Справа №333/4633/20
Провадження №2-о/333/215/20
РІШЕННЯ
Іменем України
28 серпня 2020 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді Варнавської Л.О.,
присяжних Тимчури І.В.
Філіпенко І.М.
за участі секретаря Бабенко Я.С.,
прокурора Полєжаєвої В.В.,
представника заявника Шишко О.Г.
лікаря-психіатра Касьяненко О.П.
законного представника ОСОБА_1
особи, щодо якої вирішується питання
про госпіталізацію до психіатричного
закладу у примусовому порядку ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у режимі відеоконференції, цивільну справу за заявою директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради Судовської Т.Г. про госпіталізацію у примусовому порядку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
В С Т А Н О В И В:
Директор Комунальногонекомерційного підприємства«Обласний клінічнийзаклад знадання психіатричноїдопомоги» Запорізькоїобласної радиСудовської Т.Гзвернулась до суду із заявою, в якій просить вирішити питання про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку ОСОБА_2 посилаючись на те, що останній здитячих роківбув нервовим,збудливим,розгальмованим.Перебував піднаглядом удільничного психіатраз приводуневрозоподібної симптоматики.Психічно хворийз 2007року.Неодноразово лікувавсяв психіатричнихстаціонарах зприводу параноїдноїшизофренії.В клінічнійкартині галюцинаторно-маячна,кататонічна симптоматика,агресивні тенденціїдо оточуючих.Захворювання маєбезперервний перебіг.Сформований дефектособистості.Є інвалідомдругої групи.Згідно ПостановиКомунарського районногосуду м.Запоріжжявід 11.12.2008року застосовувалисьпримусові заходимедичного характеруу виглядігоспіталізації допсихіатричного закладузі звичайнимнаглядом.З 08.07.2010року по20.08.2011року перебувавна стаціонарномупримусовому лікуваннів КУ«Обласна клінічнапсихіатрична лікарня»ЗОР.Був переведенийна амбулаторнепримусове психіатричнелікування.Згідно РішеньКомунарського районногосуду м.Запоріжжявід 29.07.2015року,01.12.216року,16.08.2019року застосовуваласьпримусова госпіталізація.Останнє стаціонарнелікування з04.04.2020по 28.04.2020з діагнозом:«Шизофренія,параноїдна форма,безперервний перебіг,кататоно-параноїдний синдром;дефект змішаноготипу».Теперішня госпіталізація пов`язана з погіршенням психічного стану: останнім часом став поводитись неадекватно, відмовляється від їжі, митися, міняти одежу, вимагає гроші у опікуна, а потім роздає їх, став блукати, чіпляється до людей на вулиці, поводиться агресивно до опікуна, оточуючих, галюцинує, робить чудернацькі рухи - вигинається, трясеться. У зв`язку з чим, був доставлений спеціалізованою бригадою швидкої медичної допомоги № 104 (лік. ОСОБА_3 ) до приймального відділення КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної Допомоги» ЗОР 26.08.2020. Під час огляду у приймальному відділенні був збуджений, напружений, підозріло дивиться з під лоба, на питання не відповідає, викрикує: «Я ні в чому не винний!». Відмови від їжі не пояснює. Не критичний.
Черговий лікар ОСОБА_4 підтвердила хворобливий стан ОСОБА_2 . У зв`язку з неможливістю отримати добровільну інформовану згоду на госпіталізацію, був госпіталізований у примусовому порядку як особа, що страждає на тяжкий психічний розлад та являє небезпеку для себе та оточуючих, з діагнозом: «Шизофренія параноїдна, кататоно-параноїдний синдром, відмова від їжі». У відділенні напружений, підозрілий, мутичний, негативістичний, на контакт не йде.
27.08.2020 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів КНП «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомого» ЗОР, яка на підставі клінічного спостереження дійшла висновку, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на тяжкий психічний розлад у формі параноїдної шизофренії з безперервним типом перебігу, кататоно-параноїдний синдром. Враховуючі вищезазначене, а саме наявність тяжкого психічного розладу з високою вирогідністю скоєння сусупільно-небезпечних дій до оточуючих та до себе, відповідно до ст.ст. 14, 22 «Закону України про психіатричну допомогу», госпіталізація у примусовому порядку доцільна. Лікування можливе тільки в умовах стаціонару закладу з надання психіатричної допомоги.
У судовому засіданні представник психіатричного закладу доводи заяви підтримав з підстав, викладених в ній, і просив суд задовольнити заяву.
ОСОБА_2 у судовому заперечував проти примусової госпіталізації до психіатричного закладу.
Законний представник ОСОБА_1 у судовому засіданні заяву підтримала і наполягала на примусовій госпіталізації ОСОБА_2 .
Прокурор заяву підтримала і просила суд винести рішення про госпіталізацію ОСОБА_5 до психіатричного закладу у примусовому порядку.
Суд,заслухавши поясненняпредставника заявника,лікаря-психіатра,особи,щодо якоївирішується питанняпро госпіталізаціюдо психіатричногозакладу упримусовому порядку, його законногопредставника,думкупрокурора, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зіст.14Закону України«Про психіатричнудопомогу» особа,яка страждаєна психічнийрозлад,може бутигоспіталізована допсихіатричного закладубез їїусвідомленої згодиабо беззгоди їїзаконного представника,якщо їїобстеження аболікування можливілише встаціонарних умовах,та привстановленні вособи тяжкогопсихічного розладу,внаслідок чоговона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (справа «Анатолій Руденко проти України») від 17.04.2014 року зазначив, що особа не може вважатися «Психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 психічно хворий з 2007 року. Неодноразово лікувався в психіатричних стаціонарах з приводу параноїдної шизофренії. В клінічній картині галюцинаторно-маячна, кататонічна симптоматика, агресивні тенденції до оточуючих. Захворювання має безперервний перебіг. Сформований дефект особистості. Є інвалідом другої групи.
Останнє стаціонарне лікування проводилось з 04.04.2020 року по 28.04.2020 рік з діагнозом: «Шизофренія, параноїдна форма, безперервний перебіг, кататоно- параноїдний синдром; дефект змішаного типу»
26.08.2020 року ОСОБА_2 був доставлений спеціалізованою бригадоюшвидкої медичноїдопомоги №104 до приймального відділення КНП «Обласний клінічнийзаклад знадання психіатричної Допомоги» ЗОР у зв`язку з з погіршенням психічного стану.
Як вбачається з висновку комісії лікарів-психіатрів від 27.08.2020 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає на тяжкий психічнийрозлад уформі параноїдноїшизофренії збезперервним типом перебігу,кататоно-параноїднийсиндром.Враховуючі вищезазначене,а саме наявність тяжкогопсихічного розладуз високоювирогідністю скоєннясусупільно-небезпечнихдій дооточуючих тадо себе,відповідно дост.ст.14,22«Закону України про психіатричну допомогу», госпіталізація у примусовому порядку доцільна.Лікування можливетільки вумовах стаціонарузакладу знадання психіатричної допомоги.
Таким чином, зібрані у справі докази і їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви.
Керуючись ст.ст.14, 22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.263-265, 293-294, 339, 341-342 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Заяву директора Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради Судовської Т.Г. про госпіталізацію у примусовому порядку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.
Госпіталізувати у примусовому порядку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , до психіатричного закладу Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний заклад з надання психіатричної допомоги» Запорізької обласної ради, розташованої за адресою: м.Запоріжжя, вул.Оріхівське шосе, 10-а.
Відповідно до ст.342 ЦПК України дане рішення є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку. Рішення суду підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 28.08.2020 року.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя Л.О. Варнавська
Присяжні І.В. Тимчура
І.М. Філіпенко
