ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/1086/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби, про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Буковинської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить:

- зобов`язати Буковинську митницю Держмитслужби прийняти рішення про зупинення перебігу строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номерний знак " НОМЕР_1 ", який на праві власності належить громадянину Молдови ОСОБА_1 .

І. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних зазначив, що 18 січня 2018 року в`їхав на митну територію України на транспортному засобі «TOYOTA LAND CRUISER», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 ».

20 січня 2018 року в період часу з 01:00 по 07:00 невстановлена особа незаконно заволоділа вказаним транспортним засобом в с. Поляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, завдавши останньому великої матеріальної шкоди про що, за його заявою 20.01.2018 року внесено відомості до ЄРДР № 12018090110000015 за ч.3 ст. 289 КК України.

Позивач звертав увагу суду на те, що крім перелічених повідомлень правоохоронного органу, факт наявності обставин непереборної сили встановлений рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 17 лютого 2020 року та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2020 року у справі №725/7135/19.

Зазначив, що після набрання законної сили судовими рішеннями позив звернувся із заявою про зупинення перебігу строку тимчасового ввезення належного йому транспортного засобу, до моменту його відшукання та повернення власнику. Листом від 19 травня 2020 року № 7.2-08/1/7.2-18.1/8.19/3140 відповідач відмовив у зупиненні перебігу строку тимчасового ввезення ТЗ через те, що у нього станом на 19.05.2020 року відсутнє документальне підтвердження позбавлення якісних та фізичних характеристик ТЗ (його втрати чи повного зіпсування) у тому числі внаслідок дії третіх осіб.

Вважає, що відмова відповідача у зупиненні перебігу строку тимчасового ввезення транспортного який належить позивачеві, є протиправною.

2. Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову відповідач звертав увагу суду на те, що позивач у позовній заяві посилався (окрім іншого), що строк можна продовжити у зв`язку з тим, що вивезення транспорту неможливе через злочинні дії третіх осіб, проте позивачем не надано необхідного документального підтвердження цих обставин.

Крім того, позивачем ввезено транспортний засіб 18.01.2018 року, а в термін до 18.01.2019 року останній був зобов`язаний вивезти належний транспортний засіб. Посилаючись на норми ст. 380 Митного Кодексу зазначив, що не передбачено підстав для продовження терміну перебування транспортного засобу на митній території України в режимі тимчасового ввезення більше ніж на 60 днів.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. 30.07.2020 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Постановою Державної фіскальної служби України в справі про порушення митних правил № 1361/40800/19 від 06 грудня 2019 року позивача визнано винним у вчинені порушення митних правил, а саме ч.3 ст. 481 МК України. Накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян - сімнадцять тисяч гривень.(а.с.5-6)

2. 17.02.2020 року рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17.02.2020 року скасовано постанову винесену заступником начальника Чернівецької митниці ДФС начальником управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Жижияном І.Є. від 06.12.2019 року, у справі про порушення митних правил №1361/4080019, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 481 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Провадження у справі про порушення митних правил № 1361/40800/19 за ч.3 ст. 481 МК України щодо позивача - закрито, рішення набрало законної сили після перегляду апеляційною інстанцією. (а.с.7-10,11-13)

Вказаним рішенням встановленні наступні обставини по справі.

20.01.2018 року позивач повідомив до Яремчанське відділення поліції, про незаконне заволодіння невстановленими особами автомобілем «TOYOTA LAND CRUISER», про що по даному факту внесені відомості в ЄРДР за №12018090110000015, за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.

Рішеннями судів також констатовано, що в даному випадку наявні обставини непереборної сили, які виключають відповідальність позивача за порушення строку тимчасового ввезення транспортного засобу, оскільки останній через викрадення автомобіля фізично не міг вивезти його у встановлений строк за межі митної території України, а про вказані обставини було відомо митному органу під час провадження у справі про ПМП. При цьому той факт, що осіб причетних до незаконного заволодіння вказаним транспортним засобом не встановлено, не виключає факт наявності обставин непереборної сили, зокрема протиправних дій третіх осіб.

Таким чином, вимоги ст. 460 МК України можуть бути застосовані до спірних правовідносин також з урахуванням того факту, що позивач є громадянином іншої держави та міг бути необізнаний про його обов`язок повідомити митний орган у строк тимчасового ввезення автомобіля про його викрадення, оскільки вже повідомив про ці обставини відповідний правоохоронний орган України 20.01.2018 року.

Наведені обставин були відомі відповідачу при розгляді справи про ПМП та описані в описовій частині оскаржуваної постанови, проте таким обставинам не надана належна оцінка.

Крім того, у протоколі про ПМП у справі №№1361/40800/19 за ч. 3 ст. 481 МК України щодо ОСОБА_1 зазначено, що транспортний засіб «TOYOTA LAND CRUISER», зареєстрований у Молдові. Натомість у тексті постанови вказано, що країною реєстрації такого автомобіля є Польща. Зі слів представника відповідача у тексті постанови допущено технічну описку в частині країни реєстрації транспортного засобу та потрібно вважати вірною країну реєстрації - Молдову. Натомість, така описка належним чином не виправлена, а її наявність має суттєве значення щодо фактичних обставин справи.

Відповідач під час провадження у справі про порушення митних правил, повинен відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, ст. 489 МК України належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

3. Відповідно до довідки Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області №367/108/52 від 22.01.2018 року видно, що 30.01.2018 року позивач звернувся до Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області з письмовою заявою в якій вказав про факт незаконного заволодіння настановленою особою 20.01.2018 в с.Поляниця Яремчанської міської ради Івано -Франківської області автомобілем марки "TOYOTA LAND CRUISER PRADO", реєстраційний номер НОМЕР_1 білого кольору, а також про відсутність оригіналів наступних документів: паспорта громадянина республіки Молдова для виїзду закордон на ім`я ОСОБА_1 ; паспорта громадянина Румунії для виїзду за кордон на ім`я ОСОБА_1 ; паспорта громадянина республіки Молдова на ім`я ОСОБА_1 ; посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 та свідоцтва про реєстрацію автомобіля марки "TOYOTA LAND CRUISER РRADO", реєстраційний номер НОМЕР_1 , які знаходились у салоні вказаного автомобіля на момент незаконного його заволодіння. (а.с.16)

4. Згідно листа Яремчанського відділення поліції Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано - Франківській області № 1446/108/52 від 12.03.2019 року підтверджено наявність кримінального провадження № 12018090110000015 від 20.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбачено ч.3 ст. 289 КК України, по факту незаконного заволодіння автомобілем марки "TOYOTA LAND CRUISER PRADO", реєстраційний номер НОМЕР_1 . (а.с.17)

5. Судом досліджена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA408070/2019/00008.(а.с.18)

6. 12.05.2020 року представник позивача звернувся до Буковинської митниці Держмитслужби із заявою про зупинення перебігу строку тимчасового ввезення належного позивачеві транспортного засобу до моменту його відшукання та повернення власнику, посилаючись при цьому на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17.02.2020 року, яке набрало законної сили. (а.с.19)

7. 19.05.2020 року відповідач листом № 7.2-08/1/7.2-18.1/8-19/3140 повідомив позивача про те, що станом на 19.05.2020 року у митниці відсутнє документальне підтвердження позбавлення якісних та фізичних характеристик ТЗ (його втрати чи повного зіпсування) у тому числі внаслідок дії третіх осіб, а отже митниця позбавлена правових підстав зупинити перебіг строку тимчасового ввезення ТЗ.

При цьому повідомлено, що особа, відповідальна за дотримання режиму тимчасового ввезення щодо ТЗ, зобов`язана завершити режим тимчасового ввезення щодо ТЗ з урахуванням вимог Митного Кодексу (у тому числі шляхом вивезення ТЗ або поміщення в інший митний режим, що допускається Кодексом) та у разі наявності форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), підтверджених документально - після закінчення їх дій. (а.с.20)

8. Судом досліджена заява "Про дію обставин непереборної сили" представника позивача, яка спрямована до відповідача, зі змісту якої встановлено, що за результатами попередніх неодноразових повідомлень про дію обставин непереборної сили, митницею не було організовано проведення огляду території чи іншого місця, де знаходиться, знаходився або може знаходитись транспортний засіб, що перебуває під митним контролем, акт встановленої форми не складався, заявнику не вручався, як не приймалось рішення про недоцільність проведення огляду та не надавалось письмове підтвердження факту отримання повідомлення про дію обставин непереборної сили, та у відповідності до п. 5 Розділу 8 Порядку № 657, останній просив винести рішення про припинення (завершення) митного режиму щодо автомобіля «TOYOTA LAND CRUISER», реєстраційний номерний знак Молдови « НОМЕР_1 » (а.с. 21)

9. Згідно листа Буковинської митниці Дермитслужби від 13.07.2020 року № 7.2-08/1/7.2-18.1/8.19/4466 констатується те, що факт незаконного заволодіння транспортним засобом TOYOTA LAND CRUISER р.н. НОМЕР_1 , № кузова НОМЕР_2 (далі - ТЗ) стався у с.Поляниця Івано-Франківської області, - зазначена територія не є зоною діяльності Буковинської митниці Держмитслужби. На момент написання заяви зазначена територія є зоною діяльності Галицької митниці Держмитслужби та відповідно керівником якої за зверненням заявника може прийматися рішення про огляд місця, де знаходився ТЗ, чи рішення про його недоцільність.

Крім того зазначено, що у справах Буковинської митниці Держмитслужби відсутні документи про стан провадження по факту, внесеному до ЄРДР за №12018090110000015, зокрема відсутні постанови суду про притягнення винних осіб до відповідальності за незаконне заволодіння ТЗ, чи інші остаточні рішення по справі.

Станом на 13.07.2020 року позивачем не надано до Буковинської митниці Держмитслужби документального підтвердження позбавлення якісних та фізичних характеристик ТЗ, тобто його знищення, повністю та безповоротне пошкодження, втрачених або зіпсування (в тому числі внаслідок злочинних дій третіх осіб). Також Буковинській митниці Держмитслужби не надавався примірник акта про проведення огляду місця, де знаходився ТЗ чи письмове підтвердження митниці, у зоні діяльності якої сталося незаконне заволодіння ТЗ, про недоцільність такого огляду.

З врахуванням зазначеного вище та наявних документів, у Буковинській митниці Держмитслужби відсутні правові підстави для припинення (завершення) митного режиму тимчасового ввезення щодо ТЗ. (а.с.22-23)

ІV. ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відповідно до частини 3 та 4 статті 112 МК України митний режим тимчасового ввезення припиняється органом доходів і зборів у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. У разі припинення митного режиму тимчасового ввезення згідно з частиною третьою цієї статті реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення не вимагається, а гарантії, надані відповідно до ст. 110 цього Кодексу, підлягають поверненню (вивільненню).

2. Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 р. №657, зареєстрованого в Міністерстві за № 1669/21981 (далі - Порядок), визначено порядок факту втрати товару унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили.

Відповідно до пункту 5 частини 5 розділу II Порядку, для забезпечення контролю за товарами, що перебувають у митному режимі тимчасового вивезення, а також обміну інформацією між митними органами стосовно таких товарів використовується Єдина автоматизована інформаційна система митних органів України (далі - ЄАІС). До ЄАІС вноситься інформація про митні формальності, що виконуються відносно тимчасово вивезених товарів, зокрема про припинення режиму тимчасового вивезення.

Інформація до ЄАІС вноситься посадовою особою митного органу, яким здійснюється відповідна митна формальність, невідкладно після її виконання.

Положення розділу VIII Порядку «Підтвердження факту втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили» застосовуються у випадках, коли Митним кодексом України або іншими актами законодавства України з питань державної митної справ, передбачено надання митному органу документального підтвердження факту аварії чи дії обставин непереборної сили. У цьому розділі терміни вживаються в такому значенні: документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили; обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замерзання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов`язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; факт аварії чи дії обставин непереборної сили - часткове чи повне пошкодження (зіпсуття, знищення, втрата тощо) товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, або позбавлення можливості виконання відповідною особою передбачених законодавством України з питань державної митної справи або встановлених відповідним митним органом України вимог щодо вчинення відповідних дій з товарами, транспортними засобами, що перебувають під митним контролем.

Залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.

Якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили.

Керівник митного органу, в зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, після отримання заяви невідкладно організовує проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, за винятком випадків, коли такий огляд проводити недоцільно з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків. Огляд території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, також не проводиться у разі відсутності протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили можливості дістатися до місця пригоди.

За результатами огляду складається акт встановленої форми у трьох примірниках. Один примірник акта вручається особі, відповідальній за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем, другий - невідкладно надсилається митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, а третій - залишається у справах митного органу, посадовими особами якого він був складений.

Якщо керівником митного органу, у зоні діяльності якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особою, що виконує його обов`язки, після опрацювання заяви з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків прийнято рішення про недоцільність проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, або якщо протягом тривалого часу внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили відсутня можливість дістатися до місця пригоди, особі, що подала заяву про аварію або дію обставин непереборної сили, митним органом невідкладно надається письмове підтвердження факту отримання такої заяви, у якому зазначаються причини непроведення митним органом огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, яке засвідчується підписом керівника цього митного органу або особи, що виконує його обов`язки, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки. Копія такого письмового підтвердження надсилається протягом трьох робочих днів митному органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили.

У випадку, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, яким здійснюється контроль за цими товарами, транспортними засобами, з письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Заява розглядається митним органом, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, протягом п`яти робочих днів з дати її подання.

Якщо товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, перебувають у зоні діяльності цього самого митного органу, керівником такого органу або особою, що виконує його обов`язки, невідкладно після отримання заяви здійснюються заходи, передбачені пунктом 5 цього розділу.

Розгляд заяви проводиться з урахуванням характеру аварії чи обставин непереборної сили та їх наслідків, документів, наданих заявником та отриманих від іншого митного органу (якщо аварія чи обставини непереборної сили мали місце на митній території України у зоні діяльності іншого митного органу), та результатів проведення огляду території чи іншого місця, де знаходяться, знаходились або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що перебувають під митним контролем, безпосередньо митним органом, під контролем якого перебувають ці товари, транспортні засоби. Під час розгляду заяви митним органом враховується інформація (за наявності), надана іншими державними органами, митними або правоохоронними органами іноземних держав.

За результатами розгляду заяви щодо факту аварії чи дії обставин непереборної сили керівник митного органу, під контролем якого перебувають товари, транспортні засоби, що потрапили в аварію або під дію обставин непереборної сили, або особа, що виконує його обов`язки, виносить відповідне рішення згідно з Кодексом.

Рішення оформлюється шляхом накладення відповідної резолюції на заяві та засвідчується підписом особи, яка його винесла, та завіряється відбитком печатки митного органу або особистої номерної печатки.

Якщо приймається рішення про припинення (завершення) митного режиму, у резолюції після запису «Митний режим (зазначається назва митного режиму) припинена (завершено)» має бути зазначено, відносно яких саме транспортних засобів або товарів (їх частини) припинено (завершено) митний режим.

За наявності в ЄАІС відповідного програмно-інформаційного комплексу інформація про припинення (завершення) митного режиму вноситься посадовою особою митного органу, яким винесено відповідне рішення, до цього програмно-інформаційного комплексу.

3. Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується наявними письмовими доказами, представником позивача було надано уповноваженому органу - відповідачеві відповідну письмову заяву, в якій містились відомості, що надають можливість ідентифікувати транспортний засіб належний позивачеві, як такий, що перебуває під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки дії обставин непереборної сили, що свідчать про позбавлення можливості виконання позивачем передбачених законодавством України з питань державної митної справи вимог щодо вчинення відповідних дій з вищезазначеним транспортним засобом, що перебуває під митним контролем.

За таких обставин, очевидним є те, що позивачем виконано вимоги Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657.

Натомість, відповідачем відмовлено в припиненні митного режиму тимчасового ввезення, з посиланням на недоведеність повного знищення ввезеного позивачем в Україну транспортного засобу.

Вищий адміністративний суд України у пункті 1.3 постанови Пленуму суду від 17.03.2017 року №2 «Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» зазначив, що у митних процедурах вимоги до доказів законом не врегульовано, тому до процедур митного контролю можуть бути за аналогією застосовані відповідні правила з адміністративного судочинства. Вимога належності доказів означає, що суб`єкт, який вирішує справу по суті, повинен брати до уваги лише ті докази, які стосуються предмета доказування.

Судом також встановлено, що у своїх зверненнях до відповідача, позивач посилався на обставини та надавав докази, які свідчать саме про об`єктивну втрату ним можливості виконання вимог щодо вивезення автомобіля з України, через дії обставин непереборної сили, а саме: через злочинні дії третіх осіб, що призвели до викрадення транспортного засобу. Зокрема зазначав, що 20.01.2018 року ввезений ним 18.01.2018 року на територію України в митному режимі тимчасового ввезення транспортний засіб був викрадений.

Слідчим органом вказані відомості було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090110000015 за ч. 3 ст. 289 КК України від (незаконне заволодіння транспортним засобом).

Відповідні довідки правоохоронних органів, що були додані позивачем до адресованої відповідачеві заяви, підтверджують існування вказаних обставин, а також те, що наразі вказаний злочин є не розкритими і, відповідно, місцезнаходження та стан автомобіля не встановлено, а також неможливо здійснити його огляд.

Зазначенні вище обставини встановлені рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці, яке набрало законної сили після перегляду апеляційною інстанцією.

Суд вважає, за необхідне зазначити, що відсутність відомостей про поточний стан транспортного засобу, не може вплинути на визначення можливостей виконання позивачем покладеного на нього обов`язку, оскільки транспортний засіб вибув із його володіння поза його волею, і можливість відслідковувати стан викраденого автомобіля для позивача об`єктивно втрачена.

4. Суд зазначає, що у митному законодавстві відсутні загальні правила стосовно розподілу обов`язків щодо доказування між сторонами митних правовідносин, тому положення ст.77 КАС України, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення може бути застосоване за аналогією до правовідносин митного контролю.

Отже, якщо за твердженням позивача, можливості виконання ним вимог щодо вивезення автомобіля з України втрачені через дію обставин непереборної сили, відтак він зобов`язаний підтвердити лише факт їх існування. Натомість, якщо митний орган стверджує зворотнє, то у такому випадку він має довести наявність цього факту. В даному випадку достовірні дані про дійсний стан та поточне місцезнаходження транспортного засобу, що свідчило б про можливість продовження існування відповідного митного режиму і виконання позивачем покладених на нього обов`язків, а також про обґрунтованість прийнятого рішення про відмову в припиненні митного режиму.

5. Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, зазначене узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

6. Суд вважає за необхідне також зазначити і те, що тривале та безрезультатне розслідування кримінального провадження за ч.3 ст. 289 КК України від (незаконне заволодіння транспортним засобом), відповідно до висновків ЄСПЛ, який міститься в його рішенні від 22.02.2005 року у справі "Новоселецький проти України" (заява №47148/99) є порушенням права позивача, гарантованих йому державою Україна положеннями ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.02.2018 року по справі №1-рп/2018 в Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Основного Закону України). За юридичною позицією Конституційного Суду України верховенство права - це панування права в суспільстві; верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо; всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України; справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права; у сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

У Доповіді "Верховенство права", яка схвалена Європейською Комісією "За демократію через право" (Венеціанською Комісією) на 86-му пленарному засіданні (25-26 березня 2011 року), наголошено, що принцип правової визначеності є ключовим у питанні довіри до судової системи і верховенства права; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію (пункт 44); правова визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин (пункт 46); парламентові не може бути дозволено зневажати основоположні права людини внаслідок ухвалення нечітких законів (пункт 47); правова визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми (поняття "законних очікувань") (пункт 48).

При цьому слід дійти висновку про те, що виходячи з принципу правової визначеності, як складової частини поняття верховенства права, позивач з моменту звернення до митного органу із відповідною заявою та наданням необхідних доказів неможливості виконання ним своїх обов`язків щодо зворотного вивезення транспортного засобу через відсутність у нього такої фактичної можливості, міг ґрунтовно розраховувати на те, що негативні наслідки до нього застосовані не будуть і він буде звільнений від відповідальності та тягаря обов`язку, який він не може виконати через обставини, які не залежать від його волі.

7. Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначене, суд дійшов до висновку, що позивачем в частині спірних правовідносин доведено обґрунтованість позовної вимоги, а також спростовано доводи відповідача. Відтак, наявні підстави для задоволення позовних вимог, шляхом зобов`язання відповідача прийняти рішення про зупинення перебігу строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номерний знак " НОМЕР_1 ", який на праві власності належить позивачеві.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

8. Підсумовуючи наведене суд зазначає, що в матеріалах справи наведено достатньо доказів, які спростовують позицію відповідача, відтак адміністративний позов слід задовольнити повністю.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

2. Враховуючи те, що за подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 840,80 грн та зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань останнього.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Буковинської митниці Держмитслужби задовольнити повністю.

2. Зобов`язати Буковинську митницю Держмитслужби прийняти рішення про зупинення перебігу строку тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номерний знак " НОМЕР_1 ", який на праві власності належить громадянину Молдови ОСОБА_1 .

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Буковинської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 840,80 грн.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

Відповідач - Буковинська митниця Держмитслужби (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 43332555)

Суддя О.В. Боднарюк