 13.01.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 дійсно працював в СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» на посаді заступника начальника загону. За лютий 2019 року нарахована заробітна плата в розмірі 20361,00 грн., кількість робочих днів згідно графіка роботи 160 год., фактична кількість відпрацьованих робочих днів 160 год.; за березень 2019 року нарахована заробітна плата 20361,00 грн., кількість робочих днів згідно графіка роботи 159 год., фактична кількість відпрацьованих робочих днів 159 год. Всього нараховано заробітної плати 40722,0 грн.. Середньогодинна заробітна плата складає 127 грн. 66 коп..
Згідно довідки структурного підрозділу Дніпровського загону воєнізованої охорони Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця» № НОР-1/4/939 від 25.08.2020 року, оплата праці ОСОБА_1 за весь період перебування його у трудових правовідносинах з регіональною філією здійснювалася згідно з табелями обліку використання робочого часу. Згідно табелю обліку використання робочого часу за грудень 2018 року, період з 13.12.2018 року по 19.12.2018 року не були робочими днями для позивача, а відтак нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за вищевказаний період не проводилася.
Приписамист. 43 Конституції Українивстановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно з ч. 1ст. 21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.
Згідно ч. 1ст.116КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Відповідно до ч. 1ст.117КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 21Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівником, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою КМУ №100 від 08.02.1995 року.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.
Згідно п.8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період.
Згідно ч.1 ст. 169 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов`язкового медичного огляду осіб віком до 21 року.
Статтею 123 КЗпП України за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов`язаними проходити таке обстеження (статті 169,191), зберігається середній заробіток за місцем роботи.
Згідно ч.2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Частиною 1 п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст. 117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Оскільки, судом встановлено порушення відповідачем вимогстатті 116 КЗпП Українив частині несвоєчасного проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільнені, відповідно, до відповідача підлягає застосуваннювідповідальність, встановлена статтею 117 КЗпП України, а саме ч.2 даної статті передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Отже, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, як законно обґрунтованими та документально підтвердженими.
Крім того, згідно ч.6ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки позивач на підставі ЗУ «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, то суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 3298 грн. 70 коп.
На підставі викладеного, ст.ст.43, 116,117,123,169,233 КЗпП України, ч. 1ст. 21 Закону України «Про оплату праці», п.20,21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», керуючись ст.ст. 12,81,259,263-265,141,280-281, ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» про стягнення заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081237) на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 23 квітня 2019 року по 01 вересня 2020 року по 127 грн.66 коп. за кожну робочу годину, в розмірі 329870 (триста двадцять дев`ять тисяч вісімсот сімдесят) грн. 44 (сорок чотири) копійки.
Стягнути з Акціонерного товариства«Українська залізниця»в особіРегіональної філії«Придніпровська залізниця»(кодЄДРПОУ 40081237)місцезнаходження юридичної особи: 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Маршала Малиновського, будинок 110А, ідентифікаційний код 30720254 на користь держави: Отримувач коштів:ГУК ум.Києві/м.Київ/22030106,Код отримувача(кодЄДРПОУ):37993783, Банкотримувача:Казначейство України(ЕАП),Рахунок отримувача:UA908999980313111256000026001,Код класифікаціїдоходів бюджету:22030106,судовий збірв розмірі3298 грн.70копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя:Д. О. Кухар
