ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2020 року

м. Київ

справа №640/23607/19

адміністративне провадження №К/9901/10711/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року (постановлену судом у складі судді Векуа Н.Г.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Глущенко Я.Б., суддів: Мельничука В.П., Черпіцької Л.Т.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, у якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Фонду, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - ПАТ «Банк Форум»), в частині невиконання ним зобов`язань, покладених на нього як на іпотекодержателя в рамках договору іпотеки, укладеного 26.12.2008 на забезпечення кредитного договору № 0002/08/00-NvW від 26.12.2008;

- зобов`язати Фонд згідно з ч.ч. 1 та 4 ст. 56 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» витребувати з Національного банку України первинні документи у зв`язку з кредитним договором №0002/08/00-NvW, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним баком «Форум» (далі - Банк) 26 грудня 2008 року, для виконання Фондом на їх підставі своїх зобов`язань в рамках договору іпотеки від 26.12.2008, укладеного на забезпечення такого кредитного договору;

- зобов`язати Фонд на підставі первинних документів, отриманих з Національного банку України, виконати зобов`язання, покладені на нього в рамках договору іпотеки, укладеного 26.12.2008 на забезпечення кредитного договору №0002/08/00-NvW від 26.12.2008, шляхом вчинення протягом 14 днів з дати набрання законної сили судовим рішенням дій, спрямованих на припинення іпотеки, що існує згідно з зазначеним договором іпотеки, шляхом вилучення з Державного реєстру іпотек реєстраційного запису за номером: 8337700, а також на зняття заборони на нерухоме майно шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційного запису за номером 8337841.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 05 грудня 2019 року відмовив у відкритті провадження в адміністративний справі та роз`яснив позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

Приймаючи такі рішення суди першої та апеляційної інстанцій виходили із того, що спірні правовідносини склалися у зв`язку з виконанням умов кредитного договору та укладеним на його забезпечення договором іпотеки, що не пов`язано з відшкодуванням гарантованої державою суми вкладу, тому у спірних правовідносинах відповідач діє, як керівник банку в межах договірних відносин, а тому природа цих правовідносин не є публічно-правовою.

З огляду на викладене, дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки така справа має розглядатися за правилами Цивільно-процесуального кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

14 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У скарзі посилається на те, що дії Фонду, як ліквідатора неплатоспроможного банку, спрямовані на захист прав та законних інтересів усіх клієнтів такого банку, як власників вкладів, так і позичальників-іпотекодавців.

У відзиві на касаційну скаргу Фонд просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Стеценко С.Г., Стрелець Т.Г., касаційну скаргу передано суддя -доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 28 квітня 2020 року відкрив касаційне провадження.

У зв`язку з відпусткою судді Стеценка С.Г. відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 18 серпня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року № 1504/0/78-20 здійснено за допомогою автоматизованої системи заміну цього судді та визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26.12.2008 між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Форум» було укладено кредитний договір №0002/08/00- NvW. У забезпечення виконання позивачем своїх зобов`язань за цим кредитним договором позивач та Банк уклали договір іпотеки від 26.12.2018.

16.06.2014 на підставі постанови Правління Національного банку України (далі - НБУ) № 355 від 13.06.2014 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» (далі - Банк) та ч. 6 ст. 77 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якою Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення НБУ про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації, рішенням № 49 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було розпочато ліквідацію Банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку.

У подальшому Фонд рішеннями № 840 від 26.05.2016 та № 1588 від 07.06.2018 строки здійснення процедури ліквідації Банку були продовжені з продовженням повноважень Фонду як ліквідатора Банку, причому останнім рішенням - на строк з 16.06.2018 по 14.06.2019 включно.

За посиланням позивача, станом на 01.11.2017 всі зобов`язання позивача за Договором останнім були виконанні в повному обсязі, отже, припинив свою дію і зазначений вище договір іпотеки від 26.12.2008, що підтверджується, зокрема, п. 4.2. такого договору.

Додатково 26.12.2018 позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який діяв на той момент в особі Уповноваженого Шевченка О.В., з письмовою заявою про надання повного пакету документів, необхідних для зняття обтяження з майна з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке виступало забезпеченням за Договором.

У відповідь на таку заяву позивач отримав пакет документів, на підставі якого, як виявилося, вчинити перелічені вище дії позивач з власної ініціативи не може, оскільки згідно з ч. 2 ст. 4 та ч. З ст. 17 Закону України «Про іпотеку» саме іпотекодержатель, яким виступав відповідач, діючи в особі Уповноваженого, зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки.

За наслідками спірних правовідносин, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку, в частині невиконання ним зобов`язань, покладених на нього як на іпотекодержателя в рамках договору іпотеки, укладеного 26.12.2008 на забезпечення кредитного договору № 0002/08/00-NvW від 26.12.2008 та зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виконати зобов`язання, покладені на нього в рамках договору іпотеки, укладеного 26.12.2008 на забезпечення кредитного договору №0002/08/00-NvW від 26.12.2008, шляхом вчинення протягом 14 днів з дати набрання законної сили судовим рішенням дій, спрямованих на припинення іпотеки, що існує згідно з зазначеним договором іпотеки, шляхом вилучення з Державного реєстру іпотек реєстраційного запису за номером: 8337700, а також на зняття заборони на нерухоме майно шляхом вилучення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційного запису за номером 8337841.

Вважаючи протиправними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Суди встановили, що зі змісту позовної заяви вбачається, що 26 грудня 2008 року між позивачем та Акціонерним комерційним банком «Форум» було укладено кредитний договір №0002/08/00- NvW. У забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором позивач та Банк уклали договір іпотеки від 26 грудня 2018 року.

16 червня 2014 року на підставі постанови Правління Національного банку України № 355 від 13 червня 2014 року «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Форум», рішенням №49 виконавчої дирекції Фонду було розпочато ліквідацію Банка та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банка.

У подальшому, рішеннями Фонду від 26 травня 2016 року та від 07 червня 2018 року, строки здійснення процедури ліквідації Банка були продовжені з продовженням повноважень Фонду як ліквідатора Банка, причому останнім рішенням - на строк з 16 червня 2018 року по 14 червня 2019 року включно.

Станом на 01 листопада 2017 року всі зобов`язання позивача за кредитним договором були виконанні в повному обсязі, отже, припинив свою дію і договір іпотеки.

26 грудня 2018 року позивач звернувся до Фонду, який діяв на той момент в особі Уповноваженого Шевченка О.В., з письмовою заявою про надання повного пакету документів, необхідних для зняття обтяження з майна з Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке виступало забезпеченням за кредитним договором.

У відповідь на таку заяву позивач отримав пакет документів, на підставі якого, як виявилося, вчинити перелічені вище дії за власної ініціативи він не може, оскільки згідно з частиною 2 статті 4 та частиною 3 статті 17 Закону України «Про іпотеку» саме іпотекодержатель, яким згідно з пунктом 1 частини 2 статті 37 цього Закону виступав відповідач, діючи в особі Уповноваженого, зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки.

Саме ухилення Фонду від вчинення відповідних дій зумовило необхідність звернення до суду з відповідним позовом.

Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - КАС) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 2 КАС закріплено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За приписами пункту 1 частини першої статті 3 КАС визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 910/8132/17 зазначила таке.

З моменту запровадження у банку тимчасової адміністрації Фонд набуває повноваження органів управління та контролю банку з метою реалізації покладених на нього чинним законодавством функцій. При цьому банк зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та відповідного самостійного суб`єкта господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Такий правовий статус Фонду, визначений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», дає підстави для висновку про те, що Фонд як юридична особа публічного права може бути суб`єктом як публічно-правових, так і приватноправових правовідносин. При цьому в приватноправових відносинах, якими є здійснення функцій органу управління банку, у якому запроваджено тимчасову адміністрацію, чи банку, який ліквідується, Фонд не здійснює функцій суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

У справі, що розглядається, судами встановлено, що предметом спору у цій справі є неналежне виконання умов договору застави.

Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, вказаними вище положеннями законодавства України, спір про захист цивільних прав, крім тих, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства незалежно від статусу учасників справи.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

постановив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець