Справа № 420/4230/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання Чернецька О.А.

за участі сторін:

представника позивача Коперсака М.С. (самопредставництво заступником начальника відділу супроводження судових спорів за позовами органів ДПС управління правового забезпечення Головного управління ДПС в Одеській області на підставі довіреності та Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

представника відповідача Коротича О.Г. (адвокат, за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, обслуговуючих платника податків,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон про накладення арешту на кошти та інші цінності публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон, що знаходяться у банках, обслуговуючих підприємство, на суму податкового боргу у розмірі 1 393 642, 34 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку з 22.06.1995 року за № 200 в ДПІ у Малиновському районі ГУ ДПС в Одеській області. Станом на 14.05.2020 року, згідно розрахунку податкового боргу та інтегрованої картки платника податків, відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сума до стягнення 1 393 642, 34 грн.

Як зазначає позивач, зазначена заборгованість виникла в результаті самостійного нарахування:

згідно податкової декларації №9272294072 від 20.12.2017 року на суму 13 030 грн. 70 коп. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29296630778 від 22.01.2018 року на суму 44 656 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29023984660 від 16.02.2018 року на суму 40 440 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29048023867 від 19.03.2018 року на суму 42 029 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29070317700 від 17.04.2018 року на суму 34 389 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29095478039 від 17.05.2018 року на суму 47 392 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29122953194 від 19.06.2018 року на суму 30 809 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації№29147753053 від 18.07.2018 року на суму 41 193 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29173361034 від 16.08.2018 року на суму 37 465 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №292000901212 від 18.09.2018 року на загальну суму 34 398 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29226880025 від 17.10.2018 року на загальну суму 34131 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29255532353 від 19.11.2018 року на загальну суму 34 303 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29282728024 від 18.12.2018 року на загальну суму 42 366 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29308052417 від 21.01.2019 року на загальну суму 34 491 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації№29025585620 від 19.02.2019 року на загальну суму 39 306 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації№29049830175 від 19.03.2019 року на загальну суму 17 649 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації№29076081749 від 17.04.2019 року на загальну суму 29 646 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29102626207 від 17.05.2019 року на суму 29 251 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29130194706 від 19.06.2019 року на суму 27 325 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29156453010 від 18.07.2019 року на суму 33 646 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29185475682 від 19.08.2019 року на суму 47 765 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29212529365 від 17.09.2019 року на суму 40 783 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №9242342306 від 17.10.2019 року на суму 40 526 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №9274132759 від 18.11.2019 року на суму 50 265 грн. (основний платіж);

проведення перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість та прийняття акту №431/15-32-51-04 від 03.10.2019 року, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення №0142805104 від 05.11.2019 року на суму 26192 грн. (ш/с);

проведення перевірки своєчасності сплати податку на додану вартість та прийняття акту №1816/15-32-51-06 від 16.04.2019 року, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення №20119495104 від 16.09.2019 року на суму 24 662 грн. 47 коп. (ш/с);

згідно податкової декларації №29305179470 від 18.12.2019 року на суму 37 797грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29331411715 від 16.01.2020 року на суму 47 624 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29027943476 від 18.02.2020 року на суму 50 331 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29054268556 від 16.03.2020 року на суму 54 449 грн. (основний платіж);

згідно податкової декларації №29083923562 від 17.04.2020 року на суму 47 861 грн. (основний платіж).

Позивач також зазначив, що платнику податків була нарахована пеня на загальну суму 237 471, 17 грн., відповідно до пп. 129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 року №422.

У зв`язку з несплатою відповідачем заборгованості, податковим органом було винесено першу податкову вимогу форми «Ю» №1/143 від 15.01.2005 року та другу податкову вимогу № 2/343 від 15.02.2019 року, які було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ПАТ МБО «Оріон» (докази направлення та отримання додаються).

Як вказує позивач, податковою також вживались заходи погашення заборгованості та позивач по звертався до суду з позовом про стягнення заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ МБО «Оріон». Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року по справі №815/5817/16 з ПАТ МБО «Оріон» стягнуто на користь держави суму податкової заборгованості у розмірі 311 745, 77 грн. Після отримання вищезазначеного рішення суду податковий орган звернувся до банків, обслуговуючих ПАТ МБО «Оріон», щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суми податкової заборгованості, на що отримані повідомлення про повернення інкасового доручення без виконання, у зв`язку з закриттям рахунку.

