Справа № 766/5216/20
н/п 2/766/7251/20
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Булах Є.М.,
секретар судового засідання Яковлєва О.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
представників відповідача Дерези Т.І., Гнєзділової С.О.
справа №766/5216/20; провадження № 2/766/7251/20
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
позивача: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Дубков Василь Іванович (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до
відповідач: акціонерного товариства «Херсонобленерго» (ЄДРПОУ 05396638, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5)
предмет та підстави позову: про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи,-
негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-
в с т а н о в и в :
І. Виклад позиції позивача.
26.03.2020 року представник позивача, діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до суду з вказаною позовною заявою до відповідача про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, у якій просив стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату за роботу в надурочний час в розмір 38941,28 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 102373,70 грн..
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_2 є інвалідом III групи з дитинства.
Відповідно до наказу № 450-к від 08.04.2009 р. позивач прийнятий на роботу до АТ «Херсонобленерго» на посаду доглядача з 09.04.2009 р., в подальшому наказом № 1782-к від 04.10.2010 р. з 04.10.2020 р. переведений на посаду контролера енергонагляду 1 групи Острівського районного відділення енергозбуту.
У зв`язку з оптимізацією та скороченням штату працівників районні відділення енергозбуту, в тому числі й Острівське, були ліквідовані. Залишилось лише Центральне районне відділення енергозбуту, на роботу до якого, 05.05.2015 р. був переведений ОСОБА_2 на посаду контролера енергонагляду 1 групи.
Одним із завдань контролера енергонагляду 1 групи є зняття контрольних показників лічильників електроенергії. До 05.05.2015 року зазначені норми зняття контрольних показників лічильників електричної енергії відповідачем виконувались та становили при нормі 55 у приватному секторі (приватних житлових будинках) - видавались завдання про зняття від 92 контрольних показників і більше; при нормі 83 у багатоповерхових житлових будинках з лічильниками у квартирах - видавались завдання про зняття 100 і більше контрольних показників; при нормі 114 у багатоповерхових житлових будинках з лічильниками на сходових майданчиках - видавались завдання про зняття 116-314 контрольних показників і більше.
Виконання понаднормових завдань призвело до погіршення стану здоров`я позивача. Починаючи з 05.05.2015 р., тобто з дня роботи у Центральному районному відділенні енергозбуту він почав частіше хворіти.
28.01.2019 р. ОСОБА_2 звільнився з роботи в АТ «Херсонобленерго» на підставі п.2 ст.40 КЗпП України за станом здоров`я відповідно до наказу № 85-к від 28.01.2019 р.
У зв`язку з викладеним позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню невиплачена заробітна плата за роботу в надурочний час.
У судовому засіданні що відбулося 22.06.2020 року представник позивача Дубков В.І. уточнив позовні вимоги в частині зазначення періоду та усно вказав, що невиплачену заробітну плату за роботу в надурочний час в розмір 38941,28 грн. необхідно стягнути за період з 05.05.2015 року по 28.01.2019 року та середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 102373,70 грн. з дня звільнення позивача по 26.03.2020 рік. Письмову заяву з уточненнями до суду не подавав.
ІІ. Виклад позиції відповідача.
29.04.2020 року ОСОБА_3 , діючи в інтересах відповідача на підставі довіреності, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з огляду на наступне.
Законодавцем в ст.62 КЗпП чітко визначено випадки, при яких можливо застосовувати надурочні роботи, в переліку яких, відсутній такий вид робіт, як здійснення зчитування показів лічильника електричної енергії контролерам енергонагляду. І взагалі, в чинному законодавстві України, яким врегульовані трудові відносини, відсутні будь-які визначені випадки, при яких до надурочних робіт залучається така посада, як контролер енергонагляду.
Відповідно до Робочої інструкції контролера енергонагляду, останній обслуговує відповідно з планами робіт певну кількість споживачів електричної енергії на закріплених маршрутах, до завдання якого, серед іншого належить: здійснення зчитування показань лічильника та перевірки відповідності кількості значущих цифр лічильника запис вказаних в змінних завданнях або в абонентських книжках, запис показників лічильника в бланк завдання та підтвердження правильності даних підписом споживача.
Отже, з аналізу завдань та обов`язків контролера енергонагляду, визначених робочою інструкцією, слідує, що праця останнього є плановою, тобто є такою, що не пов`язана з терміновим її виконанням, та жодного відношення не має до нагальної праці, визначеної приписами ст.62 КЗпП та іншими нормативно-правовими актами України, якими врегульовані трудові правовідносини.
Для залучення осіб з інвалідністю до надурочних робіт та/або робіт у нічний час необхідно отримати їх згоду, після чого отримати дозвіл виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації та в разі отримання згоди та дозволу відобразити облік надурочних робіт особи з інвалідністю в табелі обліку використання робочого часу.
В Табелі обліку використання робочого часу працівника ОСОБА_2 протягом періоду з травня 2015 р. по січень 2019 р. в графі «надурочно» відсутні записи, що свідчить про те, що позивач не залучався до надурочних робіт.
Тобто, позивачем не доведено жодним належним, допустимим та достовірним доказом залучення його АТ «Херсонобленерго» протягом періоду з 05.05.2015 р., по 29.01.2019 р. до надурочних робіт. За відсутності наявного факту застосування до ОСОБА_2 надурочних робіт, відсутні правові підстави нарахування заробітної плати за роботу в надурочний час та її сплати.
Додатково, АТ «Херсонобленерго» надало суду пояснення щодо норм зняття контрольних показів електролічильника про які вказує позивач.
Наказом (Розпорядженням) АТ «Херсонобленерго» №450к від 08.04.2009 р. ОСОБА_2 , інваліда 3 гр. з 09.04.2009 р. прийнято на основну роботу на посаду «доглядач» з нормальними умовами праці, згідно атестації робочого місця. В «Анкета работающего инвалида» в графі: «Удовлетворяет ли Вас работа?», «Удовлетворяет ли Вас условия труда», ОСОБА_2 вказав: «ДА».
Крім того, відповідно до Висновку Херсонського обласного Центру медико-соціальної експертизи (МСЕК) від 02.06.2009 р. ОСОБА_2 не потребує адаптації робочого місця під індивідуальні потреби інваліда, робоче місце відповідає вимогам посадової Інструкції, санітарно-гігієнічній характеристиці, умовам і характеру праці, класу, категорії стану здоров`я інваліда. ОСОБА_2 , працевлаштований раціонально згідно рекомендацій МСЕК. Аналогічний висновок МСЕК наданий 11.05.2011 р.
На виконання вимог, ст.29 КЗпП ОСОБА_2 ознайомлено під особистий підпис з його Робочою інструкцією до початку праці в АТ «Херсонобленерго».
Отже, позивач своїми підписами у Наказі про прийняття на роботу та Робочій інструкції погодився з умовами праці в АТ «Херсонобленерго» та взяв на себе обов`язок виконувати свої функціональні обов`язки відповідно до Робочої інструкції та колективного договору.
Оплата праці ОСОБА_2 здійснювалася відповідно до встановленого йому твердого місячного окладу за фактично відпрацьовані ним робочі дні у даному місяці з тривалістю робочого часу у відповідність ст. 50 КЗпП, яка не перевищує 40 годин па тиждень, тобто 8 годин на день, а не за кількості знятих контрольних показів приладу обліку електричної енергії, що намагається довести позивач у своїх позовній заяві та розрахунку до неї.
АТ «Херсонобленерго» акцентувало увагу суду на той факт, що погодинно-преміальна система та форма оплати праці передбачає оплату праці за відпрацьований час, а не за кількість знятих контрольних показників електролічильника, і така оплата здійснюється і в тих випадках, коли працівником відпрацьований час, а інформація щодо кількості знятих контрольних показників далека до норми часу, визначеної технологічними картами та Актами хронометражними спостережень.
Щодо норм зняття контрольних показників електролічильника, які позивачем покладено в основу своїх аргументів позовних вимог та застосованих у розрахунку розміру заробітної плати за надурочних час та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, відповідач вказує, що:
- по-перше, оплата праці ОСОБА_2 здійснювалася з поєднанням, встановленого останньому твердого місячного окладу (ставок) за фактично відпрацьовані ним робочі дні у даному місяці з преміюванням;
- по-друге, ОСОБА_2 ніколи не залучався АТ «Херсонобленерго» до надурочних робіт, що підтверджується табелями обліку використання робочого часу;
- по-третє, норми зняття контрольних показів електролічильників, які покладено позивачем в основу правових підстав позову останнього, є нічим іншим, як бажанням ОСОБА_2 отримати неправомірно додаткові кошти, а розрахунок до позовної заяви позивачем здійснений математичним шляхом виключно на підставі особистого бачення, який жодного відношення не має до чинного законодавства України, зокрема законодавства яким врегульовані трудові відносини.
- по-четверте, позивач посилається на порушення АТ «Херсонобленерго» таких норм зняття контрольних показників електролічильників (далі - кп), як:
- 55 кп -у приватному секторі (приватних будинках);
- 83 кп - у багатоповерхових житлових будинках з лічильниками у "квартирах;
- 114 кп - у багатоповерхових житлових будинках з лічильниками на сходових майданчик їх;
- 102, 90, 96 кп - змішані: у багатоповерхових житлових будинках частина лічильників на сходових майданчиках, а частина у квартирах абонентів.
В той же час, позовна заява не містить жодного посилання на нормативні документи, якими встановлені вказані норми.
Завдання з контрольного огляду включає в себе комплекс робіт, визначених законодавством про ринок електричної енергії, а також визначених в технологічних картах та в актах проведення хронометражних спостережень при виконанні робіт АТ «Херсонобленерго», тоді як, завдання із зчитування (зняття) показів лічильника є найпростішим завданням, яке включає в себе зняття показів приладу обліку та перевірку відповідності кількості значущих цифр лічильника записам, вказаних в змінних завданнях або в абонентських книжках, запис показників лічильника в бланк завдання та підтвердження правильності даних підписом споживача, а також проведення контрольного огляду засобів обліку побутових споживачів відповідно до визначеного поясу споживача..
- по-п`яте, в розрахунку позивача в графах: «Дата», «Одержане завдання на зняття контрольних показників» та «Кількість фактично знятих контрольних показників» містяться дані, які не відповідають дійсним обставинам, що полягають в тому, що ОСОБА_2 видавалися завдання, як на один день так і на два. В своєму ж розрахунку позивач відображає, як завдання так і його виконання як за один день. Крім того, виходячи з позиції ОСОБА_2 , АТ «Херсонобленерго» повинно було здійснювати оплату праці за зняті контрольні показники елекролічильників тобто за відрядною формою оплати праці, а не за погодинно-преміальною системою та формою оплати праці (окладом).
Отже, недоведеність позивачем факту роботи в надурочний час, свідчить про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_2 , які, в розумінні приписів ст.76-81 ЦПК України, не підтверджені жодними належними, достовірними та достатніми доказами.
ІІІ. Виклад позиції позивача у відповіді на відзив.
25.05.2020 року на адресу суду від Дубкова В.І., який діє в інтересах позивача на підставі ордеру, надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
Представник позивача зазначив, що незважаючи на те, що роботи, які виконуються контролером енергонагляду, не входять до переліку робіт, які у виняткових випадках можуть виконуватись надурочно, відповідач всупереч положенням ст. 62 КЗпП фактично змушував позивача виконувати свої обов`язки надурочно.
Як зазначено у позовній заяві, для кожного контролера енергонагляду в АТ «Херсонобленерго» фактично встановлені норми зняття контрольних показників лічильників електроенергії, тобто кількість цих показників, які кожен контролер повинен зняти протягом восьмигодинного робочого дня і становлять:
- 55 кп - у приватному секторі (приватних житлових будинках);
83 кп - у багатоповерхових житлових будинках з лічильниками у квартирах;
114 кп - у багатоповерхових житлових будинках з лічильниками на сходових майданчиках;
102, 90, 96 - змішані - у багатоповерхових житлових будинках частина лічильників на сходових майданчиках, а частина у квартирах абонентів.
