РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2020 року м. Одеса справа № 420/5233/20

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (відповідач-1), Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо ненадання до відповідача-1 Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу із зазначенням у Довідці розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років в розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 15% посадового окладу; премії в розмірі 35% посадового окладу; зобов`язання відповідача-2 підготувати та надати до відповідача-1 вказану довідку із зазначеними складовими; визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 щодо:

- непроведення позивачу перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років в розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 15% посадового окладу; премії в розмірі 35% посадового окладу;

- невиплати з 05.03.2019 року пенсії в 100-відсотковому від обчисленого розмірі (без застосування зменшення розміру);

- зменшення з 01.01.2018 по 30.11.2018 року розміру пенсії за вислугу років позивача з 80% на 70% грошового забезпечення;

зобов`язання відповідача-1 провести перерахунок пенсії позивача з 05.03.2019 року з урахуванням вказаних складових; зобов`язання відповідача-1 виплачувати позивачу з 05.03.2019 року пенсію в 100-відсотковому від обчисленого розмірі без застосування зменшення розміру пенсії; зобов`язання відповідача-1 провести перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року по 30.11.2018 з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 80% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії; зобов`язання відповідача-1 провести позивачу доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.01.2018 року по день проведення доплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем-1 в березні 2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" проведено перерахунок його пенсії. Однак при здійсненні вказаного перерахунку відповідач-1 врахував лише оклад за посадою, оклад за військовим званням, та відсоткову надбавку за вислугу років, а також зменшив відсоток розміру пенсії, який застосовується при обчисленні грошового забезпечення з 80% на 70%.

Позивач вказує на те, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова №103) та зміни, внесенні до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.

З огляду на зазначене, позивач 01.06.2020 року звернувся до відповідача-2 із заявою, в якій просив підготувати та надати нову довідку у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до Головного управління Пенсійного фонду України, із обов`язковим зазначенням у довідці грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019 року (дата визнання нечинним та протиправним пунктів 1,2 ПКМУ №103), а саме з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення надбавки за особливості проходження служби (в розмірі 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за роботу з таємними документами (в розмірі відсотків посадового окладу, в якому вона була включена до складу грошового забезпечення), премії (в розмірі 35% посадового окладу), а також інших додаткових видів грошового забезпечення, які до 2018 року були включені для обчислення пенсії та ( або) виплата яких здійснюється на теперішній час відповідних категорій військовослужбовців.

Разом з тим, Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви, що слугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Також позивач вказує на те, що при проведенні вищенаведеного перерахунку пенсії відповідач-1 протиправно виплачував з 05.03.2019 року лише 75% від підвищення до пенсії, чим на думку позивача, відповідач фактично змінив умови і норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, передбачені Законом України №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, чим порушив вимоги ст.1-1 цього Закону.

Відповідач-1 (Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області) 09.07.2020 року надав до суду відзив на адміністративний позов, який мотивований тим, що з 1 січня 2007 року уповноважені органи Пенсійного фонду України здійснюють функції лише щодо призначення (перерахування) та виплати пенсій військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" на підставі статті 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 року №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян».

Вказаними нормативними актами на органи Пенсійного фонду покладено функції з призначення та перерахунку пенсій лише на підставі документів, які надходять від уповноважених органів. При цьому визначення розміру грошового забезпечення військовослужбовців чи окремих його складових для обчислення/перерахунку пенсії до компетенції органів Пенсійного фонду не належить.

Представник відповідача зазначив, що 01.04.2014 року набрав чинності Закон України від 27.03.2014 року №1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в України», яким встановлено, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. На підставі вищезазначеного відповідачем, на виконання постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" №103 від 21.02.2018 року, у березні 2018 року було проведено перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням 70-відсоткового розміру грошового забезпечення.

Також відповідачем зазначено, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 року, передбачено виплату перерахованих пенсій проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 - 50 відсотків; з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 - 75 відсотків; з 1 січня 2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії. За таких умов, відповідач вважає, що його дії відносно виплати пенсії з урахуванням підвищення пенсії у розмірі 50% суми, визначеної станом на 01 березня 2018 року є правомірними.

22.07.2020 року через канцелярію суду від відповідача-2 (Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки) надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає та зазначає, що єдиною законодавчою підставою для складання уповноваженим органом довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії стосовно позивача є надходження від органу ПФУ відповідного списку осіб, передбаченого Порядком, затвердженим постановою КМУ №45 від 13.02.2008 року, та вказаним порядком не передбачено обов`язку виготовлення такої довідки за заявою пенсіонера.

При цьому скасування з 05.03.2019 року в судовому порядку п.п. 1 та 2 постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року та змін до Порядку №45 від 13.02.2008 року, не може вплинути на результат вирішення справи по суті, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсії, призначених згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», передбачений постановою КМУ №45 від 13.02.2008 року, не змінився. За таких умов, посилаючись на відсутність складеного ГУ ПФУ в Одеській області та отриманого списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, у відповідача відсутні підстави для складання та направлення нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача.

Ухвалою суду від 23.06.2020 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також ухвалою суду від 23.06.2020 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в строк для надання відзиву надати до суду належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 23.06.2020 року провадження у справі зупинено на підставі п.9 ч.2 ст.236 КАС України.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Дослідивши адміністративний позов, відзиви відповідачів, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом під час розгляду справи встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та з 21.07.1988 року отримував пенсію за вислугу років (30 років) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до протоколу за пенсійною справою позивача №ЮО069727 пенсія ОСОБА_1 станом на 01.10.2017 року обраховувалась з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років (35%), робота з таємними виробами, носіями, документами (15%), надбавка за особливо важливі завдання (50%), премія (10%).

Разом з тим, в березні 2018 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу було проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року та здійснено її виплату.

Водночас, як встановлено судом з 01.01.2018 року позивачу обчислювалась пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення та з 01.12.2018 розраховувалась з 80% від грошового забезпечення з підстав переходу позивача з 07.09.2018 року на пенсію по інвалідності.

Судом встановлено, що вказаний вище перерахунок був проведений на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріату (правонаступник Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки) №ЮО69727 від 30.03.2018 року, згідно якої розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України становить: посадовий оклад 5070,00 грн., оклад за військовим званням 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) 3205,00 грн., а всього 9 615,00 грн.

При цьому з даних Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року по справі №826/3858/18, яке набрало законної сили 05 березня 2019 року, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.

На підставі вищезазначеного 01.06.2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив підготувати та направити нову довідку у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, із обов`язковим зазначенням у довідці грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019 року (дата визнання нечинним та протиправним пунктів 1,2 ПКМУ №103), а саме з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення надбавки за особливості проходження служби (в розмірі 65 % посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років), надбавки за роботу з таємними документами ( в розмірі 15% посадового окладу) та премії (в розмірі 35% посадового окладу) (а.с.17-18).

Разом з тим, листом від 05.06.2020 року №4986 Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки відмовив позивачу у задоволенні його заяви та зазначив про відсутність підстав для складення та направлення до ГУ ПФУ в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення (19-19зв).

Також судом встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, підвищення пенсії позивача до попереднього розміру пенсії складає 3835,51 гривень.

З них виплачується: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно - 1917,76 гривень (50% від розміру підвищення пенсії); з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно - 2876,63 гривень (75% від розміру підвищення пенсії); з 01.01.2020 року щомісячно - 3835,51 гривень (100% підвищення пенсії) (а.с.21).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Як встановлено судом, спір у даній справі виник зокрема з приводу зменшення позивачу основного розміру пенсії за вислугу років з 80% до 70% від розміру грошового забезпечення у відповідності до умов, передбачених частиною другою статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII (далі Закон №2262-ХII).

Цей закон є спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та Національній поліції.

Відповідно до положень цього закону, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно із ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені ч. 2 ст. 51 цього Закону. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій, звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Відповідно до положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком бо за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції чинній на момент призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.

Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон № 3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року та пунктом 23 розділу II Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80", а цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.

Тобто, зміна встановленого Законом максимального розміру пенсії відбулася вже після призначення позивачу пенсії.

Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За правилами ст. 22 Конституції України не допускається звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.

Таким чином, зміна максимального відсоткового розміру пенсії, що відбулася у ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" вже після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення йому вже призначеної пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018 року.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при перерахунку пенсії позивачу відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії, якою максимальний розмір грошового забезпечення для призначення пенсії встановлювався не більше 85% від розміру грошового забезпечення, яке враховано при обчисленні пенсії.

При цьому суд наголошує, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо розміру пенсії у відсотках стосуються лише порядку призначення пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяких інших осіб у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, та в жодному разі не перерахунку вже призначеної пенсії. На думку суду, процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 року у зразковій справі №240/5401/18.

Відповідно до частини 3 статті 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Додатково суд зазначає, що частиною 3 статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Отже суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу був пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні її відсоткового розміру не може застосовуватися законодавство, яке було прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року №1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення, зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. The United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини) Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

Також Європейський суд зазначив, що якщо розмір пенсії зменшено або призупинено її виплати, і це не було пов`язано з будь-якими змінами в особистих обставинах заявника, а внаслідок змін в законодавстві або його правозастосовній практиці, це може призвести до втручання в права, передбачені статтею 1 Протоколу № 1 (BelaneNagy v. Hungary [ВП], § 86).

Отже враховуючи зазначені висновки Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що позивач мав обґрунтовані підстави для «законного очікування» виплати пенсії з розміром відсотків від грошового забезпечення, які йому визначили при виході на пенсію та такі «законні очікування» підлягають правовому захисту.

Таким чином суд доходить висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення позивачу з 01.01.2018 року по 30.11.2018 року розмір пенсії за вислугу років з 80% на 70% грошового забезпечення та зобов`язання відповідача-1 провести перерахунок позивачу пенсії з 01.01.2018 року по 30.11.2018 рік з урахуванням розміру пенсії за вислуги років у розмірі 80% від грошового забезпечення, врахованого для обчислення та провести доплату різниці в пенсії недоплаченої за вказаний період з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача-2 щодо ненадання до відповідача-1 Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку позивачу із зазначенням у Довідці розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років в розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 15% посадового окладу; премії в розмірі 35% посадового окладу; зобов`язання відповідача-2 підготувати та надати до відповідача-1 вказану довідку із зазначеними складовими, суд зазначає наступне.

Так, статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII (далі - Закон № 2011) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону №2011-ХІІ).

Частина вісімнадцята статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлює, що у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Процитована норма статті 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18.

Відповідно до статті 63 Закону №2262-XII, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням у дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Судом встановлено, що 01 березня 2018 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі Постанова №704), якою було затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

При цьому пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 5, 6 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання:

1) установлювати:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1 - 11 за аналогічними посадами;

посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1 - 5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника;

надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.

Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою;

2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення;

3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Виплачувати:

1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16;

2) доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем;

3) доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням;

4) надбавку за спортивні звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають спортивне звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту", "майстер спорту міжнародного класу", в розмірі 10 відсотків посадового окладу, "майстер спорту" - 5 відсотків посадового окладу. За наявності двох і більше звань надбавка до посадового окладу виплачується за одним (вищим) званням.

5) надбавку за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають почесні звання "заслужений" або "народний", в розмірі відповідно 10 і 15 відсотків посадового окладу.

6) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством;

7) грошову допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби, в розмірі восьми, а зазначеним особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - дванадцяти посадових окладів;

8) одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту.

У додатку №15 до Постанови №704 «Додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» встановлено також надбавку за кваліфікацію, а саме особи офіцерського складу (крім осіб офіцерського складу, які проходять службу на посадах льотного складу і виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів), особи рядового, сержантського і старшинського складу, військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, особи рядового і начальницького складу (крім осіб начальницького складу, які проходять службу на посадах льотного складу і виконують польоти в складі екіпажів повітряних суден у якості льотчиків і штурманів), які мають клас: другий: у розмірі 3 відсотків посадового окладу.

Суд зазначає, що проведення перерахунку пенсій регламентовано Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45).

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45 (в редакції, яка була чинна до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262- ХІІ пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до пункту 5 Порядку №45 (в редакції, яка була чинна до внесення змін постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів:

- посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням;

- надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання «заслужений» чи «народний», службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі;

- щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок;

- інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію;

- щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 (в редакції, яка була чинна до внесення змін постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року) містилась форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, в якій були передбачені наступні складові грошового забезпечення: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень , надбавка за знання та використання в роботі іноземної мови, надбавка за почесне звання «заслужений» чи «народний», доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, надбавка за спортивні звання, премія.

Разом з тим, 21.02.2018 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Згідно з п.п. 1, 2 зазначеної Постанови було зобов`язано перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 01.03.2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження дія роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 року відповідно до постанови №704.

Також постановою Кабінету Міністрів України №103 було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45, а саме:

- пункт 5 викладено в наступній редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням»;

- додаток 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

При цьому у Додатку 2 до Порядку №45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Як було встановлено судом раніше, на виконання Постанови Кабінету Міністрів України №103, Одеським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку №ЮО69727 від 30.03.2018 року, згідно якої розмір грошового забезпечення позивача, що враховується для перерахунку пенсій, у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України становить: посадовий оклад 5070, 00 грн., оклад за військовим званням 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) 3205,00 грн., а всього 9 615,00 грн.

При цьому, як вже було зазначено, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, було визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку 45. Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Примітки про втрату чинності вказаними пунктами Постанови №103 згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва № 826/3858/18 від 12.12.2018 року були внесені в текст вказаної постанови згідно офіційного веб-порталу «Законодавство України».

Відповідно до п. 18 ч.1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Згідно з ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, пункти постанови Кабінету Міністрів України, що були предметом судового розгляду є нормативно-правовими актами, які втрачають чинність з моменту набрання законної сили судовим рішенням, яким вони визнані протиправними та нечинними.

Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 зроблено висновок, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №45. Проте, зміни внесені постановою №103, зокрема до додатку 2 до Порядку №45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, а відтак з 05.03.2019 року з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №160/8324/19 у постанові від 17.06.2020 також зазначено, що алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та ГУ ПФУ в Одеській області у зв`язку із втратою чинності положеннями пп. 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

Зокрема, на час звернення позивача до відповідача-1 із заявою про підготовку та направлення оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення п. 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до п. 3.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони №530 від 14.08.2014 року, оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до Закону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами (ТЦКСП) згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1 Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Порядок №3-1).

Згідно з абзацами 2, 4 6 п. 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №937 від 31.12.2014 року, оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби;

визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" та від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (зі змінами) (далі - Порядок подання документів для призначення пенсій). У разі, якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою;

складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (зі змінами).

Тобто, на відповідача-2 покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.

Відповідно до п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

За таких обставин, суд зазначає, що посилання відповідача на те, що законодавство не передбачає підготовку довідки про розмір грошового забезпечення на підставі заяви позивача є неправомірним.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що Одеським обласним військовим комісаріатом складено та надіслано до пенсійного органу довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, на момент складення якої було враховано положення пунктів 1, 2 постанови Кабміну від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

В той же час, враховуючи визнання з 05 березня 2019 року нечинними положень Постанови №103, суд приходить до висновку, що перерахунок пенсій призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», повинен з 05.03.2019 року здійснюється за правилами, що були передбачені до внесення змін Постановою №103, а саме з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ.

При цьому суд зазначає, що обов`язок з виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача у відповідача виник саме з дня набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі №826/3858/18, тобто з 05.03.2019 року.

У той же час, з приводу вимоги позивача про зазначення у новій довідці конкретних додаткових видів грошового забезпечення, слід зазначити про те, що у цій частині позовні вимоги є передчасними, оскільки у цьому випадку предметом розгляду справи є визначення права позивача на отримання нової довідки, а не її зміст.

При цьому, суд виходить з того, що у порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені, не визнані або оспорювані права. Суд не може під час прийняття рішення по суті справи, вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому. Оскільки на даний час права позивача в частині прирівняння посади, на якій він проходив службу, до аналогічної, та складових грошового забезпечення не порушені, спору в цій частині ще не має (оновлену довідку ще не видано), тому такі позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того суд зазначає, що визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій належить до дискреційних повноважень Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Отже, з огляду на вищевикладене, а також враховуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену 17.06.2020 року у зразковій справі №160/8324/19, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача шляхом визнання протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неподання до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 та для належного та ефективного відновлення порушеного права позивача вважає за необхідне зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Щодо вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність відповідача-1 (Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області) щодо непроведення позивачу перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років в розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 15% посадового окладу; премії в розмірі 35% посадового окладу та зобов`язання відповідача-1 провести перерахунок пенсії позивача з 05.03.2019 року з урахуванням вказаних складових, суд зазначає наступне.

Так відповідно до п.1-3 Порядку №45 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із цим Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи). Головні управління ПФУ у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням ПФУ. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону № 2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком №45. У разі ліквідації таких органів, установ, організацій чи підприємств, довідки видаються правонаступниками.

Аналогічні положення містяться і в Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 року №3-1 (далі Порядок №3-1).

Так згідно частини 2 пункту 1 Порядку №3-1 міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважені структурні підрозділи).

Водночас суд знову акцентує увагу на тому, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року та Верховного Суду від 12.11.2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18 визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Зобов`язано Кабінет Міністрів України невідкладно після набрання рішенням суду законної сили опублікувати резолютивну частину рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним в окремій його частині у виданні, в якому було офіційно оприлюднено нормативно-правовий акт.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року набрало законної сили 05 березня 2019 року.

Разом з тим суд зазначає, що скасування з 05 березня 2019 року в судовому порядку пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 не впливає на результат розгляду адміністративної справи №420/5233/20 в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність щодо не врахування при перерахунку додаткових видів грошового забезпечення, оскільки алгоритм дій державних органів під час проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачений у постанові Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45, та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не змінився у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103.

Як Порядок №3-1 так і Порядок №45 (в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103) передбачали, що на підставі списків уповноважені органи готували довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи та подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали призначення/перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від уповноважених органі, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого призначення/перерахунку. При цьому розрахунок вислуги років, визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсії не входить до компетенції пенсійного органу.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року у зразковій справі №240/6263/18 та яка в силу приписів частини 3 статті 291 КАС України повинна бути врахована при ухваленні рішення в даній адміністративній справі.

Так, як вбачається з матеріалів адміністративної справи надана Міністерством оборони України Одеським обласним військовим комісаріатом довідка позивача №ЮО69727 від 30.03.2018 року про розмір його грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року містила наступні складові грошового забезпечення, а саме: посадовий оклад - 5070,00 грн., оклад за військовим званням (майор) - 1340,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 3205,00 грн., всього 9 615,00 грн.

Зазначені складові були в повному обсязі враховані відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії позивачу в квітні 2018 року. Разом з тим, жодних інших додаткових видів грошового забезпечення зазначена довідка не містила, з огляду на що пенсійний орган не мав законодавчих підстав для їх врахування при перерахунку пенсії позивачу.

За таких умов, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо непроведення позивачу перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення за відповідною посадою станом на 05.03.2019 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років в розмірі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення надбавки за особливості проходження служби в розмірі 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 15% посадового окладу; премії в розмірі 35% посадового окладу та зобов`язання відповідача-1 провести перерахунок пенсії позивача з 05.03.2019 року з урахуванням вказаних складових.

Щодо позовних вимог в частині невиплати відповідачем-1 ОСОБА_1 з 05.03.2019 року пенсії в 100-відсотковому від обчисленого розмірі, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.1 наведеного вище Порядку №45, в редакції постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 року, пенсії призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Як вже встановлювалось судом, згідно пункту 1 Постанови №103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі - Закон) до 01 березня 2018 року, з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

При цьому пунктом 2 Постанови №103 зазначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Наявним у матеріалах справи протоколом перерахунку пенсії підтверджується, що починаючи з 1 січня 2018 року виплата перерахованої пенсії позивача здійснювалася поетапно у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по дату подання позову до суду - 75 відсотків від суми підвищення пенсії.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.63 Закону №2262-XII, Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями визначати умови і порядок перерахунку пенсій відповідних категорій військовослужбовців у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення та їх розмір. Право Кабінету Міністрів України встановлювати порядок виплати перерахованих пенсій, як це вказано в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, наведеним та іншими Законами України не визначене та не передбачене.

Згідно з ч.3 ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч.3 ст.7 КАС України).

Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році установлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня 2018 року - 1373 гривні.

Відповідно до ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім`ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд наголошує, що вимогами частини третьої статті 52 Закону №2262-XII встановлено, що виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Відповідно до ст.55 Закону №2262-XII нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Суд зазначає, що жодною нормою Закону №2262-XII, який у спірних правовідносинах є спеціальним, не передбачено можливість сплати пенсії частинами у майбутньому та/або із застереженнями про наявність фінансування.

При цьому норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, які не повинні суперечити положенням Закону.

Таким чином, положення постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 в частині умов, порядку та розмірів саме виплати сум перерахованих пенсій до спірних правовідносин не повинні застосовуватися як такі, що не відповідають ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Аналогічний правовий висновок було зроблено і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.03.2020 року ухваленій у зразковій справі №160/3586/19, який в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Також у зазначеному рішенні Великою Палатою Верховного Суду було зазначено про відсутність у Кабінету Міністрів України права здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії.

Крім того як встановлювалося судом, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі №826/3858/18 від 12 грудня 2018 року, визнано протиправними на нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 45 від 13 лютого 2008 року.

Про протиправність дій Пенсійного фонду щодо виплати пенсіонерам сум підвищення пенсії саме з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року у розмірі - 75 відсотків, визначених станом на 01 березня 2018 року неодноразово зазначалось також і П`ятим апеляційним адміністративним судом у постановах від 03.03.2020 року по справі №540/1773/19, від 05.09.2019 року та по справі №420/2232/19.

Із зазначених вище обставин суд також не приймає до уваги в обґрунтування правомірності дій пенсійного органу, посилання представника відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 року №804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яку було прийнято на заміну Постанови №103 від 21.02.2018 року, та якою було встановлено, що у 2019 році виплата пенсій здійснюється в розмірі 75 відсотків від суми її підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року, оскільки, як вже було зазначено судом раніше, у Кабінету Міністрів України відсутнє право здійснювати розстрочку виплати перерахованої пенсії та регулювати питання строків виплати доплат до пенсії.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції, кожній фізичній або юридичні особі гарантовано право мирно володіти своїм майном. При цьому, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006 року, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, сформулював правову позицію, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S.A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, №44277/98, рішення від 24.04.2003 року).

Суд зазначає, що позивач у адміністративному позові просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в частині не проведення йому перерахунку пенсії з виплатою перерахованої пенсії в 100-вісотковому від обчисленого розмірі.

Водночас суд зазначає, що згідно із загальними засадами права, дії суб`єкта владних повноважень - це активна поведінка суб`єкта владних повноважень, а бездіяльність - це пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень. Як дії, так і бездіяльність можуть мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

Аналізуючи матеріали адміністративної справи №420/5233/20 судом встановлено, що відповідачем було допущено саме протиправні дії щодо виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії починаючи з 05.03.2019 року лише у розмірі 75%, тобто активну поведінку, яка вплинула на реалізацію позивачем своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи вищенаведене суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії починаючи з 05.03.2019 року лише у розмірі 75% та зобов`язати відповідача-1 провести перерахунок пенсії позивача з 05.03.2019 року з урахуванням 100% підвищення, яке встановлено проведеним з 01.01.2018 року перерахунком пенсії в зв`язку з підвищенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців відповідної категорії з виплатою суми недоотриманої пенсії за період з 05.03.2019 року по день фактичного проведення перерахунку.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної заяви, як особу з інвалідністю 2-ї групи (посвідчення серія НОМЕР_1 від 05.09.2018 року).

Враховуючи вищенаведене, а також не надання сторонами інших доказів на понесення ними витрат, у суду відсутні підставі для здійснення судових витрат.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ІПН НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 20987385), Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (65015, м. Одеса, вул. Пироговська, 6, код ЄДРПОУ 08402040) - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неподання до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень Постанови Кабінету Міністрів України №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення ОСОБА_1 з 01.01.2018 року по 30.11.2018 року розмір пенсії за вислугу років з 80% на 70% грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 року по 30.11.2018 рік з урахуванням розміру пенсії за вислуги років у розмірі 80% від грошового забезпечення, врахованого для обчислення його пенсії та провести доплату різниці в пенсії недоплаченої за вказаний період з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії починаючи з 05.03.2019 року лише у розмірі 75%.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії позивача з 05.03.2019 року з урахуванням 100% підвищення, яке встановлено проведеним з 01.01.2018 року перерахунком пенсії в зв`язку з підвищенням грошового забезпечення діючих військовослужбовців відповідної категорії з виплатою суми недоотриманої пенсії за період з 05.03.2019 року по день фактичного проведення перерахунку.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІванов Е.А.

.