Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2020 р. справа № 520/2868/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О.,

при секретарі судового засідання - Бондар О.В.,

за участю: представника позивача - Куц К.К., представника відповідача - Гусаченка Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" (вул. Лесі Українки, 63,м.Мерефа,Харківський район, Харківська область,62472) до Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків,61002) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Державне підприємство "Жовтневе лісове господарство", з адміністративним позовом, в якому просить суд постанову Головного управління Держпраці у Харківській області № ХК7555/298/ЗНД/АВ/П/ТД-ФС (винесену заступником начальника ГУ Держпраці уХарківській області Петренко Оленою Миколаївною), щодо накладання на ДП «Жовтневе лісове господарство» штрафу у розмірі 792 870 грн. 00 коп- визнати протиправною та скасувати.

В обґрунтування позову зазначив, що зі змісту спірної постанови вбачається, що під час проведення заходу Державного контролю у формі інспекційного відвідування 27.12.2019 року за фактичним місцем здійснення господарської діяльності ДП »Жовтневе лісове господарство» Інспекцією було встановлено факт допущення позивачем до роботи 19 осіб без укладення трудового договору . Однак, позивач вважає, що оскільки між ДП »Жовтневе лісове господарство» та вказаними працівниками укладено цивільно - правові договори на виконання певного переліку послуг, то потреба в укладенні трудових договорів відсутня, з огляду також на характер наданих (виконаних) послуг.

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав, що під час інспекційного відвідування 24.12.2019 р. інспекторами праці було встановлено, що ДП »Жовтневе лісове господарство» допущено до роботи 19 осіб, з якими не укладено трудовий договір. Так, представник відповідача вказав, що характер виконуваних робіт (зокрема, сторожування будівель, навантаження/розвантаження, освітлення механізованим способом безпосередньо вказує на тривалий трудовий процес, який не завершується певним об`ємом наданих послуг, а триває певний проміжок часу. Таким чином, специфіка вказаних робіт вказує саме на трудові відносини, які, однак, не були оформлені позивачем належним чином, що суперечить приписам ст. 24 Кодексу законів про працю.

У судовому засіданні 17 серпня 2020 року представники сторін підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі листа Головного управління ДПС у Харківській області № 5437/9/20-40-33-05-12 від 14. 11.2019 року, в якому містилась інформармація про проведений аналіз діяльності ДП`Жовтневе лісове господарство» (основний вид діяльності - лісівництво), в результаті чого встановлено систематичне використання роботодавцями значної кількості найманих працівників за договорами цивільно - правового характеру при наявності штатних працівників, Головним управлінням Держпраці у Харківській області було складено наказ № 2181 від 28.11.2019 та направлення № 02.03-03/3537 від 28.11.2019 року про проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування ДП`Жовтневе лісове господарство» (т.1 а.с. 65-67)

За результатом проведеного заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, Головним управлінням Держпраці у Харківській області складено акт інспекційного відвідування ДП`Жовтневе лісове господарство» № ХК7555/298/3НД/АВ від 27.12.2019 року, в якому зазначено, що позивачем було порушено ч.1,3 ст. 24 КЗпП України, фактично було допущено до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (т.1 а.с. 68-111).

Відповідачем 27.12.2019 року було складено припис про усунення виявлених порушень №ХК7555/298/2НД/АВ/П (т.1 а.с. 112).

Акт інспекційного відвідування № ХК7555/298/3НД/АВ від 27.12.2019 року та припис про усунення виявлених порушень №ХК7555/298/2НД/АВ/П від 27.12.2019 року було направлено позивачеві, що підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 113).

Відповідачем 31.01.2020 року за № 0867 було складено повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу.

За наслідками розгляду справи про накладення штрафу на ДП`Жовтневе лісове господарство», була складена постанова про накладення штрафу уповноваженими особами № ХК7555/298/3 НД/АВ/П/ТД-ФС від 13.02.2020 року, якою на ДП`Жовтневе лісове господарство» за наслідками виявлених порушень, а саме допущення до роботи працівників без укладення трудового договору було накладено штраф у розмірі 792870, 00 грн.

Так, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраці, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державна служба України з питань праці (Держпраця) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (пп.6 п.6 Положення №96).

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головного управління Держпраці в Харківській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 (далі - Порядок №295).

Відповідно до ст.1 Закону №877, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч.4 ст.2 Закону №877 заходи контролю здійснюються, в т.ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону №877).

Щодо виявленого Головним управлінням Держпраці у Харківській області порушення позивачем вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, за наслідками чого було винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу ХК7555/298/3 НД/АВ/П/ТД-ФС від 13.02.2020 року, то суд зазначає наступне.

Так, за результатом проведеної перевірки, відповідачем встановлено, що між ДП`Жовтневе лісове господарство» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 не укладено трудові договори, що суперечить ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України.

Зокрема, щодо ОСОБА_1 , то інспектором праці було встановлено, що в період з 01.01.2019 по 31.01.2019 останній працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за Договором про надання послуг № 3 від 29.01.2019.

Відповідно п.1.1 вказаного договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати такі послуги:

- сторожування будівлі та двору Золочівського лісництва ДП «Жовтневий лісгосп» за адресою Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, вул. Разіна, 11а;

- колка, подноска, укладка дров до 20 м3 тв.п.4.7мЗ.,м.п.1, 0 м3.

Відповідно п.1.2. Договору, замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором;

Відповідно п.1.4 договору, представником замовника який безпосередньо контролює та приймає виконання робіт є лісничий Золочівського лісництва ОСОБА_20 ;

Відповідно п.2.1 договору, замовник нараховує виконавцю винагороду у розмірі 6119 грн.13 коп. за домовленістю.

Відповідно п. 3.1. договору, сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством.

Згідно акту приймання - здачі робіт від 31.01.2019р до договору № 3 від 29.12.2018 року, ОСОБА_1 виконав наступний обсяг робіт: охорона приміщень, гаражів, складу ПММ, к-ри лісництва 195годин в тому числі 82 години у нічний час, колка, подноска, укладка дров при нормі виробітку -3,2, виконано 1,5.

Таким чином, робота виконуються на робочому місці, яке вказується підприємством (будівлі та двору Золочівського лісництва ДП «Жовтневий лісгосп» за адресою Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, вул. Разіна, 11а), оплата за виконану роботу вимірюється погодинно, встановлено години праці, в тому числі години праці у нічний час, встановлена норма виробітку, виконання норм.

Згідно «Ведомости распределения выплат Жовтневий лісгосп державне підприємство», особа отримує заробітну плату, що зафіксовано у колонці «назначение» відомості.

Таким чином, суд зазначає, що характер виконуваної ОСОБА_1 роботи та систематичність її виконання (в період з 01,01.2019 по 31.01.2019 останній працює в ДП Жовтневе лісове господарство» за цивільно-правовим договором № 3 від 29.12.2019, з 01.02.2019 по 28.02.2019р. працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за поговором про надання послуг № 4 від 31.01.2019 року, в період з 01.03.2019 по 04.03.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 26 від 28.02.2019 року, в період з 01.04.2019 по 30.04.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 48 від 29.03.2019 року, в період з 01.11.2019 по 30.11.2019 року, працює в ДП Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 177/1 від 30.10.2019 року, в період з 23.11.2019 по 29.11.2019 року, працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 177 від 22.11.2019 року, в період з 01.12.2019 по 28.12.2019 року, працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг без номеру від 29.11.2019 року) свідчить про фактичне існування трудових відносин оскільки, предметом укладених договорів між ДП «Жовтневе лісове господарство» з ОСОБА_1 є процес праці, а не її кінцевий результат; праця за цими договорами здійснюється у межах діяльності ДП «Жовтневе лісове господарство» з систематичним виконанням трудових функцій; згідно «Ведомостей распределения выплат Жовтневе лісове господарство державне підприємство», особа отримує заробітну плату.

Аналогічні трудові відносини щодо охорони (сторожування) склались між ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ДП «Жовтневий лісгосп».

Так, ОСОБА_10 в період з 01.05.2019 по 31.05.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 62 від 30.04.2019 року, в період з 01.06.2019 по 30.06.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 91 від 31.05.2019 року, в період з 01.07.2019 по 31.07.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 99 від 27.06.2019 року, предметами яких є сторожування будівлі та двору Золочівського лісництва ДП «Жовтневий лісгосп» за адресою Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, вул. Разіна,11а.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_11 в період з 01.06.2019 по 30.06.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 91 від 31.05.2019 року, в період з 19.06.2019 по 29.06.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 90 від 18.06.2019 року, в період з 01.07.2019 по 31.07.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 100 від 27.06.2019 року, в період з 01.08.2019 по 31.08.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 113 від 31.07.2019 року, в період з 01.09.2019 по 30.09.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 128 від 30.08.2019, в період з 01.11.2019 по 01.11.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 178/1 від 30.10.2019, в період з 23.11.2019 по 29.11.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 178 від 22.11.2019 .

Предметом зазначених договорів є сторожування будівлі та двору Золочівського лісництва ДП «Жовтневий лісгосп» за адресою Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, вул. Разіна 11а.

ОСОБА_13 в період з 21.05.2019 по 28.05.2019 року працював в ДП «Жовтневий лісгосп» за Цивільно-правовим Договором № 60 від 21.05.2019 року, предметом якого є сторожування об`єктів садиби Мереф`янського деревообробного цеху в строк 21.05.2019 по 28.05.2019 року.

ОСОБА_17 в період з 02.05.2019 по 25.05.2019 року працювала в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 61 від 02.05.2019 року, в період з 03.06.2019 по 28.06.2019 року працювала в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 77 від 31.06.2019 року, в період з 02.09.2019 по 24.09.2019 року працювала в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 133 від 30.08.2019 року.

Предметами вказаних аналогічних правочинів було зобов`язання виконавця надати послуги з охорона приміщень і двору лісництва.

Суд зазначає, що фактично виконавцем здійснюється трудова функція за посадою «Охоронник» (Код 5169) ДК 003:2010.

Зокрема, послуга - це діяльність, відповідно до Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності», затверджених Постановою КМ України від 18.11.2015 року № 960, охоронна діяльність провадиться лише персоналом, який відповідає вимогам, що встановлені пунктами 15 і 17 цих Ліцензійних умов.

Так, сторожа, охоронники, охоронці повинні входити до штату суб`єкта :хоронної діяльності та залежно від об`єкта, що охороняється, відповідати і кваліфікаційним вимогам, визначеним наказом Мінпраці від 29 грудня 2004 р.

336 «Про затвердження Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників». Рівень відповідності кваліфікаційним вимогам документально підтверджується згідно із законодавством. Персоналом охорони, а саме сторожа, охоронники, охоронці, можуть бути дієздатні громадяни України, які досягай 18-річного віку, пройшли відповідне навчання -5о професійну підготовку, уклали трудовий договір із суб`єктом охоронної діяльності (входять до штату суб`єкта охоронної діяльності).

Згідно акту виконаних робіт встановлюється фактичний збіг в цій частині з трудовим договором щодо безперервності процесу виконання робіт. Зазначені обставини вказують на наявність між ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ДП «Жовтневе лісове господарство» саме трудових відносин.

Суд зазначає, що основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик; предметом договору цивільно-правового характеру є кінцевий результат, а не процес праці; метою цивільно-правового договору є отримання певного матеріального результату.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена в постанові від 08.05.2018 року по справі № 127/21595/16-ц,

Таким чином, оскільки працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та ОСОБА_10 було фактично допущено до виконання трудових обов`язків без укладення трудового договору, то у даному випадку мало місце порушення позивачем вимог частини 3 статті 24 КЗпП України, приписів постанови Кабінету Міністрів України № 413, а саме: позивачем допущено до роботи працівника без укладення відповідного трудового договору з ним, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Щодо ОСОБА_2 , то під час перевірки встановлено, що останній, у період з 30.03.2019 по 31.03.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 21 від 29.03.2019 року.

Відповідно п.1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати такі послуги: прокладання бороздин. Обх.2КВ 8 в 2.1 пл.0,9 га, обх.10 кв 67 в 2.1 пл.0,9 га, кв 121 в 3.3 пл. Золочівське лісництво в строк з 30.03.2019 по 31.03.2019р.

Відповідно п.1.2. договору, замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором.

Відповідно п.1.4 представником замовника, який безпосередньо контролює та приймає виконання робіт є лісничий Золочівського лісництва ОСОБА_20 .

Відповідно до п. 2.1 договору, замовник нараховує виконавцю винагороду у розмірі 1710 грн. 44 коп. за домовленістю.

Відповідно до 3.1. договору, сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством.

Виконання умов вказаного правочину підтверджується актом приймання-здачі робіт від 31.03.2019р. до договору № 21 від 29.03.2019 року.

Суд звертає увагу, що характер виконуваної гр. ОСОБА_2 роботи та систематичність її виконання за договором свідчить про фактичне існування трудових відносин оскільки: предметом укладених договорів між ДП «Жовтневе лісове господарство» з ОСОБА_2 є процес праці, а не її кінцевий результат; праця за цими договорами здійснюється у межах діяльності ДП «Жовтневе лісове господарство» з систематичним виконанням трудових функцій; робота контролюється лісничим Золочівського лісництва (згідно п.1.4 Договору); згідно «Ведомостей распределения виплат Жовтневе лісове господарство державне підприємство», особа отримує заробітну плату. Згідно акту приймання - здачі встановлено норму виробітку, зафіксовано виконання норм.

При цьому, факт переукладання зазначених договорів свідчить про систематичність виконуваної роботи та вказує на наявність між ОСОБА_2 та ДП «Жовтневе лісове господарство» саме трудових відносин, а не цивільно - правових.

Стосовно ОСОБА_3 , то під час перевірки інспектором праці було встановлено, що ОСОБА_3 у період 01.01.2019 по 22.01.19 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за Договором про надання послуг № 2 від 01.01.2019 року, на виконання якого між сторонами оформлено та підписано акт приймання здачі- робіт від 23.01.2019 року до договору №2 від 11.01.2019 року.

Відповідно п.1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати такі послуги: сторожування будівлі вул. Пушкінська-86; постійно знаходитись в конторі лісгоспу для прийняття оперативної інформації від лісництва про виникнення спалахів на території лісгоспу; приймати всю інформацію, яка надходить до лісгоспу по телефону і доводити її до того кому вона призначена; мати постійний цілодобовий зв`язок з пожежними автомобілями, з усіма лісництвами; робити в журналі відмітки про своєчасність виходу на зв`язок чергових у лісництвах та контролювати їх роботу на протязі зміни; знати де знаходиться директор, головний лісничий, провідний інженер з охорони лісу, мати з ними постійний зв`язок, інформувати при виникненні пожеж в лісництвах; з питань охорони лісу від пожеж: при надходженні сигналу про появу спалахів негайно, визнавши його координати (лісництво, квартал), передати інформацію черговому, лісничому, помічнику лісничого, або відповідальному черговому в лісництві і з`ясувати у нього які приймаються заходи щодо локалізації спалаху; повідомити відповідального чергового, інженера з охорони лісу, директора, головного лісничого, а у разі їх відсутності, особам виконуючим їх обов`язки; в ході локалізації пожежі тримати постійний зв`язок через лісництво яке знаходиться в радіусі пожежі; в своїй роботі дотримуватись відомчих інструкцій про взаємодію.

Стосовно ОСОБА_6 , то як вбачається з акту перевірки, в період з 01.10.2019 по 15.10.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за Договором про надання послуг № 145 від 01.10.2019р. предметом якого є чергування та охорона лісу від пожеж в пожежонебезпечний період 2019 року водієм автотранспортного засобу у Рокитянському лісництві в строк з 01.10.2019 по 15.10.2019р.

Щодо ОСОБА_8 , то як вбачається з акту перевірки, в період з 11.10.2019 по 31.10.2019 у останній працює в ДП «Жовтневий лісгосп» в якості пожежного респіраторника в Бабаївському лісництві в строк з 11.10.2019 по 31.10.2019 за договором про надання послуг № 144 від 11.10.2019р., предметом якого є охорона лісів від пожеж.

Суд звертає увагу суду, що відповідно до ст. 86 ЛК України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на їх збереження від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов`язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів. Перелік протипожежних та інших заходів, вимоги щодо складання планів цих заходів визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Захист лісів від шкідників і хвороб забезпечується шляхом систематичного спостереження за станом лісів, своєчасного виявлення осередків шкідників і хвороб лісу, здійснення профілактики виникнення таких осередків, їх локалізації і ліквідації.

Охорону і захист лісів в Україні здійснюють: державна лісова охорона, яка діє у складі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, органу виконавчої влади, Автономної Республіки Крим з питань лісового господарства та підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління; лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів і ст. 89 ЛК України).

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, що урегульовано Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2009 року "Положення про державну лісову охорону".

Охорона лісів від пожеж і їх виявлення здійснюється лісовою охороною і пожежними сторожами шляхом патрулювання лісових масивів в пожежонебезпечний період.

Однак, матеріали справи не містять, а позивачем в обґрунтування своєї правової позиції по справі не надано до суду доказів, зокрема, факту займання лісосмуги, спалахів на території лісгоспу та утворення локальних пожеж, що, в свою чергу, викликало б необхідність додаткового залучення осіб до ліквідації наслідків вищезазначених подій, враховуючи те, що такі повноваження безпосередньо входять до компетенції державної лісової охорони.

Підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що характер роботи вимагає здійснення зазначеної роботи на робочому місці - на території лісництва ДП «Жовтневий лісгосп», виконання роботи здійснюється систематично, потребує володіння спеціальними знаннями в галузі охорони лісів, що, в свою чергу, вказує на наявність між ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та ДП «Жовтневе лісове господарство» саме трудових відносин, а не цивільно - правових, враховуючи також те,що працівники відповідно до «Ведомости распределения виплат Жовтневе лісове господарство державне підприємство» отримують саме заробітну плату.

Щодо ОСОБА_4 , то інспектором праці було встановлено, що останній в період з 15.07.2019 по 29.07.2019 року працює з ДП «Жовтневий лісгосп» за Договором про надання послуг № 98 від 12.07.2019 року, в період з 01.11.2019 по 29.11.19 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за Договором про надання послуг № 162 від 01.11.2019 року.

Відповідно п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати такі послуги, як вивезення, навантаження та перевантаження деревини автомобілем КРАЗ 6233, державний номер НОМЕР_1 , ремонт автомобіля КРАЗ 6233, державний номер НОМЕР_1 , у строк з 15.07.2019 по 29.07.2019р.

Відповідно п.1.2. договору, замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором;

Відповідно п.1.4 договору, представником замовника є лісничий Валківського лісництва ОСОБА_21 , який безпосередньо контролює та приймає виконання робіт.

Відповідно п.3.1.договору, сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або не належне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством.

На підтвердження виконання вказаного правочину, між сторонами підписано акт приймання-здачі робіт від 29.07.2019р. до договору № 98 від 12.07.2019 року.

Дослідивши зміст вказаного договору про надання послуг № 98 від 12.07.2019 року, суд зазначає, що робота виконувалась виконавцем на робочому місці, яке вказується підприємством на підставі подорожніх листів вантажного автомобіля, що є власністю підприємства, оплата праці проводиться відповідно розряду, відповідно до «Ведомости распределения вьіплат Жовтневе лісове господарства державне підприємство», особа отримує заробітну плату. Систематичність виконання роботи підтверджується тим, що зазначений вище договір було переукладено, так в період з 01.08.2019 по 20.08.2019 року гр. ОСОБА_4 працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за Договором про надання послуг № 115 від 01.08.2019 року.

Стосовно характеру трудових відносин позивача з ОСОБА_5 , то під час перевірки встановлено, що остання в період з 01.10.2019 по 31.10.19 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за Договором про надання послуг № 139 від 01.10.2019 року.

Відповідно п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати послуги з прибирання службових приміщень, підсобних приміщень площею 341,4 м2, підготовки до зимового періоду Бабаївського лісництва ДП «Жовтневий лісгосп», розташованих за адресою: с.Покотилівка, вул.Сковороди, 16-Б, у строк з 01.10.2019р. по 31.10.2019р.

Відповідно п.1.2. договору, замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором.

Відповідно п.2.1.договору, замовник нараховує виконавцю винагороду у розмірі 0,62 грн. за 1 м2 площі, яка потребує прибирання щоденно за домовленістю.

Відповідно п 3.1.договору, сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством.

За актом приймання-здачі робіт від 31.10.2019р. до договору № 139 від 01.10.2019 року встановлено, що ОСОБА_5 відпрацювала 22 робочих дні, що, в свою чергу вказує на те, що виконавцем робота виконується на робочому місці, яке вказується підприємством, особа отримує заробітну плату, що характерно саме для трудових відносин.

Щодо ОСОБА_9 , то як встановлено під час перевірки, в період з 16.08.2019 по 30.08.19 року, остання працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за Договором про надання послуг № 108 від 16.08.2019 року, в період з 10.09.2019 по 30.09.19 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 122 від 10.09.2019 року, в період з 11.11.2019 по 29.11.19 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за договором про надання послуг № 161 від 08.11.2019 року.

Предметом вказаного правочину є прибирання службових приміщень ДП «Жовтневий лісгосп» та території, догляд за зеленими насадженнями, розташованих за адресою: м. Харків, вулю Серіківська, 36, у строк з 16.08.2019 по 30.08.19 р..

Таким чином, враховуючи, те що виконавцем робота виконується на робочому місці, яке вказується підприємством, особа отримує заробітну плату, а договори про надання послуг неодноразово переукладались, то суд приходить до висновку про відповідність вказаних відносин саме трудовим відносинам.

Окрім того, суд враховує, що посада «Прибиральник» визначена Класифікатором професій ДК 003:2010, який призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб`єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.

Щодо ОСОБА_7 , то інспектором праці було встановлено, що в період з 01.11.2019 по 29.11.2019 року працює в ДП Жовтневий лісгосп» за Договором про надання послуг № 173 від 01.11.2019р.

Відповідно до п.1.1, договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати такі послуги як проведення освітлення у Валківському лісництві в строк з 01.11.2019 то 29.11.2019р.

Відповідно до п.1.2. договору, замовник забезпечує виконавця усім небхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором.

Відповідно до п.1.4 договору, представником замовника є лісничий Банківському лісництва ОСОБА_21 , який безпосередньо контролює та : виймає виконання робіт.

Відповідно до п.2.1 договору, замовник нараховує підряднику винагороду у розмірі 5427 грн.04 коп. за домовленістю.

Відповідно до п.3.1. договору, сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством.

На підтвердження виконання умов вказаного правочину, між сторонами підписано акт приймання-здачі робіт від 29.11.2019р. до договору №173 від 01.11.2019 року.

Таким чином, приймаючи до уваги, що робота виконуються на робочому місці, яке вказується підприємством, оплата праці проводиться відповідно до розряду, з нарахуванням заробітної плати, то суд приходить до висновку, що у даному випадку мають місце саме трудові відносини.

Щодо ОСОБА_12 , то як встановлено в акті перевірки, в період з 01.04.2019 по 26.04.2019 року працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за Договором про надання послуг № 34 від 01.04.2019.

Відповідно п.1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати такі послуги охорона матеріальних цінностей на садибі Бабаївського лісництва; створення мінсм г 6 км в Бабаївському лісництві; доповнення л/к сіянцями дуба звичайного в Бабаївському лісництві на площі 1,1 га; догляд за л/к механізований в Бабаївському лісництві на площі 2,7 га; догляд за мінсмугами 20 км в Бабаївському лісництві в строк з 01.04.2019 року по 26.04.2019 року.

Відповідно до 1.2. договору, замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором;

Відповідно п.1.4 представником замовника який безпосередньо контролює та приймає виконання робіт є лісничий Бабаївського лісництва ОСОБА_22 .

Відповідно до 2.1.договору, замовник нараховує виконавцю винагороду у розмірі 2049 грн. 30 коп. за домовленістю.

На виконання вказаного правочину, між сторонами підписано акт приймання- здачі робіт від 04.04.2019р. до договору № 34 від 01.04.2019 року, акт приймання- здачі робіт від 10.04.2019р. до договору № 34 від 01.04.2019 року, акт приймання- здачі робіт від 17.04.2019р. до договору № 34 від 01.04.2019 року, акт приймання- здачі робіт від 22.04.2019р. до договору № 34 від 01.04.2019 року.

Також, в період з 03.05.2019 по 21.05.2019 року ОСОБА_12 працює в ДП «Жовтневий лісгосп» за Договором про надання послуг №52 від 02.05.2019р.

Відповідно п.1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати такі послуги: догляд за мінсмугами 34 км в Бабаївському лісництві; догляд за л/к механізований в Бабаївському лісництві на площі 4,2 га; створення мінсмуг 6 км в Бабаївському лісництві в строк з 03.05.2019 до 21.05.2019 року.

Відповідно до 1.2. договору, замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором.

Відповідно до 2.1.договору, замовник нараховує виконавцю винагороду у розмірі 853 грн. 45 коп. за домовленістю.

На виконання умов вказаного правочину, сторонами підписано акт приймання- здачі робіт від 03.05.2019р. до договору № 52 від 32.05.2019 року, акт приймання- здачі робіт від 14.05.2019р. до договору № 52 від 02.05.2019 року, акт приймання- здачі робіт від 21.05.2019р. до договору 52 від 02.05.2019 року.

Дослідивши зміст вказаних правочинів, суд приходить до висновку, що робота виконавцем виконувалась на робочому місці, яке вказується підприємством, оплата за виконану роботу вимірюється погодинно, встановлено години праці, в тому числі години праці у нічний час, встановлено норму виробітку, зафіксовано виконання норми, оплата здійснюється відповідно розряду , а відповідно «Ведомость распределения виплат Жовтневе лісове господарство державне підприємство», ОСОБА_12 отримує заробітну плату, що характерно для трудових відносин.

Щодо договорів укладених між ДП «Жовтневе лісове господарство» та ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 , то характер виконануваних вказаними особами робіт має ознаки трудових відносин, оскільки: робота виконується відповідно до вказівок і під контролем іншої сторони; передбачено надання інструментів, матеріалів і механізмів стороною, яка замовила роботи; договори передбачають виконання функцій, властивих саме найманому працівнику згідно класифікатору професій: тобто спрямовані не на досягнення кінцевого результату, а на процес - виконання функцій; договори містять загальні неконкретні відомості про виконувану роботу, а саме відсутній конкретно визначений результату роботи, обсягу; договори містять такий вид робіт, що потребує спеціальних знань, з огляду на те, що для уточнення характеру виконаної роботи, необхідно звернутись до відповідного спеціаліста в лісовому господарстві; особи є матеріально відповідальними.

Отже, вказані обставини підтверджують фактичне виконання особами трудових функцій та факт порушення роботодавцем ч.3 ст.24 КЗпП України (допуск до роботи без належного оформлення трудових відносин укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України).

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Так, відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу», «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається із Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до частини 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Натомість, у цивільно-правових відносинах діє принцип свободи договору, тобто сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, Верховний Суд України у постанові від 04.07.2018 у справі №820/1432/17 висловив позицію, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Згідно з ч.ч. 2, 3 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Трудовий договір може бути:1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (статті 23 КЗпП України).

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

При цьому, Верховний Суд України у пункті 7 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" роз`яснив, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 ЦК України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до вимог ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Так, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. В той же час, за цивільно-правовим договором, процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою такого договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду, при цьому, такий виконавець повинен нараховувати та сплачувати податки і збори за таким договором самостійно та відповідач не виступає у такому договорі податковим агентом виконавця за нормами податкового законодавства, на відміну від трудового договору.

Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства, установи організації, фізичної особи-підприємця. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, метою такого договору є отримання певного кінцевого результату після чого цивільні відносини припиняються.

Як встановлено судом, підставою для винесення спірної постанови слугувало те, що позивачем порушено норми частин першої та третьої статті 24 КЗпП України, а саме, зафіксовано факт допущення 19 працівників до роботи без укладення трудового договору.

Так, як вбачається зі змісту наявних в матеріалах справи копій цивільно-правовоих договорів, предметом яких було зобов`язання виконати протягом відповідного (чітко визначеного) періоду роботи (надати послуги)

При цьому, в самих договорах не зазначається конкретного результату роботи (кінцевого результату), який повинен передаватися замовнику; предметом укладеного договору є процес праці, а не її кінцевий результат; в зазначеному договорі не визначено обсягу виконуваної роботи, робота носить постійний характер, який свідчать про процес праці, оскільки роботи повинні виконуватись щоденно; винагорода за виконану роботу розраховується із мінімальної заробітної плати, встановленої в Україні; відсутній результат праці, що характерно для трудового договору, який згідно з ч. 1 ст.21 КЗпП є угодою між працівником і власником підприємства або уповноваженою ним особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку та інше.

Крім того, аналіз змісту укладених договорів дає підстави для висновку, що останні перебувають поза межами правового регулювання цивільного законодавства, адже, по-перше, містять фіксований розмір вартості послуг без застереження щодо їх обсягу та змісту, не визначають порядок надання таких послуг, надання таких послуг є систематичним, без урахування їх якості, кількості та кінцевого результату. Предметом укладених договорів позивача з фізичними особами є процес праці, а не її кінцевий результат.

Таким чином, згідно із специфікою роботи (зокрема, послуги з сторожування будівлі та майна, прибирання території) мають виконуватися штатними працівниками позивача, з огляду на те, що дані роботи фактично носять постійний характер, відсутній певний результат праці та передбачена матеріальна відповідальність.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що договори про надання послуг укладені з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 мають ознаки трудового договору, а надані позивачем договори про надання підміняють трудовий договір, а відтак вищевказані особи виконували не індивідуально визначену роботу, передбачену угодою, що виключає можливість роботи в будь-який зручний час.

Таким чином, надані договори про надання послуг, укладені між ДП «Жовтневе лісове господарство» та працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , не відповідають фактичним обставинам справи і перешкоджають реалізації працівниками права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки тощо.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вищезазначені наймані працівники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 були допущені до роботи без укладання з ними трудового договору та без повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку її як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за відповідною формою до початку роботи працівника за укладеним трудовими договором в спосіб визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 р. № 413, чим порушено вимоги частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

Приймаючи до уваги викладене вище, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачем під час розгляду справи про накладення штрафу, постанову, винесену за наслідками розгляду якої оскаржує позивач, ні в позовній заяві не вказано обставин, які б спростовували факти, виявлені відповідачем в ході проведення відвідування, розгляду справи про накладення штрафу.

Доказів, які б спростовували твердження позивача про відсутність в діях позивача порушень вимог законодавства щодо оформлення трудових відносин із найманим працівником, суду не надано.

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст.); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 90); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90).

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, суд встановив, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено законність та обґрунтованість вчинених дій та прийнятих рішень.

Згідно статті 139 КАСУ в даному випадку відсутні підстави для стягнення сплаченого судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6-9, 14, 243-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Державного підприємства "Жовтневе лісове господарство" до Головного управління Держпраці у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 21 серпня 2020 року.

Суддя О.О. Горшкова