Справа №461/5384/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2020 року Галицький районний суд м.Львова

у складі: головуючого судді Мисько Х.М.,

з участю секретаря судового засідання Степанюк Ю.В.,

за участю: представника позивача Сухорукової М.Я.,

представника відповідача Данилюк С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом адвоката Сухорукової Мар`яни Ярославівни в інтересах ОСОБА_1 до Львівського національного університету імені Івана Франка, ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Мельника Володимира Петровича, третя особа: Міністерство освіти та науки України про скасування наказу про відрахування з вищого навчального закладу, -

в с т а н о в и в :

Сухорукова М.Я. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до Львівського національного університету імені Івана Франка, ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Мельника В.П., третя особа: Міністерство освіти та науки України, в якому просить визнати відрахування з університету ОСОБА_1 , студентки 2 курсу, денної форми навчання філософького факультету групи ФФП-21с, спеціальності «Психологія» освітнього ступеня бакалавр, яка навчається за державним замовленням з 01.10.2018 року за невиконання навчального плану незаконним та протиправним; скасувати Наказ №2903 від 12.10.2018 року ректора Львівського національного університету ім.І.Франка Мельника про відрахування з університету ОСОБА_1 ; визнати дії вченої ради філософського факультету ЛНУ ім.Івана Франка в частині відмови у наданні академічної відпустки на 2018 - 2019 навчальний рік ОСОБА_1 ; скасувати протокол №221/7 засідання вченої Ради філософського факультету ЛНУ ім.Івана Франка від 29.08.2018 року в частині відмови у наданні академічної відпустки ОСОБА_1 ; поновити на навчанні ОСОБА_1 , студентку 2 курсу, денної форми навчання філософського факультету групи ФФП-21с, спеціальності «Психологія» за денною формою навчання державного замовлення.

В обгрунтування позову Сухорукова М.Я. вказує на те, що в 2017 році ОСОБА_1 вступила до ЛНУ ім Івана Франка за загальним конкурсом на навчання за державним замовленням та на першому курсі навчання отримувала соціальну стипендію як внутрішньо переміщена особа із зони АТО. Перший курс закінчила з середнім балом 73,0 (без перездач іспитів та додаткових сесій). Відповідно до Наказу від 08.10.2018 року №У-1297, студентка ОСОБА_1 затверджена на 2018/2019 навчальний рік у академічній групі ФФП - 21 с напрямку 053 «Психологія», як студентка, яка навчається за державним замовленням. В липні 2018 року ОСОБА_1 отримала запрошення на навчання у вищу школу мистецтв Music og Teaterhojskolen (країна Данія) з наданням їй стипендії (гранту) в розмірі 725,73 євро на місяць, строком на 5 місяців з 05.08.2018 року до 22.11.2018 року. Зразу ж, після отримання данного запрошення, ОСОБА_1 , звернулась до декана філософського факультету ОСОБА_3 з проханням про надання їй академічної відпустки у зв`язку з отриманням запрошення на навчання за кордоном. На вказане прохання було отримано лист №104/Ф від 07.08.2018 року за підписом декана філософського факультету ОСОБА_3 , в якому вказано що академічну відпустку надає Вчена рада філософського факультету за поданням кафедри психології, і така відбудеться 29.08.2018 року. 27.08.2018 року мати позивача, як її довірена особа, листами від 21.08.2018 року та від 27.08.2018 року звернулась до Ректора Університету з проханням надати ОСОБА_1 , студентці 2-го курсу філософського факультету, академічну відпустку у зв`язку з навчанням за кордоном строком на 1 рік чи навчання за індивідуальним графіком на 1 семестр 2018/2019 навчального року. Крім цього, 27.08.2018 року, мати позивача була на особистому прийомі у декана філософського факультету Університету ОСОБА_3 та у проректора з науково-педагогічної роботи і міжнародного співробітництва ОСОБА_4 , де надала підтвердження запрошення ОСОБА_1 на навчання та аргументи щодо позитивного навчання студентки за кордоном. Однак, декан філософського факультету ОСОБА_3 та проректор ОСОБА_4 висловили свою думку щодо неможливості надання академічної відпустки позивачу. 20.09.2018 року довіреною особою позивача отримано лист №3800-М від 10.09.2018 року за підписом Проректора з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці ОСОБА_4 з Витягом із протоколу №221/7 засідання Вченої ради філософського факультету ЛНУ ім.І.Франка від 29.08.2028 року, згідно якого Вчена рада ухвалила відмовити у наданні академічної відпустки студентці 2 - го курсу спеціальності «Психологія» - ОСОБА_1 та відмовити останній в дозволі на навчання за індивідуальним графіком на 1 семестр 2018 - 2019 навчального року. Не погоджуючись із вказаним рішенням, мати ОСОБА_1 звернулась до Університету з проханням розглянути звернення щодо надання студентці перерву у навчанні (академічну відпустку) у Львівському національному університету ім.Івана Франка у зв`язку з навчанням в Music og Teaterhojskolen строком на 1 навчальний рік. Не отримавши відповіді, 31.10.2018 року, до Ректора Університету направлено листа з проханням надати повну та обґрунтовану відповідь на питання, що порушені в листі від 28.09.2018 року. Відтак, впродовж трьох місяців (липень - вересень), позивач та її довірена особа намагались отримати позитивне рішення керівництва Університету про надання академічної відпустки. Проте, усі усні та письмові звернення залишились незадоволеними. Крім того, Сухорукова М.Я. зазначає, що на момент розгляду звернення Ректором від 28.09.2018 року, студентка ОСОБА_1 вже була відрахована з 01.10.2018 року за невиконання навчального плану на підставі Наказу №2903 від 12.10.2018 року, а тому, лист №4572 - р від 01.11.2018 року за підписом Ректора є формальною відпискою на звернення. Так, 12.10.2018 року, за поданням декана філософського факультету доц. ОСОБА_3 з резолюцією проректора з науково-педагогічної роботи і міжнародного співробітництва ОСОБА_4 та рішення студентської ради філософського факультету від 01.10.2018 року, підписано ректором Університету Наказ №2903 від 12.10.2018 року про відрахування з 01.10.2018 року з ЛНУ ім.Івана Франка ОСОБА_1 за невиконання навчального плану. Таким чином, Сухорукова М.Я. вважає дії відповідачів щодо відмови в наданні академічної відпустки ОСОБА_1 та в подальшому її відрахування з навчального закладу неправомірними, необґрунтованими та незаконними.

30.09.2019 року на адресу суду відповідачем - ректором Львівського національного університету імені Івана Франка Мельником В.П. скеровано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з безпідставністю таких, оскільки вважає, що відрахування студентки ОСОБА_1 з Університету було підставним та законним. В обгрунтування поданого відзиву, відповідач зазначає про те, що 01.10.2018 року проведено засідання Студентської ради філософського факультету, на якому одноголосно ухвалено рекомендувати декану філософського факультету відрахувати студентку ОСОБА_1 , яка протягом вересня 2018 року жодного разу не з`явилась на заняття, не виконувала обов`язки студента, не виконувала вимоги навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом. Також вважає, що відмова Університету в наданні ОСОБА_1 академічної відпустки та дозволу на навчання за індивідуальним графіком є правомірною, оскільки вказані питання виносяться на розгляд Вченої ради факультету, як колективного органу управління факультетом. При цьому, Вчена рада констатувала, що грант вищої школи Music og Teaterhojskolen (Данія) не відповідає спеціальності «Психологія», за якою навчалась студентка, а також не підпадає під критерії академічної мобільності чи навчання за індивідуальним графіком, відтак, ухвалила відмовити у наданні ОСОБА_1 академічної відпустки чи переведенні на індивідуальний навчальний графік. Про вказане рішення ОСОБА_1 належним чином повідомлено, а тому, студентка свідомо не виконала вимог навчального закладу. Крім того, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 із заявою до Університету про поновлення її на навчанні не зверталась.

13.02.2020 року представник відповідача Львівського національного університету - адвокат Гудз Б.Д. подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову, з підстав, аналогічних викладених в відзиві, поданому ректором Львівського національного університету імені Івана Франка - Мельником В.П.

02.03.2020 року від представника позивача - адвоката Сухорукової М.Я. на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідачем не наведено та не надано жодного обґрунтованого доказу щодо законності відмови в наданні позивачу академічної відпустки та відрахування з 01.10.2018 року з числа студентів Університету за невиконання начального плану у вересні 2018 року. Зокрема, вважає, що позивач діяла у відповідності до Статуту та виконала покладені на неї обов`язки - через належного представника проінформувала деканат факультету про неможливість у зв`язку з поважними причинами відвідувати заняття, складати (перескладати) екзамени, заліки, контрольні роботи тощо. Водночас, відповідач не поцікавився перед відрахуваням студента про причини її відсутності на заняттях протягом вересня 2019 року та не попередив про наслідки ненадання доказів поважності причин такої відсутності. Крім того, у відзиві не зазначено, згідно яких нормативних локальних документів студентська рада має право приймати рішення щодо подання рекомендацій Деканату філософського факультету щодо відрахування студентів з Вищого навчального закладу. Також, вважає, що не спростовані тверження позивача про відсутність нормативних документів, які надають повноваження Студентській раді контролювати проходження навчального плану всіма студентами філософського факультету, яким чином це відбувається та на яких підставах прийнято таке рішення. На думку позивача, відповідачем не наведено який об`єм невиконання навчального плану студентами є підставою для їх відрахування саме у Львівському національному університеті імені Івана Франка, а також не надано згоди Студентського уряду на відрахування позивача з Університету. Щодо тверджень відповідача про відсутність звернення позивача на поновлення до ВНЗ зазначила, що таке поновлення відбувається виключно на навчання за контрактом, тобто на платній основі за особисті кошти здобувача освіти, які в останньої відсутні.

Ухвалою судді Галицького районного суду м.Львова від 30.08.2019 року, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року вирішено проводити розгляд вказаної цивільної справи за правилами загального позовного провадження, у зв`язку з чим, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 07.07.2020 року у справі закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила задовольнити їх в повному обсязі та надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, а також у відповіді на відзив відповідача на позовну заяву.

Представник відповідачів - Данилюк С.В. в судовому засіданні позовні вимоги заперечила в повному обсязі та просил в його задоволенні відмовити з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

Представник третьої особи - Міністерства освіти та науки України - в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Крім того, до суду не подано відзиву на позов та заяви про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.129 Конституції України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно Наказу проректора Львівського національного університету імені Івана Франка Зубрицької М.О. №У -1007 від 27.07.2018 року «Про переведення на старші курси студентів денної форми навчання філософського факультету», студента, яка навчається за державним замовленням ОСОБА_1 переведено на старші курси, а саме: Напрям 053 «Психологія» в групу ФФП-21с.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо отриманого нею запрошення на навчання у Вищу школу мистецтв Music og Teaterhojskolen (Данія), Деканом філософського факультету ЛНУ ім.Івана Франка Рижак Л.В. скеровано лист №104/Ф від 07.08.2018 року, в якому повідомлено про те, що академічну відпустку надає Вчена рада філософського факультету за поданням кафедри психології. Також повідомлено, що Вчена рада відбудеться 29.08.2018 року, а відтак, звернення ОСОБА_1 до ректора безпідставне, оскільки остання ні усно, ні письмово не зверталась до завідувача кафедри психології та до декана.

21.08.2020 року Сухорукова Мар`яна Ярославівна скерувала до Львівського національного університету імені Івана Франка лист, в якому просила надати студентці 2-го курсу філософського факультету ФФП - 11 ОСОБА_1 перерву у навчанні (академічну відпустку) в університеті імені Івана Франка у зв`язку з навчанням в Music og Teaterhojskolen (Данія) строком на 1 навчальний рік. У випадку відмови, просила вказане рішення скерувати на її адресу з обґрунтуванням та посиланням на норми закону.

27.08.2020 року Сухоруковою М.Я. в доповнення до листа-прохання від 21.08.2018 року скеровано лист, в якому остання просила також розглянути можливість надання ОСОБА_1 дозволу навчання I семестру ІІ курсу за індивідуальним графіком.