Зазначені норми відображені у рахунках на оплату за спожиту електричну енергію споживачам, у журналах видачі змінних завдань контролерам у дужках. Також на першій сторінці переліку побутових споживачів містяться наступні відмітки «маршрут № 114-510», «маршрут № 83-451», «маршрут 55-215/2», в яких перша цифра вказує на норми зняття контрольних показників електролічильників.
Після переведення ОСОБА_2 до Центрального районного відділення енергозбуту керівництвом відділення щоденно видавались завдання на зняття контрольних показників лічильників електричної енергії, які значно перевищували встановлені норми.
При нормах:
- 55 у приватному секторі (приватних житлових будинках) - видавались завдання про зняття від 92 контрольних показників і більше;
- 83 у багатоповерхових житлових будинках з лічильниками у квартирах - видавались завдання про зняття 100 і більше контрольних показників;
- 114 у багатоповерхових житлових будинках з лічильниками на сходових майданчиках - видавались завдання про зняття 116-314 контрольних показників і більше.
Завдання контролерам енергонагляду видавалось кожного дня і контролер повинен його виконати протягом дня. Після одержання понаднормових завдань ОСОБА_2 доводилось працювати по 10-11 годин на день, а також у вихідні дні. Протягом 8-годинного робочого дня понаднормові завдання на зняття контрольних показників лічильників електроенергії було неможливо виконати. Завдання, які були виконані не у повному обсязі, не приймались керівництвом Центрального районного відділення енергозбуту і позивач змушений був їх доробляти і одночасно виконувати нове завдання на поточний день.
Облік надурочних робіт відповідачем не здійснювався, у зв`язку з чим у табелі обліку використання робочого часу відсутні відмітки у відповідній графі. Однак, на переконання сторони позивача, відсутність обліку часу виконання надурочних робіт не спростовує доводів, викладених у позовній заяві.
Контролери енергозбуту залучались до таких робіт (понад норму) фактично, без дотримання відповідачем вимог законодавства про працю.
Щодо анкети працюючого інваліда, зазначає, що вона була заповнена ОСОБА_2 06.04.2009 р., а прийнятий на роботу він був з 09.04.2009 р. Необґрунтоване збільшення обсягу щоденного завдання для контролерів енергозбуту розпочалось з 05.05.2015 р.
Посилання відповідача у своєму відзиві на висновки лікарів-експертів (реабілітологів) МСЕК, по атестованому робочому місцю інваліда щодо відповідності робочого місця вимогам посадової інструкції, санітарно-гігієнічній характеристиці, умовам і характеру праці, класу, категорії стану здоров`я інваліда є необґрунтованим. Зазначені висновки складені 02.06.2009 р. та 11.05.2011 р., а порушення законодавства про працю відносно позивача зі сторони АТ «Херсонобленерго» розпочались з 05.05.2015 р.
Крім того, вважає, що відповідачем невірно оцінено розрахунок розміру заробітної плати за роботу в надурочний час та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи, приєднаний до позовної заяви. В його основу покладено не кількість знятих контрольних показників електролічильників понад встановлену норму, а саме надурочний час, витрачений ОСОБА_2 на зняття цих показників. Отже, розрахунок відповідає чинному законодавству і при його складенні враховані відповідні роз`яснення Міністерства праці і Міністерства соціальної політики.
За таких обставин вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
ІV. Виклад позиції відповідача у запереченнях на відповідь на відзив.
27.05.2020 року ОСОБА_3 , діючи в інтересах відповідача на підставі довіреності, через канцелярію суду подав заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
Відповідь на відзив відповідач вважає необґрунтованою та такою, що дублює позовну заяву, обставини та аргументи якої спростовані у відзиві на позовну заяву.
Свою позицію представник відповідача обґрунтовує тим, що позовні вимоги ОСОБА_2 ґрунтуються виключно на припущеннях та зводяться до власного бажання отримати додаткові кошти, що не відповідає нормам чинного законодавства України.
Аргумент позивача, про те, що завдання, які були виконані не в повному обсязі, не приймалися керівництвом, спростовується наявними в матеріалах справи табелями обліку використання робочого часу, а отже підтверджує факт оплати праці ОСОБА_2 за відпрацьований час відповідно до місячного окладу.
Щодо аргументу ОСОБА_2 про збільшення з 05.05.2015 р. обсягу щоденного завдання для контролерів енергозбуту, представник відповідача зазначає, що це лише припущення позивача, яке жодного відношення не має до даної справи та не підтверджується доказами. Крім того, обсяг щоденного завдання для контролерів АТ «Херсонобленерго» з 05.05.2015 р. не змінювався, що підтверджується витягом з Журналу видачі змінних завдань за 2011 рік.
За таких обставин, на переконання відповідача, позивачем в заявах по суті справи не доведено порушення останнього прав, яке підлягає судовому захисту, а матеріали справи також не містять жодного належного, допустимого, достовірного та достатнього доказу в підтвердження такого порушення.
V. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.03.2020 року відкрито провадження у вказаній справі, з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін.
10.04.2020 року від позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін, яке відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції передано судді 21.04.2020 року. Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22.04.2020 року постановлено розгляд справи продовжити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін. Розгляд справи призначено на 15.05.2020 року
15.05.2020 року позивач та його представник ОСОБА_1 через канцелярію суду подали заяву, у якій просили у судовому засіданні оголосити перерву, у зв`язку з необхідністю ознайомитися з відзивом та скласти відповідь на відзив.
Розгляд справи відкладено на 04.06.2020 року.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.06.2020 року у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про виклик для допиту у якості свідків відмовлено. Розгляд справи відкладено на 22.06.2020 року.
22.06.2020 року ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, задоволено клопотання позивача про витребування доказів та постановлено оголосити перерву в судовому засіданні для надання відповідачем доказів по справі у паперовому вигляді, до 12.08.2020 року.
12.08.2020 року ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено за клопотання представника позивача оголосити перерву в судовому засіданні для надання представнику позивача можливості ознайомилися з наданими відповідачем доказами по справі у паперовому вигляді, до 20.08.2020 року.
У судовому засіданні 20.08.2020 року позивач та представник позивача Дубков В.І. позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позовній заяві та просили їх задовольнити. Свою позицію викладену письмово у позовній заяві позивач вході розгляду справи у судовому засіданні підтвердив просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували з підстав зазначених у відзиві та у запереченнях на відповідь на відзив, у задоволенні позовних вимог просили відмовити у повному обсязі.
VІ. Обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до наказу (розпорядження) №456к від 08.04.2009 року ОСОБА_2 прийнято на посаду доглядача ХМЕМ «Острівська дільниця» з 09.04.2009 року як інваліда 3 групи з нормальними умовами праці (згідно атестації робочого місця). Позивачу встановлено оклад (тарифна ставка) у розмірі 1076 грн. 00 коп. (т. 1, а.с. 4, 134)
Згідно медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричного оглядів серії 2ААГ №930043 від 20.11.2006 року ОСОБА_2 придатний для роботи інженером з підготовки виробництва. Довідка дійсна до 20.11.2011 року. (т. 1, а.с. 136)
Сертифікатом про проходження профілактичного наркологічного огляду серії 2ППП №240158 від 06.04.2009 року підтверджено, що у ОСОБА_2 відсутні протипоказання для виконання обов`язків контролера. Сертифікат дійсний до 06.04.2011 року. (т. 1, а.с. 136)
Відповідно до заключення лікаря-експерта (реабілітолога) МСЕК, по атестованому робочому місцю інваліда від 02.06.2009 року, робоче місце для інваліда ОСОБА_2 - доглядач на дільниці «Острівська» ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» ХМЕМ, відповідає вимогам посадової інструкції, санітарно-гігієнічній характеристиці, умовам і характеру праці, критерії стану здоров`я інваліда. (т. 1, а.с. 137)
Наказом №1782-к від 04.10.2010 року ОСОБА_2 переведено на посаду контролера енергонагляду 1 групи Херсонські МЕМ Острівське районне відділення енергозбуту з 04.10.2010 року (т. 1, а.с. 5)
Відповідно до заключення лікаря-експерта (реабілітолога) МСЕК, по атестованому робочому місцю інваліда від 11.05.2011 року, робоче місце для інваліда ОСОБА_2 - контролер е/н 1 гр. Острівське РВЕ ПАТ «ЕК» Херсонобленерго», відповідає вимогам посадової інструкції, санітарно-гігієнічній характеристиці, умовам і характеру праці, критерії стану здоров`я інваліда. (т. 1, а.с. 138)
Відповідно до п. п. 1.4., 2.7. Робочої інструкції контролера енергонагляду 1 групи Центрального районного відділення енергозбуту Херсонського МВЕ ОСОБА_2 , з якою останнього ознайомлено під особистий підпис, робочим місцем контролера енергонагляду 1 групи є закріплена за ним дільниця, приміщення, де контролер енергонагляду отримує та здає завдання, кімната відпочинку, шлях до закріпленої дільниці, приміщення та подвір`я побутових споживачів, в яких розташовані прилади обліку та електроустановки. Відповідно до завдань і обов`язків, серед іншого, отримує від безпосереднього керівництва щоденні планові завдання з занесенням їх в «Журнал змінних завдань» та звітує про їх виконання з підтвердженими підписами споживачів. У разі невиконання завдання у повному обсязі, надає письмові пояснення щодо причин його невиконання. (т. 1, а.с. 7-16)
Колективним договором, укладеним на конференції трудового колективу ВАТ «ЕК «Херсонобленерго» 16.05.2008 року та зареєстрованим Суворовським райвиконкомом 06.10.2008 р. за реєстровим №140, сторони визначили режим роботи, тривалість робочого часу та оплату праці (т. 1, а.с.19-22).
Відповідно до пп. 5.2.3.1 додатку 13 до Колективного договору графік роботи, у т.ч. контролера енергонагляду: з вівторка по п`ятницю з 10.00 по 19.00; в суботу з 10.00 по 18 00. (т. 1 а.с. 46)
Протоколом №06 від 05.03.2018 року, затвердженим головою правління ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» за погодженням з Головою обласної профспілкової організації підприємства запроваджено підсумований облік робочого часу, у т.ч. для контролерів енергонагляду (доглядачів) групи лінійних контролерів (відділень енергозбуду). Встановлено обліковий період для обліку робочого часу - календарний рік. Контролери енергонагляду (доглядачі) групи лінійних контролерів (відділень енергозбуду) працюють по змінах відповідно до графіків змінності. (т. 1, а.с. 23-24). Графік встановлено з 01.05.2018 року.
Із внесенням змін до Колективного договору в ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» встановлено місячні норми тривалості робочого часу для контролерів енергонагляду. (т. 1 а.с. 34, 47)
Правилами внутрішнього розпорядку ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго», для працівників Товариства встановлено 40-годинний п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. (т. 1 а.с. 24-27)
Актами проведення хронометражних спостережень при виконанні робіт згідно відповідних технологічних карт №00111302, №00111303, №00111304, №00111305 визначено норму часу, яку витрачає працівник на 1 абонента. (т. 1, а.с. 35-44)
Відповідно до табелів обліку використання робочого часу ОСОБА_2 : з травня по грудень 2015 року відпрацював 989, 8 год. з 1364,2 год. передбачених; у 2016 році - 1664, 8 год. з 2001, 2 год. передбачених; у 2017 році - 1650, 4 год. з 1976, 6 год. передбачених; у 2018 році - 1693, 4 год. з 1985, 4 год. передбачених; у січня 2019 року - 48 год. з 168 год. передбачених. (т. 1, а.с. 51-55)
Відповідно до журналів видачі змінних завдань контролерам Центрального РВЕ ХМЕВ за період з 2015 по 2019 роки, ОСОБА_2 видавалося змінне завдання на дільницю з встановленим планом щодо кількості абонентів (т. 1, а.с. 56-66, 148-308, т. 2 а.с. 9-13, 31-233).
З досліджених судом копій витягу з Журналу видачі змінних завдань контролерам за 2016, 2017, 2018 року та реєстрів до нього, які витребувано у сторони відповідача в судовому засіданні 22.06.2020 року, встановлено їх відповідність електронним копіям відомостей з Журналу видачі змінних завдань контролерам РВЕ ХМВЕ відносно ОСОБА_2 , долучених позивачем до позовної заяви (т. 1, а.с. 88).
Довідками з КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» ХМР №01-09/1336 від 19.11.2019, КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропіних» ХМР №01-7/2201-4 від 15.11.2019 підтверджується, що з 2015 року по 2019 рік ОСОБА_2 16 разів перебував на амбулаторному лікуванні з видачею листка непрацездатності і 1 раз перебував на амбулаторному лікуванні без видачі листка непрацездатності. (т. 1 а.с. 28-29)
Відповідно до наказу (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) №85-к від 28.01.2019 року ОСОБА_2 звільнено з посади контролера енергонагляду І групи кваліфікації Центральної групи управління даними комерційного обліку у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я п. 2 ст. 40 КЗпП України (за довідкою ЛКК) з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України. (т. 1, а.с.6, 139-144)
VІІ. Оцінка суду.
Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Право на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Згідно з частиною першою статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення провести з працівником розрахунок у строки, встановлені статтею 116 КЗпП України.
Частиною першою статті 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день звільнення.
Згідно зі статтею 94 КЗпП України та статтею 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник сплачує робітнику за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати та передбачено, що до неї входить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до статті 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови введення та розмір надбавок, доплат, премій, винагородження та інших заохочувальних, компенсаційних та гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вищезазначених вимог.
За правилами статті 5 Закону України «Про оплату праці» організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод: колективних договорів, трудових договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 КЗпП України для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями. При п`ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіками змінності, які затверджує власник або уповноважений ним орган за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації з додержанням установленої тривалості робочого тижня (статті 50 і 51).
Згідно ст. 57 КЗпП України час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством.
Відповідно до ст. 58, 59 КЗпП України при змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності. Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється.
Відповідно до ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на основі типових правил.
Згідно із ст. 61 КЗпП України на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також на окремих виробництвах, у цехах, на дільницях, у відділеннях і на деяких видах робіт, де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержано встановленої для такої категорії працівників щоденної чи щотижневої тривалості робочого часу, допускається за погодженням із профспілковим комітетом підприємства, установи, організації запровадження робочого часу з тим, щоб його тривалість за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин.
Відповідно до підсумованого обліку робочого часу, робота працівників регулюється графіками роботи (змінності), які розробляються роботодавцем і погоджуються з виборним органом первинної профспілкової організації, а в разі його відсутності можуть бути передбачені в колективному договорі.
Згідно наказу Державного комітету статистики України від 05.12.2008 року №489 «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці», первинним обліковим документом щодо обліку використання робочого часу на підприємствах є табелі обліку використаного робочого часу. Зазначеним наказом затверджено типові форми первинної облікової документації підприємств, установ, організацій. Після набрання чинності даним наказом, з 01.01.2009 року, лише документи, які відповідають затвердженим формам є належними документами, які фіксують облік особового складу, використання робочого часу та розрахунків з працівниками із заробітної плати.
Судом встановлено, що облік робочого часу відповідач веде згідно форми табелів, затвердженої наказом Держкомстату України №489 від 05.12.2008 р.
В АТ «Херсонобленерго» оплата праці контролерів енергонагляду здійснюється на підставі табелів обліку робочого часу, де зазначена кількість фактично відпрацьованих годин.
Контролери енергонагляду в АТ «Херсонобленерго» працюють по змінах, відповідно до графіків змінності.
Мінсоцполітики у листі від 19.10.2017р. №224/0/103-17/214 зазначило, що законодавством не передбачено єдиної норми тривалості робочого часу. Норма робочого часу працівників може бути різною залежно від багатьох чинників: тривалості робочого тижня, тривалості робочого дня, коли встановлені вихідні і т. д. Тому норму робочого часу роботодавці повинні розраховувати самостійно виходячи з режиму роботи, запровадженого на підприємстві, з дотриманням вимог статей 50 - 53, 67 і 73 КЗпП. Листи Мінсоцполітики, які публікуються в ЗМІ щодо норми робочого часу не реєструються в Міністерстві юстиції України, а тому не є нормативним актом. Вони служать як рекомендації або, враховуючи те, що в них визначені всі нормоутворюючї фактори, як методичний посібник при розрахунку норми тривалості робочого часу на рік безпосередньо на підприємстві, установі, організації.
Відповідно до ст. 106 КЗпП України визначає, що за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.
Відповідно до п. 10 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 року №138 при підсумованому обліку робочого часу, час відпрацьований понад норму тривалості робочого часу за обліковий період вважається надурочним.
Згідно п. 12 Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затвердженого Наказом міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 року №138, підсумований облік робочого часу кожного працівника здійснюється за табелем виходів на роботу та затвердженим графіком роботи (змінності) за обліковий період. Облік робочого часу по кожному працівнику має провадитись наростаючим підсумком з початку встановленого облікового періоду.
У порядку, встановленому в колективному договорі, норма робочого часу за обліковий період може визначатися за графіком п`ятиденного робочого тижня. Ураховуючи те, що при п`ятиденному робочому тижні КЗпП не передбачає встановлення конкретної тривалості щоденної роботи, норма робочого часу за обліковий період визначається шляхом множення часу тривалості робочого дня на кількість робочих днів за календарем п`ятиденного робочого тижня, що припадають на цей період, з рівною тривалістю кожного робочого дня, з урахуванням її скорочення напередодні святкових і неробочих днів та вихідними днями в суботу і неділю.
З врахуванням вказаних рекомендацій та наявних в матеріалах справи документів в АТ «Херсонобленерго» встановлено місячну норму тривалості робочого часу (т. 1 а.с. 34, 47).
В ході розгляду справи позивачем особисто підтверджено, що заробітна плата виплачувалась йому щомісячно за відпрацьовані календарні дні. Заробітну плату за кількість провірених лічильників йому відповідачем не нараховувалась.
Відповідно до ст. 12, частини 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Судом встановлено та табелями обліку використання робочого часу підтверджено, що ОСОБА_2 : з травня по грудень 2015 року відпрацював 989, 8 год. з 1364,2 год. передбачених; у 2016 році - 1664, 8 год. з 2001, 2 год. передбачених; у 2017 році - 1650, 4 год. з 1976, 6 год. передбачених; у 2018 році - 1693, 4 год. з 1985, 4 год. передбачених; у січня 2019 року - 48 год. з 168 год. передбачених. (т. 1, а.с. 51-55)
Оскільки кількість відпрацьованих годин в облікованому періоді (з 05.05.2015 ро 28.01.2019) не перевищує встановлений робочий час в облікованому періоді, а обставин з посиланням на докази, що позивач працював з погодинною оплатою праці судом в ході розгляду справи не встановлено, як і не встановлено що ОСОБА_2 протягом вказаного періоду працював понаднормово.
З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників справи судом не встановлено порушень АТ «Херсонобленерго» норм КЗпП України в частині оплати праці ОСОБА_2 за період з 05.05.2015 року по 28.01.2019 р., у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення з АТ «Херсонсобленерго» на користь ОСОБА_2 невиплаченої заробітної плати за роботу в надурочний час за період з 05.05.2015 року по 28.01.2019 року у розмірі 38941,28 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.01.2019 року по 26.03.2020 року у сумі 102373,70 грн., є похідними від вимог про стягнення невиплаченої заробітної плати у задоволенні яких суд відмовляє, то і в цій частині вимог позов задоволенню не підлягає.
Таким чином, з огляду на вказані положення закону, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
VIІІ. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
ІХ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно з пунктом 1 частини 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач на день звернення до суду з позовом був звільнений від сплати судового збору і у задоволенні позову судом відмовлено, його суму слід віднести на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 80, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 279, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 47, 57-59, 61, 106, 116 КЗпП України, суд,-
УХВАЛИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), в інтересах якого на підставі ордеру діє адвокат Дубков Василь Іванович (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) до акціонерного товариства «Херсонобленерго» (ЄДРПОУ 05396638, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5) про стягнення заробітної плати за роботу в надурочний час та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з роботи - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: акціонерне товариство «Херсонобленерго», ЄДРПОУ 05396638, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Пестеля, буд. 5.
Повний текст рішення складено та підписано 25.08.2020 року.
Суддя Є.М. Булах
