open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Єдиний державний реєстр судових рішень

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5199/20

Провадження 4-с/711/58/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2020 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Кондрацької Н.М.

при секретарі Мелещенко О.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пустобаєвої О.М. про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 , заінтересована особа стягував ПАТ «Черкаська ТЕЦ». Скаргу обґрунтовує тим, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувають виконавчі провадження № 9234057 з примусового виконання виконавчого листа №2-21112 від 18.11.2008р., виданого Соснівським районним судом м. Черкаси стягнення з нього на користь ОСОБА_2 коштів в сумі 179799 гри.00коп. та виконавче впровадження №51826638 з виконання судового наказу №711/7483/15 виданого Придніпровським районним у м.Черкаси судом 28.09.2015 року про стягнення з нього на користь ПАТ «Черкаська ТЕЦ» боргу у розмірі 1737 грн26 коп. за опаленні в 2013-2014 роках.

07.04 2020р. державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби У м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Київ) Пустобаєвою О.М. в межах виконавчого провадження № 51826638 з виконання судового наказу №711/7483/15 від 28.09.2015на користь ПАТ «Черкаська ТЕЦ» прийнято постанову про арешт коштів боржника в АТ КБ «Приватбанк» на виконання якого накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, що належать боржнику.

Грубо порушуючи вимоги ч.1 ст. 28 закону України «Про виконавче провадження» яким вимагається що судовим виконавцем копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувану та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Державний виконавець Пустобаєва О.М. його про накладений арешт коштів не повідомила.

Згідно Ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 16.07.2020 року судовий наказ №711/7483/15 від 28.09.2015 на користь ПАТ «Черкаська ТЕЦ» від 28.09.2015 року було скасовано.

Він отримує пенсію як військовослужбовець звільнений за станом здоров`я з військової служби з загальною вислугою в Збройних Силах СРСР та СБУ України 21 рік, що підтверджується пенсійним посвідченням № 001515 серія УДО від 23.02.2007р. Для позивача єдиним джерелом доходів є пенсія з якої він щомісяця з 2009 року виплачує 20% в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за виконавчим провадженням № 9234057 про що свідчать довідки з ГУ пенсійного фонду в Черкаській області за період з 2009 року по наступний час.

Згідно довідки АТ КБ «Приватбанк» від 23.07.2020р. він має відкритий картковий рахунок № НОМЕР_1 на який він 30.06.2020 року отримав грошові кошти в розмірі 4990 грн. 00 коп. від двоюрідного брата ОСОБА_3 на термінове лікування так як в період з 11.02.2020 по 17.02.2020 року переніс дороговартісну операцію в ДУ НАМИ України м.Київ за діагнозом пухлина правого ліктьового суглоба, компресійна нейропатія променевого нерва а в травні місяці захворів на ОРВЗ невиясненої симптоматики з підозрою на СОУГО-19.Що вимагало негайного коштовного обстеження в тому числі МРТ-КТ і коштів на лікування так як з 2014 року Служба безпеки України не забезпечує безкоштовне медичне лікування. За період служби ОСОБА_1 проходив службу в віддалених місцинах в ядерно-технічних частинах 12 ГУМО МО СРСР що на даний час відбивається на його здоров`ї. Він часто хворіє. Гроші які були перераховані за договором позики він зобов`язаний повернути 05.07.2020 року із отриманої пенсії ОСОБА_3 про що свідчить розписка ОСОБА_1 .

Винесенням спірної постанови Відповідач порушив його право па вільне володіння, користування та розпорядження грошовими коштами на його банківському рахунку.

Державним виконавцем накладено арешт на рахунок. Постанова про арешт коштів боржника винесена у відповідності і до виконання судового наказу №711/7483/15 виданого Придніпровським районним у м. Черкаси судом 28.09.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Черкаська ТЕЦ» який на сьогоднішній день скасований ухвалою Придніпровського районного у м. Черкаси суду від 16.07.2020 року.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами 1-3 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26 1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення». на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

Приписами частин 1 та 2 статті 56 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Тобто арешт майна (коштів) застосовується коли є сумніви в можливості виконати рішення та у випадку, коли інші заходи, вчиненні державним виконавцем, не дали очікуваного результату.

Таким чином, наведеними законодавчими положеннями обмежені права державного виконавця в частині накладення арешту на кошти боржника, а саме, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на рахунках із спеціальним режимом використаній!, копі ти на інших рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення, па які заборонено законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 68 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум. а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Згідно із ч. 1 ст. 69 ЗУ «Про виконавче провадження», підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а в разі, якщо такий строк не встановлено - до десятого числа місяця, наступного за місяцем, та який здійснюється стягнення. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи-підприємці щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійсненні відрахування за виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Частиною 2 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що з пенсії може бути відраховано не більше як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законодавством випадках.