10.09.2018 року проректором з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці ОСОБА_4 на адресу Сухорукової М.Я. скеровано лист №3800-М, яким останній повідомлено про те, що звернення від 28.07.2018 року щодо надання студентці 2-го курсу спеціальності «Психологія» ОСОБА_1 академічної відпустки чи дозволу навчатися за індивідуальним графіком на І семестр 2018-2019 н.р. Вчена рада філософського факультету розглянула та ухвалила відмовити у вказаному проханні.

Згідно Витягу з протоколу №221/7 засідання Вченої ради філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка від 29.08.2018 року, ухвалено відмовити у наданні академічної відпустки студентці 2-го курсу, спеціальності «Психологія» - ОСОБА_1 та відмовити у дозволі на навчання за індивідуальним графіком на І семестр 2018-2019 н.р.

28.09.2018 року Сухорукова М.Я. звернулась до Ректора ЛНУ ім.Івана Франка Мельника В.П. з листом, в якому просила повідомити чи вводився в дію протокол №221/7 засідання Вченої ради філософського факультету Львівського національного університету від 29.08.2018 року; повторно розглянути прохання щодо надання студентці 2-го курсу філософського факультету групи ФФП-11С ОСОБА_1 перерви у навчанні (академічної відпустки) у Львівському національному університеті імені Івана Франка у зв`язку з навчанням в Music og Teaterhojskolen (країна Данія) строком на 1 навчальний рік в передбаченому законодавством порядку; надати Положення про Вчену раду філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. У разі відмови, просила скерувати відповідь з обґрунтуванням причин на її адресу.

31.10.2018 року Сухорукова М.Я. звернулась до Львівського національного університету імені Івана Франка з листом, в якому просила надати повну та обґрунтовану відповідь на питання, що порушені в листі від 28.09.2018 року, який отримано адресатом 02.10.2018 року поштовим зв`язком.

Згідно листа ректора Мельника В.П. від 01.11.2018 року за №4572-р, Сухоруковій М.Я. надано відповідь, в якій вказано, що питання надання академічної відпустки підлягає обговоренню Вченою радою факультету та академічна відпустка може бути надано тільки за наявності позитивного рішення Ради. У випадку, якщо більше половини присутніх членів вченої ради не підтримує таке рішення, воно вважається не прийнятим. У випадку ОСОБА_1 Вченою радою філософського факультету не прийнято рішення щодо надання студентці академічної відпустки. Рішення Вченої ради факультету, якщо воно цього потребує, вводиться в дію розпорядженням декана. Додатково зазначено, що студентка може реалізувати своє право на повторне навчання у порядку та згідно із процедурою, передбаченою чинним законодавством.

Листом декана філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Рижак Л.В. за вих.№114/ф від 24.10.2018 року Сухоруковій М.Я. скеровано копію наказу про відрахування ОСОБА_1 , студентки 2 курсу денної форми навчання філософського факультету, спеціальності «Психологія» освітнього ступеня бакалавр, за невиконання навчального плану.

Наказом Ректора Львівського національного університету імені Івана Франка Мельника В.П. від 12.10.2018 року №2903 студентку ОСОБА_1 відраховано з Університету з 01.10.2018 року за невиконання навчального плану на підставі подання декана філософського факультету доц. ОСОБА_3 з резолюцією проректора з науково-педагогічної роботи і міжнародного співробітництва ОСОБА_4 , рішення студентської ради філософського факультету, навчальної картки студентки.

Згідно Витягу з протоколу №84 засідання студентської ради філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка від 01.10.2018 року, ухвалено рекомендувати деканату філософського факультету Університету відрахувати ОСОБА_1 , студентку 2 курсу, денної форми навчання філософського факультету, групи ФФП - 21с, спеціальності «Психологія» освітнього ступеня бакалавр, яка навчається за державним замовленням, з Університету за невиконання навчального плану.

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про вищу освіту» кожен має право на вищу освіту.

Громадяни України мають право безоплатно здобувати вищу освіту в державних і комунальних закладах вищої освіти на конкурсній основі, якщо певний ступінь вищої освіти громадянин здобуває вперше за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.46 ЗУ «Про вищу освіту» підставами для відрахування здобувача вищої освіти є :

1) завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою;

2) власне бажання;

3) переведення до іншого навчального закладу;

4) невиконання індивідуального навчального плану;

5) порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання;

6) інші випадки, передбачені законом.

Згідно п.11 ст.1 ЗУ «Про вищу освіту» індивідуальний навчальний план - документ, що визначає послідовність, форму і темп засвоєння здобувачем освіти освітніх компонентів освітньої програми з метою реалізації його індивідуальної освітньої траєкторії та розробляється закладом освіти у взаємодії із здобувачем освіти за наявності необхідних для цього ресурсів.

Відповідно до ч.4 ст.10 ЗУ «Про вищу освіту» заклад вищої освіти на підставі відповідної освітньої програми розробляє навчальний план, що визначає перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС, їх логічну послідовність, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю, що забезпечують досягнення здобувачем відповідного ступеня вищої освіти програмних результатів навчання.

На основі навчального плану у визначеному закладом вищої освіти порядку для кожного здобувача вищої освіти розробляються та затверджуються індивідуальні навчальні плани на кожний навчальний рік. Індивідуальний навчальний план формується за результатами особистого вибору здобувачем вищої освіти дисциплін в обсязі, не меншому за встановлений цим Законом, з урахуванням вимог освітньої програми щодо вивчення її обов`язкових компонентів. Індивідуальний навчальний план є обов`язковим для виконання здобувачем вищої освіти.

Згідно п.10.26.4 Статуту Львівського національного університету імені Івана Франка, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України №10 від 11.10.2018 року, невиконання індивідуального навчального плану є підставою для відрахування з Університету.

Відповідно до п.11.1 Положення про організацію освітнього процесу, введеного в дію Наказом Ректора від 21.06.2018 року №0-65, підставами для відрахування здобувача вищої освіти є:

- завершення навчання за відповідною освітньою (науковою) програмою;

- власне бажання особи, яка навчається;

- переведення до іншого навчального закладу;

- невиконання навчального плану;

- порушення умов договору (контракту), укладеного між Університетом та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, що оплачує таке навчання;

- інші випадки, передбачені законом.

Згідно п.11.2 Положення, підставами для відрахування студента за невиконання навчального плану в разі невиконання вимог освітньої програми є:

-невідвідування обов`язкових занять без поважних причин;

-академічна неуспішність (не складено іспити та заліки впродовж однієї сесії);

-одержання незадовільної оцінки на державному екзамені, захисті дипломної, магістерської чи іншої випускної роботи;

-неявка на державний екзамен або захист дипломної, магістерської чи іншої випускної роботи в період Екзаменаційної комісії.

Відповідно до п.10.25 Статуту, особи, які навчаються в Університеті зобов`язані:

1)дотримуватись вимог законодавства, Статуту та правил внутрішнього трудового розпорядку Університету;

2)виконувати вимоги з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, протипожежної безпеки, передбачені відповідними правилами та інструкціями;

3)виконувати вимоги освітньої (наукової) програми;

4)дотримуватись моральних та етичних норм поведінки в академічному середовищі;

5)виконувати вимоги освітньої (наукової) програми (індивідуального навчального плану (за наявності), дотримуватись академічної доброчесності та досягати визначених для відповідного рівня вищої освіти результатів навчання.

Згідно п.5.2 Правил, особи, які навчаються в Університеті, зобов`язані:

-дотримуватись вимог Статуту Університету, Положення про організацію навчального процесу, Правил внутрішнього розпорядку в студентських гуртожитках та цих Правил;

-систематично та глибоко оволодівати знаннями, практичними навичками за обраним напрямом підготовки (спеціальністю), сумлінно працювати над підвищенням свого освітнього, наукового та загальнокультурного рівня;

-виконувати всі вимоги навчального плану в терміни, визначені графіком організації навчального процесу;

-відвідувати усі види навчальних занять;

-інформувати деканат факультету (дирекцію коледжу) про неможливість через поважні причини відвідувати заняття, складати (перескладати) екзамени, заліки, контрольні роботи тощо;

-брати участь у роботах із самообслуговування в аудиторіях, навчальних приміщеннях, навчальних корпусах і гуртожитках, підтримувати належний порядок на територіях, прилеглих до навчальних корпусів, Студентського містечка, інших культурно-побутових об`єктів;

-дбайливо та охайно ставитись до майна Університету (приміщень, меблів, обладання, інвентаря, навчальних посібників, книжок, приладів та ін..); без дозволу керівництва Університету, декана факультету, директора коледжу, директора Інституту післядипломної освіти та до університетської підготовки, керівника структурного підрозділу заборонено виносити речі та різне обладнання з лабораторій, навчальних та інших приміщень;

-виконувати розпорядження Ректора чи керівника структурного підрозділу Університету у межах їхніх повноважень;

-дбати про честь та авторитет Університету, не допускати протиправних та аморальних учинків, бути дисциплінованими в Університеті й інших громадських місцях.

Крім того, в п.11.2 Правил зазначено, що за порушення правил, передбачених Статутом до осіб, які навчаються в Університеті, можуть бути застосовані заходи громадського впливу - зауваження про недопустимість порушення цих Правил або один із видів стягнення: догана або відрахування.

Згідно п.11.3 Правил, особу, яка навчається в Університеті, можуть відрахувати (для студентів денної форми навчання - за згодою Студентського уряду) відповідно до Статуту Університету.

Відповідно до п.11.5 Положення про організацію освітнього процесу відрахування з Університету здобувачів освіти здійснюється за погодженням зі Студентською радою факультету (коледжу) (крім аспірантів та докторантів) та з науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених (для аспірантів та докторантів).

Як вбачається з Витягу з протоколу №84 засідання студентської ради філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка від 01.10.2018 року, деканату філософського факультету Університету ухвалено рекомендувати відрахувати з 01.10.2018 року за невиконання навчального плану, студентку 2 курсу, денної форми навчання філософського факультету, групи ФФП - 21с, спеціальності «Психологія» освітнього ступеня бакалавр - ОСОБА_1 , яка навчається за державним замовленням, відрахувати з Університету з 01.10.2018 року.

Згідно п.11.4 Правил, відрахування особи, яка навчається в Університеті, здійснює Ректор за поданням декана факультету, директора коледжу, декана Інституту післядипломної освіти та до університетської підготовки (для студентів денної форми навчання) - за згодою Студентського уряду).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем жодним чином не порушено порядку та процедури відрахування студентки ОСОБА_1 , оскільки таке було здійснено за наявності достатніх на це підстав. Враховуючи те, що ОСОБА_1 , протягом вересня 2018 року жодного разу не з`явилась на заняття, що не заперечується і самим позивачем, не виконувала обов`язків студента (передбачених Статутом та Правилами), не виконувала вимоги навчальних дисциплін, передбачених навчальним планом, що підтверджується копіями журналів обліку та результатів міжсесійного контролю навчальної роботи студентів групи ФФ-21с з навчальних дисциплін та копіями семестрових планів на 2019 навчальний рік, підстав для визнання дій відповідача протиправними та скасування Наказу №2903 від 12.10.2018 року ректора Львівського національного університету ім.І.Франка Мельника В.П. про відрахування з університету ОСОБА_1 у суду немає. При цьому, варто зазначити, що жодним нормативно-правовим документом не передбачено обов`язку відповідача цікавитись причинами невиконання студентом навчального плану.

Відповідно до ч.2 ст.46 ЗУ «Про вищу освіту» здобувач вищої освіти має право на перерву у навчанні у зв`язку з обставинами, які унеможливлюють виконання освітньої (наукової) програми (за станом здоров`я, призовом на строкову військову службу у разі втрати права на відстрочку від неї, сімейними обставинами тощо). Таким особам надається академічна відпустка в установленому порядку. Навчання чи стажування в освітніх і наукових установах (у тому числі іноземних держав) може бути підставою для перерви у навчанні, якщо інше не передбачено міжнародними актами чи договорами між закладами вищої освіти.

Пунктом 20 ч.1 ст.62 ЗУ «Про вищу освіту» передбачено, що особи, які навчаються у закладах вищої освіти, мають право на академічну відпустку або перерву із збереженням окремих прав здобувача вищої освіти.

Згідно абз.6 п.7.7. Правил, окремим студентам рішенням Вченої ради факультету (Педагогічної ради коледжу) може бути надано дозвіл навчатися за індивідуальним графіком.

Згідно абз.8 п.6.1.1.6 Статуту до компетенції Вченої ради факультету належать: питання навчально-методичної, науково-дослідної, виховної та господарської діяльності факультету та матеріально-технічного забезпечення, заслуховування звітів про роботу аспірантів, докторантів, викладачів та працівників факультету, схвалення навчальних планів програм навчання, фінансового плану і звіту факультету, звітів про виконання науково-дослідних робіт, ініціювання проведення науково-дослідчних та господарських робіт, спрямованих на поліпшення навчальної, наукової та методичної роботи, подання Вченій раді Університету пропозицій щодо присвоєння вчених звань науково-педагогічним працівникам й іншим працівникам факультету, прийняття рішень з питань, делегованих Вченою радою Університету.

Відтак, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що поважною причиною невідвідування нею занять в Університеті є навчання у Вищій школі мистецтв Music og Teaterhojskolen (Данія) з огляду на те, що питання надання академічної відпустки чи дозволу на навчання за індивідуальним графіком у даному випадку виносилось на розгляд Вченої ради факультету, як колективного органу управління факультетом та такою констатовано, що грант вищої школи мистецтв не підпадає під критерії академічної мобільності чи навчання за індивідуальним графіком та у зв`язку з чим, ухвалено відмовити студентці ОСОБА_1 у наданні їй академічної відпустки. При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_1 належним чином повідомлено про рішення Вченої ради, однак остання вимог та правил навчального закладу не виконала.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо визнання дій Вченої ради філософського факультету ЛНУ ім.Івана Франка в частині відмови у наданні академічної відпустки на 2018 - 2019 навчальний рік ОСОБА_1 та скасування протоколу №221/7 засідання вченої Ради філософського факультету ЛНУ ім.Івана Франка від 29.08.2018 року в частині відмови у наданні академічної відпустки ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч.3-4 ст.46 ЗУ «Про вищу освіту», особа, відрахована з закладу вищої освіти до завершення навчання за відповідною освітньою програмою, має право на поновлення на навчання в межах ліцензованого обсягу закладу вищої освіти. Поновлення на навчання осіб, відрахованих з закладів вищої освіти або яким надано академічну відпустку, а також переведення здобувачів вищої освіти здійснюється, як правило під час канікул.

Згідно п.16 Положення «Про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», затвердженого наказом Міністерства освіти України №245 від 15.07.1996 року, поновлення до складу студентів здійснюється ректором (директором) вищого закладу освіти незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з врахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.

Враховуючи наведене та встановлені судом обставин, зокрема те, що відрахування студентки ОСОБА_1 відбулось у відповідності до діючого Положення про організацію освітнього процесу, а оскаржувані Наказ та Витяг винесені з дотриманням норм чинного законодавства, вимога позивача про поновлення її на навчанні до задоволення не підлягає. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази належного звернення позивача із заявою та надання наявних у неї документів для поновлення на навчанні, а також докази відмови Університету у поновленні її на навчанні після такого звернення.

Нормами ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статей 78, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Особи, які беруть участь у справі, розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд. Суд постановляє рішення в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що аргументи, якими позивач мотивував свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а тому, в задоволенні таких слід відмовити.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, відповідно до ст.141 ЦПК України, витрати позивача по сплаті судового збору не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.76-82,141,258,259,263-265,268,273,352,354,355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

в задоволенні позову адвоката Сухорукової Мар`яни Ярославівни в інтересах ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Мисько Х.М.