Справа № 408/2234/20-п

Провадження 3/408/1010/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2020 року смт. Біловодськ

Суддя Біловодського районного суду Луганської області Булгакова Г.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Біловодського ВП ГУНП в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцяс. Євсуг, громадянина РФ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,пенсіонера,

заст.44-3 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29 липня 2020 року серії АПР18 №130355, 29 липня 2020 року о 17 год. ОСОБА_1 самовільно залишив місце обсервації в Данилівській сільській лікарській амбулаторії, за адресою: с. Данилівка Біловодського району Луганської області, вул. Садова, 4, чим порушив вимоги підпункту 3 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 року № 392.

В судовому засіданні ОСОБА_1 присутнім не був, направив до суду пояснення, згідно яких він дійсно 29 липня 2020 року прибув на територію України та погодився направитися до місця обсервації, однак був вимушений залишити її, у зв`язку із відсутністю належних умов для проходження обсервації в Данилівській сільській лікарській амбулаторії, зазначив, що пройшов режим самоізоляції вдома, вживав заходи, щодо дотримання умов самоізоляції.

Відповідно до вимогст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. ст. 251, 252, 280КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Статтею 44-3КУпАП встановлено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»(даліЗакон) визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.

Статтею 1 Закону визначено, що:карантин- адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб;обсерватор- спеціалізований заклад, призначений для перебування осіб, які підлягають обсервації, їх обстеження та здійснення медичного нагляду за ними;обсервація- перебування особи, стосовно якої є ризик поширення інфекційної хвороби, в обсерваторі з метою її обстеження та здійснення медичного нагляду за нею.

За приписами ст. 29 Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя із урахуванням епідемічної ситуації в регіоні карантин, продовжити на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р.№ 211Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Порядок проведення обов`язкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (ізоляторів) затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2020 р. № 392.

Пунктом 3вказаного порядкупередбачено,що керівникиобласних,Київської міськоїдержадміністрацій: визначаютьперелік спеціалізованихзакладів дляорганізації обсерваціїта надсилаютьйого доштабу зліквідації наслідківнадзвичайної ситуаціївідповідної адміністративно-територіальноїодиниці; забезпечуютьчергування біляпунктів пропускучерез державнийкордон бригадекстреної (швидкої)медичної допомогипід часнаправлення осібна обсервацію; визначаютьобсяги витрат,необхідних длязабезпечення транспортуванняосіб домісць обсервації,та укладаютьвідповідні договориз постачальникамипослуг; забезпечуютьорганізацію харчування,яке здійснюєтьсяза рахуноккоштів осіб,які перебуваютьв обсерваторах; забезпечують організацію медичного (дистанційного) супроводу осіб у місцях обсервації, надання їм медичної допомоги та видачі листків непрацездатності в разі потреби.

Відповідно до п. 5 вказаного порядку керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці своїм рішенням визначає уповноважених осіб, відповідальних за організацію процесу обсервації осіб після того, як вони залишили територію пункту пропуску через державний кордон.

Відповідно до ст.20 Закону особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, зобов`язані: вживати рекомендованих медичними працівниками заходів для запобігання поширенню інфекційних хвороб; виконувати вимоги та рекомендації медичних працівників щодо порядку та умов лікування, додержуватися режиму роботи закладів охорони здоров`я та наукових установ, у яких вони лікуються; проходити у встановлені строки необхідні медичні огляди та обстеження.

Відповідно до п.п 3 п. 3постанови КМУ від 20 травня 2020 року №392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з наступними змінами, на період дії карантину забороняється самовільно залишати місця самоізоляції, обсервації.

Постановою Головного санітарного лікаря України від 21.03.2020 № 2 впроваджено використання форми інформованої згоди особи на проведення протиепідемічних та/або профілактичних заходів. Дана інформована згода підписується у двох примірниках особами, які здійснюють перетин державного кордону та щодо яких є підстави вважати, що вони були в контакті з особою, якій встановлено діагноз (або підозру) корона вірусної хвороби (COVID-19), а також в інших випадках, необхідних для здійснення протиепідемічних заходів.

Відповідно до вимогст. 8 ч.1 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб"фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, - за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в`їжджаючи на територію України підписав інформаційну добровільну згоду особи на проведення обсервації, адресою обсервації вказано с. Євсуг, Біловодського району Луганської області, натомість його було направлено в обсерватор розташований за адресою: с. Данилівка Біловодського району Луганської області, вул. Садова, 4, тобто в зовсім інший населений пункт, а тому, слід вважати дану інформаційну згоду як недопустимий доказ. Окрім того матеріали справи не містять відомостей про те, що Данилівська сільська лікарська амбулаторія, до якої було направлено ОСОБА_1 , була визначена керівником облдержадміністрації як спеціалізований заклад для організації обсервації, не надано рішення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідної адміністративно-територіальної одиниці, яким визначено уповноважених осіб, відповідальних за організацію процесу обсервації осіб після того, як вони залишили територію пункту пропуску через державний кордон.

На підставі наданих до суду матеріалів, у суду є достатньо підстав вважати, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення передбаченогост.44-3 КУпАП.

Згідно ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч.3ст. 62 Конституції Україниусі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п.1 ч.1ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.44-3, ст.247, КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ст.44-3КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду безпосередньо або через Біловодський районний суд Луганської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

СУДДЯ: Г.В.Булгакова