ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

_____________________________________________________________________________

У Х В А Л А

31.08.2020р. Справа №905/1081/20

за заявою: б/н від 21.08.2020р. Фізичної особи-підприємця Прилипка Германа Вікторовича про вжиття заходів забезпечення позову по справі:

за позовом: Фізичної особи-підприємця Кочина Володимира Федоровича, м.Маріуполь

до відповідача 1: Маріупольської міської ради, м.Маріуполь

до відповідача 2: Фізичної особи-підприємця Прилипка Германа Вікторовича, м.Маріуполь

про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, зобов`язання вчинити певні дії

Суддя: Паляниця Ю.О.

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа-підприємець Кочин Володимир Федорович, м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1, Маріупольської міської ради, м.Маріуполь, відповідача 2, Фізичної особи-підприємця Прилипка Германа Вікторовича, м.Маріуполь, у якій просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення №7/52-5310 від 27.05.2020р. Маріупольської міської ради «Про надання згоди на укладення мирової угоди (бульв.Меотиди, 38 в Лівобережному районі міста, просп.Нахімова, 33а в Приморському районі міста, просп.Металургів, 156 в Кальміуському районі міста, вул.А.Куїнджі, 35 в Центральному районі міста)»;

- зобов`язати Маріупольську міську раду вжити заходів щодо припинення права оренди за померлим Петровим Віктором Трифоновичем земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1412337200:01:014:0294 площею 0,0195 га за договором оренди від 06.03.2014р. та виключення відомостей з державного реєстру про реєстрацію речових прав (запис про інше речове право №8500380 від 21.01.2015р.).

Ухвалою суду від 12.06.2020р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі, позов вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження

25.08.2020р. на адресу господарського суду надійшла заява б/н від 21.08.2020р. Фізичної особи-підприємця Прилипка Германа Вікторовича про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер 1412337200:01:014:0294 площею 0,0195 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі права власності (номер запису про право власності 1063701 від 07.05.2013р.) належить Маріупольській міській раді, в тому числі, шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі, особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єкта земельної ділянки кадастровий номер 1412337200:01:014:0294 площею 0,0195 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі права власності (номер запису про право власності 1063701 від 07.05.2013р.) належить Маріупольській міській раді;

- накладення заборони державним кадастровим реєстраторам чи іншим уповноваженим особам вчиняти будь-які дії у Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки площею 0,1010 га, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Мраіуполь, просп.Будівельників, 32.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає про наступне:

Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, інститут забезпечення позову призначений для запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Отже, право на подання заяви про забезпечення позову належить саме позивачу. Праву позивача звернутись до суду з заявою про забезпечення позову відповідає право відповідача надати заяву про зустрічне забезпечення.

При цьому, як вказувалось, із розглядуваною заявою до суду звернувся Фізична особа-підприємець Прилипко Г.В., який має процесуальний статус відповідача 2 у справі №905/1081/20 та не наділений процесуальним правом на таке звернення в межах цього провадження.

Будь-яких посилань на намір подати зустрічний позов та звернення до суду з метою забезпечення вимог саме за таким позовом матеріали розглядуваної заяви не містять. Окрім того, зважаючи на приписи ч.8 ст.165, ч.1 ст.180 Господарського процесуального кодексу України та приймаючи до уваги зміст ухвали суду про відкриття провадження у справі від 12.06.2020р. (з урахуванням законодавчих змін, які були введені в Україні у зв`язку з запровадженням карантину) строк на звернення до суду із зустрічним позовом на теперішній час вичерпано.

Одночасно, розглядувану заяву ані за формою, ані за змістом не можна розглядати в якості заяви про зустрічне забезпечення, порядок подання якої регламентовано приписами ст.141 Господарського процесуального кодексу України.

Правове регулювання процесуальних відносин, як і будь-яких інших суспільних відносин, не позбавлене певних недоліків, одним із яких є повна або часткова відсутність норм, які регулюють відносини, що потребують правового регулювання (прогалини у праві).

Прогалини у процесуальному праві, за загальним правилом, усуваються шляхом правотворчості. Водночас, у конкретній ситуації задля досягнення завдання судочинства, зокрема господарського, такі прогалини можуть бути подолані безпосередньо у процесі правозастосування шляхом застосування процесуальної аналогії.

З огляду на те, що процесуальне законодавство України повною мірою не задовольняє потребу у правовому регулюванні спірної ситуації, за висновками суду, у розглядуваному випадку мають застосовуватись положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, ст.175 Господарського процесуального кодексу України, що встановлює підстави для відмови у відкриття провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.175 вказаного вище кодексу, суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо, зокрема, заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Таким чином, керуючись принципами диспозитивності господарського судочинства та верховенства права, суд вважає за необхідне застосувати приписи п.1 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України та відмовити Фізичній особі-підприємцю Прилипку Герману Вікторовичу у прийнятті до розгляду заяви б/н від 21.08.2020р. про вжиття заходів забезпечення позову.

Разом з цим, господарський суд вважає за необхідним зауважити на наступному.

Відповідно до ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (ч.5 ст.139 Господарського процесуального кодексу України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Згідно із ст.ст.1, 2 вказаного вище нормативно-правового акту України судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

В силу норм ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020р. становить 2102 грн.

За приписами ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову з юридичних осіб справляється судовий збір у розмірі 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто, приймаючи до уваги викладені вище положення закону, при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1051 грн (2102 грн / 2).

В силу норм ч.1 ст.6, ст.9 вказаного нормативно-правового акту України судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади, а також на забезпечення архітектурної доступності приміщень судів, доступності інформації, що розміщується в суді, для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.

Відповідно до п.104 розділу VI Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою №103 від 25.09.2018р. Правління Національного банку України, передбачено, що обов`язковими реквізитами касових документів є, зокрема, власноручні підписи або ЕП платника/отримувача; власноручний підпис або кваліфікований ЕП працівника банку (філії, відділення), уповноваженого здійснювати касову операцію.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №905/1057/18 від 16.01.2019р., у справі №910/4557/18 від 13.02.2020р.).

На підтвердження сплати судового збору, заявником долучено до заяви про забезпечення позову квитанцію №0.0.1811238864.1 від 21.08.2020р. на суму 1051 грн, де у графі призначення платежу, зазначено: «;101; НОМЕР_1 ; 22030101; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); платіж; Прилипко Г.В.». Відомості про те, що вказані грошові кошти перераховані за заявою про забезпечення позову відсутні.

Отже, представлений заявником платіжний документ не може вважатися належним та допустимим доказом сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову, оскільки вказана квитанція не містить ідентифікуючих ознак щодо сплати судового збору саме за подання до господарського суду Донецької області заяви про забезпечення позову.

Крім того, додана до заяви квитанція не містить підписів відповідальної особи банку та платника (графи «підпис платника» та «підпис банку, касир ОСОБА_1 » у платіжному документі не заповнені); відомостей про накладення електронних підписів вказаних осіб також відсутні.

Таким чином, наданий відповідачем 2 платіжний документ не є належним доказом сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у встановленому законом порядку.

В той же час, на виконання обов`язку, встановленого ст.9 Закону України «Про судовий збір», на підставі відомостей, які наявні в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», господарський суд перевірив зарахування судового збору, сплаченого згідно з квитанцією №0.0.1811238864.1 від 21.08.2020р. до спеціального фонду Державного бюджету України.

За наслідками перевірки вказані відомості не підтвердились.

На підставі наведеного, керуючись приписами ст.ст.139-140, п.1 ч.1 ст.175, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви б/н від 21.08.2020р. Фізичної особи-підприємця Прилипка Германа Вікторовича про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на нерухоме майно земельну ділянку кадастровий номер 1412337200:01:014:0294 площею 0,0195 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі права власності (номер запису про право власності 1063701 від 07.05.2013р.) належить Маріупольській міській раді, в тому числі, шляхом заборони органам державної реєстрації прав на нерухоме майно державним реєстраторам прав на нерухоме майно, в тому числі, особам, які виконують функції державного реєстратора прав, зокрема, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, нотаріусам та іншим органам чи особам, які виконують функції реєстрації, вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно об`єкта земельної ділянки кадастровий номер 1412337200:01:014:0294 площею 0,0195 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі права власності (номер запису про право власності 1063701 від 07.05.2013р.) належить Маріупольській міській раді;

- накладення заборони державним кадастровим реєстраторам чи іншим уповноваженим особам вчиняти будь-які дії у Державному земельному кадастрі щодо земельної ділянки площею 0,1010 га, що знаходиться за адресою: Донецька область, м.Мраіуполь, просп.Будівельників, 32.

Згідно із ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Ю.О.Паляниця