За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Аналогічні положення містяться в ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, накладення арешту на кошти позивача, що містяться на картковому рахунку відкритому в АТ КБ «Приватбанк», унеможливлює розпорядження коштами не лише у розмірі, який встановлено ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ч. 2 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження», а й у повному обсязі.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №25рп/2009 від 07.10.2009 року зазначав, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується ст.ст. 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Хонякін проти Грузії» №177767 від 19.06.2012 року, право на соціальні виплати є майновим правом, передбаченим статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, і зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності.

Тобто накладення арешту на рахунок боржника призводить до порушення конституційних прав позивача.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини може бути зняття за рішенням суду.

Ефективним засобом відновлення порушеного права Позивача є скасування арешту, накладеного постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Пустобаєвою О.М. від 07.04.2020 в межах виконавчого провадження № 51826638 з виконання судового наказу №711/7483/15 про арешт коштів боржника накартковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Па підставі викладеного просив визнати неправомірними дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Пустобаєвою О.М. щодо накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )на картковому рахунку № НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк» постановою від 07.04.2020 в межах виконавчого провадження № 51826638 з виконання судового наказу №711/7483/15 про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). А також зобов`язати державною виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіональної о управлінця міністерства юстиції (м. Київ) Пустобаєву О.М зняти арешт з картковою рахунку № НОМЕР_3 ІВАМ-ІІА103052990000026203688641324 (номер картки НОМЕР_1 ) в АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та надіслати відповідну постанову в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про арешт коштів ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 03.08.2020 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до розгляду.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав в повному обсязі та просив задоволити.

Представник Центрального відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Купчин О. просила страву розглянути без їхньої участі з врахування відзиву поданого на скаргу.

У відзиві на скаргу представник Центрального відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Купчин О. посилалась на те, що на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває відкрите виконавче провадження № 10380448 з примусового виконання виконавчого листа № 2-21112, виданого 18.11.2008 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 179799,00 грн.

Також на виконанні перебувало виконавче провадження № 51826638 з примусового виконання судового наказу № 711/7483/15 від 28.09.2015 року Придніпровського районного суду міста Черкаси про стягнення ОСОБА_1 на користь ПАТ «Черкаська ТЕЦ» боргу в сумі 1737,26 грн., що завершено на підставі п. 5 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

З метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем на підставі ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» 07.04.2020 року винесено постанову про арешт коштів боржника № 51826638, у відповідь на що скаржником (боржником) 30.06.2020 року написано заяву, що надійшла на адресу відділу, з проханням повідомити підставу накладення арешту на його банківську картку. З чого можна дійти висновку, що станом на 30.06.2020 року скаржнику (боржнику) достеменно відомо про накладення арешту на його банківську картку, на підтвердження чого надано копію заяви боржника від 30 06.2020 року, з копією відповіді від 30.06.2020 року про результати розгляду заяви. В той час як скарга на Дії державного виконавця подана до суду 26.07.2020 року.

02.07.2020 року на адресу відділу повторно надійшли заяви скаржника (боржника) датовані 02.07.2020 року, з проханням зняти арешт з його грошових коштів, що містяться на рахунку в АТ КБ «Приватбанк». Скаржник (боржник) у встановлений законодавством термін отримав належну відповідь на вищевказані заяви з копіями матеріалів виконавчого провадження, про що розписався 07.07.2020 року.

Враховуючи, що боржник дізнався про арешт коштів ще 30.06.2020 року то скаргу подано до суду з пропущенням 10-денного строку на оскарження рішень та дій виконавців, посадових осіб виконавчої служби. І для поновлення строку подачі скарги скаржнику (боржнику) необхідно надати суду докази, підтверджуючі поважність причин пропуску.

Скаржник (боржник) звернувся до суду із скаргою про зняття арешту з карткового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ КБ «Приватбанк».

В ході примусового виконання виконавчого провадження № 51826638 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Постанова про арешт коштів боржника не входить до переліку постанов, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. А тому дану постанову надіслано скаржнику (боржнику) за адресою його проживання, вказаною у виконавчому документі ( АДРЕСА_1 ), простим поштовим відправленням, на що надаємо належним чином завірену копію списку з реєстру обліку простої кореспонденції.

Також скаржником (боржником) згадується про заборону накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках зі спеціальним режимом використання. Однак картка для виплат пенсії не є рахунком зі спеціальним режимом використання, оскільки згідно ч. 2. ст. 48 закону України «Про виконавче провадження» забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

На сьогоднішній день банківською установою (АТ КБ «Приватбанк») не поверталась постанова про арешт коштів боржника без виконання. Враховуючи даний факт, рахунок боржника не є рахунком зі спеціальним режимом використання.

В постанові про арешт коштів боржника № 51826638 зазначено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

А тому прийняття АТ КБ «Приватбанк» постанови державного виконавця про арешт коштів боржник № 51826638 від 07.04.2020 року свідчить про те, що звернення стягнення на кошти, що містяться на рахунку скаржника (боржника) дозволено.

Скаржник (боржник) у своїй скарзі повідомляє, що на його картковий рахунок іншою особою здійснювався переказ грошових коштів в сумі 4990,24 грн., на підтвердження чого надає довідку з АТ КБ «Приватбанк». Даний факт є підставою вважати, що рахунок використовується не лише для виплат пенсії, а й інших грошових переказів. Відповідно, ці кошти є такими, що підпадають під стягнення на погашення боргу на користь стягувачів. Крім цього скаржником (боржником) не надано виписку по картці/рахунку з банківської установи про рух коштів на рахунку, що дало б можливість з`ясувати які ще грошові кошти, крім вказаних, надходили на рахунок боржника.

Також скаржник (боржник) зазначає, що арешт майна (коштів) боржника застосовується, коли є сумніви в можливості виконати рішення, що не відповідає дійсності, оскільки згідно ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення, а тому є обов`язковим при здійсненні виконавчих дій.

З практики Верховного Суду України відомо, що Ухвалою Верховного Суду України від 07 лютого 2019 у справі № 727/6406/18 було відмовлено у задоволенні скарги Ткача Ф. Г. в інтересах ОСОБА4 на дії державного виконавця Першого відділу ДВС м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти боржника для забезпечення реального виконання рішення суду вчинені в межах його повноважень, є правомірними та узгоджуються з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в оскаржуваній постанові він зазначив про накладення арешту на кошти на одному рахунку за № НОМЕР_2 (стандартний), відкритому в ТВБВ № 10025/057 Чернівецького облуправління АТ «Ощадбанк», а також вказав про накладення арешту на кошти, які знаходяться на всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, зробивши зауваження крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.

Згідно Постанови Київського апеляційного суду від 24 червня 2020 року у справі № 755/14912/19 було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Д.А. виходячи з того, що постанова про накладення арешту була винесена ним на підставі ст. ст. 18, 56 Закону України " Про виконавче провадження". При накладенні арешту на рахунки боржника приватним виконавцем не було допущено порушень норм чинного законодавства, відповідно підстав для визнання його дій протиправними, немає.

Також скаржник (боржник) у своїй скарзі зазначає, що арешт на пенсійну картку/рахунок унеможливлює отримання скаржником залишкових коштів після стягнення 20% пенсії від щомісячного нарахування по виконавчому провадженню № 10380448. Однак, арешт коштів боржника і звернення стягнення на заробітну плату та інші доходи боржника - це дві різні виконавчі дії, які при їх здійсненні не унеможливлюють одна одну.

Оскільки, згідно п. 1, 4. 8, розд. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарний установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Тобто постанова про арешт коштів боржника виноситься в межах всього боргу з урахуванням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

А при здійсненні виконавчих дій, пов`язаних із зверненням стягненням на пенсію та інші доходи боржника, державним виконавцем з пенсії боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у розмірі 20 відсотків доходу боржника. (ч.2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження»).

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Отже, об`єднання чи порівняння двох вищевказаних виконавчих дій є недоцільним.

Частиною 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» чітко передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

12.08.2020 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 51826638 на підставі п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з надходженням Ухвали Придніпровського районного суду міста Черкаси № 711/7483/15 від 16.07.2020 року, якою скасовано судовий наказ № 711/7483/15 від 28.09.2015 Придніпровського районного суду міста Черкаси.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Так як скаржником (боржником) не погашено витрати на проведення виконавчих дій в сумі 120,00 грн. по виконавчому провадженню № 51826638, державним виконавцем постанову про стягнення з боржника витрат виведено в окреме виконавче провадження № 62801314, відкрите 12.08.2020 року.

Також, як згадувалось вище, на виконанні в Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває відкрите виконавче провадження № 10380448 з примусового виконання виконавчого листа № 2-21112, виданого 18.11.2008 Соснівським районним судом м. Черкаси, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу в сумі 179799,00 грн.

Згідно відповіді з ГУПФУ в Черкаській області станом на 12.08.2020 року залишок несплаченого боргу на користь стягувача становить 89481,10 грн., залишок несплаченого виконавчого збору-7912,26 грн.

У зв`язку з вищезазначеним у посадових осіб Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутні підстави для зняття арешту з майна та коштів скаржника (боржника).

А тому просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 .

Дослідивши письмові матеріали справи, на підставі їх повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд вважає, що скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За приписами статті 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 451 ЦПК України).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження», - виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Статтею 40 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна. У разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

Як встановлено в судовому засіданні, 28.09.2015 року Придніпровським районним судом м. Черкаси у справі № 711/7483/15 було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 до користь ПАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1615,46 грн.

01.08.2016 року постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження №51826638 з виконання судового наказу №711/7483/15 виданого 28.09.2015 Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 до користь ПАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 1615,46 грн.

07.04.2020 року державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № 51826638 було винесено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 .

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.07.2020 року було скасовано судовий наказ виданий 28.09.2015 року Придніпровським районним судом м. Черкаси у цивільній справі №711/7483/15 (провадження №2-н/711/1045/15) за заявою ПАТ «Черкаське хімволокно» в інтересах ВП «Черкаська ТЕЦ», боржник ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення грошових коштів за спожиту теплову енергію в сумі 1615,46 грн. та судового збору в сумі 121,80 грн.

12.08.2020 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» - ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси №711/7483/15 від 16.07.2020 скасовано судовий наказ №711/7483/15 від 28.09.2015 року.

Як вбачається з матеріалів справи 30.06.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою, в якій просив повідомити підстави накладення арешту на його банківську картку № НОМЕР_1 відкриту у АТ КБ «Приватбанк».

30.06.2020 року за вих. №/19.25-36/52740 Центральний відділ державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надав відповідь ОСОБА_1 на його заяву від 30.06.2020, в якій було зазначено, що на виконанні і установі перебувають виконавчі провадження №10380448 (виконання виконавчого листа №2-21112, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси); №9234057 (виконання судового наказу №2-2113, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси) та №51826638 (виконання судового наказу №711/7483/15, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси).

Щодо порушеного питання про зняття арешту з рахунку на який надходять пенсійні виплати було зазначено, що відповідно до постанови про арешт коштів боржника №51826638 від 07.04.2020 року державним виконавцем постановлено накласти арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику.

Отже, прийняття АТ КБ «Приватбанк» постанови про арешт коштів боржника №51826638 від 07.04.2020 свідчить про те, що звернення стягнення на кошти ОСОБА_1 на рахунку дозволено.

Також роз`яснено, що арешт може бути знятий за рішенням суду.

02.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до виконавчої установи з заявами про ознайомлення з виконавчими провадженнями, де він є боржником, а також з заявою про зняття арешту з рахунку.

07.07.2020 року ОСОБА_1 отримав відповідь, аналогічну відповіді наданій 30.06.2020 року за вих. №/19.25-36/52740.

12.08.2020 року старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №62801314 на підставі постанови №51826638 виданої 28.02.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави витрат в сумі 120,00 грн.

Також старшим державним виконавцем Пустобаєвою О.М. 12.08.2020 року було винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 69,00 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 в частині визнання дій старшого державного виконавця Пустобаєвої О.М. про винесення 30.06.2020 року постанови про накладення арешту на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , не підлягає до задоволення, оскільки державний виконавець вчинила виконавчі дії у відповідності до вимог передбачених ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен був зняти арешт накладений на майно (кошти) боржника, оскільки судовий наказ №711/7483/15 від 28.09.2015 року, на підставі якого було відкрито виконавче провадження №51826638, було скасовано Придніпровським районним судом м. Черкаси.

Суд не погоджується з посиланням представника Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на те, що у виконавчому провадженні №51826638 боржником не було погашено витрати на проведення виконавчих дій, а тому відсутні підстави для скасування арешту накладеного на кошти боржника в межах даного виконавчого провадження, оскільки вказане стягнення виведено в окреме виконавче провадження №62801314, відкрите 12.08.2020 року, про що зазначено представником відповідача у відзиві на скаргу.

Крім того суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на наявність на виконанні в установі інших виконавчих проваджень щодо боржника ОСОБА_1 , як на підставу для відмови у скасуванні арешту на кошти боржника, оскільки вказані виконавчі провадження виконуються окремо від виконавчого провадження №51826638.

А тому скарга ОСОБА_1 в частині зобов`язання державного виконавця зняти арешт накладений на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк» на ім`я скаржника, підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2ст. 451 ЦПК Україниу разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право).

Суд вважає, що строк подачі скарги до суду на постанову про передачу виконавчого провадження, підлягає поновленню, так як копію постанови про арешт коштів боржника, ОСОБА_1 отримав 07.07.2020.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247,447,448, 450,451ЦПКУкраїни ЦПК України,Закону України «Про виконавче провадження», -

у х в а л и в :

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зобов`язати державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати постанову в частині накладення арешту на картковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий для зарахування у тому числі пенсійних виплат ОСОБА_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк».

В іншій частині задоволення скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів.

Повний текст виготовлений та проголошений 18.08.2020.

Головуючий: Н. М. Кондрацька

Джерело: ЄДРСР 91131798
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку