ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/11305/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.

за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,

представників учасників справи:

позивача - приватного підприємства "Золота нива 1" - Білоголовської Л.А.,

відповідача - акціонерного товариства "Українська залізниця": Мельника М.А., Кулініча А.П.,

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Золота нива 1" (далі - Підприємство)

на рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2019

(суддя Котков О.В.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020

(головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Поляк О.І. і Кропивна Л.В.)

у справі № 910/11305/19

за позовом Підприємства

до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Товариство)

про визнання неправомірними з моменту вчинення дій.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про визнання неправомірними з моменту вчинення дій Товариства із запровадження послуги з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов`язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням, та встановлення за неї плати в розмірі 170,38 грн. без ПДВ і про скасування з моменту прийняття рішення правління Товариства від 18.12.2018 № Ц-64/101 (далі - Рішення № Ц-64/101) щодо встановлення послуги з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції для виконання комерційних операцій (далі - Послуга), а також робіт, пов`язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням (далі - Роботи), та наказу Товариства від 09.01.2019 № 22 (далі - Наказ №22), яким зазначена послуга була введена в дію.

2. Позов обґрунтовано тим, що відповідач при запровадженні Послуги, а також Робіт перевищив свої повноваження, визначені чинним законодавством України, що є підставою для скасування неправомірно прийнятих рішень.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020, у позові відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано відсутністю доказів на підтвердження того, що між позивачем і відповідачем існують договірні відносини, а прийняття правлінням Товариства Рішення №Ц-64/101 є реалізацією права цього товариства щодо ведення господарської діяльності.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Підприємство, зазначаючи про порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить оскаржувані рішення та постанову з даної справи скасувати, ухвалити нове рішення, яким визнати неправомірними з моменту вчинення дії Товариства із запровадження Послуги, а також Робіт, скасувати з моменту прийняття Рішення №Ц-64/101 та Наказ №22; судові витрати зі сплати судового збору, понесені Підприємством, покласти на відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. Суд неправильно застосував (витлумачив) норми пункту 32 розділу ІІ Тарифного керівництва №1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 №317 (далі - Збірник тарифів).

7. Суд неправильно застосував статті 6, 8, 9, 10 Закону України "Про природні монополії", а саме без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 906/107/18, від 31.07.2019 у справі № 918/21/18, від 22.06.2020 у справі № 812/1716/17, від 21.11.2019 у справі № 826/9826/18.

8. Судом не застосовано норми статей 57, 60, 61 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1988 №457 (далі - Статут залізниць), на які посилається позивач.

9. Скаржником також подано в судовому засіданні Касаційного господарського суду документ з назвою "Зміни до касаційної скарги", в якому містилися прохання про: скасування оскаржуваних рішень та постанови зі справи та направлення останньої на новий розгляд до господарського суду міста Києва з покладенням судових витрат на відповідача; поновлення строку на подання змін до касаційної скарги.

Касаційним господарським судом не знайдено підстав для поновлення зазначеного строку з урахуванням такого.

Відповідний документ скаржником датовано 19.08.2020. До Касаційного господарського суду на час розгляду даної справи у касаційному порядку він не надходив і поданий, як зазначалося, безпосередньо в судовому засіданні 25.08.2020.

Згідно з частиною першою статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Як вказується у зазначеному документі, "оскільки договір був укладений (Підприємством) з адвокатом 06.08.2020 року, в адвоката був відсутній час на вивчення наданих матеріалів та формування певних висновків у справі до закінчення строку". Проте згадані причини пропущення процесуального строку не можуть були визнані поважними в розумінні частини першої статті 119 названого Кодексу, оскільки зумовлені виключно факторами суб`єктивного характеру, пов`язаними з організацією діяльності заявника, а не з обставинами, які не залежали від його волі. Відтак касаційна скарга розглядається в межах тих доводів та вимог скаржника, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Доводи іншого учасника справи

10. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця", назву якого змінено на акціонерне товариство "Українська залізниця" (перевізник), і товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЕМ-Транс" (замовник) укладено договір про надання послуг від 07.02.2018 № 07415/ЦТЛ-2018 щодо здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах інших держав та/або вагонах замовника, і проведення розрахунків за ці послуги.

12. Згідно з додатковою угодою від 01.03.2019 № 3/П3 до цього договору: ціна за подачу й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції (МВС) для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням, становить 170,38 грн. без ПДВ за 1 вагон/1 км; замовник зобов`язаний компенсувати перевізнику витрати, пов`язані з подачею й забиранням вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на МВС для виконання комерційних операцій, а також роботами, пов`язаними з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням на станції Закомельська/Савинці.

13. 18.01.2019 Підприємством (клієнт) та ТОВ "ЕМ-Транс" (експедитор) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 1801, за умовами якого:

- експедитор зобов`язується за плату та за рахунок клієнта організувати надання транспорно-експедиційних послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу (зернові, зернобобові, олійні культури та продукти їх переробки) залізничним транспортом;

- розмір договірної ціни включає в себе: винагороду експедиторові, залізничний тариф, вартість виготовлення ЗПП, станційні збори, оформлення карантинних, ветеринарних сертифікатів, сертифікатів якості, сертифікатів ДІСХ, ТПП, ВТД, митних платежів, лабораторних досліджень продукції, послуги митного брокера, ПГВК (пункт 3.5).

14. ТОВ "ЕМ-Транс" письмово повідомило позивача про запровадження Товариством нової послуги - подача й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на МВС для виконання комерційних операцій, а також робіт, пов`язаних з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням, та встановлення за неї плати в розмірі 170,38 грн. без ПДВ за 1 вагон/1 км, що становить 204,46 грн. з ПДВ за 1 вагон/1 км.

15. За інформацією, розміщеною на сайті відповідача в розділі "Вільні тарифи", підрозділ "Перелік цін (єдині)", підпідрозділ "Перелік цін на виконання робіт (послуг), які надаються за вільними тарифами (єдині)", вказані тарифи введені в дію Наказом №22.

16. Позивач звертався до відповідача з листами щодо скасування рішення, яким станцію Закомельська визнано малодіяльною, а також щодо виключення названої станції з переліку МВС, скасування з дати їх прийняття Рішення № Ц-64/101 та Наказу № 22. Доказів реагування на відповідні звернення матеріали справи не містять.

17. У період з 16.03.2019 по 28.05.2019 позивачем зі станції Закомельська відправлено 153 вагони, у зв`язку з чим позивачем сплачено кошти за Послуги в розмірі 592 300,23 грн., - у складі вартості транспортно-експедиційних послуг на рахунок ТОВ "ЕМ-Транс", яке у подальшому перерахувало їх відповідачу.

18. Згідно з Рішенням № Ц-64/101 затверджено Порядок проведення рейтинг-аналізу діяльності вантажних станцій АТ "Укрзалізниця", за умовами якого:

- МВС - це станція, у якої середньодобове загальне навантаження та вивантаження вагонів нижче аналогічного середнього показника всіх вантажних станцій підприємства у цілому по АТ "Укрзалізниця" та становить менше 10% від нього (з урахуванням пункту 4.5 цього Порядку; пункт 1.2);

- критерій включення станції до малодіяльних та проведення їх аналізу: якщо рівень середньодобового загального навантаження та вивантаження станції становить менше 10% у порівнянні з аналогічним середнім показником усіх вантажних станцій в цілому по АТ "Укрзалізниця". Департамент економіки, планування та бюджетування розраховує критерій включення та формує перелік МВС (пункт 4.2);

- сформований перелік МВС надається до Департаменту комерційної роботи та регіональних філій для проведення додаткового аналізу, розрахунку фінансового результату та для підписання додаткових угод до договорів про надання послуг (пункт 4.3);

- визначення станцій, які підпадають під визначення малодіяльних, виконується 2 рази на рік, - за результатами роботи 1-го та 2-го півріччя (пункт 7.1).

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 № 628 "Про затвердження основних засад здійснення державної власності щодо акціонерного товариства "Українська залізниця" на Товариство покладено обов`язок оптимізації інфраструктури залізничного транспорту загального користування.

19. Судами у розгляді справи зазначено також, що:

- відповідно до пункту 32 розділу II Збірника тарифів розрахунки за роботи й послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються суб`єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції;

- у таблиці 5 пункту 32 розділу II Збірника тарифів визначено найменування видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними (договірними) тарифами. Зокрема, АТ "Укрзалізниця" за вільними (договірними) тарифами надаються роботи і послуги з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на станції, не відкриті для виконання комерційних операцій, а також роботи, пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням на цих станціях, та інші послуги на прохання вантажовласників, що пов`язані з перевезенням вантажів, для яких не наведено готової плати у цьому Збірнику та перелік яких визначається ПАТ "Укрзалізниця" (пункти 8, 9 зазначеної таблиці 5).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

20. Цивільний кодекс України:

стаття 15:

- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша);

- кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (частина друга);

частина перша статті 16:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

21. Частина друга статті 20 Господарського кодексу України:

- кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

22. Стаття 5 Господарського процесуального кодексу України:

- здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором;

- у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

23. У даній справі заявлено позовну вимогу, зокрема, "визнати неправомірною з моменту вчинення дії Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", по запровадженню послуги з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження на малодіяльні вантажні станції, для виконання комерційних операцій, а також роботи пов`язані з прийманням, видачею, навантаженням і вивантаженням та встановлення за неї плати в розмірі 170,38 грн. без ПДВ".

У зв`язку з цим Суд констатує, що законодавством України не передбачено такого способу захисту судом прав та інтересів, як визнання неправомірними дії (дій) суб`єкта господарювання, яким виступає Товариство - відповідач у даній справі.

Водночас зазначений спосіб захисту прав та інтересів, що обраний позивачем, не є й ефективним у розумінні частини другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в разі задоволення наведеної позовної вимоги відповідне рішення суду неможливо було б виконати, а отже, воно було б неспроможне якимось чином захистити ті права й інтереси позивача, які він вважає порушеними у зв`язку з дією (діями) відповідача.

24. З приводу позовних вимог про скасування "з моменту прийняття" Рішення № Ц-64/101 і Наказу № 22 Суд звертає увагу на таке.

Як вбачається із встановлених попередніми судовими інстанціями і не заперечуваних позивачем фактичних обставин справи: кошти за послуги з подачі й забирання вагонів та контейнерів для навантаження або вивантаження (зокрема, в розмірі 592 300,23 грн.) сплачувалися Підприємством не Товариству, а іншому суб`єкту господарювання - ТОВ "ЕМ-Транс" у складі вартості транспортно-експедиційних послуг, які надавалися ТОВ "Ем-Транс" позивачу на підставі договору на транспортно-експедиційне обслуговування; у свою чергу, ТОВ "Ем-Транс" мало чинний договір з Товариством про надання послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, яким і визначалася ціна за Послуги, а також Роботи у розмірі 170,38 грн. (без ПДВ) за 1 вагон/1 км.

При цьому на час розгляду даної справи попередніми судовими інстанціями обидва вказані договори були чинними, недійсними з визначених законом підстав не визнавалися, в тому числі й у частині згаданої ціни. А за імперативним приписом статті 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується: він є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Поряд з тим у силу припису статті 629 Цивільного кодексу України зазначені договори є обов`язковими для виконання кожною із сторін відповідних правочинів.

Оскільки сплата зазначених коштів здійснювалася позивачем на підставі відповідних договірних умов, а не на підставі Рішення № Ц-64/101 та Наказу № 22, то у суду й не було належного обґрунтування для скасування цих актів суб`єкта господарювання. Більш того, навіть якби таке скасування було б здійснено, це не означало б відповідної одночасної зміни умов згаданих договорів, укладених як між Товариством та ТОВ "ЕМ-Транс", так і між ТОВ "ЕМ-Транс" та Підприємством.

25. З огляду на викладене попередні судові інстанції дійшли хоча й не обґрунтованого належним чином, але правильного по суті висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим доводи скаржника, що ґрунтуються на посиланнях на норми Збірника тарифів, Статуту залізниць, Судом не приймаються, оскільки не впливають на висновки, покладені в основу даної постанови.

26. Не можуть вважатися прийнятними й посилання скаржника на судові рішення Верховного Суду, вказані в пункті 7 цієї постанови. Так, справа №826/9826/18 (постанова від 21.11.2019) розглянута в порядку адміністративного провадження за позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, про визнання її бездіяльності протиправною та зобов`язання її вчинити певні дії.

Подібна ж вимога розглядалася судом у справі №812/1716/17 (постанова Верховного Суду від 22.06.2020) за позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Предметом судового розгляду у справах № 906/107/18 (постанова Верховного Суду від 16.07.2019) та № 918/21/18 (постанова Верховного Суду від 31.07.2019) були вимоги про визнання укладеними пов`язаних з газопостачанням договорів.

Тобто зазначені скаржником справи були розглянуті за інших предмета і підстав позову, за іншого правового регулювання, ніж у даній справі, та й за фактично-доказової бази (обставин справи і зібраних у ній доказів), відмінної від тієї, яка наявна у справі, що вирішується.

До того ж дві останні з вказаних справ (№№ 906/107/18, 918/21/18) за результатами касаційного провадження в них були передані на новий розгляд до судів попередніх інстанцій, що не означає остаточного вирішення цих справ та формування в них остаточних правових висновків Верховного Суду, оскільки за наслідками нового розгляду можлива зміна правових позицій у справах.

Таким чином, правовідносини у зазначених у цьому пункті постанови справах і в даній справі № 910/11305/19 не є подібними, а тому не знаходять підтвердження й аргументи касаційної скарги щодо застосування судами в цій справі норм Закону України "Про природні монополії" без урахування раніше викладеного висновку Верховного Суду в інших справах.

27. Скаржником у судовому засіданні з розгляду касаційної скарги здійснено також усне посилання на те, що рішенням Антимонопольного комітету України від 06.08.2020: визнано дії Товариства, що полягають у визначенні МВС і запровадженні Послуги, а також Робіт, та встановленні її вартості зловживанням монопольним становищем на ринку перевезення вантажів залізничним транспортом у межах території України, що призвело до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання (споживачів послуг Товариства), яке було б неможливим за умов існування значної конкуренції на ринку; накладено на Товариство штраф та його зобов`язано припинити зазначене порушення.

У зв`язку з цим Касаційний господарський суд зазначає таке.

Правовідносини у даній справі, що існували між ТОВ "ЕМ-Транс" і Підприємством, як вже вказувалося у пункті 24 цієї постанови, були цивільно-правовими, заснованими на договірних стосунках між ними, і визнання тих чи інших дій Товариства зловживанням монопольним становищем не впливало на чинність відповідного договору, що опосередковував ці стосунки (відносини). До того ж законність і обґрунтованість судових рішень попередніх інстанцій перевіряється судом касаційної інстанції на час прийняття (ухвалення) цих рішень, і подальша зміна або виникнення певних обставин (після такого прийняття) на касаційний розгляд не впливає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

28. Звертаючись з касаційною скаргою, позивач не довів такого неправильного застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права і порушення ними норм процесуального права, яке могло б вважатися підставою для скасування оскаржуваних судових рішень та задоволення позову.

29. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення місцевого та апеляційного господарських судів - без змін.

Судові витрати

30. Понесені позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на позивача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Золота нива 1" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 17.12.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2020 у справі № 910/11305/19 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов