621/2434/19
1-в/621/86/20
У Х В А Л А
іменем України
21 серпня 2020 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя ОСОБА_1
за участісекретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Зміївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_3 про направлення засудженого до обмеження волі ОСОБА_4 до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі,
у с т а н о в и в :
Вироком Зміївського районного суду Харківської області від 10.09.2019 ОСОБА_4 засуджений за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до до обмеження волі на строк 1 рік; в силу статті 75 Кримінального кодексу України від призначеного покарання звільнено з випробуванням на строк 1 рік, відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України ОСОБА_4 зобов`язано: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 28 лютого 2020 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено ОСОБА_4 , який засуджений вироком Зміївського районного суду Харківської області від 10 вересня 2019 року за частиною 1 статті 309 Кримінального кодексу України до обмеження волі на строк 1 рік, для відбування призначеного покарання.
21.04.2020 начальник Зміївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_3 звернулася з поданням про вирішення питання про направлення засудженого ОСОБА_4 до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі, оскільки засуджений самостійно до виправленого центру для відбування покарання не прибув.
30.07.2020 та 31.07.220 до суду надійшли листи в. о. начальника ДУ "Хролівський виправний центр" №14/12/1-677/РД від 02.07.2020, начальника Зміївського районного відділу філії ДУ "Центр пробації" в Харківській області №24/12/1627-20 від 30.07.2020 про те, що засуджений ОСОБА_4 прибув до державної установи "Хролівський виправний центр" для відбування покарання.
Представник органу пробації ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася подала заяву про розгляд подання за її відсутності, та просила відмовити у задоволенні подання оскільки засуджений ОСОБА_4 відбуває покарання.
Прокурор ОСОБА_6 подав клопотання, у якому просив відмовити у задоволенні подання та провести судовий розгляд за його відсутності.
Відповідно до частини 5 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України, з урахуванням характеру вирішуваного питання, неприбуття в судове засідання учасників провадження не перешкоджає проведенню судового розгляду подання.
Дослідивши подання та додану до нього особову справу, суд дійшов наступного:
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, визначений частиною 2 статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно пункту 4 частини 2 статті 539 Кримінального процесуального кодексу України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 1, 10 (в частині клопотання про заміну покарання відповідно до частини п`ятої статті 53 Кримінального кодексу України), 12 (у разі якщо вирішення питання необхідне в зв`язку із здійсненням судового розгляду, воно вирішується судом, який його здійснює), 14 частини першої статті 537, статті 538 цього Кодексу.
Згідно до статті 56 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, засуджені до обмеження волі, відбувають покарання у виправних центрах, як правило, у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до їх місця проживання до засудження.
Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані сприяти адміністрації виправних центрів у трудовому і побутовому влаштуванні засуджених.
Управління (відділи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київській області за погодженням з органами місцевого самоврядування визначають межі виправних центрів.
Відповідно до статті 57 Кримінально-виконавчого кодексу України особи, засуджені до обмеження волі, прямують за рахунок держави до місця відбування покарання самостійно. Уповноважений орган з питань пробації згідно з вироком суду вручає засудженому припис про виїзд до місця відбування покарання. Не пізніше трьох діб з дня одержання припису засуджений зобов`язаний виїхати до місця відбування покарання і прибути туди відповідно до вказаного в приписі строку.
Уповноважений орган з питань пробації надсилає засудженому виклик, за яким він зобов`язаний з`явитися для вручення припису та ознайомлення з порядком і умовами відбування покарання.
З урахуванням особи та інших обставин кримінального провадження суд може направити засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У цьому випадку засуджений звільняється з-під варти при прибутті до місця відбування покарання.
Засуджені, яким обмеження волі призначено відповідно до статей 82 і 389 Кримінального кодексу України, направляються виправною колонією чи уповноваженим органом з питань пробації до місця відбування покарання у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті.
У разі невиїзду засудженого до місця відбування покарання без поважних причин або ухилення засудженого від отримання припису суд за поданням уповноваженого органу з питань пробації направляє засудженого до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Поважними причинами невиїзду засудженого після отримання припису до місця відбування покарання в призначений строк є хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють його можливості своєчасно прибути за викликом і документально підтверджені.
Належним підтвердженням отримання засудженим припису є його підпис про отримання припису.
Ухиленням засудженого від отримання припису є його умисні дії, що унеможливлюють вручення припису персоналом уповноваженого органу з питань пробації та підтверджуються документально.
У разі неприбуття засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання та в разі, якщо його місцезнаходження невідоме, уповноважений орган з питань пробації надсилає органам Національної поліції подання про оголошення його в розшук та подання до суду для вирішення питання направлення засудженого до місця відбування покарання в порядку, установленому для засуджених до позбавлення волі. Після затримання засуджений направляється до місця відбування покарання в порядку, встановленому для засуджених до позбавлення волі.
Допускається переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру до іншого для розміщення засудженого за місцем проживання його близьких родичів за наявності поважних причин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в цьому виправному центрі.
Переведення засудженого для подальшого відбування покарання з одного виправного центру до іншого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, за поданням адміністрації виправного центру, погодженим з начальником відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, та спостережною комісією.
Статтею 87 Кримінально-виконавчого кодексу України передбачено, що особи, засуджені до позбавлення волі, направляються для відбування покарання не пізніше десятиденного строку з дня набрання вироком законної сили або з дня надходження із суду розпорядження про виконання вироку, який набрав законної сили. Протягом цього строку засуджений має право на короткострокове побачення з близькими родичами. Порядок направлення засуджених до виправних і виховних колоній визначається нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України.
Як зазначено у поданні, та підтверджено матеріалами особової справи, засуджений ОСОБА_4 ухилився від отримання припису про виїзд до місця відбування покарання, однак01.06.2020 він після судового засідання отримав припис та 01.07.2020 прибув до ДУ "Хролівський виправний центр (№140)" для відбування покарання, призначеного вироком суду від 10.09.2019 (особова справа а. 5, 7, а. п. 108-112).
З урахуванням викладеного, подання начальника Зміївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_3 про направлення засудженого до обмеження волі ОСОБА_4 до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі, задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 58, 87 Кримінально-виконавчого кодексу України, пунктом 14 частини 1 статті 537, статтею 539 Кримінального процесуального кодексу України, суд
п о с т а н о в и в:
1. Відмовити у задоволенні подання начальника Зміївського районного відділу філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області ОСОБА_3 про направлення засудженого до обмеження волі ОСОБА_4 до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі.
2. Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Зміївський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий: ОСОБА_1