ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2020 р. м. Київ Справа № 911/3147/19

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50»про стягнення 14742,72 грн.без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (далі - відповідач) про стягнення 14742,72 грн. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що посадовими особами Чорноморського управління Укртрансбезпеки виявлено факт перевищення навантаження на здвоєну вісь на транспортному засобі, який належить на праві власності відповідачу, без відповідного дозволу, у зв`язку з чим відповідачу нараховано плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у заявленому до стягнення розміру, яку відповідач не сплатив.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.06.2020 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 09.07.2020 для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено прокурору та позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 23.07.2020 та встановлено відповідачу строк до 06.08.2020 для подачі заперечень на відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подання відзиву докази здійснення плати за проїзд автомобільними дорогами в заявленому до стягнення розмірі.

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву від 08.07.2020 № 3009/14, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що позовні вимоги прокурора є передчасними, позаяк розрахунок, на який прокурор посилається у позовній заяві не було направлено відповідачу, у зв`язку з чим останній не мав змоги знати про факт необхідності сплатить такий рахунок. Крім того, відповідачу не зрозуміло звідки виникла заявлена до стягнення сума в розмірі 14742,72 грн. та чим така сума обґрунтовується, оскільки рахунок доданий до позовної заяви від 17.07.2018 № 572/18 складений у Євро. Вимоги щодо необхідності сплатити плату за проїзд автомобільними дорогами України у конкретному розмірі та у встановлений строк відповідачу, прокурором та позивачем не пред`являлись.

Також у поданому відзиві на позовну заяву мітиться клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18. Обґрунтовуючи вказане клопотання відповідач зазначає, що судова практика стосовно представництва прокуратурою інтересів держави в суді не сформована, а відтак наявні підстави для зупинення провадження у даній справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 912/2385/18, за результатами розгляду якої буде сформовано судову практику щодо механізму реалізації прокурором звернень до суду в інтересах держави з відповідними позовними заявами та наявності підстав для представництва інтересів держави прокурором в суді у випадку, якщо захист інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на перегляд Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 912/2385/18 та наявність повного тексту постанови від 26.05.2020 у вказаній справі, яка є у відкритому доступі на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. З огляду на вказане, у суду відсутні правові підстави зупиняти провадження у даній справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 912/2385/18.

У встановлений судом строк прокурор подав до суду відповідь на відзив від 22.07.2020 № 35-2811вих - 20, в якій він зазначає про те, що рахунок на здійснення плати за проїзд автомобільними дорогами від 17.07.2018 № 572/18 було направлено на адресу відповідача простим листом. Пред`являючи вказану позовну заяву до суду прокурором додано до суду підтвердження направлення вказаного позову з усіма додатками, в т.ч. рахунка від 17.07.2018 № 572/18 на адресу відповідача, а тому останній мав можливість ознайомитись з вказаним рахунком додатково. Крім того, прокурор зазначає, що жоден документ на підставі яких у даній справі заявлені вимоги про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами відповідачем у судовому порядку не оскаржено. Щодо розміру плати в заявленому до стягнення розмірі, то прокурор зазначає, що розрахунок від 17.07.2018 № 572/18 складено на підставі акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.07.2018 № 0019189 та здійснено у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 37.06.2007 № 879.

У встановлений судом строк позивач своїм правом на подачу відповіді на відзив не скористався, відповідь на відзив до суду не надав.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу заперечень на відповідь на відзив не скористався, заперечень на відповідь на відзив до суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

На підставі направлення на рейдову перевірку від 13.07.2017 № 001049, затвердженого графіка роботи пункту габаритно-вагового контролю у Херсонській області на липень 2018 року, щотижневого графіка проведення рейдових перевірок, посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 16.07.2018 по 22.07.2018 проводилась перевірка додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та здійснено габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на ділянці дороги М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ км 203+500. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Відповідно до акта проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.07.2018 № 078818, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 17.07.2018 на дорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ км 203+500 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом SINOTRUK HOWO, номерний знак НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 .

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки виявлено на відповідному транспортному засобі перевищення навантаження на здвоєну вісь, нормативно допустиме навантаження на яку становить 16 тон, при фактичному навантаження на таку вісь 27,65 т, без відповідного дозволу, про що складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.07.2018 № 0019189 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 17.07.2018 № 0014620, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Результати зважування транспортного засобу підтверджуються квитанцією від 17.07.2018 № 75082, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.

Зазначені вище акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 17.07.2018 № 078818 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.07.2018 № 0019189 підписані посадовими особами, що провели перевірку та водієм транспортного засобу, що проходив перевірку.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15.06.2017, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, власником транспортного засобу SINOTRUK HOWO, номерний знак НОМЕР_1 є відповідач - Приватне акціонерне товариство «Броварське шляхово-будівельне управління № 50».

Маршрут руху транспортного засобу SINOTRUK HOWO, номерний знак НОМЕР_1 17.07.2018 у відповідності до товарно-транспортної накладної від 17.07.2018, завірена копія якої залучена до матеріалів справи, був АБЗ с. Дар`ївка - с. Копані (Херсонська обл.), пройдена відстань дорогами загального користування 50 км, що підтверджується даними з офіційного сайту компанії Della: https://della.com.ua/ та зафіксовано в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.07.2018 № 0019189.

Враховуючи перевищення транспортним засобом SINOTRUK HOWO, номерний знак НОМЕР_1 нормативних вагових параметрів посадовою особою Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 17.07.2018 № 572/18 до акту від 17.07.2018 № 0019189, відповідно до якого відповідачу нарахована плата за проїзд автомобільними дорогами у розмірі 480 Євро, що в гривневому еквіваленті станом на дату складання такого рахунку відповідно до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України складає 14742,72 грн., роздруківка офіційного курсу гривні щодо іноземних валют на 17.07.2018 залучена до матеріалів справи.

Чорноморським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки листом від 23.07.2018 № 4453, завірена копія якого залучена до матеріалів справи, направлено на адресу відповідача розрахунок від 17.07.2018 № 572/18 та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 17.07.2018 № 0019189 та запропоновано сплатити нараховану плату за проїзд автомобільними дорогами у добровільному порядку, про що повідомити Укртранспезпеку.

Враховуючи, що відповідач нараховану плату за проїзд автомобільними дорогами у зв`язку з виявленим фактом перевищення нормативно допустимого навантаження на здвоєну вісь на належному йому транспортному засобі, без відповідного дозволу, в добровільному порядку не сплатив, прокурор звернувся з даним позовом про стягнення з відповідача нарахованої плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в заявленому до стягнені розмірі 14742,72 грн.

В обґрунтування наявності підстав для здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, прокурор в поданій позовній заяві посилається на те, що позивач є органами, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, яким не вжито заходів щодо стягнення з відповідача нарахованої у 2018 році плати за проїзд автомобільними дорогами в заявленому до стягненні розмірі, що зумовлює ненадходження коштів до Державного бюджету України, що дає право прокурору здійснювати представництво інтересів держави в суді.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт», який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Частиною 7 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, зокрема: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування, у разі виявлення порушень, та вжиття заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі - Положення) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Підпунктами 2, 15, 27 п. 5 Положення визначено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

З наведених положень вбачається, що Укртрансбезпека виконує функції габаритно-вагового контролю транспортних засобів та нараховує відповідну плату за перевищення вагових або габаритних параметрів транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Частиною 12 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з ч. 14 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (ч. 17 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок), який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.

Підпунктом 3 п. 2 Порядку визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 41, ст. 1852). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно з п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (в редакції чинній станом на 17.07.2018) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Відповідно до підпункту 4 п. 2 Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п. 3 Порядку).

У відповідності до п. 21 Порядку у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 27 Порядку плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України», справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

Плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.

Пунктом 28 Порядку визначено, що плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра (п. 30 Порядку).

Відповідно до п. 31-1 Порядку якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Доказів, які б спростували виявлений факт перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який належить відповідачу на праві власності без відповідного дозволу, а також доказів оскарження в установленому порядку дій позивача щодо фіксування правопорушення та нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами в заявленому до стягненні розмірі, відповідачем суду не надано. Нараховану плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в заявленому до стягнення розміру, відповідач не сплатив. Доказів протилежного суду не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами. (стаття 7 Господарського кодексу України).

Частинами 1, 2 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 225 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов`язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Пунктами 37, 41 Порядку передбачено, що учасники відносин у сфері габаритно-вагового контролю несуть відповідальність згідно із законодавством. Дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

З огляду на зазначене та враховуючи, що відповідач факт перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який належить йому на праві власності не спростував, нараховану плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 14742,72 грн. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 926/16/19, від 12.02.2020 у справі № 917/210/19.

Заперечення відповідача проти позову з тих підстав, що позовні вимоги прокурора є передчасними, позаяк розрахунок, на який прокурор посилається у позовній заяві не було направлено відповідачу, у зв`язку з чим останній не мав змоги знати про факт необхідності сплатить такий рахунок не приймаються судом до уваги при вирішенні вказаного спору з огляду на те, що на законодавчому рівні не визначено порядок надіслання таких рахунків, а саме яким листом простим, рекомендованим чи цінним і т.п. вони (рахунки) надсилаються. Крім того, до матеріалів позовної заяви на підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, додано опис вкладення у цінний лист від 18.12.2019, з якого вбачається, що відповідачу на адресу його місцезнаходження надіслано, зокрема, рахунок плати за проїзд транспортного засобу від 17.07.2018, а відтак відповідач мав можливість ознайомитись з вищезазначеним рахунком. Вказані заперечення відповідача не спростовують виявлений факт перевищення нормативно-вагових параметрів транспортним засобом, який належить відповідачу на праві власності без відповідного дозволу та обов`язковість відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. З огляду на викладене, заперечення відповідача з вказаних підстав є необґрунтованими та недоведеними.

Щодо посилань відповідача на те, що йому не зрозуміло звідки виникла заявлена до стягнення сума в розмірі 14742,72 грн. та чим така сума обґрунтовується, оскільки рахунок доданий до позовної заяви від 17.07.2018 № 572/18 складений у Євро, то суд зазначає, що вказаний рахунок здійснено у відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» від 27.06.2007 № 879.

Щодо посилань відповідача на те, що йому прокурором та позивачем не пред`являлись вимоги щодо необхідності сплатити плату за проїзд автомобільними дорогами України у конкретному розмірі та у встановлений строк, то суд зазначає таке.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, попереднє, до подання позову до господарського суду, звернення прокурора та позивача з вимогою до відповідача про відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, є їх правом, а не обов`язком та не позбавляє особу (прокурора) права звернутися до господарського суду з позовом про стягнення нарахованої плати за проїзд автомобільними дорогами.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Заступника керівника Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Чорноморського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки до Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» про стягнення 14742,72 грн. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 2-А, ідентифікаційний код 05408668) в дохід Державного бюджету України (отримувач: УК м. Херсон, р/р 31211216021002, ЕАП, УК у м. Херсон, МФО 899998, ЄДРПОУ 37959779, ККД 22160100) 14742 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок дві) грн. 72 коп. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, 2-А, ідентифікаційний код 05408668) на користь Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бул. Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 03.09.2020.

Суддя Ю.В. Подоляк