КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 липня 2020 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.07.2020 задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , та обрано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалено після затримання підозрюваного, однак не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити ОСОБА_8 до Шевченківського районного суду міста Києва, для розгляду питання про застосування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обравши щодо нього запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі. У разі залишення в силі ухвали слідчого судді в частині обраного запобіжного заходу, апелянт просив визначити розмір застави.

У апеляційній скарзі захисник вказував на те, що стороною обвинувачення порушено порядок повідомлення ОСОБА_8 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, через ненадання йому повідомлення про підозру, відсутність даних про вручення її засобами зв`язку, а також незабезпеченні участі захисника в момент винесення підозри. ОСОБА_8 не повідомлено про час та місце вручення повідомлення про підозри.

Крім того, в повідомленні про підозру зазначено місце проживання особи, однак не надано достовірних даних про його встановлення.

Органом досудового розслідування на обґрунтування наявності доказів причетності підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, не надано жодного прямого доказу або показань очевидців. Обвинувачення ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах.

Апелянт просив врахувати, що підозрюваний позитивно характеризується, раніше не судимий.

Органом досудового розслідування не надано доказів оголошення ОСОБА_10 у міжнародний розшук.

Слідчим суддею при розгляді клопотання не враховано недоведеність наявності ризиків та міцні соціальні зв`язки ОСОБА_10 , а також не взято до уваги відсутність доказів обізнаності останнього про наявність кримінального провадження щодо нього.

Підозрюваний не вчиняв жодних дій, які б свідчили про його намір впливати на свідків або потерпілих, ухилятися від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, органом досудового розслідування допитано потерпілих та свідків, жодного впливу на них підозрюваним не вчинено, заяв або скарг від останніх до правоохоронних органів не надходило.

Також захисник, посилаючись на можливість визначення розміру застави, просив врахувати наявність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_10 та відсутність можливості оплатити великий розмір застави.

20.08.2020 від прокурора Департаменту нагляду у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких прокурор посилався на законність та обгрунтованість ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.07.2020, та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, думку прокурорів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42014000000000457 від 31.05.2014 за ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 447, ч. 3 ст. 258, ч. 2 ст. 425, ч. 1 ст. 263, ч. 3 ст. 425, ч. 3 ст. 425, ч. 4 ст. 407, ч. 2 ст. 403, ч. 3 ст. 402, ч. 3 ст. 426, ч. 2 ст. 403, ч. 3 ст. 402, ч. 4 ст. 425, ч. 3 ст. 258, ст. 111, ч. 1 ст. 114, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 27 ст. 113, ч. 1 ст. 114, ч. 2 ст. 28, ч. 2, ст. 437, ч. 2 ст. 437, ч. З ст. 110, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 437, ч. 3 ст. 258-5, ч. 3 ст. 258, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 428, ч. 2 ст. 263-1, ч. 1 ст. 258-3, ч. 1 ст. 258-3, ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 111, ч. 1 ст. 438, ч. 1 ст. 258-5, ч. 1 ст. 258-3, ч. З ст. 258-5, ч. 4 ст. 447 КК України.

29.072.2020 старшим слідчим з ОВС 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управлінням Служби безпеки України ОСОБА_11 складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42014000000000457 в участі у терористичній організації, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Постановою старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управлінням Служби безпеки України ОСОБА_12 від 30.07.2020 ОСОБА_8 оголошено у державний, міждержавний та міжнародний розшук.

30.07.2020 старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управлінням Служби безпеки України ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором відділу прокуратури міста Києва Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначенням застави.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30.07.2020 задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором групи прокурорів Офісу Генерального прокурора прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , та обрано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалено після затримання підозрюваного, однак не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, доставити ОСОБА_8 до Шевченківського районного суду міста Києва, для розгляду питання про застосування обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

З такими висновками погоджується і колегія суддів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Згідно п. 9 ч. 2ст. 131 КПК України,застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбаченихчастиною шостоюцієї статті.

Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею177цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Положеннями ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97 ВР (далі Конвенція) визначено, що нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до п. «с» ч.1 ст. 5 Конвенції, законними є арешт або затримання особи, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Обираючи підозрюваному ОСОБА_8 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

На підставі наданих органом досудового розслідування матеріалів, які обґрунтовують клопотання, колегія суддів встановила, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних.

Крім того, слідчим суддею визнано доведеними вказані у клопотанні слідчого ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема,врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 та суворість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватості, дані про особу підозрюваного, який в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, має постійне місце проживання, перебуває в міжнародному розшуку, слідчий суддя дійшов вірного висновку про наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливості ОСОБА_8 надалі переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

З урахуванням вказаного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

З наведеного убачається, що слідчим суддею враховано обставини справи в сукупності з даними про особу підозрюваного, які вказують на можливість останнього вчиняти дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, в зв`язку з чим відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який на думкуколегії суддів в сукупності з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованого йому кримінального правопорушення та його наслідками, є обґрунтованим, та підстав для обрання ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, колегія суддів не вбачає.

При цьому, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив підозрюваному розмір застави, оскільки ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, об`єктивна сторона якого включає активні дії із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

З наведених підстав є необгрунтованими доводи захисника у апеляційній скарзі щодо можливості застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді застави.

Посилання захисника підозрюваного у апеляційній скарзі на відсутність у матеріалах справи достатніх даних на підтвердження дотримання порядку повідомлення ОСОБА_8 про підозру, та необґрунтованість складеної стосовно нього підозри, є безпідставними, оскільки сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Доводи апелянта про те, що підозра ОСОБА_8 грунтується на неналежних та недопустимих доказах, є передчасними, оскільки дослідження та оцінка доказів, а також доведеність винуватості особи у вчиненні інкримінованого їй злочину, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Згідно ч. 1ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченомустаттями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбаченийКПК Українидля вручення повідомлень.

Письмове повідомлення про підозру, згідно вимог ч. 1ст. 278 КПК України, вручається особі в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Порядок вручення повідомлення передбачено статтею 135 КПК України, згідно якої особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Як убачається із матеріалів справи, слідчим супровідним листом від 29.07.2020 №18/2/1-4091-14 у порядку ст. 135 КПК України направлено ОСОБА_8 повідомлення про підозру від 29.07.2020 разом із пам`яткою про права та обов`язки засобами поштового зв`язку за адресою місця проживання ОСОБА_8 : АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, органом досудового розслідування дотримано вимоги ст.ст. 135, 278 КПК України та вжито відповідних заходів для вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру від 29.07.2020 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а тому, посилання апелянта у цій частині є необгрунтованими.

Посилання апелянта на відсутність достатніх даних на підтвердження дотримання встановленого законом порядку оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук, спростовується даними долученої до клопотання слідчого постанови старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управлінням Служби безпеки України ОСОБА_12 від 30.07.2020 про оголошення ОСОБА_8 у державний, міждержавний та міжнародний розшук (а.с. 77).

Доводи захисника у апеляційній скарзі про те, що підозрюваний позитивно характеризується, раніше не судимий, та має міцні соціальні зв`язки, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки не спростовують існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України .

Інші доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали слідчого судді.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 199, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 30 липня 2020 року, якою обрано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

____________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3