Справа № 401/1180/20; 2/401/597/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" серпня 2020 р. Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі : головуючого - судді Гармаш Т.І., при секретарі - Липко О.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмбер Україна", про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача на її користь заробітною плату у сумі 14 410,27 грн., суму середнього заробітку за час затримки розрахунку за період із дня звільнення по день ухвалення судового рішення та моральну шкоду у сумі 5000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працювала у ТОВ "Люмбер Україна" на посаді верстатника деревообробних верстатів третього розряду. Відповідно до наказу № 2-к від 20.01.2020 року її було звільнено по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. Однак при звільненні відповідач не провів з позивачем повного розрахунку по виплаті заробітної плати. Також вважає, що на її користь має бути стягнута сума середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 21.01.2016 року по день рішення суду. Зазначає, що в результаті дій відповідача їй була завдано душевних страждань, яку вона оцінює у 5000 грн.

Позивач в судове засідання не з`явилась. Надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пославшись на обставини, якими їх обґрунтовує та на докази, що їх стверджують.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений, у відповідності до ст. 128 ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив. Представник відповідача надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

З`ясувавши обставини справи, перевіривши докази, суд встановив такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, що склалися між сторонами.

До 21 січня 2020 року позивач працювала в ТОВ "Люмбер Україна" на посаді верстатника деревообробних верстатів третього розряду та була звільнена на підставі ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням, на підставі наказу № 2-к від 20.01.2020 року, що підтверджується записами в трудовій книжці позивача (а.с. 5).

На дату звільнення відповідач мав заборгованість перед позивачем з виплати нарахованої заробітної плати: за жовтень 2019 року - 3163,64 грн. (до видачі - 2546,73 грн.), за листопад 2019 року - 3946,69 грн. (до видачі - 3177,09 грн.), за грудень 2019 року - 4350 грн. (до видачі - 3501,75 грн.) та за січень 2020 року - 2949,94 грн. (до видачі - 2374,70 грн.). Зазначене підтверджується довідкою відповідача про заборгованість по заробітній платі (а. с. 6).

Отже, в день звільнення відповідач повинен був виплати позивачу всю нараховану заробітну плату в розмірі 14 410,27 грн.

Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що при звільненні відповідачем не виконано зазначені вимоги чинного законодавства України, а тому з нього підлягає стягненню на користь позивача заборгованість по нарахованій, але не виплаченій у день звільнення, заробітній платі в розмірі 14 410,27 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать йому; у разі невиконання такого обов`язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена ст. 117 КЗпП України відповідальність. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 5 розд. ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку є середньоденна заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період, а після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Довідкою відповідача від 05.06.2020 року підтверджується, що середньоденний заробіток позивача становить 207,42 грн., що сторонами не оспорюється. (а.с. 8).

Згідно з ч. 1 ст. ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Відповідно до норм тривалості робочого часу на кожний рік з часу звільнення позивача кількість робочих днів становить: за жовтень 2019 року - 22 день, листопад 2019 року - 21 день, грудень 2019 року - 21 день, січень 2020 року - 21 день, за лютий 2020 року - 20 днів, за березень 2020 року - 21 день, за квітень 2020 року - 21 день, за травень 2020 року - 19 днів, за червень 2020 року - 20 днів, за липень 2020 року - 23 днів, за серпень (по 27 серпня 2020 року включно) - 18 дні, а всього - 227 дні.

Враховуючи, що відповідач в день звільнення позивача та на момент розгляду справи не провів з останнім повний розрахунок, то позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача за період з жовтня 2019 року по 27 серпня 2020 року включно в розмірі 47084,34 грн. (207,42 грн. х 227 дні = 47084,34 грн.).

За правилами ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Отже, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності (п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в заявах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року суд визначає розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди суд приймає до уваги характер правопорушення, ступінь фізичних та душевних страждань позивача, який у зв`язку із невиплатою заробітної плати відповідачем опинився в складних життєвих обставинах, оскільки він був позбавлений можливості купувати продукти харчування, платити за комунальні послуги.

Керуючись принципами розумності, виваженості і справедливості, суд вважає обґрунтованим розмір моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України, передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки, визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує його прав, свобод чи інтересів, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, а з відповідача необхідно стягнути заборгованості по заробітній платі в розмірі 14 410,27 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з жовтня 2019 року по 27 серпня 2020 року включно в розмірі 47084,34 грн. та 5 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Згідно з п. п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір за позовні вимоги щодо стягнення виплат, належних позивачу при звільненні в розмірі 840,80 грн., та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, від сплати якого звільнено позивача, в розмірі 840,80 грн.

Крім того, враховуючи задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір за подання до суду позовної заяви про захист честі та гідності фізичної особи, ділової репутації фізичної або юридичної особи, а саме позовної заяви про відшкодування моральної шкоди, пункт 1.5.2, що становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу 1.5.2 1 1.5, відповідно до задоволених 5000 грн моральної шкоди становить 2102.00 грн.

Проте, відповідно до вимог ч. 1 ст. 142 ЦПК України та ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, 116, 117, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 128, 141, 142, 206, 259, 263-265, 268, 279, 354, 430 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмбер Україна" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в розмірі 14 410 (чотирнадцять тисяч чотириста десять) грн. 27 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з жовтня 2019 року по 27 серпня 2020 року включно в розмірі 47 084 (сорок сім тисяч вісімдесят чотири) грн. 34 коп. та 5 000,00 (п`ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Люмбер Україна" на користь держави судовий збір у сумі 1911 (одну тисячу дев`ятсот одинадцять) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Світловодський міськрайонний суд у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Люмбер Україна", місце реєстрації: вул. Лісозаводська, 1, м. Світловодськ, Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 32722384.

Суддя Світловодського

міськрайонного суду : Т.І.Гармаш