Відповідно до пп. 89.1.2. п. 89.1. ст. 89 ПК України у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, у органа ДФС виникає право податкової застави з дня виникнення податкового боргу. Позивач зазначає, що скористався своїм правом та відповідно до ст. 89 Податкового кодексу України прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу. На підставі вищезазначеного рішення був складений акт опису майна ПАТ МБО «Оріон» від 22.07.2010 року №1810/24-131.

Вказані обставини стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон, що знаходяться у банках, обслуговуючих підприємство, на суму податкового боргу у розмірі 1 393 642, 34 грн.

Ухвалою суду від 21 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою від 21 травня 2020 року суд витребував від Головного управління ДПС в Одеській області, яке звернулось із позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, обслуговуючих публічне акціонерне товариство Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон, інформацію, у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів щодо відсутності у публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон майна, яке може бути джерелом погашення податкового, зокрема рухомого майна (автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, тощо); щодо вчинення Головним управлінням ДПС в Одеській області дій щодо проведення опису майна публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон з метою погашення податкового боргу.

29 травня 2020 року позивачем через канцелярію суду подано додаткові пояснення щодо неможливості надання витребуваних доказів (а.с. 212-213, том 1).

09 червня 2020 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву з додатковими доказами (а.с. 221-249, том 1).

19 червня 2020 року від представника позивача засобами електронної пошти та через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву з додатковими доказами (а.с. 7-54, том 2).

10 липня 2020 року позивачем через канцелярію суду подано додаткові пояснення по справі (а.с. 61-63, том 2).

13 липня 2020 року до суду від відповідача засобами поштового зв`язку надійшли заперечення на відповідь на відзив (а.с. 69-73, том 2).

Вказані заяви по суті справи та додаткові пояснення залучені судом до матеріалів справи та прийняті до розгляду.

Ухвалою суду від 21 липня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Під час судового розгляду справи сторони надали свої пояснення щодо змісту та підстав своїх вимог і заперечень щодо предмета позову.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові, відповіді на відзив та поясненнях підстав.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Відповідно до відзиву, відповідач з позовними вимогами та доводами позивача не погоджується, з огляду на наступне.

Так, відповідач стверджував про відсутність підстав для звернення позивача до суду з позовними вимогами в порядку підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України щодо накладення арешту на кошти та інші цінності публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон, що знаходяться у банках, обслуговуючих підприємство, на суму податкового боргу. Відповідач вказав, що з позовної заяви та доказів до неї не вбачається підтвердження (надання доказів) того, що в ПАТ МВО «Оріон» станом на 15.05.2020 року (дата звернення позивача до суду) відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, та вчинення зі сторони ГУ ДПС в Одеській області будь яких дій для його виявлення, що суперечить процедурі звернення контролюючого органу до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, оскільки за умовами пп. 20.1.33 п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України підставами такого звернення є відсутність у платника податків майна та/або, якщо його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Натомість, як стверджує відповідач, відповідно до звіту підприємства про фінансовий стан на 31.03.2020 (за 1 квартал), у нього достатньо основних засобів (рухоме та нерухоме майно) для застосування податкової застави.

Посилаючись на те, що позивач не надав суду доказів відсутності майна в ПАТ Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон, або наявності майна, балансова вартість якого менше суми податкового боргу, або відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Представник позивача у відповіді на відзив на позовну заяву в спростування доводів відповідача стосовно невжиття ГУ ДПС України в Одеській області заходів щодо встановлення відсутності майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, зазначив про те, що згідно листа Фонду державного майна України від 04.03.2020 року №8066/9/15-32 «Щодо приватизації ПАТ «МВО «Оріон» ГУ ДФС в Одеській області (реорганізовано на ГУ ДПС в Одеській області) було повідомлено, що наказом Фонду від 10.05.2018 року № 555 прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій ПАТ «МВО «Оріон» на аукціоні з умовами. Наказом Фонду від 05.07.2018 року (зі змінами) затверджено план розміщення акцій ПАТ «МВО «Оріон». Листом Фонду державного майна від 23.06.2018 року №10-20-12681 «Щодо приватизації державного пакету акцій» повідомлено, що 50,0000% статутного капіталу публічного акціонерного товариства «Оріон» у кількості 2 883 281 штук підлягають приватизації. Відповідно до наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 року №1574 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» та додатку 6 до нього, ПАТ «МВО «Оріон» входить до переліку підприємств, які підлягають приватизації в 2020 році. З дня прийняття рішення про приватизацію зазначеного пакету акцій та до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта, відповідно до ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» без згоди Фонду державного майна України ПАТ «МВО «Оріон» та його уповноважені органи на управління не можуть вчиняти дії, передбачені ч. 4 ст. 12 ЗУ «Про приватизацію державного або комунального майна». Зокрема, не мають права щодо списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління.

Крім того, позивач вказав на те, що відповідач не заперечує щодо наявності у нього податкового боргу та вживає заходів щодо його погашення шляхом схвалення Фондом державного майна України переліку майна для податкової застави.

Представник відповідача у своїх запереченнях спростовував доводи позивача у відповіді на відзив тим, що відповідно до п. 87.2. ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Підставою для звернення податкового органу до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, обслуговуючих підприємство, є вчинення ним усіх передбачених законом заходів по розшуку майна платника податку, які повинні підтверджуватись належними доказами (запитами до відповідних установ, виходами за місцем знаходження боржника тощо), проте позивач цих заходів не вжив, відповідних доказів до суду не надав.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані учасниками справи заяви по суті справи та докази для їх обґрунтування, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, судом встановлено наступні обставини та факти.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач публічне акціонерне товариство Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон, код ЄДРПОУ 14309913, зареєстроване 08.08.1995 року, номер запису в ЄДР 1 556 120 0000 002092, до переліку його засновників входить Міністерство промислової політики України; основний вид діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; органи управління: Загальні збори (а.с. 188-194, том 1).

Публічне акціонерне товариство Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон, код ЄДРПОУ 14309913, узято на податковий облік 22.06.1995 року за №200 та з 14.01.2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС в Одеській області, Північне управління у м. Одесі, Малиновська ДПІ (а.с. 163, том 1).

За даними облікової картки платника податків, за платежем 14010100 «Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» за відповідачем станом на 30.04.2020 року рахується заборгованість у розмірі 1 491 786, 97 грн. (а.с. 88-158, том 1).

Позивачем заявлено до погашення суму у розмірі 1 393 642, 34 грн.

Згідно розрахунку податкового боргу (а.с. 14-21, том 1), податкова заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) виникла в результаті:

нарахування податкової декларації №9272294072 від 20.12.2017 року на суму 13 030 грн. 70 коп. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29296630778 від 22.01.2018 року на суму 44 656 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29023984660 від 16.02.2018 року на суму 40 440 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29048023867 від 19.03.2018 року на суму 42 029 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29070317700 від 17.04.2018 року на суму 34 389 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29095478039 від 17.05.2018 року на суму 47 392 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29122953194 від 19.06.2018 року на суму 30 809 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації№29147753053 від 18.07.2018 року на суму 41 193 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29173361034 від 16.08.2018 року на суму 37 465 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №292000901212 від 18.09.2018 року на загальну суму 34 398 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29226880025 від 17.10.2018 року на загальну суму 34131 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29255532353 від 19.11.2018 року на загальну суму 34 303 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29282728024 від 18.12.2018 року на загальну суму 42 366 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29308052417 від 21.01.2019 року на загальну суму 34 491 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації№29025585620 від 19.02.2019 року на загальну суму 39 306 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації№29049830175 від 19.03.2019 року на загальну суму 17 649 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації№29076081749 від 17.04.2019 року на загальну суму 29 646 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29102626207 від 17.05.2019 року на суму 29 251 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29130194706 від 19.06.2019 року на суму 27 325 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29156453010 від 18.07.2019 року на суму 33 646 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29185475682 від 19.08.2019 року на суму 47 765 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29212529365 від 17.09.2019 року на суму 40 783 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №9242342306 від 17.10.2019 року на суму 40 526 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №9274132759 від 18.11.2019 року на суму 50 265 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29305179470 від 18.12.2019 року на суму 37797грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29331411715 від 16.01.2020 року на суму 47 624 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29027943476 від 18.02.2020 року на суму 50 331 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29054268556 від 16.03.2020 року на суму 54 449 грн. (основний платіж);

нарахування податкової декларації №29083923562 від 17.04.2020 року на суму 47 861 грн. (основний платіж);

донарахування на підставі податкового повідомлення-рішення №0142805104 від 05.11.2019 року на суму 26192 грн. (ш/с);

донарахування на підставі повідомлення-рішення №20119495104 від 16.09.2019 року на суму 24 662 грн. 47 коп. (ш/с).

Також, платнику податків була нарахована пеня на загальну суму - 237 471, 17 грн. відповідно до пп. 129.1.1 ст.129 Податкового кодексу України та ч.4 гл.2 розділу III Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422.

У лютому 2019 року Головним управлінням ДПС в Одеській області скеровано до АТ «ОТП «БАНК» інкасові доручення про стягнення з ПАТ Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон податкового боргу, які повернуті без виконання (а.с. 176-184, том 1).

20 травня 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з даним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон, що знаходяться у банках, обслуговуючих підприємство, на суму податкового боргу у розмірі 1 393 642, 34 грн., на підставі пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України у зв`язку з відсутністю у підприємства майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

За змістом п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України).

В силу вимог п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом на адресу відповідача надіслано першу податкову вимогу форми «Ю1» №1/143 від 15.01.2005 року та другу податкову вимогу № 2/343 від 15.02.2019 року (а.с. 159-160, том 2).

Згідно вимог пп. 20.1.18, пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків; застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Окрім того, відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.

Згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Водночас, Податковим кодексом України передбачені також інші, додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, а саме на підставі пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма (пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України) встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини.

Норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації - за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

Таким чином, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування: адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом, який в залежності від виду майна застосовується за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу або судовим рішенням; арешт коштів та інших цінностей платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 лютого 2019 року у справі №813/4345/16.

Вирішуючи спір судом встановлено, що звертаючись до суду із даним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, обслуговуючих публічне акціонерне товариство Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон, Головним управління ДПС в Одеській області не було надано та не було доведено належними та допустимими доказами, що у відповідача відсутнє майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, та не доведено, що контролюючим органом вчинялись дії щодо проведення опису майна підприємства з метою погашення податкового боргу.

Натомість, як стверджує відповідач, відповідно до звіту підприємства про фінансовий стан на 31.03.2020 (за 1 квартал), у нього достатньо основних засобів (рухоме та нерухоме майно) для застосування податкової застави.

При цьому, відповідач не заперечує щодо наявності у нього податкового боргу та вживає заходів щодо його погашення шляхом схвалення Фондом державного майна України переліку майна для податкової застави.

У відповідності з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що є втіленням принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві.

З метою повного та всебічного з`ясування обставин у справі, ухвалою від 21 травня 2020 року суд витребував від Головного управління ДПС в Одеській області, яке звернулось із позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банках, обслуговуючих публічне акціонерне товариство Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон, інформацію, у вигляді належним чином засвідчених письмових доказів щодо відсутності у публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон майна, яке може бути джерелом погашення податкового, зокрема рухомого майна (автотранспортних засобів, сільськогосподарської техніки, тощо); щодо вчинення Головним управлінням ДПС в Одеській області дій щодо проведення опису майна публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон з метою погашення податкового боргу (а.с. 198-200, том 1).

Проте, позивачем не надано до суду витребуваних доказів.

29 травня 2020 року позивачем надані пояснення щодо неможливості надання витребуваних доказів, обґрунтовані тим, що Головне управління ДФС в Одеській вживало всіх можливих заходів для надання до суду витребуваної інформації, однак надання інформації про наявність/відсутність транспортних засобів чи сільськогосподарської техніки є неможливим через обмежений доступ ГУ ДПС в Одеські області до системи «НАІС».

Щодо надання інформації про вчинення ГУ ДПС в Одеській області дій щодо проведення опису майна ПАТ «МВО «Оріон» з метою погашення податкового боргу, позивачем повідомлено, що опис майна товариства проводився в 2010 році, про що наявний акт опису майна №1810/24-131 від 22.07.2010 року, яких надавався разом із позовною заявою.

Дослідивши наявний в матеріалах справи акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 21.07.2010 року, суд вважає, що він не є підтвердженням відсутності у відповідача майна, оскільки складений понад 10 років тому, до виникнення спірного податкового боргу.

Натомість відповідні обставини щодо наявності/відсутності у відповідача майна, яке може бути описане в податкову заставу, мають бути доведені контролюючим органом станом на час звернення до суду з позовом в порядку пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України , а не за період часу, що передує виникненню податкового боргу.

Що стосується доводів позивача стосовно заборони вчиняти дії, передбачені ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного або комунального майна», у зав`язку з віднесенням ПАТ Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон входить до переліку підприємств, які підлягають приватизації.

Так, судом встановлено, що наказом Фонду державного майна України від 10.05.2018 року № 555 прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій ПАТ Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон у кількості 2 883 281 штук, що становить 50, 0000 % статутного капіталу (а.с. 35, том 2).

Наказом Фонду державного майна України від 28.12.2019 року № 1574 «Про затвердження переліків об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році» та додатку 6 до нього, до переліку цих об`єктів включено ПАТ Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон 50 % акцій (а.с. 36-40, том 2).

Надаючи правову оцінку наведеним обставинам справи, суд зазначає наступне.

Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, регулює Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», до об`єктів державної і комунальної власності, що підлягають приватизації, належать усі об`єкти права державної і комунальної власності, крім тих, приватизація яких прямо заборонена цим Законом та іншими законами України.

Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»).

Частиною четвертою статті 12 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» передбачено, що з дня прийняття рішення про приватизацію єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства або пакета акцій (частки) господарського товариства і до переходу права власності до покупця або припинення приватизації об`єкта приватизації відповідно до частини шостої цієї статті без згоди органів приватизації такі підприємства (товариства), їх уповноважені органи управління не мають права щодо:

вчинення правочину та/або господарського зобов`язання, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг чи сума коштів, що є предметом такого правочину та/або господарського зобов`язання, перевищує 10 відсотків вартості активів підприємства та/або господарського товариства за даними фінансової звітності за останній звітний період. Забороняється ділити предмет правочину з метою ухилення від вимоги, передбаченої цим абзацом;

укладення кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та/або господарських зобов`язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є переведення боргу;

вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є відчуження підприємством та/або господарським товариством або набуття ним земельної ділянки та іншого нерухомого майна, та/або майнових прав на зазначені об`єкти та/або внаслідок яких може відбутися зменшення вартості такого майна або зменшення розміру земельної ділянки, що належить такому підприємству та/або господарському товариству або перебуває в його користуванні;

вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є обтяження земельних ділянок, іншого нерухомого майна та/або основних фондів підприємства та/або господарського товариства та/або майнових прав на зазначені об`єкти;

вчинення правочинів та/або господарських зобов`язань, предметом яких є придбання, відчуження, обтяження, набуття у власність у інший спосіб акцій, часток, а також похідних цінних паперів;

укладення договорів оренди земельних ділянок та іншого нерухомого майна або основних засобів підприємства та/або господарського товариства;

укладення договорів поруки, гарантії;

списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління;

зміни номінальної вартості або кількості акцій без зміни розміру статутного капіталу акціонерного товариства (крім банків);

прийняття рішень про збільшення або зменшення статутного капіталу, крім випадків збільшення статутного капіталу на суму збільшення вартості власного капіталу товариства (крім банків);

прийняття рішень про припинення підприємства/господарського товариства шляхом реорганізації;

скорочення чисельності працівників підприємства, що приватизується.

Тобто, відповідно до вказаних вимог Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» з дня прийняття рішення про приватизацію об`єкту приватизації забороняється без згоди органів приватизації розпоряджатися майном цих об`єктів.

Згідно з п. 41.4 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Однак, позивачем, як органом стягнення, не надано до суду відомостей та доказів щодо відмови Фондом державного майна України погодити здійснення контролюючим органом опису майна ПАТ Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон у податкову заставу, тощо.

У відповідності з п. 95.1, п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Судом встановлено, що позивачем не додержані вищенаведені вимоги Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі встановлених обставин справи, досліджених доказів та аналізу норм, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що позивачем при зверненні до суду на підставі пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України не дотриманий, передбачений вказаною нормою порядок, а саме не встановлено та не доведено суду належними та допустимими доказами факту відсутності у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу. Так само позивачем не доведено і того, що ним, як контролюючим органом вчинялись дії щодо виявлення цього майна з метою погашення податкового боргу.

На підставі викладеного, суд висновує про відсутність, передбачених пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, підстав для застосування арешту коштів та інших цінностей публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон, що знаходяться у банках, обслуговуючих підприємство, на суму податкового боргу у розмірі 1 393 642, 34 грн.

Відтак, адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Враховуючи відмову у позові, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на користь позивача не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74, 76-77, 90, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області до публічного акціонерного товариства Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, обслуговуючих платника податків, відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370; 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).

Відповідач публічне акціонерне товариство Машинобудівне виробниче об`єднання Оріон (код ЄДРПОУ 14309913; 65098, м. Одеса, вул. Гаркавого, 6).

Повний текст рішення складений та підписаний 27 серпня 2020 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.